Дисертації та автореферати спеціалізованої вченої ради Д 26.062.16
Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/41383
Browse
Recent Submissions
Item Забезпечення дотримання права інтелектуальної власності у кіберпросторі: світовий досвід та пропозиції для України(Державне некомерційне підприємство "Державний університет "Київський авіаційний інститут", 2025) Філінович, Валерія Вікторівна; Filinovych, Valeriia ViktorivnaУ дисертації здійснено теоретичне узагальнення і наведено нове вирішення наукової проблеми розкриття сутності і змісту забезпечення дотримання права інтелектуальної власності у кіберпросторі на основі світового досвіду. Зміни в світі, викликані глобалізацією, призвели до переорієнтації економіки на інноваційну модель розвитку, де члени суспільства розробляють і використовують інноваційні активи, зокрема, у формі інтелектуальної власності, і в більшій мірі таке відбувається у кібернетичному просторі як четвертому вимірі людського буття (поруч із повітряним, земним та водним). Було обґрунтовано, що проблема забезпечення дотримання права інтелектуальної власності у кібернетичному просторі значно ускладнюється майже щоденною появою нових інтелектуальних активів, а законодавець не встигає реагувати на відповідні виклики. Додатково вказано на відсутність єдиної стратегії досягнення балансу між бажаннями споживачів цифрових інтелектуальних активів та правовласниками й транскордонність кіберпростору. Тому було обгрунтовано застосування комплексного підходу для вирішення зазначеної проблеми шляхом перегляду нормативно-правового регулювання, виокремлення та опрацювання доктринальних ідей та розробок представників академічних кіл, а також врахування думки інформаційної кіберспільноти.Item Адміністративно-правові засади забезпечення законності дозвільної діяльності у сфері містобудування(Національний авіаційний університет, 2024) Лещинський, В. П.; Leshchynskyi, V. P.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і наведено нове вирішення наукової проблеми розкриття сутності і змісту адміністративно-правових засад забезпечення законності дозвільної діяльності у сфері містобудування. За критерієм об’єкту наукові дослідження сутності дозвільної діяльності у сфері містобудування систематизовані на: безпосередньо присвячені зазначеним питанням; роботи, в яких зазначені питання є умовою розгляду іншої проблематики. За критерієм виділеної правової природи дозвільної діяльності у сфері містобудування виділено дослідження, що стверджують про: забезпечувальний характер дозвільної діяльності у містобудуванні; поєднання як забезпечувального характеру, так і розгляд її як створення умов для реалізації суб’єктивних прав у сфері містобудування; розгляд дозвільної діяльності переважно як створення умов для реалізації зазначених прав.Item Адміністративно-правове забезпечення виборчого процесу в Україні(Національний авіаційний університет, 2021-12-21) Чудик, Наталія Олегівна; Чудык, Наталья Олеговна; Chudyk, Natalia OlehivnaДисертацію присвячено вивченню концептуальних уявлень і розробці авторської парадигми адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу в Україні, а також визначенню перспектив його подальшого розвитку. З’ясовано сутність та особливості виборчого процесу як об’єкта адміністративно-правового регулювання. Вказано, що виборчий процес є складним, багатоаспектним явищем, яке вимагає належного законодавчого підґрунтя. Сформульовано авторське визначення поняття адміністративноправового забезпечення виборчого процесу в Україні. Розкрито концептуальні підходи до методології адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу. Визначено адміністративно-правові засади забезпечення виборчого процесу. Здійснено аналіз сучасного стану адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу в Україні. Охарактеризовано суб’єктів адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу. Розкрито сутність, основні ознаки форм та методів адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу в Україні. Надано адміністративно-правову характеристику етапів виборчого процесу. З’ясовано сутність та види адміністративних процедур, пов’язаних з виборчим процесом. Визначено поняття та види адміністративно-правових гарантій здійснення виборчого процесу в Україні. Запропоновано їх поділяти на гарантії реалізації, гарантії охорони та гарантії захисту виборчих прав суб’єктів виборчого процесу. Розкрито сутність адміністративно-правової відповідальності за порушення прав учасників виборчого процесу. Охарактеризовано адміністративне судочинство у публічних спорах, пов’язаних з виборчим процесом. Узагальнено зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу та визначено можливості його використання в Україні. Окреслено напрями удосконалення адміністративно-правового забезпечення виборчого процесу в Україні. Визначено