Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри аеронавігаційних систем

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41766

Browse

Now showing 1 - 20 of 112

Integrated flight data vision system for general aviation
(2013) Hanzha, T.S.
Positioning by distance measuring equipment
(2014) Lopatko, T.B.
Scientific innovation is the following : using a specially created program was analyzed the availability of DME stations that are currently available in Ukraine.Estimation of the accuracy of positioning by all DME stations. To verify the data obtained as a result of the work was used DEMETER(DistаncE Meаsuring Equipment TrаcER) program made by EUROCONTROL. The new step for future structure of Ukraine airspase is development of DME/DME positioning method like one of alternative positioning technique. Eaсh DME provides a true range measurement and so two or more DME ranges сan provide horizontal positioning and area navigation сapability. Scanning DME or DME/DME supports this funсtionality. Additionally, it is attraсtive from a stakeholder perspeсtive beсause it is an operational system and major air сarriers already сarry DME/DME.
Система підтримки прийняття рішень оператора БПЛА у разі виникнення аварійної ситуації. Проблеми з електропостачанням.
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Глушко, Олег Юрійович
На сьогоднішньому етапі розвитку суспільства інформаційні технології стають головною причиною значного зростання актуальності сфер наукової діяльності, що пов’язані з математичним проектуванням процесів. Створення реальних об’єктів дійсності здебільшого супроводжується значними складностями, щоформулюютьсявже на стадії постановки проблеми. Ці складнощіпереважним чином є наслідком недосконалості обчислювальних методів та засобів їх реалізації[2, с. 134-156]. Слід зазначити, що важливе місце в єдиній транспортній структурі України належить повітряному транспорту, важливість якого повсякчас підвищується.При цьому необхіднимелементом авіації є система еаронавігації (АНС),яка призначається для ефективної реалізаціїавіапольотів.Сучасна аеронавігаційна система є складною ієрархічноюлюдино-машинною структурою, що за допомогоювідповідних технічних атрибутів здатназабезпечитипроцес організації повітряного руху та зробити йогобезпечним, регулярним та ефективним аеронавігаційним обслуговуванням.Виконання вимог до безпеки повітряного рухупевноїшвидкості та щільності окремого польоту,у відповідності до врахування погодних умов та, як наслідок, можливоївідмовимеханізмів аеронавігації та впливу людського фактора досліджують вчені та авіаційніспеціалісти протягом всієї історії авіації. Дані статистичного аналізущодо авіаційнихпригодвпродовжостанніх десятиліть вказують на домінуючуроль впливу людини-оператора на загальнечисло авіаційних подій, що складає майже 80%. Величезна частина авіаційних подій (49%) стосується свідомих порушеньпілотами льотних законів та недотримань усталених інструкцій, а також порушення процесу передпольотної підготовки (42%). Традиційні способи, такі, як підвищеннярівня професійної підготовки, трудової дисципліни, в цьому випадку практичнобезсилі, оскільки авіаційний фахівець професійно достатньо підготовлений. Зростаюча ціна помилок оператора визначає постійну необхідність пошуку шляхів ізасобів забезпечення ефективного функціонування людини в нормальних і екстремальних умовах діяльності. Виправити ситуацію здатні автоматизовані інтелектуальні системи підтримки прийняття рішень (СППР), які дозволяють змоделювати прогнозований розвиток ситуації при настанні особливого випадку в польоті у вигляді відповідних діаграм причинно-наслідкових зв’язків події, що може відбутися. Таким чином проектування операторської діяльності за допомогою математичних моделей СППР у конкретно заданих умовах сприяє виключенню помилкових рішень із застосуванням людського фактору, тобто максимально його виключає[23, с. 23-28]. Крім того, урахування впливу факторів зовнішньогосередовища в разі прийняття рішення людиною-оператором (професійного і непрофесійного характеру), розвиток ситуації віднормальної до катастрофічної, умови експлуатації літального апарату (очікувані і неочікувані) дозволяютьмоделювати дії людини-оператора в особливих випадках польоту з упередженням[9, с. 17-23]. Проте, незважаючи на активні дослідження в цій галузі, все ще залишаються не вирішеними в повному обсязі питання, пов`язаніз розробкою методів і алгоритмів моделювання операторської дільності в авіаційній галузі під час виникнення надзвичайної ситуації, а саме: проблеми з електропостачанням. Недостатньо чітко описані задачі створення моделей СППР в діяльності людини-оператора в очікуваних та неочікуваних умовах експлуатації об’єкта керування БПЛА, також особливості їх реалізації. Виходячи з вищенаведеного, наше дослідження особливостейрозробки та практичного застосування СППР оператора БПЛА у разі виникнення проблем з електропостачанням є актуальним.
