Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри педагогіки та психології професійної освіти

Permanent URI for this collection

http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/44962

Browse

Now showing 1 - 13 of 13

Агресивність підлітків як наслідок впливу засобів масової інформації
(Національний авіаційний університет, 2021-06) Комишнюк, Яна Вадимівна
Підлітковий вік (10-15 років) - складний період формування особистості (за Л. Божович, це другий період народження особистості), він формує соціальну спрямованість та моральну свідомість: моральні концепції, судження, оцінки, запозичені у дорослих, думки щодо кодексу поведінки. Шлях до оволодіння ними - через реальні стосунки, через оцінку дорослими своєї діяльності. Розвиток самосвідомості змінюється з кожним днем: їхній внутрішній світ породжує інтерес, що призводить до поглиблення та ускладнення процесу самопізнання. Рефлексія відкриває недосконалість «Я», що глибоко та гостро переживається. Образи «Я», які створює у своїй свідомості підліток, дуже різноманітні: це фізичне «Я» (уявлення про свою зовнішність), психічне «Я» (про риси характеру, про свої здібності тощо). Але ставлення до всіх цих рис свого «Я» залежить від системи цінностей, яка формується завдяки впливу членів своєї сім'ї та ровесників. Саме тому одні гостро переживають відсутність зовнішньої краси, а інші - фізичної сили, дехто всю увагу спрямовує на підвищення результатів у спортивних видах діяльності. Образ «Я» ще нестабільний, уявлення про себе рухливе. Іноді випадкова фраза, комплімент або посмішка надовго порушують спокій душевного життя підлітка Крім реального «Я», виникає і «Я-ідеальне». Якщо рівень домагань високий, а свої можливості підлітком усвідомлюються недостатньо, тоді «Я-реальне» буде дуже відрізнятися від «Я-ідеального». Такий стан веде до невпевненості в собі, а в поведінці це виявиться в образливості, впертості, навіть агресивності. Якщо «Я-ідеальне» сприймається досяжним, воно спонукає до самовиховання, здійснення якого сприяє розвитку саморегулювання. Моральна мотивація ще не є стійкою, тому підліток легко піддається навіюванню, таким формам соціальної поведінки, які роблять його дорослим у власних очах. Піддається він легко впливу зовнішніх факторів, особливо в умовах пандемії, коли обмежені безпосередні контакти, на них можуть впливати ЗМІ. Наслідки впливу можуть бути різними, однак найбільш небезпечною може бути агресія. Агресія підлітків - вкрай неприємне, але при цьому закономірне і природне явище. Не дарма підлітковий вік називають перехідним: у цей період дитина переходить з дитинства у доросле життя, а це, погодьтеся, непросто. Агресія підлітків - це ознака внутрішнього дискомфорту і невміння володіти своїми емоціями.
Арт-терапія як засіб психокорекції посттравматичних розладів військовослужбовців
(Національний авіаційний університет, 2020) Фесюк, Андрій Іванович
У дипломній роботі розкрито сутність основних підходів до розуміння посттравматичного стресового розладу, зокрема: психодинамічний (психоаналітичний) підхід; когнітивний підхід; психосоціальний підхід; психобіологічний (психофізіологічний) підхід. Проаналізовано основні ознаки прояву ПТСР у військовослужбовців, що перебували в зоні бойових дій та особливості застосування арт-терапевтичних методів при роботі із військовослужбовцями, що мають ПТСР Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали даного дослідження можуть бути використані під час психокорекції посттравматичних стресових розладів військовослужбовців. Результати дослідження можуть бути застосовані в діяльності практичних психологів, наданні консультацій, а також для розробки різних тренінгових програм.
