Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри педагогіки та психології професійної освіти
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри педагогіки та психології професійної освіти by Title
Now showing 1 - 20 of 281
Results Per Page
Sort Options
- ItemАгресивність підлітків як наслідок впливу засобів масової інформації(Національний авіаційний університет, 2021-06) Комишнюк, Яна ВадимівнаПідлітковий вік (10-15 років) - складний період формування особистості (за Л. Божович, це другий період народження особистості), він формує соціальну спрямованість та моральну свідомість: моральні концепції, судження, оцінки, запозичені у дорослих, думки щодо кодексу поведінки. Шлях до оволодіння ними - через реальні стосунки, через оцінку дорослими своєї діяльності. Розвиток самосвідомості змінюється з кожним днем: їхній внутрішній світ породжує інтерес, що призводить до поглиблення та ускладнення процесу самопізнання. Рефлексія відкриває недосконалість «Я», що глибоко та гостро переживається. Образи «Я», які створює у своїй свідомості підліток, дуже різноманітні: це фізичне «Я» (уявлення про свою зовнішність), психічне «Я» (про риси характеру, про свої здібності тощо). Але ставлення до всіх цих рис свого «Я» залежить від системи цінностей, яка формується завдяки впливу членів своєї сім'ї та ровесників. Саме тому одні гостро переживають відсутність зовнішньої краси, а інші - фізичної сили, дехто всю увагу спрямовує на підвищення результатів у спортивних видах діяльності. Образ «Я» ще нестабільний, уявлення про себе рухливе. Іноді випадкова фраза, комплімент або посмішка надовго порушують спокій душевного життя підлітка Крім реального «Я», виникає і «Я-ідеальне». Якщо рівень домагань високий, а свої можливості підлітком усвідомлюються недостатньо, тоді «Я-реальне» буде дуже відрізнятися від «Я-ідеального». Такий стан веде до невпевненості в собі, а в поведінці це виявиться в образливості, впертості, навіть агресивності. Якщо «Я-ідеальне» сприймається досяжним, воно спонукає до самовиховання, здійснення якого сприяє розвитку саморегулювання. Моральна мотивація ще не є стійкою, тому підліток легко піддається навіюванню, таким формам соціальної поведінки, які роблять його дорослим у власних очах. Піддається він легко впливу зовнішніх факторів, особливо в умовах пандемії, коли обмежені безпосередні контакти, на них можуть впливати ЗМІ. Наслідки впливу можуть бути різними, однак найбільш небезпечною може бути агресія. Агресія підлітків - вкрай неприємне, але при цьому закономірне і природне явище. Не дарма підлітковий вік називають перехідним: у цей період дитина переходить з дитинства у доросле життя, а це, погодьтеся, непросто. Агресія підлітків - це ознака внутрішнього дискомфорту і невміння володіти своїми емоціями.
- ItemАрт-терапія як засіб оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі(Національний авіаційний університет, 2020) Цибульська, Анна РостиславівнаУ дипломній роботі розкрито сутність основних підходів дослідження соціально-психологічного клімату та його оптимізації. Описано метод арт-терапії як засіб впливу на особистість, котрий використовує можливості мистецтва для досягнення позитивних змін в інтелектуальному, емоційному та особистісному розвитку людини, а також сприяє підвищенню ефективності та результативності роботи персоналу за рахунок поліпшення групової згуртованості, профілактики трудових конфліктів та підтримки елементів корпоративної культури підприємства. Проаналізовано та узагальнено психологічні особливості оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі засобами арт-терапії. Проведено емпіричне дослідження соціально-психологічного клімату в колективі за допомогою наступних методик: а) Методика «Діагностика психологічної атмосфери в організації» А.Ф.Фідлера; б) Методика «Визначення індексу групової згуртованості» К.Сішора; в) Методика «Визначення соціально-психологічного клімату в трудовому колективі» О.С.Михалюк та А.Ю.Шалито. Також було розроблено та впроваджено корекційну програму оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі засобами арт-терапії, здійснено перевірку її ефективності та надано рекомендації керівництву організації щодо покращення соціально-психологічного клімату колективу мережі піцерій «Domino’s». Практичне значення роботи полягає в тому, що було розроблено та впроваджено корекційну програму оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі засобами арт-терапії,здійснено перевірку її ефективності та надано рекомендації керівництву організації щодо покращення соціально-психологічного клімату колективу мережі піцерій «Domino’s». Матеріали даного дослідження можуть бути використані в діяльності практичних психологів, педагогів в корекційно-розвивальній, консультативній, просвітницькій та освітній діяльності, а також для розробки різних тренінгових програм.