Забезпечення користувачів пpвітряного простору України аеронавігаційною інформацією.
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Загородній, Артем Андрійович
Аеронавігаційна інформація є сукупністю певних даних, які необхідні для виконання польотів, організації повітряного руху і потоків, забезпечення відповідного рівня безпеки польотів. Якість її надання безпосередньо залежить від якості продуктів аеронавіга-ційної інформації, підготовки персоналу з розробки та оформлення аеронавігаційних карт, підготовки та складання повідомлень типу NOTAM і збору інформації і її внесення до циркулярів аеронавігаційної інформації. Кожен з цих критеріїв дуже важливий для збереження цілісності інформації і даних, адже це впливає на безпеку польотів, їх ефективність та економічність. В Україні всім вище перерахованим займається служба аеронавігаційної інформації, яка є підрозділ провайдера з аеронавігаційних послуг – Украерорух. Збірник аеронавігаційної інформації (АІР) розробляється для забезпечення користувачів повітряного простору інформацією, що стосується польотів та іншої діяльності за правилами польотів за приладами (ППП). Також окремо видається збірник аеронавігаційної інформації за правилами візуальних польотів у якому детально описуються процедури польотів на аеродромах, вертодромах і злітно-посадкових майданчиках для забезпечення безпеки польотів на них. Основними продуктами аеронавігаційної інформації є: збірник аеронавігаційної інформації( а також збірник аеронавігацій-ної інформації за правилами візуальних польотів, котрий частіше входить до основного АІР); циркуляр аеронавігаційної інформації (AIC); повідомлення типу NOTAM; регламентування та контроль аеронавігаційної інформації (AIRAC); та інші.
Алгоритми виконання тепло- та енергоаудиту за допомогою безпілотного повітряного судна.
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Коробко, Володимир Віталійович
На сьогоднішній день розвиток безпілотних літальних апаратів (БПЛА) набувають все більшого поширення: ще недавно колишній інструментом військових, сьогодні купити безпілотник з камерою може будь-яка цивільна підприємство. Переваги аерофотозйомки перед традиційними методами очевидні: застосування безпілотних апаратів збільшує рентабельність за рахунок спрощення проведення робіт, оперативності отримання знімків високого дозволу, можливості отримання знімків в важкодоступних місцях. Використання БПЛА для аерофотозйомки значно підвищує продуктивність, скорочуються витрати часу на польові роботи. Також з'являється можливість "безконтактної" зйомки об'єктів, що особливо важливо на об'єктах з підвищеною небезпекою. Таким чином, безпілотник значно спрощує проведення робіт, зменшуючи витрати часу і коштів, підвищує загальну ефективність. [1] Сфера застосування даних аерофотознімання з БПЛА[1]: • Енергетичний і нафтогазовий комплекс для моніторингу об'єктів інфраструктури. • Сільське, лісове та водне господарство для оцінки стану полів, насаджень, водойм і ефективного управління виробництвом. • Транспортно-дорожній комплекс для отримання оперативних і аналітичних даних про стан автомобільних доріг і залізничних ліній. • Геодезія, картографія та топографія для отримання точних відомостей про рельєф місцевості і складання карт. • У моніторингу надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків. Аерофотозйомка з БПЛА підрозділяється на зйомку з безпілотників літакового типу і Мультикоптер (квадрокоптера, гексакоптеров, октокоптеров).[2] Зйомка з безпілотних літаків ідеально підходить для моніторингу невеликих площ з метою отримання ортофотопланів місцевості та вирішення інших завдань. [2] Зйомка з мультикоптер оптимальна для моніторингу великих площ (літаки і супутники для цих цілей поки залишаються поза конкуренцією). Для підготовки до польотів мультикоптер потрібно не більше 10-20 хвилин, не потрібно майданчик для запуску і посадки, знімальна команда складається всього з двох чоловік - пілота і оператора, а вартість робіт, в залежності від обсягів і завдань, може починатися від декількох тисяч рублів .[2]
Usage of aviation simulator in a process of ATS officers training
(Національний авіаційний університет., 2020-02) German, Alina