Гендерні особливості прояву агресивності в підлітковому віці
(Національний авіаційний університет, 2021-06) Сторожук, Марина Миколаївна
Напруженість у сучасному суспільстві стає глобальнішою, це обумовлює значне збільшення кількості різних конфліктів,стають більш гострими у протіканні вікові кризи. Підлітковий вік – це один із найскладніших етапів розвитку дитини, це конфліктний період, що зокрема виявляється в агресивності підлітків у різних формах її прояву. Вчені дослідили, що пубертатний періоду хлопців і дівчат проходить по-різному, є деякі відмінності, але основною схожістю у них є те, що вони намагаються вибороти свою свободу порушенням правил, зникненням з дому, вживанням алкоголю та різних шкідливих речовин, агресією. Це дозволяє і юнакам, і дівчатам самоствердитися, проте їхній емоційний стан, тип та рівень агресії мають значну різницю. Як вже зазначалося вище, цей період вважається найскладнішим через своєрідний перехід від дитинства до дорослості, від незрілості – до зрілості, який охоплює всі аспекти розвитку підлітка: анатомо-фізіологічну перебудову, інтелектуальний і моральний розвиток, особливості діяльності. Також у підлітка змінюється роль у соціумі, позиція та місце в колективі. У підлітковому віці нервова система є нестійкою, вона не здатна витримувати сильні подразники, що є причиною виникнення крайніх станів збудження чи гальмування. Під час дорослішання наступає криза 13-ти років, тому взаємини з близькими змінюються, підлітки прагнуть бути рівними, на деякий час вони можуть стати автономними від батьків, але більш залежними від своїх однолітків. Перевагу у спілкуванні вони надають тій групі, де почувають себе комфортно, де їх поважають, тобто у референтних групах. Унаслідок того, що підлітки стають більш зрілими та під впливом перебудови організмувони можуть стати агресивними у спілкуванні та ставленні до ситуацій навколо. Агресивність у дівчат і хлопців проявляється по-різному, оскільки у розвитку наявні фізіологічні відмінності, а також на це впливають соціальний чинник та гендерні стереотипи. Прояв прямої агресії у хлопців зустрічається частіше та є не таким незвичним, на відміну від прояву агресивності у дівчат. У випадках, коли чоловіча стать може відкрито поводити себе нестримано та агресивно, це є нормою для суспільства, і самі хлопці не будуть картати себе за таке поводження. У свою чергу, дівчата, показавши не зовсім адекватну та агресивну поведінку в оточенні, будуть тривожитися та переживати про те, яке враження на оточуючих вони могли справити своєю поведінкою. Виходячи з цього, через гендерні стереотипи та гендерні ролі, прояв агресії в чоловіків у різних її формах заохочується; у жінок є недопустимим.У деяких випадках чоловіків можуть спровокувати до агресивних дій тоді, коли ставлять під сумнів їхню соціальну значимість, жінки ж відчувають занепокоєння у подібних ситуаціях. Ролі, які обирають чоловіки, де потрібно проявляти агресію, тобто військова служба або спорт, жінки, навпаки, вважають агресивне поводження недоречним і обирають ролі спокійніші
Гендерні особливості прояву агресивної поведінки серед підлітків
(Національний авіаційний університет, 2022) Мельниченко, Анна Андріївна
Робота присвячена дослідженню гендерних особливостей агресивної поведінки підлітків у сучасному світі. Теоретичне дослідження авторів довели, що агресія є ддосить складною захисною реакцією, яка може виникати в результаті фрустрації, загрози життю або у відповідь на агресію. Як відомо, підлітковий вік, що характеризується процесом переходу дитини в дорослого може призвести до підліткової кризи, одним із основних проявів якої є агресія – поведінка, спрямована на заподіяння комусь чи чомусь фізичної чи психологічної шкоди. Крім того виявлено, що агресія може проявлятися і в негативному ставленні до навколишнього середовища та навколишнього світу. У підлітковому віці цей прояв більш інтенсивний через підвищену вразливість. Виходячи з того, що стать — це специфічна біологічна характеристика людини, а гендер — скоріше соціально-психологічна, та існує гендерний стереотип, що агресивна поведінка для жінок неприпустима, тоді як для чоловіків більше лояльності до подібної поведінки. Описано психодіагностичні методи дослідження предмета дипломного пошуку та отримані результати в процесі їх використання. Зокрема, емпірично встановлено, що існує кореляція між маскулінністю та фізичною агресією, при цьому переважна більшість досліджених респондентів мала андрогенний тип. Встановлено, що стать не суттєво впливає на прояв агресії в підлітковому віці. Дослідження, в якому брали участь дівчата і хлопчики виявило однакову агресивність. Практичну значущість результатів дослідження можуть використовувати психологи, педагоги, вчителі початкових класів у роботі з підлітками та їх батьками; у виробленні методичних рекомендацій щодо подолання підліткової агресії з урахуванням гендерного аспекту; у викладанні вікової та диференціальної психології здобувачів вищої освіти за спеціальністю 053 «Психологія».