- ItemАрт-терапія як засіб психокорекції посттравматичних розладів військовослужбовців(Національний авіаційний університет, 2020) Фесюк, Андрій ІвановичУ дипломній роботі розкрито сутність основних підходів до розуміння посттравматичного стресового розладу, зокрема: психодинамічний (психоаналітичний) підхід; когнітивний підхід; психосоціальний підхід; психобіологічний (психофізіологічний) підхід. Проаналізовано основні ознаки прояву ПТСР у військовослужбовців, що перебували в зоні бойових дій та особливості застосування арт-терапевтичних методів при роботі із військовослужбовцями, що мають ПТСР Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали даного дослідження можуть бути використані під час психокорекції посттравматичних стресових розладів військовослужбовців. Результати дослідження можуть бути застосовані в діяльності практичних психологів, наданні консультацій, а також для розробки різних тренінгових програм.
- ItemБатьківське ставлення як чинник розвитку креативності підлітків(Національний авіаційний університет, 2022) Міклуха, Катерина СергіївнаРозвиток творчої особистості, особливо в період найбільшого активного етапу її формування, тобто в підлітковому віці, є дуже важливим питанням, оскільки здатність креативно мислити, уявляти, та діяти являються основними якостями особистості, які є необхідними для успішної життєдіяльності людини в будь-якому віці. Оскільки основною задачею на сучасному етапі освітньої діяльності шкільного навчання та батьківського виховання є створення сприятливих умов для прояву, стимулювання бажання бути оригінальним у своїх судженнях, підходах до навчання, прийнятті рішень підлітків, то виникає необхідність більше приділяти увагу саме розвитку творчого потенціалу дитини на всіх її щаблях. На жаль, як показують дослідження, на сьогодні існує певна шаблонність у виявленні та забезпеченні сприятливих умов для особистісного становлення та творчої самореалізації дитини, яка використовується вчителями та батьками у процесі навчання та виховання, і яка є недосконалою, малопотенційною та малоресурсною. Проблемам креативності присвячено багато дослідницьких наукових робіт, що знайшло відображення в працях таких вітчизняних та зарубіжних вчених, як Я. А. Пономарьова, Д. Б. Богоявленської, Р. М. Грановської, В. Н. Дружиніна, Л. Б. Ермолаєвої-Томіної, В. Н. Козленко, Дж. Гілфорда, Е. Торранса, Р.Дж. Стернберга, К. Тейлора, М. Бодена, Е. де Боно та інші. Розвиток сучасного підлітка, як особистості, включає максимальну реалізацію своєї діяльності, незалежності, творчих ініціатив, бажання вибирати шляхи та способи досягнення цілей, намірів для здійснення власних потреб та інтересів. Тому, особливо актуальним постає питання, саме батьківського ставлення до дитини у сім’ї, як провідного чинника розвитку всебічно розвиненої, самодостатньої та творчої особистості громадянина України. Як всім відомо, для дитини сім'я - це джерело, завдяки якому вона навчається любити, ненавидіти, радіти, співчувати, допомагати, відстоювати свої інтереси тощо. І саме батьки відіграють важливу роль у формуванні ставлення дитини до соціальних процесів у суспільстві та за формування у них певних особистісних рис.
