Лексико-семантичні особливості перекладацьких помилок під час перекладу художнього тексту

Abstract

Переклад – це процес відтворення письмового тексту чи усного вислову однієї мовою засобами іншої мови і результат цього процесу. Суть перекладу полягає у тому, щоб точно й повно висловити засобами однієї мови те, що вже зафіксовано засобами іншої мови у нерозривній єдності змісту і форми. За словами Й. В. Ґете, це «один із найважливіших і найсуттєвіших засобів спілкування між людьми». Переклад художньої літератури принципово відрізняється від інших видів перекладів. Насправді причина в тому, що суттєвим принципом художнього перекладу є переважання поетичної комунікативної функції. Це означає, що художній переклад, крім надання інформації читачеві, виконує ще й естетичні функції, а художній образ, створений у тому чи іншому літературному творі (образ персонажа чи природи), неодмінно матиме вплив на читача. З цієї причини перекладач художнього твору повинен враховувати специфічні особливості тексту, адже саме поетичний акцент тексту відрізняє цей тип перекладу від текстів інформаційного типу. Під час прочитання перекладеного з іноземної мови оповідання, вірша чи будь-який іншого літературного твору, текст піддається сприйняттю з його змістом, емоціями, героями. Досягти головної мети перекладу: створення конкретного образу для читача – це справжній виклик, тому художній переклад може передбачати деякі відхилення від звичного набору правил. Переклад відтворює оригінал. Чим вірніше зміст тексту, що пройшов через переклад, тим вища якість роботи перекладача.