Зв’язок індивідуально-психологічних особливостей та самооцінки у осіб юнацького віку
(Національний авіаційний університет, 2021-06) Драниця, Олена Володимирівна
Інтерес до внутрішнього світу особистості завжди мав особливе значення. Поведінка людини поєднується з її власним образом і тим, ким вона хоче бути. Вивчення характеристик самосвідомості, чи є самооцінка адекватною, структура та функції образу «Я» пов’язані із формуванням особистого статусу в житті, що має не лише теоретичне значення, а й практичне. Самооцінка суттєво впливає на ефективність діяльності та формування особистості на всіх етапах розвитку. Залежність особистості суб'єкта та різних форм зовнішньої діяльності від його ставлення до себе неодноразово підтверджувалась у психології. Тому ставлення людини до себе є однією з основних характеристик її особистості. Адекватна самооцінка при взаємодії з оточуючими є одним з основних показників психосоціальної адаптації. Якщо самооцінка спотворена, то це вже є достатньою умовою соціального розладу, що свідчить про необхідність коригувальних заходів для запобігання серйозних психологічних проблем. Важливою передумовою розвитку національних і соціальних продуктивних сил є те, що компетентні фахівці можуть здійснювати самовизначення, саморозвиток, самовиховання, саморефлексію, самовдосконалення та самореалізацію в житті. Всі ці якості можна отримати та реалізувати лише з адекватною самооцінкою. У юнацькому віці особистість не лише зазнає психологічних та фізичних змін, але також відбувається прийняття важливих рішень та формування особистості. Після тихого шкільного життя, де більшість проблем вирішують батьки та вчителі, настає час самостійно обирати професійну діяльність, коханих та друзів. У цей період важливо зрозуміти себе, свій внутрішній досвід та психологічні реакції. Актуальні соціальні умови розвитку осіб юнацького віку сприяють зростанню соціально-психологічної нестабільності, що може призвести до деструктивних змін в установках, світогляді та поведінці особистості у процесі її формування. У взаємодії з властивими індивідуально-психологічними особливостями людини, така ситуація може мати суттєвий вплив на самооцінку представників юнацької молоді і в результаті на особистість в цілому. Питання самооцінки особистості у психологічній теорії є одним з найбільш досліджуваних. У науковій літературі проблема формування самооцінки та різні її аспекти дають доволі широке коло представлення. Велику увагу дослідженню феномену самооцінки приділено у роботах Л. Божович, О. Музики, У. Джемса, Ф. Зімбардо, Е. Еріксона, К. Роджерса, Ч. Кулі, Є. Шорохової, М. Лісіної, А. Липкіної, О. Соколової, Дж. Міда, Ч. Спілбергера, С. Рубінштейна, та інших авторів. Проблему формування особистості у юнацькому віці та особливостей самосвідомості досліджували А. Дмітрієв, І. Лілієнталь, М. Енеєва, Н. Протасова, В. Лісовський, А. Газізулін. Однак аналіз наукової літератури дозволяє констатувати, що проблема зв’язку особистісних характеристик та самооцінки потребує додаткового дослідження, що і обумовлює вибір теми нашої дипломної роботи: «Зв’язок індивідуально-психологічних особливостей та самооцінки у осіб юнацького віку».
Подолання агресивності у старших дошкільників засобами ігрової діяльності
(Національний авіаційний університет, 2022) Сивак, Анастасія Павлівна
Динаміка прогресивних змін у навчальному просторі України реалізує психологічні та педагогічні дослідження в галузі самосвідомості та робота з дітьми дошкільного віку. Під час війни діти дошкільного віку відносяться до самої вразливої категорії населення. Перебуваючи тривалий час у небезпеці, в стресовому стані дитина позбавлена нормальних умов для освіти, розвитку і проведенню вільного часу. Через почуття страху, жаху, напруження, тривоги, невизначеності ускладнюється процес повноцінної соціалізації дитини. Вимушено переміщені діти із зони активних бойових дій стикаються з проблемами соціальної адаптації знаходячись в нових соціальних умовах. Причини агресивності дітей пов’язані з воєнним станом, стресовими ситуаціями, погіршенням стану здоров’я батьків і дітей, несприятливою екологією, наркоманією, алкоголізмом, неблагополучної спадковістю, ситуацією невизначеності, прискоренням