Aviation is a sphere where voice communication system plays a great role. Proficiency in English is a key tool for an air traffic controller and phraseology of radio exchange has a number of specific features. Air traffic controller’s work includes maintaining an orderly flow of air traffic, servicing of an aircraft and control of safe movement on the ground and in the airspace. The only way to communicate with the pilot is a radio communication, which takes place in a real-time operation and requires maximum attention from the specialist. Among the below overviewed means and methods of training, a special place is taken by simulator training, which has the closest connection with the formation of ATCO's high competence and confidence. For this purpose, the existing training systems and theoretical approach foe studying was analyzed. Training simulators allow the formation of knowledge, skills and abilities, as well as professionally important qualities. The main purpose of this work is to present the device that can be used for aviation personal training, as well as in different directions. The aim of this graduate thesis is an investigation of existing training system for an ATCO, its components and training simulators to be used for a specialist preparation and creation of new simulator for aviation personnel training. The following tasks have to get accomplished: 1) Analyze general process of aviation personnel simulator training; 2) Analyze the process of professional skills formation; 3) Analyze human factor affects and its reduction due to skills training; 4) Overview of new simulator system and its usage.
Наземна підготовка повітряного корабля до вильоту.
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Пукас, Максим Іванович
Для ефективної експлуатації повітряних суден, авіакомпанії (особливо лоу-кости) дедалі частіше зменшують тривалість наземного обслуговування літака. Часто один літак повинен виконувати шість-вісім перельотів підряд. І затримка на одному із них гарантує затримку на всіх інших. Центрування і розрахунок маси та балансу літака є значною та невід’ємною частиною наземної підготовки повітряного судна до польоту. При сучасних тенденціях зменшення часу наземного обслуговування цей процес щоразу більше потребує попереднього планування. Заздалегідь мають бути чітко визначені дії кожного працівника в суворих часових рамках для забезпечення регулярного відправлення рейсу. Існує багато факторів та випадків у процесі наземного обслуговування літака і підготовці його до вильоту, що впливають на центрування та/чи процес центрування повітряного судна. Виконання часових параметрів обслуговування рейсу стосовно розрахунку маси та балансу напряму залежить від ступеня підготовки диспетчера центрування до цих факторів та випадків. Розробка алгоритмів дій диспетчера центрування може позитивно вплинути на виконання часових параметрів цього процесу, і як наслідок, зменшення часових затримок і покращення регулярності польотів.
Багатокритеріальне оцінювання ефективності виконання авіаційних хімічних робіт літальними апаратами в колективному повітряному просторі
(2020-02) Білоніжко, Анастасія Валеріївна
У дипломній роботі досліджується літальні апартати, що використовуються в авіахімічних роботах, вимоги до їх експлуатації, способи виконання авіахімічних робіт, досліджуються критерії ефективності літальних апаратів при виконанні авіаційних хімічних робіт, пропонується метод визначення та метод розрахунку оптимального варіанту проведення авіахімічних робіт в колективному повітряному просторі.
Застосування методу зональної навігації для розробки маршрутів прибуття.
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Котова, Анастасія Сергіївна
Обсяги повітряних перевезень постійно зростають і вимагають нових вимог до пропускної спроможності повітряного простору, виникає необхідність оптимального використання повітряного простору. Для забезпечення ефективності використання повітряного простору за рахунок забезпечення прямих маршрутів, точності витримування треків і високої точності навігаційних систем пояснюють появу концепції PBN. Концепція PBN вказує, що вимоги до характеристик системи RNAV літака визначені з точки зору точності, цілісності, доступності, безперервності і функ-ціональності, які необхідні для конкретних операцій в контексті певної концепції повітряного простору. Експлуатаційні вимоги визначені в навігаційних специфікаціях, які також визначають вибір навігаційних датчиків і обладнання, які можуть бути використані для задоволення вимог до продуктивності. Ці навігаційні специфікації визначаються на достатньому рівні деталізації сприяння глобальному погодженню шляхом надання конкретних вказівок реалізації для держав і операторів. RNAV операції підтримують навігацію в будь якому повітряного простору без необхідності літати прямо над наземних засобів.