перспективи оптимізації організаційно-правових засад забезпечення виборчого процесу в Україні. Підтримано ідею прийняття Кодексу поведінки посадових осіб та державних службовців під час виборчого процесу. Запропоновано положення проекту цього Кодексу розмістити в окремому розділі чинного Виборчого кодексу України.Item Адміністративно - правове регулювання трансплантації в Україїні(Національний авіаційний університет, 2021-09-30) Румянцев Олексій Павлович, Олексій Павлович; Румянцев, Алексей Павлович; Rumiantsev, Alexey PavlovichДисертацію присвячено дослідженню змісту й особливостей адміністративно-правового регулювання трансплантації в Україні. Сформульовано авторське визначення понять «адміністративно-правове регулювання трансплантації», «засоби адміністративно-правового регулювання трансплантації», «принципи адміністративно-правового регулювання трансплантації анатомічних матеріалів людини», «форми адміністративно-правового регулювання трансплантації органів», «донорство анатомічних матеріалів». Розкрито основні ознаки донорства і трансплантації як об’єкта адміністративно-правового регулювання: публічно-правовий характер (забезпечуються та враховуються інтереси держави і приватних осіб – донорів, реципієнтів); домінуючий характер імперативного регулювання порівняно з диспозитивним; наявність спеціальних суб’єктів, об’єктів і змісту правовідносин, що характеризують правовідносини як такі, що мають адміністративно-правову природу; наявність адміністративно-правових засобів впливу на суб’єктів правовідносин, пов’язаних із трансплантацією. У результаті змістовного аналізу права на трансплантацію встановлено, що воно є спеціальним, оскільки безпосередньо залежить від медичної діяльності, особливостей хвороби пацієнта. Водночас це право є одним із основних у системі прав на охорону здоров’я, оскільки безпосередньо пов’язане із захистом життя і здоров’я, а тому має забезпечуватися відповідними гарантіями. Такими гарантіями здебільшого повинні бути нормативно-правове регулювання та діяльність відповідних інституцій у державі. До етико-правових проблем діагностики смерті мозку віднесено: проблеми моральної та соціокультурної прийнятності концепції смерті мозку; етико-правові проблеми різних дефініцій смерті мозку; етико-правові проблеми діагностики незворотності припинень усіх функцій головного мозку; проблеми етико-правової регуляції дій лікаря після констатації смерті на підставі діагнозу «смерть мозку»; проблема смерті мозку у зв’язку з розвитком трансплантології; етико-правові проблеми, пов’язані із діагностикою смерті мозку у дітей. Обґрунтовано доцільність класифікації принципів адміністративно-правового регулювання трансплантації анатомічних матеріалів людини на: 1) загальноправові принципи права; 2) галузеві принципи (принципи адміністративного права); 3) спеціальні принципи, властиві виключно трансплантології. Обґрунтовано доцільність створення консультативно-дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України – Міжвідомчої координаційної комісії з питань трансплантації. Запропоновано наділити її контрольними, координаційними, аналітичними функціями. Обґрунтовано доцільність унесення змін до ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». Запропоновано доповнити її таким обов’язковим видом діяльності, що підлягає ліцензуванню, як господарська діяльність з медичної практики, яка передбачає право надання медичної допомоги із застосуванням трансплантації. Здійснено класифікацію дій/бездіяльності, що мають характер адміністративних правопорушень у сфері трансплантації анатомічних матеріалів: 1) залежно від суб’єктного складу: правопорушення, вчинені медичними працівниками, які здійснюють діяльність у сфері трансплантації; правопорушення, вчинені посадовими особами, на яких покладено обов’язок щодо соціального забезпечення донорів, передбаченого ст. 22 Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині»; 2) у сфері функціонування електронних автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних систем (Державної інформаційної системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин, Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів та тканин); 3) правопорушення, що виникають під час вилучення анатомічних матеріалів у донора; 4) правопорушення, що виникають з порушень порядку транспортування анатомічних матеріалів людини, які застосовуються для трансплантації, передбаченого ст. 23 Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перевезення анатомічних матеріалів людини в межах України, ввезення таких матеріалів на митну територію України та вивезення їх за межі митної території України». Доведено, що правопорушення у сфері трансплантації анатомічних матеріалів не є цивільно-правовими, а мають правову природу адміністративного правопорушення: по-перше, винною особою є медичний