ритму життя, умов життя більшості населення. Проблема агресії як складного і важливого для вивчення психофізіологічного феномена викликає значний інтерес у дослідників у різних областях знань. Вивченню агресії і агресивної поведінки присвячена велика кількість робіт в області фізіології і психофізіології, психології та психіатрії, нейробіохімії і психофармакології, соціології та філософії, проте єдиної концепції агресії немає у зв’язку з різницею підходів до цієї проблеми в різних галузях наукових знань. Діти ростуть у час стрімких змін і руйнування стереотипів, коли усталені моральні норми ще не сформовані. У зарубіжній науковій методології та практиці агресивна поведінка людини розглядається в рамках інстинктивістського (З. Фрейд, К. Лоренц та ін.), біологічного (В. Гесс, Р. Джекобс, С. Меднік, Д. Олдс та ін.), фрустраційного (Дж. Доллард, Л. Дуб, Н. Міллер та ін.), когнітивного (Л. Берковіц, Л. Ерон, Д. Зілманн, Л. Х’юсманн та ін.), соціального (А. Бандура, А. Басс, Р. Берон, Д. Річардсон, Б. Крейхі та ін.) підходів, кожний з яких подає своє трактування агресії та агресивної поведінки. У сучасній психології проблема агресії висвітлена в працях С. Єніколопова, Л. Іванової, А. Налчаджяна, Н. Ратінової, А. Реана, Т. Рум’янцевої, І. Фурманова, О. Хреннікова, В. Павелківа, О. Бовть. Деструктивно-ворожий характер цього явища підкреслювався Н. Алікіною, С. Єніколоповим, Л. Конишевою, В. Степановим, В. Устіновою. Зокрема потрібно зазначити, що вітчизняні дослідники (О. Бовть, О.Мізерна, О. Фотуйма) проводили дослідження і розглядали агресивного суб’єкта як такого, що інтегрує в собі внутрішні та зовнішні впливи, але зарубіжні науковці (А. Бандура, Р. Уолтерс, Г. Паренс, Дж. Паттерсон, М.Раттер) акцентували увагу на пошуку окремих детермінантів прояву агресії. Проблема подолання агресивності – одна з найважливіших напрямів роботи в закладі дошкільної освіти, з урахуванням того, що провідний вид діяльності дітей дошкільного віку – гра, дієвими є засоби ігрової діяльності. Враховуючи зазначене вище, реагуючи на виклики суспільства, нагальною постає проблема подолання агресивності дітей старшого дошкільного віку в ЗДО.
Подолання комунікативних бар’єрів молодших школярів засобами арт-терапії
(Національний авіаційний університет, 2022) Герасик, Ольга Олегівна
У кваліфікаційній роботі проаналізовано переваги арт-терапії як найбільш екологічного та ресурсного методу, що може використовуватись в психокорекційній програмі для подолання комунікативних бар’єрів молодших школярів. Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали даного дослідження можуть бути використані в діяльності практичних психологів, психологів закладів освіти, педагогів в корекційно-розвивальній, консультативній та освітній діяльності, а також для розробки різних тренінгових програм.
Подолання комунікативних бар’єрів підлітків засобами арт-терапії
(Національний авіаційний університет, 2020) Шпичак, Людмила Петрівна
У дипломній роботі розкрито сутність поняття комунікативний бар’єр, розглянуто різні підходи до класифікації комунікативних бар’єрів, виділено основні компоненти, що спричиняють виникнення комунікативних бар’єрів психологічного характеру (низький рівень самооцінки, низький рівень емпатії, високий рівень тривожності, високий рівень агресивності, високий рівень ригідності, високий рівень емоційних труднощів). Описано психологічні особливості комунікативних бар’єрів у спілкуванні підлітків, що пов’язані насам перед з емоційною нестабільністю, невпевненістю в собі та страхом відторгння і неприйняття. Проаналізовано переваги арт-терапії як найбільш екологічного та ресурсного методу, що може використовуватись в психокорекційній програмі для подолання комунікативних бар’єрів підлітків. Також було розроблено та впроваджено психокорекційну програму, здійснено перевірку її ефективності та надано рекомендації шкільному психологу та підліткам щодо розвитку комунікативної компетентності. Практичне значення роботи полягає в тому, що матеріали даного дослідження можуть бути використані в діяльності практичних психологів, психологів закладів освіти, педагогів в корекційно-розвивальній, консультативній та освітній діяльності, а також для розробки різних тренінгових програм.