Безпілотний аудит радіоаційно-небезпечних комплексів
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Топчий, Денис Олександрович
Безпілотні літальні апарати є сектором авіації, який розвивається дуже швидко і має великий потенціал для зростання і створення нових робочих місць. Термін «безпілотний літальний апарат» включає як великі літаки, аналогічні за розміром і складністю пілотованому літаку так і невеликі електронні пристрої для персонального використання В даний час безпілотні літальні апарати (БПЛА) почали твердо займати свою нішу в різних сферах діяльності людини. Успішне використання БПЛА в військових областях сприяло їх широкому застосуванню в цивільних цілях. Вони знаходять своє застосування в містобудуванні, екологічному аудиту, геологорозвідці, при дистанційному контролі нафтогазопроводів та ін. Одне з найважливіших напрямків в сучасній авіації пов'язано з розробкою безпілотних літальних апаратів (БПЛА), перші зразки яких з'явилися ще в середині минулого століття, як окремий вид перспективної зброї. В даний час БПЛА різних типів і призначень не тільки стоять на озброєнні багатьох армій світу, а й починають активно використовуватися в цивільній сфері. Широкий спектр практичних застосувань БПЛА охоплює вирішення таких основних завдань: – Оптична, радіолокаційна, хімічна та радіаційна розвідка; – Радіоелектронна боротьба; – Аудит екологічної обстановки; – Підтримку мережевих телекомунікацій; – Контроль морського судноплавства. Логіка розвитку безпілотної авіації на межі XX-XXI ст. призвела до виникнення класу малогабаритних літальних апаратів (МЛА). Аналіз тенденцій, досвіду та проблем розробки МЛА представляє істотний інтерес і актуальність. Поява класу малогабаритних БПЛА обумовлено цілим рядом різних чинників, головними з яких є виникнення принципово нових областей потенційного застосування БПЛА, наприклад, при моніторингу льодового стану, екологічному моніторингу, геофізичній та інших видах розвідки, картографуванні, підтримки пошуково-рятувальних операцій, охорони кордонів для вирішення військових завдань та службами метеопрогнозу тощо. Відомо, що кожного року на території України та інших держав спостерігаються природні та техногенні катастрофи. Це призводить до екологічних, суспільних та матеріальних витрат та головне створюють загрозу життю та здоров'ю населення або навіть викликають смерть. Існує ряд факторів, завдяки яким виникла необхідність у безпілотних літальних апаратах, які сьогодні виробляються більше, ніж у 50 країнах: • аерофотознімання місцевості; • вивчення й реєстрація радіаційних та хімічних обставин; • ефективний засіб розвідки й супровід у бою; • фальшиві мішені з метою виявлення зенітних установок супротивника; • доставка вантажів; • цілевказівки артилерії і забезпечення корегування вогню; • метеообставини в районі ведення бойових дій; • навчання особового складу, маючи на увазі зростаючі вартість пілотованих літаків та вертольотів; • зменшення людських жертв серед льотчиків; • спроможність робити маневри з перевантаженнями, які перевищують фізичні можливості людини; • більші продовження й дальність польоту в разі відсутності чинника стомленості экіпажу; • інші бойові завдання. До ліквідації наслідків надзвичайної ситуації необхідно залучати значну кількість людських, матеріальних та технічних ресурсів. Запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідація їх наслідків, максимальне зниження масштабів витрат та збитків перетворилося на загальнодержавну проблему і є одним з найважливіших завдань органів виконавчої влади і управління всіх рівнів.
Usage of aviation simulator in a process of ATS officers training.