працівник, який виконує професійні функції у сфері трансплантації, або заклад охорони здоров’я незалежно від форми власності, наділений правом надавати медичну допомогу методом трансплантації; по-друге, відбувається порушення винною особою встановленого законом порядку здійснення трансплантації під час виконання нею своїх трудових (службових) обов’язків. Особливість адміністративної відповідальності за порушення порядку організації та надання медичної допомоги методом трансплантації виявляється в тому, що: до адміністративної відповідальності, крім фізичних осіб, можуть бути притягнуті юридичні особи; діяння/бездіяльність суб’єктів, що надають медичну допомогу методом трансплантації, є правопорушенням (порушенням порядку організації та здійснення трансплантації, вилучення, зберігання, транспортування анатомічних матеріалів), проте не мають ознак злочинів, передбачених статтями 143–144 Кримінального кодексу України. З’ясовано, що в зарубіжних країнах сформована інфраструктура у сфері трансплантації, створено органи державної влади, що здійснюють координацію діяльності й управління розподілом, розповсюдженням і трансплантацією донорських органів (Мережа закупівель і трансплантації органів (США); Корейське агентство донорства органів Міністерства охорони здоров’я та соціального забезпечення (Корея); Національна організація трансплантацій (Іспанія) тощо). Виокремлено основні напрями вдосконалення адміністративно-правового регулювання трансплантації в Україні: нормативно-правовий (йдеться про вдосконалення нормативно-правової бази, зокрема Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», розробку Положення про Комітет з етичних питань Громадської ради МОЗ України, доповнення глави 5 «Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення» КУпАП новими складами адміністративних правопорушень, Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з трансплантації анатомічних матеріалів людині) тощо); організаційно-правовий (спрямований на організацію розвитку та забезпечення реалізації трансплантації в Україні); фінансово-правовий (гарантування дотримання принципу безоплатності для донора та реципієнта на всіх етапах трансплантації та забезпечення фінансування наукових досліджень на основі використання генетичних технологій (терапевтичне клонування органів і тканин)); суб’єктний (формування системи суб’єктів виконавчої влади та інших суб’єктів у сфері застосування трансплантації); охоронний (формування системи засобів адміністративно-правового забезпечення, спрямованої на: гарантування дотримання прав людини та захист людської гідності при застосуванні трансплантації; забезпечення належної якості і безпеки анатомічних матеріалів на всіх етапах трансплантації; запобігання адміністративним правопорушенням у сфері організації та надання медичної допомоги методом трансплантації); координаційний (удосконалення змісту і форм взаємодії з міжнародними організаціями й окремими державами стосовно обміну досвідом щодо застосування трансплантації).Item Правова природа співробітництва територіальних громад в Україні(Національний авіаційний університет, 2021-09-30) Грушко, Жанна ВячеславівнаДисертацію присвячено комплексному дослідженню правової природи співробітництва територіальних громад в Україні, в тому числі, теоретико-правовим засадам співробітництва територіальних громад крізь призму європейського досвіду та українського виміру, організаційно-правовим засадам співробітництва територіальних громад, включаючи правовий статус суб’єктів співробітництва та відповідних сфер і форм співробітництва, правової природи договорів про співробітництво, процедурних аспектів співробітництва територіальних громад. Запропоновано авторське визначення співробітництва територіальних громад, виявлено ідентифікуючі ознаки досліджуваного інституту. Визначено тенденції розвитку співробітництва територіальних громад відповідно з ідеями, визначеними у Європейській хартії місцевого самоврядування. Окрему увагу присвячено з’ясуванню впливу процесу об'єднання територіальних громад на процес співробітництва між ними. Обґрунтовано необхідність законодавчого врегулювання приєднання до вже організованого співробітництва. Акцентовано увагу на важливості застосування змішаної форми договору про співробітництво. Визначено гарантії захисту суб’єктів співробітництва територіальних громад після реорганізації останніх. Дослідження має теоретичне і практичне значення, особливо в сучасний період інтеграції України до ЄС. Матеріали дослідження можуть бути широко використані у правотворчій діяльності, у науково-дослідній роботі на у навчальному процесі.Item Адміністративно-правові засади контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування в Україні(Національний авіаційний університет, 2021-04-09) Мачуська, Ірина Борисівна; Мачуська, Ирина Борисовна; Machuska, Іryna