Психологічні методи корекції конфліктної поведінки у підлітковому віці
(Національний авіаційний університет, 2023-06) Копейченко, Єлизавета Дмитрівна
У кваліфікаційній роботі розкрито різні психологічні методи корекції конфліктної поведінки у підлітковому віці. Ці методи включають психотерапевтичні техніки, тренінги зі здібностей до спілкування та конфліктології, когнітивно-поведінкову терапію, групову та індивідуальну психокорекцію. Ефективність цих методів була перевірена у процесі емпіричного дослідження, де були застосовані психодіагностичні методики та зібрані дані про зміни в конфліктній поведінці підлітків після застосування психологічних методів корекції. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані при створенні психологічних програм для корекції конфліктної поведінки у підлітків. Розроблені методи та рекомендації можуть бути використані психологами, педагогами та іншими фахівцями, які працюють з підлітками, для покращення їхніх взаємин та соціально-психологічного стану. Також, результати дослідження можуть бути використані для підготовки методичних рекомендацій з психокорекції у підлітковому віці та включені до навчальних програм для майбутніх психологів.
Психологічні особливості емоційних станів жінок раннього післяпологового періоду
(Національний авіаційний університет, 2023-06) Муренко, Дар’я Андріївна
У кваліфікаційній роботі теоретично обґрунтувано та емпірично досліджено психологічні особливості емоційних станів жінок раннього післяпологового періоду. Кваліфікаційна робота відображена у теоретичному аналізі та емпіричному дослідженні емоційних станів жінок раннього післяпологового періоду. Встановлено, що матеріали кваліфікаційної роботи рекомендуються використовувати у процесі підготовки жінок до передпологового періоду.
Психологічні особливості профілактики агресивності у молодших школярів
(Національний авіаційний університет, 2023) Мельниченко, Наталія Миколаївна
У кваліфікаційній роботі розкрито поняття агресії, агресивності; форми, види та причини агресивності молодших школярів. Описані особливості прояву агресивності у осіб молодшого шкільного віку. Досліджено рівень агресивності молодших школярів до і після реалізації програми профілактичних занять. Проаналізовано результати дослідження щодо ефективності профілактичної програми з попередження агресивності молодших школярів. Практичне значення роботи полягає в тому, що дана робота може використовуватися практичними психологами для розробки та проведення програм з профілактики агресивності школярів. Також матеріали дослідження можна використовувати у діяльності психологів, вчителів та фахівців, які працюють з дітьми молодшого шкільного віку.
Психологічні чинники конфліктної поведінки у підлітків
(Національний авіаційний університет, 2022) Дараган, Аня Анатоліївна
Конфлікти супроводжують наше повсякденне життя. Вони є механізмом розвитку як окремої особистості, так і соціальної системи в цілому. Будь-яка особистість не здатна розвиватися безконфліктно, адже саме так людина пізнає реальність і через конфлікти вибудовує свої стосунки з оточуючими та з самою собою. Коли виникає зіткнення інтересів, думок та переконань, особистість, що відстоює власні позиції, не завжди готова враховувати інтереси інших. Особливо гостро ця проблема постає у підлітковому віці, що є складним етапом переходу від дитинства до дорослості. Підлітковий вік супроводжується наростанням внутрішніх суперечностей розвитку та напруженості міжособистісної взаємодії з однолітками, дорослими та батьками. Відомо, що підліткам складно вирішувати конфлікти, і, як правило, у цих ситуаціях переважають деструктивні тенденції. Для зниження гостроти подібних явищ та більш продуктивного вирішення міжособистісних конфліктів необхідне розуміння сутності, змісту конфліктів та чинників, що їх викликають. Динамічний розвиток сучасної цивілізації викликає невпинні суспільні зміни. Сучасні підлітки відрізняються від підлітків попередніх поколінь, адже в наш час можна спостерігати активну перебудову всіх сфер життя суспільства. Це свідчить про актуальність обраної теми дослідження та необхідність наукового пошуку у цьому напрямі. Аналіз наукових робіт, присвячених конфліктній поведінці у підлітків, показав, що дослідників цікавлять різні аспекти цієї проблеми. А.В. Гайнуліна та А.А. Ганєєва присвятили свою роботу дослідженню впливу особистісних особливостей на конфліктну поведінку. Теоретичні питання психологічної сутності, детермінантів та механізмів конфліктологічності та особистості підлітків вивчала О.М. Чайковська. Т.А. Яновська досліджувала взаємозв’язок прояву психологічного конфлікту з емоційною сферою підлітків. Окремі автори присвятили свої роботи вивченню конфліктів, які виникають під час взаємодії підлітків з батьками, ровесниками та ін. А.Ш. Апішева проаналізувала психологічні проблеми, які виникають в процесі взаємодії сучасних підлітків та юнаків з батьками в процесі їхнього самоствердження. Основні причини конфліктів серед підлітків у шкільному колективі розкрила Т.Ю. Куниця. Науковці, які розглядають особистісні передумови агресивності та конфліктності у підлітків: З.Р. Кісіль, А. Бандура, Д. Журавлев, А.Ш. Апішева, Е.Р. Гараєва, Е.А. Калініна, Ю.І. Корчагіна, М.А. Кудака, В.Р. Повелків та ін. Визначення психологічних чинників конфліктної поведінки у підлітків необхідне для корекції взаємодії їх з батьками, однолітками, вчителями. Аналіз наукових джерел показав, що дослідження з цієї проблематики є недостатніми і актуальними. Саме цим і зумовлений вибір даної теми дипломної роботи.