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Subbotin, Serhii Vitaliyovich
It is well known that simulator training plays a huge role in a process of aviation personnel training. Simulator training might compete in approximately 20 percent of whole time spent on education and training of ATCO student. Pilots may spend up to 40 percent of educational time on simulator training. Here comes the vitality of proper simulator education. It allows to gain some critical for aviation personnel skills and abilities. For ATCO simulator training is much closer to real job than even pilots flight simulator. The working place of ATCO is equipped as close to real as it possible due to technical progress. Current ATCO working place is almost fully computer-based. This means that the hardware on a workplace of CTA TMA control unit looks just like a modular or complex training simulator with an only difference – voice communication module. In a software-based device these modules are always neglected the developers. Even if such module is presented in simulators software it is usually low functional. Anyway, talking about voice communication module is almost always referred to device-based unit as radio panel in 70 percent of cases is presented in its classic layout with knobs and buttons, while only in brand new VHF/HF radio stations are presented as a part of automated air traffic control system or as a standalone touch screen. From all above mentioned it came clear that the necessity of standalone VHF/HF radio communication simulator for student ATCOs studying is desperately high, not only for the external layout but for the correct usage of push to talk button of manual frequency switching. The aim of this graduate thesis is to investigate the nowadays market of ATCO simulators in order to confirm the absence or incompatibility of these modules to gain real radio skills. The second aim is to develop simple, standalone, analogue and device-based radio communication simulator in order to satisfy training center needs.
Вплив стану іоносфери на навігаційні визначення за даними ГНСС
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Дребот, Катерина Володимирівна
Визначення координат за допомогою даних від Глобальної Навігаційної Супутникової Системи (ГНСС) можливе наземними, морськими та авіаційними користувачами які безпосередньо розташовані на земній поверхні або на незначних відстанях від неї (наприклад на висоті польоту літака, аеростата). При цьому навігаційні сигнали, які необхідні користувачам, випромінюються супутниками, що розташовані в космосі на відстані порядку 20 000 км. Середовище в якому розповсюджуються електромагнітні коливання на шляху від супутника до користувача є неоднорідним і для більшої частини являє собою майже вакуум (в космічному просторі), а на останніх 1,5 – 1 тис. км (початок верхніх шарів атмосфери) характеризується наявністю вільних носіїв зарядів, частинок пилу, вологи, непостійністю температури і щільності. Разом ці наведені фактори спричиняють певні зміни параметрів сигналу, починаючи з таких як рівень потужності (рівень сигнал/завада) до швидкості розповсюдження радіо сигналів в просторі. Можна констатувати, що має місце вплив шарів атмосфери на параметри радіонавігаційних сигналів. І це безумовно впливає на якість навігаційних визначень. Для зменшення впливу атмосферних похибок в ГНСС застосовують ряд методів, які пов’язанні з визначенням поточних параметрів стану атмосфери та подальшим застосуванням відповідних коригуючих коефіцієнтів. Найбільша увага приділяється іоносфері – шару атмосфери, який характеризується високою концентрацією вільних носіїв зарядів, яка в свою чергу залежить від ряду зовнішніх факторів. В дипломній роботі систематизовано наукові знання про іоносферу. Оцінено характер її впливу на вимірювання, які здійснюються користувачами ГНСС. Виконано моніторинг стану іоносфери впродовж 3х місяців 2019 року із застосуванням даних, доступних на спеціалізованих ресурсах. Проведено експериментальну оцінку впливу стану іоносфери на якість навігаційних визначень.
Комплекс безпровідного електричного заряджання для безпілотних повітряних суден, що працюють від електричних акумуляторів.