BorisivnaДисертація є комплексним науковим дослідженням проблем правового регулювання контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування в Україні. Проведено дослідження історико-правових аспектів розвитку контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування в Україні в різні історичні періоди. Розкрито юридичну сутність контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування. Визначено поняття, сутність і структуру правового інституту контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування. Проаналізовано систему суб’єктів здійснення контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування в Україні. Розглянуто правові проблеми громадського контролю у сфері надрокористування. Досліджено діяльність органів публічної влади у сфері надрокористування та внесено пропозиції щодо їх удосконалення. Досліджено нормативно-правові акти ЄС у сфері надрокористування. Проаналізовано законодавство Республіки Італія у сфері надрокористування та особливості здійснення контрольно-наглядової діяльності у зазначеній сфері. Запропоновано шляхи вдосконалення здійснення контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування шляхом формування спеціального підрозділу Гірничої поліції як органу контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування, а також ухвалення нормативно-правового акту – «Положення про Гірничу поліцію України», у контексті адаптації законодавства України до законодавства ЕС, посилення ролі інституту контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування. Показано, що одним із дієвих механізмів забезпечення дотримання норм законодавства у сфері надрокористування є заходи адміністративної відповідальності. Вносяться конкретні пропозиції щодо внесення змін до норм Кодексу про адміністративні правопорушення та законодавства про надра. Виокремлено чотири основні групи адміністративних деліктів за порушення законодавства у сфері надрокористування та здійснено їх класифікацію. Запропоновано розробити та прийняти низку нормативно-правових актів з метою удосконалення адміністративно-правового забезпечення контрольно-наглядової діяльності у сфері надрокористування та внесення змін до системи чинного вітчизняного законодавства.Item Правозахисна функція судової влади в умовах конституційної реформи в сучасній Україні(Національний авіаційний університет, 2021-04-09) Чорна, Софія Зіновіївна; Чорна, София Зиновьевна; Chorna, Sofia ZinovievnaУ дослідженні здійснено цілісний конституційно-правовий аналіз правової природи та сутності судової влади, основним структуроутворюючим і функціональним принципом організації якої запропоновано розглядати принцип поділу державної влади. В конституційній системі розподілу влади судова влада є самостійною і незалежною гілкою державної влади, що покликана служити суспільству та здійснювати правосуддя, вирішувати в судовому порядку правові спори та конфлікти. Судова влада визначає межі розсуду інших гілок державної влади, є правообмежувальним чинником у діяльності законодавчої, виконавчої влади та Глави держави. Відтак її роль у механізмі поділу влади полягає у стримуванні інших гілок державної влади від порушень конституційної законності, а також захисті прав і свобод людини та громадянина в державі. Запропоновано авторське визначення судової влади як самостійного виду державної влади, що має виключну компетенцію розглядати юридично значимі справи, вирішувати спори та конфлікти в суспільстві шляхом здійснення правосуддя, що реалізується судами в порядку, визначеному чинним законодавством з метою захист прав, свобод і законних інтересів людини. Доведено, що правозахисна функція судової влади є самостійна функція, що здійснюється у випадку порушення прав, свобод і законних інтересів людини. Систему засобів здійснення правозахисної функції судової влади розглянуто в широкому і вузькому розумінні. У широкому до таких засобів віднесено: засоби нормативно-правового забезпечення реалізації конституційного права на судовий захист; засоби контролю за дотриманням всіма суб’єктами, що беруть участь у реалізації конституційного права на судовий захист, положень нормативно-правових актів у вказаній сфері реалізації; засоби контролю за дотриманням суб’єктами, діяльність яких направлена на реалізацію конституційного права на судовий захист, встановлених державою правил їх реалізації. Вузьке розуміння включає засоби: зовнішньоорганізаційну діяльність реалізації права на судовий захист; внутрішньоорганізаційну діяльності у сфері судоустрою; відповідальність як засіб забезпечення конституційного права людини на судовий захист. Запропоновано визначення поняття судового права як самостійної галузі матеріального публічного права в національній правовій системі, що представляє собою сукупність юридичних норм, що має власний предмет правового