Психологічні чинники прояву конфліктності у підлітків
(Національний авіаційний університет, 2021-06) Кравчук, Вікторія Вікторівна
На сьогоднішній день перед психологами гостро постає проблема конфліктності підлітків. Конфлікти існують стільки, скільки існує світ, а світ, у свою чергу, постійно розвивається. Особистість не здатна розвиватися безконфліктно, адже саме через цю свою особливість людина пізнає реальність, а також трансформує через конфлікти свої стосунки з оточуючими та самою собою.Прицьому, у разі зіткнення інтересів, думок та переконань кожнаособистість у процесі відстоювання власних думокне завжди готовавраховувати думку інших. Ряд вчених (В. В. Дружинін, Н. В. Гришина, А. Я. Анцупов, Є. Шир та інші) вже не перше десятиліття займався вивченням проблеми конфліктності. Проте конфлікти з плином часу також не стоять на місці, так само, як їх причини та учасники, і хоча підлітковому віку в психології ХХ століття приділялася значна увага, сучасні підлітки відрізняються від своїх однолітків попередніх поколінь сукупністю різних соціально-психологічних особливостей, в результаті чого вирішення даної проблеми може потребувати певного психологічного супроводу, що має змогу відрізнятися від методик, що були актуальні до цього моменту. Одним з найважливіших напрямків вивчення проблеми підліткової конфліктності є, перш за все, дослідження причин та особливостей виникнення даного явища. Адже саме за наявності знання про чинники проблеми, стає можливим її вирішення, а не лише боротьба із симптомами. Вивчення психологічних чинників конфліктності, при зосередженні уваги саме на суб’єкті конфліктної ситуації, у даному питанні грає визначну роль. Варто зазначити, що вивчення проблеми конфліктності та чинників її виникнення також пов’язано зчималою кількістю галузей психології:загальною, віковою, соціальною, педагогічною, диференціальною тощо. Так, загальна психологія надає відомості щодо тих особливостей підлітка, що здатні вплинути на вияв конфліктності, вікова – досліджує особливості даної проблематики на даному віковому етапі; соціальна психологія дозволяє вивчити конфлікт з точки зору усіх його учасників, а також спостерігати, як конфліктність підлітка впливає на його взаємовідносини з соціумом. Диференціальна психологія досліджує відмінності у проявах конфліктності у сучасному суспільстві. Педагогічна психологія, як і психокорекція, пропонує підходи щодо вирішення даної проблематики та зниження загальної конфліктності підлітка. У той же час, конфліктологія, як наука про конфлікти, надає можливість сучасним дослідникам зазирнути до структури конфліктів, їхніх причин та наслідків. Чимало вчених приділяли свою увагу поняттю конфліктності, серед списку яких присутні імена З. Фройда, А. Адлера, К. Левіна, С. П. Бочарової, Е. Гідденса, К. Хорні, Л. І. Божовича, Д. Смелсера,К. Томаса тощо. Слід зауважити, що всі дослідники підходять до питання вивчення конфліктності з точки зору різних напрямків та підходів, що підкреслює відсутність остаточної та єдиної думки щодо даної проблематики. Аналіз літератури дає можливість констатувати, що існуючі дослідження даної проблеми не дають остаточної відповіді щодо впливу психологічних чинників на виникнення конфліктності осіб підліткового віку, що й обумовлює вибір нашої теми: «Психологічні чинники прояву конфліктності у підлітків»

Browse

Browsing Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри педагогіки та психології професійної освіти by Subject "агресивність"

Results Per Page

Sort Options