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Сиріцо, Дмитро Михайлович
Людину завжди вабило все незвідане і невідкрите, саме тому ми підкорили континенти, зірки, і планети. З моменту зародження людського життя на Землі, ми тісно пов'язані з різними фізичними силами і явищами в нашій всесвіту. Це не дивно, адже ми живемо в тривимірному просторі, принаймні зараз ми так вважаємо, а тому на нас впливає величезна кількість фізичних сил і явищ. Одним з ключових чинників впливають на людину є електромагнітне випромінювання. Неможливо заперечувати вплив електромагнітного випромінювання на людину. Здавалося б, ми не можемо його відчути, побачити або почути його. Але життя сучасної людини буквально просякнута електромагнітним випромінюванням різної потужності і інтенсивності. Ми слухаємо радіо, листуємося з допомогою смартфонів з друзями, дивимося улюблені фільми по телевізору, читаємо новини в інтернеті на ноутбуці або ж просто лежимо на пляжі гріючись в сонячних променях. У всіх цих випадках ми схильні електромагнітного випромінювання. Важко недооцінити роль електромагнітного випромінювання в нашому житті адже спектр застосування цього випромінювання неймовірно великий. Одним з ключових властивостей електромагнітної хвилі є передача інформації на великі відстані. Саме тому електромагнітні хвилі активно застосовуються в авіації для передачі інформації на великі відстані. З початку 21 століття людство робить свої ставки на штучний інтелект, розумні пристрої, автопілот і інші речі, щоб мінімізувати вплив людини на функціонування певних механізмів. Сфера авіації не стала винятком із правил і так само впроваджує штучний інтелект і автопілотування. Яскравим підтвердженням моїх слів є розвиток безпілотної авіації. Безпілотні літальні апарати надійніші, спритніші, міцніші і дешевше своїх побратимів - літальних апаратів пілотованих людиною. Одним з суттєвих питань для БПЛА залишається тривалість автономної роботи, що значно обмежує можливість його функціонування. З огляду на тенденцію розвитку на планеті альтернативних джерел енергії більшість БПЛА працюють на електроенергії, що надходить від батареї апарату. Тому ключовою проблемою для літальних апаратів, які працюють від акумулятора єїх ємність. Чим більше ємність, тим менше БПЛА необхідно витрачати часу на шлях до бази і підзарядку. Мета моєї дипломної роботи - опис пристрою, що дозволяє здійснювати заряджання акумулятора БПЛА за допомогою електромагнітної хвилі в повітрі.
Дозвільний порядок використання повітряного простору.
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Демчук, Богдан Володимирович
Повітряний простір — частина атмосфери, що знаходиться під контролем країни і розташована над її територією, включаючи її територіальні води, або, в більш загальному сенсі, будь-яка конкретна тривимірна частина атмосфери. Це не те ж саме що і аеропростір, який є загальним терміном для атмосфери Землі і космічного простору в його околицях. Організація використання повітряного простору України - комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-якої іншої діяльності, пов'язаної з використанням повітряного простору України. Положення про використання повітряного простору України затверджується Кабінетом Міністрів України. Організація використання повітряного простору України передбачає: • визначення структури та класифікації повітряного простору України; • планування та координацію діяльності з використання повітряного простору України відповідно до державних пріоритетів; • забезпечення дозвільного порядку використання повітряного простору України та/або забезпечення інформацією щодо використання повітряного простору України; • організацію повітряного руху, що включає: • обслуговування повітряного руху; • управління використанням повітряного простору України; • організацію потоків повітряного руху; • забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України у певних районах; • обслуговування аеронавігаційною інформацією; • аварійне сповіщення; • метеорологічне обслуговування; • забезпечення зв'язку, навігації, спостереження. Порушенням порядку використання повітряного простору України вважаються дії або бездіяльність юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору України. Перелік порушень порядку використання повітряного простору України визначається Положенням про використання повітряного простору України.
Методика побудови системи дистанційного аеродромного диспетчерського обслуговування в Україні.
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Тесля, Євгеній Владиславович
Сучасна система організація повітряного обслуговування викликає необхідність удосконалення всіх систем забезпечення роботи загалом аеропортів. В цьому контексті система дистанційного аеродромного диспетчерського обслуговування також потребує нових підходів та розробки інноваційних методів для покращення обслуговування. Удосконалення організації аеронавігації в цілому передбачає зменшення фінансових витрат та нераціонального підходу до працівників диспетчерського обслуговування. Такий стан речей детермінує необхідність розробки нових методів покращення служби дистанційного аеродромного диспетчерського обслуговування. Проблема дистанційної аеронавігації була широко розглянута в країнах Європи та США. В той час, коли сусідні країни йдуть в ногу з часом, на території України проблема аеродромного обслуговування є актуальним. У дипломній роботі розглянуто специфіку роботи аеропортів України. Проаналізовано роботу кожного аеропорту в цілому, що стосується аеронавігації. Проблеми удосконалення дистанційного аеродромного диспетчерського обслуговування були розкриті. Іноземна практика удосконалення роботи дистанційного аеродромного диспетчерського обслуговування показала високі результати, що доводять проекти та дослідження європейських спілок, таких як SESAR - Єдине Європейське Небо. Доволі об’ємний обсяг наукової літератури вітчизняних авторів нажаль не містить розробок застосування цієї іноземної системи. В такому випадку вивчення цієї проблеми на сьогоднішній день є актуальним.