регулювання, особливий метод правового регулювання, принципи правового регулювання, та заслуговує на прийняття власного кодифікованого джерела права. Ключовими напрямами конституційної реформи у сфері судоустрою названо правоконкретизацію і процесуалізацію правозахисної функції судової влади, що сприяють оптимізації правозахисного потенціалу судової влади в Україні.Item Міське самоврядування в Україні та в Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії: компаративне дослідження(Національний авіаційний університет, 2021-04-12) Нестор, Віталій Романович; Нестор, Виталий Романович; Nestor, Vitaly RomanovichУ дослідженні вирішено наукову проблему, яка полягає у формулюванні пропозицій щодо рецепції досвіду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії для подальшого удосконалення муніципального законодавства України у частині міського самоврядування. Проведене порівняльно-конституційне дослідження є за своїм рівнем міжнародним (європейським), за галузевим спрямуванням – внутрішньогалузевим, за ступенем деталізації застосовуваних правових положень – інституціональним. Доведено, що самоуправлінню англійських сіті притаманні: поліваріантність територіальних меж здійснення місцевого самоврядування; більша, ніж в Україні для міст, поліваріантність організаційних форм самоврядування. Аргументовано, що в Україні поліваріантність організаційних форм самоврядування існує лише для міст, що мають районний поділ. Відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», особливості місцевого самоврядування у районах цих міст визначають відповідні міські ради. На сучасному етапі є можливими два варіанти: у кожному з районів міста утворюються районні у місті ради, а також їхні виконавчі органи; у кожному з районів міста утворюються виконавчі органи міської ради. Запропоновано уважати, що в українських містах без районного поділу організаційну форму міського самоврядування слід іменувати «міська рада – сильний мер». В українських містах з районним поділом може застосовуватися організаційна форма «міська рада – сильний мер», або, якщо утворюються районні у місті ради, – організаційна форма «міська рада – районні у місті ради – сильний мер». Доведено, що аналогом програми «найкраща якість» у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії в Україні є інститут соціального замовлення. Рекомендовано застосувати британський досвід для розбудови інституту соціального замовлення в Україні, особливо коли йдеться про міське самоврядування, – в умовах економічної кризи (фінансовий аспект) та пандемії COVID-19 (організаційний аспект) цей інститут майже не розвивається.Item Адміністративно-правове забезпечення реалізації права на охорону здоров’я(Національний авіаційний університет, 2021-04-13) Муляр, Галина Володимирівна; Муляр, Галина Владимировна; Muliar, Galina VladimirovnaДисертацію присвячено вивченню концептуальних уявлень і розробці авторської парадигми адміністративно-правового забезпечення реалізації права на охорону здоров’я, а також визначенню перспектив його подальшого розвитку. Сформульовано науково-методологічні підходи до вирішення проблем у сфері правового забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Проаналізовано генезис адміністративно-правового забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Сформульовано принципи та визначено функції адміністративно-правового забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Охарактеризовано конституційні засади реалізації права людини на охорону здоров’я та умови їх адміністративно-правового забезпечення. Охарактеризовано моделі забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Визначено напрями забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Розглянуто участь Верховної Ради України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в забезпеченні реалізації права на охорону здоров’я як загальних суб’єктів. Визначено роль Президента України та органів виконавчої влади як суб’єктів забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Охарактеризовано органи місцевого самоврядування як суб’єкти забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Розкрито роль судів і органів прокуратури в забезпеченні реалізації права на охорону здоров’я. Визначено вплив громадських об’єднань та інших суб’єктів на забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Проаналізовано основні засоби адміністративно-правового забезпечення реалізації права на охорону здоров’я (ліцензування, акредитацію медичних закладів, атестацію лікарів, стандартизацію та сертифікацію у сфері охорони здоров’я). Визначено форми і методи адміністративно-правового забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Розкрито сутність адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері охорони здоров’я. Досліджено зарубіжний досвід правового забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Визначено тенденції і перспективи розвитку адміністративно-правового забезпечення реалізації права на охорону здоров’я.Item Адміністративно-правове забезпечення економічної конкуренції в Україні(Національний авіаційний університет, 2021-04-13) Пасічник, Вікторія Віталіївна; Пасичник, Виктория Витальевна; Pasichnyk, Victoria VitalievnaДисертацію присвячено системному дослідженню адміністративно правового забезпечення економічної конкуренції в Україні. Досліджено економічну конкуренцію в Україні як об’єкт адміністративно-правового забезпечення. Розкрито поняття і зміст адміністративно-правового забезпечення економічної конкуренції в Україні. Надано авторське визначення адміністративно-правового забезпечення економічної конкуренції в Україні. Розглянуто нормативно-правову основу забезпечення економічної конкуренції в країні адміністративно-правовими засобами. Окреслено коло суб’єктів адміністративно-правового абезпечення економічної конкуренції в Україні. Виокремлено адміністративні процедури у сфері економічної конкуренції в Україні. Охарактеризовано заходи адміністративного примусу як засоби захисту економічної конкуренції в Україні. Узагальнено зарубіжний досвід адміністративно-правового забезпечення економічної конкуренції. З’ясовано актуальні проблеми адміністративно-правового забезпечення економічної конкуренції в Україні.Item Адміністративно - правове регулювання медіації: сучасний стан та тендеції розвитку(Національний авіаційний університет, 2021-04-09) Токарєва, Ксенія Сергіївна; Токарева, Ксения Сергеевна; Tokarieva, Kseniia SerhiivnaДисертація присвячена теоретичному узагальненню та новому розв’язанню наукової проблеми, яка полягає в розкритті сутності та змісту адміністративно-правового регулювання медіації, здійсненні комплексної теоретико-правової характеристики його сучасного стану і тенденцій розвитку. Розглянуто генезис наукових підходів щодо змісту, особливостей та процедур здійснення медіації; розкрито подвійну соціально-правову природу медіації та її значення у розв’язанні правових конфліктів; надано характеристику сутності медіації в адміністративно-правовому вимірі наукового аналізу; характеризовано етапи запровадження медіації в Україні; здійснено правову характеристику моделей медіації в світі; з’ясовано особливості запровадження медіації при вирішенні публічно-правових спорів; визначено загальні та спеціальні принципи адміністративно-правового регулювання медіації; розкрито сутність відносин у сфері здійснення медіації як об’єкта адміністративно-правового регулювання; визначено суб’єктів адміністративно-правового регулювання медіації в Україні. Окрема увага надається визначенню напрямів побудови ефективного адміністративно правового регулювання медіації в Україні. Розроблено пропозиції щодо формування етичного кодексу медіатора. Розглянуто ефективність здійснення медіації у вимірі належного адміністративно-правового регулювання. Запропоновано концептуальну основу побудови належної адміністративної процедури застосування медіації у вирішенні публічно-правових спорівItem Рецепція у конституційному праві України(Національний авіаційний університет, 2021-03-17) Верлос, Наталія Володимирівна Верлос Наталья Владимировна; Verlos, N.Дисертацію присвячено дослідженню особливостей рецепції як конституційно-правового феномену та процесу. Авторкою дисертаційної роботи проаналізовано основні доктринальні підходи до розуміння етимології та семантики терміну «рецепція», здійснено його відмежування від суміжних і споріднених правових категорій, запропоновано визначення поняття «рецепція у конституційному праві конституційно-правова рецепція)» – це конституційно-правовий феномен і процес міждержавної політико-правової взаємодії, що має кростемпоральний характер і полягає в можливості чи необхідності прийняття, впровадження та засвоєння зарубіжного конституційно-правового матеріалу або міжнародно-правової норми національною системою конституційного права з метою її модернізації та розвитку.Визначено поняття та структуру механізму рецепції в конституційному праві, досліджено структуру механізму рецепції з урахуванням специфіки конституційного права як фундаментальної та пріоритетної галузі національного права. Проаналізовано її базові елементи (об’єкти, суб’єкти, форми та методи) і блоки: доктринально правовий (теоретико-правовий), нормативно-правовий, культурно правовий (ідеологічний), інституційно-правовий, організаційно правовий, економіко-правовий. Здійснено поглиблену класифікацію рецепції в конституційному праві за такими критеріями: за кількістю суб’єктів; за ступенем вольового впливу суб’єктів; за методами сприйняття та впровадження; за правовими наслідками; за ступенем активності суб’єктів; за ступенем інтенсивності конституційно-правової модернізації; за ступенем організованості