- ItemВзaємозв'язок типу aкцeнтуaції хapaктepу з видaми aгpecії в учнів cepeдньої школи(Національний авіаційний університет, 2020) Хотeй, Віктоpія ІгоpівнaУ дипломній pоботі розкрито сутність оcновних підходів до pозуміння понять агресії тa типів акцентуації хapaктepу, зокpeмa: поняття норми та патології хapaктepу, a тaкож яку поведінку можна ввaжaти aгpecивною. Опиcaно оcновні чинники, що впливaють на формування акцентуації та агресивної повeдінки у підлітків cepeдньої школи, a caмe: зовнішні чинники, що впливaють на стан та поведінку школяpa, соціальні відноcини та внутpішні, до яких відноcятьcя переживання школяpeм подій, у які він потpaпляє. Розpоблeно та впроваджено коpeкційну пpогpaму, здійснено пepeвіpку її ефективності та нaдaно peкомeндaції школярам cepeдньої школи тa їх бaтькaм щодо зниження рівня aгpecії у школяpів.Пpaктичнe значення pоботи полягaє в тому, що матеріали даного доcліджeння можуть бути використані при виклaдaнні таких навчальних куpcів як: «Пcихологія ділового cпілкувaння», «Пeдaгогічнa пcихологія», «Пpaктикум з гpупової пcихокоpeкції», a тaкож для cпeцкуpcів та cпeцceмінapів. Peзультaти доcліджeння можуть бути зacтоcовaні в діяльності практичних пcихологів, пeдaгогів в коpeкційно-pозвивaльній, конcультaтивній, пpоcвітницькій та оcвітній діяльноcті, a тaкож для розробки pізних тpeнінгових пpогpaм. Зacтоcувaння на практиці мeтодів pозвитку комунікативної компетентності пpизвeдeнe тільки до ефективного cпілкувaння, a й до підвищення пcихологічног оклімaту, поліпшення продуктивності інтелектуальної та творчої діяльноcті, що є нeобхідними умовaми діяльності майбутніх фaхівців в гaлузі пcихології.
- ItemВзаємозв'язок між рівнем тривожності та акцентуаціями характеру у осіб юнацького віку(Національний авіаційний університет, 2022) Крячок, Галина ВадимівнаПроблема впливу акцентуацій характеру на особистісну сферу осіб юнацького віку є актуальною психологічною та медичною проблемою. Формування духовної та фізично здорової особистості, виключення негативних явищ, що супроводжують розвиток людини – це одна із задач психолого-педагогічних наук. Поняття акцентуацій характеру вивчають в багатьох галузях психології. Так, в патопсихології феномен акцентуації характеру являє собою перехідний стан між психопатією та нормальним станом. Він є хоча і крайнім, але варіантом норми. У віковій психології акцентуації характеру вивчаються як крайні різновиди норми характеру як результат збільшення його окремих рис, що можуть призводити до неадекватної діяльності людини. У педагогічній психології акцентуації характеру людини затверджують як понаднормову виразність окремих рис, особистісних, характерологічних проявів. В юридичній психології вважають, що акцентуації характеру —непостійність настрою, завищена образливість, тобто уразливість особистості до низки психотравмуючих чинників підвищена. Особливості вивчення даного явища зазначаються в різних галузях психології: в загальній психології досліджується механізми формування та розвитку даного феномена в особистісній сфері людини; в віковій психології поняття акцентуацій характеру вивчається в різних вікових групах для того, щоб визначити певні особливості його протікання; педагогічна психологія вивчає закономірності психічної діяльності учнів у процесах навчання, виховання і самовиховання при наявності акцентуйованих рис; патопсихологія вивчає патологію психіки на підставі загальноклінічних категорій; психодіагностика вивчає принципи, методи і засоби психологічної оцінки акцентуацій характеру. Поняття акцентуацій характеру вивчали Е. Кречмер, і В. Шелдон, їх працю продовжили А. Лічко, Е.Фромм, К. Леонгард та Г. Шмішек. Сучасні вчені, такі як Н.Павлик, І.Ревякіна продовжили вивчення цього питання. Дослідженню питання тривожності присвячені роботи представників різних галузей психологічної науки. Над проблемою працювали як вітчизняні, так і зарубіжні вчені, особливо К. Хорні та З. Фрейд, Е. Еріксон, Е. Формм, А. Адлер, К. Юнг, Дж. Тейлор, Ч. Спілберг, Дж.Л. Ханін, А. Прихожан, Г.С. Салліван, В.В.Суворов, Ж.