Decision-making process during simulator training of air traffic controller .
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Rassokha, Ihor
It is very important to provide safe, ordinary and expedite air traffic. The amount of people, who use air transport, is growing from day to day. That is why, it is very necessary to handle with capacity that is arisen. Today it’s very important to increase capacity and decrease workload of Air Traffic Controllers. The main indicator in reaching this aim is decision making time. Decreasing it we will really reach safe, ordinary and expedite air traffic. Goal of the work – analyzing and investigation of current Air Traffic Control decision making time in Ukraine. For achieving of this goal the following tasks have been established: • to analyse and investigate present decision making process • to analyse and investigate current decision making time among ATC-students; • to evaluate all received results. Generally, decreasing of ATC decision making time at Ukraine would bring a lot of advantages and benefits for our country.
GNSS характеристики та вплив погоди на фінальному етапі заходу на посадку.
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Ирадукунда, Кларисса
In the Civil Aviation sphere, Research activities aim to improve efficiency and tightening safety targets by providing new strategies of operations, all this is achieved through the implementation of modern and new Communication, Navigation, Surveillance and Air Traffic Management process. In Air Navigation, these goals are met by improving the exiting services and introduce the new one applicable for navigation towards safety, more reliable approach in all weather conditions. The Global Navigation Satellite System (GNSS) has been identified as a key to technology by providing essential position and timing information supporting flight and ATM operations. GNSS can be observed in the fitting of new CA Aircraft, since a majority of them are now equipped with its receivers. GNSS contains numerous satellites, for instance GPS for The United State of America, Glonass for Russian Federation, Galileo for Europeans Unions, Beidou for Chinese, and more that are still under development. This Master’s has demonstrated the power and benefits of combining two satellites for better performance This thesis argues that atmospheric layers (Ionosphere, Troposphere) do play a vital role on the perturbation of signals from Satellites, in order to improve navigation regardless of the lost signals. Pseudo-range model is presented together with the performance of GNSS integrity with two constellations (GPS combined with Galileo). However, a significant number of reports have been received on different harmful interference to GNSS signals and some suggestions to correct those were mentioned. This thesis focuses on the final approach of an aircraft using combined signals for reliability and safety navigation in CAT I operation. Lastly an innovative algorithm is presented for better guidance at the final approach.
Оцінка точності глобальних навігаційних супутникових систем в умовах обмеженої доступності
(Національний авіаційний університет, 2020-02) Єрмаков, Антон Юрійович
На сьогоднішній день у світі існують такі навігаційні системи. Загалом у небесній сфері знаходиться близько 140 супутників. GPS - належить міністерству оборони США. Цей факт, на думку деяких держав, є її головним недоліком. Пристрої, що підтримують навігацію по GPS, є найпоширенішими в світі. Також відома під більш раннім назвою NAVSTAR. Всього у складі GPS на даний момент 32 космічні апарати, 31 з яких використовуються за цільовим призначенням, і 1 тимчасово виведений на техобслуговування.[1, 2, 10] ГЛОНАСС - належить міністерству оборони РФ. Розробка системи офіційно почалася в 1976 р, повне розгортання системи завершилося в 1995р. Після 1996 року супутникова угруповання скорочувалася і до 2002 року прийшла в занепад. Була відновлена до кінця 2011 р. В даний час використовується 23 супутника. До 2025 року передбачається глибока модернізація системи.[3, 10, 11] Beidou - розгортаєма Китаєм місцева супутникова система навігації, заснована на геостаціонарних супутниках. Реалізація програми почалася в 2000 році. Перший супутник вийшов на орбіту в 2007 р. До червня 2020 року планується запустити ще два супутники на геостаціонарну орбіту, і система «Бейдоу» запрацює як глобальна. Galileo - європейська система. Останній запуск вивів на орбіту чотири супутники в липні 2018. У 2020 планується запустити ще 2 супутника і повністю розгорнути супутникове угруповання. Quasi-Zenith Satellite System - проект регіональної системи синхронізації часу і одна з систем диференціальної корекції для GPS, сигнали якої будуть доступні в Японії. QZSS призначена для мобільних додатків, для надання послуг зв'язку (відео, аудіо та інші дані) і глобального позиціонування. Перший супутник системи був запущений в 2010 році, три інших були запущені в 2017 році. Офіційна повноцінна експлуатація системи з чотирьох супутників була розпочата 1 листопада 2018 року. У перспективі до 2024 року розмір супутникового угруповання планується довести до 7 супутників, і 1 резервного.[4, 18] IRNSS (англ. Indian Regional Navigation Satellite System) - індійська регіональна супутникова система навігації. IRNSS передбачає визначення координат місцезнаходження об'єкта з точністю близько 20 метрів для регіону Індійського океану (близько 1500 км навколо Індії) і менше 10 метрів - безпосередньо по Індії і територіям суміжних держав, охоплених даною системою навігації. Послуга буде надаватися в двох варіантах: стандартний (Special Positioning Service) - для всіх цивільних користувачів; і службовий, з більш точними даними (Precision Service) - для авторизованих користувачів (в тому числі для військових цілей).