процесу; за формою сприйняття; за територією; за об’єктами конституційно-правової рецепції. Досліджено праксеологічні проблеми конституційно-правової рецепції в процесі євроінтеграції та конституційно-правової модернізації, зокрема у сфері прав людини, організації та здійснення публічної влади. Проаналізовано особливості впливу рецепції на розвиток конституційного права в умовах глобалізації та реалізації концепції транснаціонального конституціоналізму. Підкреслюється необхідність модернізації конституційного виміру функціонування сучасної демократичної держави в контексті вирішення глобальних проблем людства через встановлення транснаціонального (а в перспективі – глобального) конституційного правопорядку. Констатовано, що конституційно-правові інновації обумовлені розвитком науки і техніки, зокрема генної інженерії та геномної медицини, нанотехнологій, біомедичних технологій (кіборгізації, біопринтингу), штучного інтелекту (у т.ч. робототехніки,) та ін. Під впливом цих факторів з’являється оновлена система конституційних прав людини на сурогатне материнство, штучне запліднення, гендерну ідентичність (зміну статі), клонування, трансплантацію органів, інсоляцію та ін. Доведено, що паралельно з рецепцією конструктивних конституційних інновацій до правової системи можуть проникнути і деструктивні новації, 37 пов’язані зі зловживанням правом, які стають дестабілізуючим фактором конституційно-правової модернізації, можуть сприяти порушенню прав людини і навіть уявляти загрозу суверенітету та національній безпеці держави в інформаційній, екологічній, економічній, біологічній та інших сферах життєдіяльності. Підкреслено, що деструктивними наслідками конституційно-правової рецепції можуть бути: дисгармонізація, конституційно-правова мутація, декультурація, анігіляція, конституційна комплікація та інші .Item Адміністративно-правове регулювання ринку косметологічних послуг в Україні(Національний авіаційний університет, 2021-03-22) Садовенко, Артем Іванович; Sadovenko, А.; Садовенко Артем ИвановичДисертацію присвячено дослідженню змісту й особливостей адміністративно-правового регулювання ринку косметологічних послуг в Україні. Сформульовано авторське визначення понять «адміністративно-правове регулювання ринку косметологічних послуг», «адміністративно-правові засоби регулювання ринку косметологічних послуг», «косметологічні послуги», «косметичні послуги». Здійснено розмежування понять «косметологічні послуги», «косметичні послуги» та «медичні послуги» з огляду на їх належність до сфери косметології та охорони здоров’я. За критеріями «мета застосування» і «характер практичної реалізації» послуги у сфері краси класифіковано на косметичні і косметологічні. Визначено ключові особливості сучасного стану адміністративно-правового регулювання ринку косметологічних послуг в Україні. Запропоновано систему принципів адміністративно-правового регулювання ринку косметологічних послуг. Виокремлено основні форми адміністративно-правового регулювання ринку косметологічних послуг – правову й організаційну. Визначено найважливіші функції суб’єктів – центральних, територіальних і місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування – у сфері косметології за змістовним критерієм. Виокремлено ознаки й елементи системи адміністративно-правових засобів регулювання ринку косметологічних послуг. Здійснено класифікацію адміністративної відповідальності у сфері надання косметологічних послуг в Україні залежно від суб’єкта делікту та виділено її ознаки. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання ринку косметологічних послуг.Item Адміністративно-юрисдикційні провадження в діяльності митних органів(Національний авіаційний університет, 2021-03-17) Коробенко, Сергій Віталійович; Korobenko, S.; Коробенко С.В.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення сутності та змісту адміністративно-юрисдикційних проваджень в діяльності митних органів. Сформульовані положення та пропозиції спираються на результати дослідження наукових напрацювань, аналіз митного та адміністративноделіктного законодавства, міжнародних конвенцій, статистичних даних правозастосовної діяльності митних органів та практику адміністративних судів. Систематизовано наукові дослідження, які стосуються проблеми визначення сутності адміністративно-юрисдикційних проваджень та їх місця в діяльності митних органів, обґрунтовано поняття «адміністративно-юрисдикційні провадження в діяльності митних органів» та визначено види таких проваджень, розглянуто чинники впливу на формування та реалізацію митними органами правового статусу і його особливості в адміністративно-юрисдикційних провадженнях, виходячи з генезису їх правового статусу та компетенції в адміністративно-юрисдикційних провадженнях. Розглянуто принципи діяльності митних органів як учасників адміністративно-юрисдикційних