В. Зав'ялова, Є. В. Сидоренко, В. М. Астапов, К. С. Лебединський та ін. Дослідженню акцентуаціїй як крайніх варіантів норми стали праці багатьох науковців (В. Бехтєрева, П. Ганнушкіна, О. Кербікова, Е. Кречмера, К. Леонгарда, А. Личко, Р. Ушакова та ін.) і, водночас, латентним явищем для оточуючих, в тому числі для батьків, педагогів, психологів, соціальних працівників. Науковці вказували, що загострені риси характеру слугують детермінуючим фактором багатьох поведінкових актів суб’єкта, в тому числі і формування шкідливих звичок (Г. Ложкін, Н. Пов’якель); вивчали психологічні чинники акцентуації характеру у підлітків [38]. Зважаючи на чисельні дослідження даної проблематики вказаних вище вчених, слід зазначити той факт, що наразі не існує узгодженого та остаточно уявлення щодо кількості різновидів можливих акцентуацій, якості їх прояву та чинників, що обумовлюють її появу. Відповідно до цього, вивчення даного феномену психічної діяльності людини в аспекті емоційно-чуттєвої сфери має досить багато розбіжностей, що і обумовлює вибір теми нашого дослідження: «Взаємозв’язок між рівнем тривожності та акцентуацією у осіб юнацького віку».
- ItemВзаємозв'язок ціннісних орієнтацій матерів з когнітивним розвитком дитини молодшого шкільного віку(Національний авіаційний університет, 2023-12) Колісник, Вікторія РусланівнаУ кваліфікаційній роботі розкрито такі аспекти вивченої теми як проблема дослідження цінностей особистості зарубіжної та вітчизняної психології, особливості когнітивного розвитку дитини у молодшому шкільному віці, дослідження взаємозв'язку цінностей матерів та когнітивного розвитку дитини. Аналіз літератури показав, що навчання та виховання як рушійні сили психічного розвитку надають формує вплив на когнітивні здібності дитини не безпосередньо, а через внутрішні умови розвитку, зокрема через специфіку дитячо-батьківських відносин. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів у психолого-педагогічній роботі з молодшими школярами з розвитку когнітивних здібностей, а також у консультування батьків з проблем успішності та індивідуальних особливостей школярів.
- ItemВзаємозв’язок почуття самотності з агресивністю у студентів(Національний авіаційний університет, 2022) Безверхий, Олександр ОлеговичПроблема самотності у складних умовах реального часу набуває особливої ваги. Оскільки термін «самотність» є достатньо широко і різноманітно вживаним у повсякденному житті і наукових джерелах. Кількість людей, які вважають себе самотніми і не знають як з цим явищем самостійно впоратися, з кожним роком зростає. Крім того, зменшується вік людей, які зазнають самотності, що є невід’ємною частиною життя кожної людини і питання постає лише в тому, як особистість переживає самотність та які соціально-психологічні чинники впливають на ступінь і глибину переживання. Розповсюдженню даного явища у суспільстві сприяють деформація міжособистісних відносин особистості, труднощі в її самореалізації, неможливості зайняти належне положення в цьому; обмеженість у розвитку, спроби втечі від соціальної активності. Відтак ускладнення процесу соціалізації особистості, обмеження у взаємодії та взаєминах зі світом, військовий стан в країні, інтенсивність розвитку соціальних процесів, перенасиченість інформаційного простору, залежність від думки оточуючих (вплив соціальних мереж) тощо, ось далеко неповний перелік негативних проявів самотності. Водночас, динамізм сучасного життя вимагає від особистості гнучкості, оперативності, толерантності, вміння вибудовувати власну життєву стратегію, адекватну цілям суспільства і власній самореалізації. Проте соціальна напруженість в країні, конфлікти, неповага до іншої людини, епідемія, війна можуть спричинювати і прояви агресії, яка виникає як з внутрішніх (особистісних), так і з зовнішніх (соціальних) чинників, і досить часто супроводжує самотність. Почуття самотності та агресивність зумовлені кризовими реаліями сьогодення і розповсюджені серед усіх верств населення, в тому числі підлітків, молодих людей, людей зрілого та похилого віку. Агресивність формується переважно в процесі ранньої соціалізації в дитячому і студентському віці, і саме цей вік найбільш сприятливий для профілактики і корекції. Тому постає питання вивчення проблеми взаємозв’язку самотності та агресивної поведінки загалом та у студентів зокрема.