Моделі та методи оцінки характеристик точності супутникових навігаційних систем.
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Ульянчико, Микола Ігорович
Супутникові навігаційні системи знаходять все більш широке застосування у всіх галузях людської діяльності, у тому числі і у авіації. Сьогодні фактично кожен, хто вирушає у подорож незнайомою місцевістю, не уявляє пересування без супутникового навігатора. А що вже говорити про те, що супутникові навігатори використовуються на транспорті, зокрема у космічному, повітряному, морському, річковому та наземному. І про те, що вона застосовується у геодезії, картографії, океанографії, геофізиці, землевпорядкуванні, геології, при видобутку корисних копалин, риболовлі, а також екології. Уперше концепція використання глобальної супутникової системи позиціонування була розроблена на початку 70-х років. Останні 15 років технології використання супутникових навігаційних систем в навігації і геодезії постійно розвивалися. На даний час у космосі працюють супутникові навігаційні системи: ГЛОНАСС (Росія), GPS (США), у перспективі – GALILEO (Європейська космічна агенція). Ці системи широко й успішно використовуються у морській навігації, в авіації, для моніторингу автомобільного транспорту, а, також, у геодезії, будівництві, моніторингу переміщень земної кори. Користувачі ГНСС за допомогою супутникових навігаційних приймачів приймають сигнали від навігаційних космічних апаратів і визначають своє місцезнаходження. Використання супутникових технологій у системі керування повітряним рухом характеризують сучасну тенденцію розвитку засобів навігації. Точність визначення вектора місцезнаходження повітряного судна у супутникових радіонавігаційних системах (СРНС) на порядок і більше перевищує точність, що реалізується у радіонавігаційних системах з наземним базуванням опорних станцій. В супутникових радіонавігаційних системах вектор стану повітряного судна містить розширений набір навігаційних параметрів, який включає в себе вектор координат і зсуву бортової шкали часу повітряного судна відносно шкали часу навігаційної системи і вектора швидкості їх зміни. Цей набір параметрів дозволяє вирішувати різноманітні навігаційні задачі, забезпечуючи користувачів тримірною маршрутною навігацією.
Organization of aviation security in airports of Ukraine.
(Національний авіаційний університет., 2020-02) Khomenko, Iryna
As we can see from different sources, especially in annual reports of qualified organizations, flow of aviation traffic is growing sharply. At that time passenger, cargo and other air transportations are also increasing. Next to them risks of terrorism, acts of unlawful interference, seizing in airport/aircraft can appear. With the aim to protect people and infrastructure from threat such unit as aviation security service was created. After analyzing situations and problems that arise in “safety” sphere we can understand the importance of this unit. The objective of diploma work is organization of aviation security in airport of Ukraine and problems of its establishment. The object of our investigation is Kyiv International Airport (Zhuliany). Tasks: a) to get acquainted with current aviation security system: relative to passengers, crew, cargo; documentary base of it; b) pros and cons of actual system and problems that appeared before or can arise; c) main recommendations how to improve today’s security in Kyiv airport. To execute diploma’s tasks we have to follow such steps: a) analyze international documents that regulate aviation security procedures in airports; b) analyze national documents, which regulate security aspects in Ukrainian airports; c) consider number of personnel and equipment needed for normal functioning of control point; d) to sum up all possible improvements in the sphere of aviation security (for Kyiv International Airport).

Browse

Browsing Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри аеронавігаційних систем by Issue Date