- ItemВзаємозв’язок рівня перфекціонізму із самоефективністю у студентів психологів(Національний авіаційний університет, 2024-06) Пашко, Яна ВладиславівнаУ кваліфікаційній роботі розглянуто взаємозв’язок між перфекціонізмом з самоефективністю у студентів психологів. Об’єкт дослідження: перфекціонізм, та самоефективність у студентів психологів. Предмет дослідження: взаємозв’язок між перфекціонізмом з самоефективністю Встановлено, що перфекціонізм та самоефективність взаємопозв’язані. Матеріали кваліфікаційної роботи рекомендовано використовувати для підвищення особистісної готовності студентів до професійної діяльності.
- ItemВзаємозв’язок самооцінки підлітків та комунікативних навичок(Національний авіаційний університет, 2020) Скиба, Аліна СергіївнаУ дипломній роботі встановлено, що самооцінка активно формується в підлітковому віці, коли провідною діяльністю виступає спілкування, яке відіграє важливу роль у формуванні самооцінки, таким чином, підвищуючи рівень комунікативних навичок, підвищується самооцінка підлітка. Отримані результати можна використовувати в роботі практичних психологів та вчителів з метою підвищення рівня самооцінки підлітків, що сприяє гармонізації розвитку особистості та позитивно впливає на рівень життя та навчання. Практична значимість дослідження визначається створенням психокорекційної програми з розвитку комунікативних умінь для підлітків.
- ItemВзаємозв’язок Я-концепції з формуванням тривожності до майбутнього у випускників бакалаврату(Національний авіаційний університет, 2021-06) Андрусенко, Анастасія ОлександрівнаНа сьогоднішній день тривожність виступає одним з ключових понять сучасної психології, що пов'язано з розповсюдженістю даного феномена в житті людини. Стосунки, робота, навчання, особистісна сфера – усі ці напрямки існування та функціонування особистості може зачіпати тривожність. Нерідко вона стосується переживань людини і з приводу майбутнього, що проявляється як схильність негативно реагувати на події, які ще не відбулися та не набули своєї визначеності. Феномен тривожності вивчали багато вчених, серед яких були 3. Фрейд, В.Н. Мясищев, Н.В. Імедадзе, Н.Д. Левітов, Р. Лазарус, В.Р. Кисловская, Н.І. Наєнко, В. Астапова, Л.І. Божович, В.В. Білоуса, В.Ф. Березина та інші. Проте важливою частиною психічно здорової та зрілої особистості є усвідомлення неминучості свого майбутнього, яке нерозривно пов'язане з її теперішнім і минулим. Крім того, саме в майбутнє спрямований вектор устремлінь, бажань і цілей людини. У юнацькому віці проблема тривожності щодо майбутнього постає більш гостро, ніж в інші вікові періоди, адже саме у цей етап на людину накладаються значима для подальшого життя необхідність прийняти відповідальність за свій вибір – стосовно навчання, роботи тощо. Випускники бакалаврату ж тепер стикаються з необхідністю обирати професію за спеціальністю, вибудовувати більш конкретні плани та братися за їхнє здійснення. У той же час саме на юнацькому віковому етапі у випускників бакалаврату гостро постає проблема їхнього становлення. Саме у цей час закінчується формування більшості психологічних процесів, відповідно до яких розвивається структурований і усвідомлений образ себе, аважливим предметом дослідження психологів стає Я-концепція. Адже вона стає однією з найважливіших детермінант поведінки юнака, від неї залежать вчинки, уявлення особистості про себе та світ.Дослідженням Я-концепції займалися такі вчені, як А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Еріксон. Б.Г. Ананьєв, І.С. Кон, Д.А. Леонтьєв, В.В. Столін, А.А. Реан та інші. Окрім цього варто зазначити, що питання тривожності та Я-концепції знаходяться на межі вивчення багатьма галузями психологічних знань, а саме загальна психологія, диференціальна психологія, вікова психологія, соціальна психологія, педагогічна психологія, психокорекція тощо. Так, загальна та диференціальна психології вивчають сам феномен даних утворень, їхні загальні особливості та індивідуальні відмінності для кожного індивіда. Вікова психологія досліджує особливості їх на кожному віковому етапі, а педагогічна психологія та психокорекція дозволяють віднаходити шляхи щодо подолання проблеми тривожності та допомогти у формуванні Я-концепції юнака. Аналіз літератури дає можливість констатувати, що існуючі дослідження даної проблематики не дають остаточної відповіді щодо особливостей взаємозв’язку Я-концепції та формуваннятривожності щодо майбутнього у випускників бакалаврату. Що й обумовило вибір теми нашої дипломної роботи: «Взаємозв’язок Я-концепції з формуванням тривожності до майбутнього у випускників бакалаврату».
- ItemВикористання ударних інструментів як психологічний засіб подолання тривожності(Національний авіаційний університет, 2024-06) Капустян, Анна ВолодимирівнаУ кваліфікаційній роботі розглянуто поняття тривожності, особливості її прояву, а також проаналізовано концептуальні теорії та підходи до вивчення цього феномена, розкрито поняття музикотерапії, еволюцію використання ударних інструментів та використання музикотерапії у психотерапевтичних цілях Практична значущість роботи полягає в можливості використання матеріалів дослідження у наукових дослідженнях, у професійній підготовці практикуючих психологів, у навчальному процесі з групової психологічної корекції, арт-терапії та музикотерапії, а також у лекційних та практичних заняттях у вищих навчальних закладах, спецкурсах та спецсемінарах.
- ItemВплив web-ресурсів на сферу надання психологічних послуг (на прикладі авторського проєкту WHISPER)(Національний авіаційний університет, 2024-06) Стрижков, Данііл ЛеонідовичУ кваліфікаційній роботі розглянуто вплив професійно-галузевих WEB-ресурсів на розвиток сфери надання психологічних послуг. Практичне значення результатів дослідження полягає у полягає у: теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності впливу професійно-галузевих WEB-ресурсів на розвиток сфери надання психологічних послуг (на прикладі авторського проєкту WHISPER); розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення змістової та організаційної структури професійно-галузевих WEB-ресурсів з метою поглиблення розвитку сфери надання психологічних послуг.
- ItemВплив агресивної поведінки підлітків на міжособистісні стосунки(Національний авіаційний університет, 2021-06) Матюшко, Аліна ПетрівнаПідлітковий вік – один з найважчих та найважливіших періодів у формуванні особистості, оскільки у цьому віці формуються соціальні установки, закладаються основи моральності, складається відношення до себе та до суспільства загалом. Основними поняттями, які характеризують даний період є самопізнання, самовираження, самовдосконалення. Провідним видом діяльності стає спілкування, оскільки воно відіграє істотну роль у розвитку та становленні самосвідомості та позитивного образу «Я». Саме на основі нього формується відповідний світогляд, система цінностей і переконань, а також моральні якості особистості. У психології проблемою між особистісних взаємин займалось чимало вчених, зокрема О. О. Бодальов, Є. І. Головаха, М. С. Каган, Я. Л. Коломінський, В. М. Мясищев, М. М. Обозов та ін. Власне відносини між підлітками досліджували Піаже, С.Л. Рубінштейн, Л. С. Виготський, Л. І. Божович.
- ItemВплив батьківсько-дитячих взаємин на прояви тривожності у дітей старшого дошкільного віку(Національний авіаційний університет, 2021-06) Хорощак, Юлія БогданівнаУ сучасній психології проблема емоційного розвитку особистості належить до найскладніших та найактуальніших. Особлива увага науковців зосереджена на вивченні емоцій як фундаментальної сфери психічного розвитку людини. Теперішній час – це період непередбачуваності та несподіванок, ми не можемо готувати себе до чогось, або бути впевненим, що наше «завтра» буде схоже на наше «сьогодні». Пандемія, загроза війни, нестабільна політична та економічна ситуація у світі, відсутність контролю за ядерною зброєю – це частина зовнішніх, очевидних причин тривожності сучасних людей. А яку незліченну кількість хвилюючих питань та переживань кожен приховує в собі: не прийняття себе, конфліктні ситуації в сім’ї та на роботі, нереалізованість та невизначеність особистого майбутнього. Внаслідок тривожної поведінки батьків, стрімко збільшується частка дітей з підвищеним рівнем тривожності, що проявляється в труднощах у спілкуванні, зниженні працездатності та продуктивності, емоційною нестійкістю. Проблема тривожності у дітей актуальна сьогодні, адже дана особливість, спричинює невроз у дітей та ускладнює процес формування їх особистості. Тому корекція рівня тривожності у дітей старшого дошкільного віку є необхідністю задля подолання даного негативного явища та попередження його впливу на становлення особистості на наступних вікових етапах. Емоційна сфера відіграє важливу роль у психічному розвитку на всіх вікових етапах, але чи не найважливішою вона є в дошкільному віці. Це період долучення дитини до загальнолюдських цінностей, час становлення перших взаємин з людьми, перших переживань і тривог. Дітям цього віку характерні такі психологічні особливості, як надмірна емоційна чутливість до зовнішніх впливів та сильна зовнішня і внутрішня реакція на них; недостатньо розвинена довільність пізнавальної і, особливо, емоційно-вольової сфер; безпосередність сприйняття зовнішнього світу і обмеженість форм адаптивних реакцій на впливи; високий рівень наслідування та емоційного зараження; залежність від оцінок дорослих; низька здатність протистояти чужій думці тощо. Саме тому в період старшого дошкільного віку тривожність може закріпитись як властивість особистості. На нашу думку, важливим є попередження формування тривожності у дітей старшого дошкільного віку, адже дана якість в період старшого дошкільного віку, ще не до кінця сформована та піддається корегуванню. Оскільки сім’я – це один із могутніх факторів емоційного впливу на дитину, вона впливає на розвиток перцептивної, когнітивної, поведінкової сфер особистості. Від особливостей батьківсько-дитячих взаємин великою мірою залежать формування тривожної поведінки. Аналіз джерел показав, що більшістю сучасних психологів дитяча тривожність розглядається, як негативне явище розвитку емоційної сфери, яке виникає внаслідок дії безлічі зовнішніх психотравмуючих чинників серед яких важливе місце посідає сім’я та особливості батьківсько-дитячих відносин. Деструктивні типи батьківського ставлення призводять до постійного переживання дитиною емоційної напруги, яка з часом може перетворитись в стійку особистісну рису – тривожність, а згодом створити багато проблем розвитку особистості.Тому, на нашу думку, тема «Вплив батьківсько-дитячих взаємин на прояви тривожності у дітей старшого дошкільного віку» є актуальною.
- ItemВплив відносин з батьками на розвиток Я-концепції підлітків(Національний авіаційний університет, 2021) Нугманова, Марія АркадіївнаМета дослідження полягає у доведені впливу відносин з батьками на формування Я-концепції підлітка. У кваліфікаційній роботі розкрито поняття «Я-концепція» і «батьківство», охарактеризовано особливості розвитку в підлітковому віці, описано, що впливає на формування особистості в підлітковому віці, розкрито основні компоненти вивчення Я-концепції. Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали дослідження можна використовувати практичним психологам в роботі з Я-концепцією підлітків.
- ItemВплив гендерних особливостей на виникнення міжособистісних конфліктів у юнацькому віці(Національний авіаційний університет, 2022) Алфімова, Анна АндріївнаУ кваліфікаційній роботі розкрито гендерні особливості розвитку особистості в юнацькому віці та вплив цих особливостей на виникнення міжособистісних конфліктів. Описанi теоретичні засади дослідження гендерних особливостей та виникнення мiжособистiсних конфлiктiв у юнацькому вiцi, а саме психологічна характеристика віку та міжособистісні конфлікти. Практичне значення роботи полягає в тому, що полягає в тому, що її можна застосовувати як додаткове джерело знань про гендерні особливості прояву емоційної сфери особистості, використовувати ці знання в практиці психологічної роботи. Також результати кваліфікаційної роботи можуть використовувати психологи під час роботи із сімейними парами, що знаходяться в непорозумінні один з одним; при викладання загальної та вікової психології майбутнім психологам.
- ItemВплив дистанційної форми навчання на навчальну активність дітей молодшого шкільного віку(Національний авіаційний університет, 2020) Капля, Ганна ОлександрівнаМетою дослідження є теоретичне обґрунтування та експериментальне дослідження впливу дистанційної форми навчання на навчальну активність дітей молодшого шкільного віку та розробка програми розвитку пізнавальної активності для молодших школярів. Практичне та наукове значення одержаних результатів визначається забезпеченням методичного інструментарію виявлення психологічних рівнів розвитку пізнавальної активності; розробкою та впровадженням програми розвитку пізнавальної активності молодших школярів за умови дистанційної форми навчання. Результати дослідження можуть бути використані у практиці дистанційного навчання молодших школярів, викладачами ВНЗ в процесі викладання курсів з психології, під час організації та проходження фахової ознайомлювальної та психолого-педагогічної практики студентами.
- ItemВплив емоційного інтелекту на життєстійкість студентів-психологів під час воєнного стану(Національний авіаційний університет, 2024-06) Бесараб, Анастасія ВолодимирівнаУ кваліфікаційній роботі розкрито проблему впливу емоційного інтелекту на життєстійкість, зокрема: вплив емоційного інтелекту на життєстійкість студентів-психологів під час воєнного стану. Описано складові емоційного інтелекту та компоненти життєстійкості студентів-психологів, а саме вплив емоційного інтелекту на компоненти життєстійкості. Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати дослідження та розроблену програму розвитку емоційного інтелекту можна використовувати в практичній діяльності психолога. Матеріали кваліфікаційної роботи варто враховувати при складанні навчальних програм для студентів-психологів щодо розвитку емоційного інтелекту та його компонентів. Результати емпіричного дослідження є основою для кращого розуміння викладачами та психологами особливостей самоусвідомленості та здатності студентів впоратись із стресовими ситуаціями.
- ItemВплив емоційного інтелекту осіб юнацького віку на стратегії поведінки в конфлікті(Національний авіаційний університет, 2022) Бондарчук, Дар'я ПетрівнаУ кваліфікаційній роботі розкрито проблему впливу емоційного інтелекту на вибір стратегій поведінки в конфлікті у осіб юнацького віку, зокрема: зіставлено поняття «емоційний інтелект», «конфлікт» та «юнацький вік». Описано стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях осіб юнацького віку та чинники, що впливають на їх вибір. Практичне значення роботи полягає в тому, що дана робота може використовуватися практичними психологами для розробки та проведення програм розвитку емоційного інтелекту. Також матеріали дослідження можна використовувати практичним психологам в роботі з емоційним інтелектом та поведінкою в конфлікті осіб юнацького віку.