проваджень, здійснено їх систематизацію, розкрито сутність позовного провадження в діяльності митних органів, надано юридичну характеристику адміністративно-деліктних проваджень в діяльності митних органів. Запропоновано напрямки гармонізації законодавства щодо адміністративної юрисдикційної діяльності митних органів відповідно міжнародним стандартам митних процедур, окреслено шляхи вдосконалення правового забезпечення адміністративно-юрисдикційних проваджень за участю митних органів із урахуванням судової практики адміністративних судів щодо розгляду та вирішення митних спорів.Item Міжнародні правові стандарти в конституційному праві України(Національний авіаційний університет, 2021-03-17) Мартиновський, Дмитро Павлович; Martynovsky, DmytroДисертацію присвячено дослідженню ролі феноменології міжнародних правових стандартів в конституційному праві України та їх значення і впливу на його становлення, розвиток і вдосконалення, становлення і розвиток конституційно-правового статусу людини і громадянина. Досліджено поняття, дефінітивна та видова характеристика міжнародних правових стандартів в контекстуалізації історико-правових, еволюційних і понятійних аспектів їх становлення, легалізації та розвитку; розглянуто поняття міжнародного правового стандарту як норми міжнародного права; охарактеризовано видову характеристику міжнародних правових стандартів. Доведено, що зазначені стандарти стали проявом зусиль міжнародного співтовариства до оптимізації та уніфікації феноменології міжнародного нормопроєктування і нормотворчості з метою наступного запозичення таких стандартів національними правовими системами, зокрема системами національного конституційного законодавства.Item Адміністративно-правове регулювання реалізації процедур забезпечення незалежності суддів(Національний авіаційний університет, 2021-03-17) Горінов, Павло Валерійович; Gorinov, PavelДисертаційне дослідження спрямоване на формулювання теоретичного підґрунтя щодо адміністративно-правового регулювання реалізації процедур забезпечення незалежності суддів, встановлення шляхів його вдосконалення з урахуванням: положень національної правової доктрини щодо змісту незалежності судді, сутності та особливостей відповідних суспільних інститутів, адміністративних процедур правозастосовної діяльності; актуальної практики правозастосування у цій сфері; досвіду визначення відповідних гарантій та процедур за кордоном. Розкрито сутність та здійснено систематизацію гарантій незалежності суддів з урахуванням правових позицій Європейського суду з прав людини. Сформульовано поняття та виділено ознаки адміністративної процедури правозастосовної діяльності щодо реалізації гарантій незалежності суддів. Визначено принципи правозастосовної діяльності щодо реалізації гарантій незалежності суддів на засадах належної адміністративної процедури. Встановлено види адміністративних процедур правозастосовної діяльності щодо реалізації гарантій незалежності суддів. Суб’єктів адміністративно-правового регулювання реалізації адміністративних процедур забезпечення незалежності суду та суддів систематизовано за критерієм сфери їх регулюючого впливу. Надано характеристику системи міжнародних стандартів правового регулювання гарантій незалежності суддів та адміністративних процедур правозастосовної діяльності щодо реалізації гарантій. Визначено актуальні питання впровадження міжнародних стандартів правового регулювання гарантій незалежності суддів та адміністративних процедур правозастосовної діяльності щодо реалізації гарантій в Україні.Item Адміністративно-правове забезпечення децентралізації органів виконавчої влади в Україні(Національний авіаційний університет, 2021-02-24) Журавель, Ярослав Володимирович; Zhuravel, YaroslavДисертацію присвячено комплексному дослідженню адміністративно-правового забезпечення децентралізації органів виконавчої влади в Україні. Розкрито передумови становлення та розвитку децентралізації органів виконавчої влади в Україні. З’ясовано поняття та сутність публічного адміністрування в діяльності органів виконавчої влади. Розкрито концептуальні підходи щодо співвідношення публічного адміністрування та публічного управління в діяльності органів виконавчої влади. Визначено основні принципи публічного адміністрування органів виконавчої влади. Охарактеризовано форми та методи публічного адміністрування в діяльності органів виконавчої влади. Здійснено ретроспективний аналіз формування парадигми виконавчої влади в Україні. Розкрито сутність організаційної конструкції «система органів виконавчої влади». Визначено мету, завдання та повноваження органів виконавчої влади як основу їх правового статусу. З’ясовано роль органів виконавчої влади в механізмі забезпечення прав і законних інтересів людини та громадянина. Досліджено систему та структуру органів виконавчої влади в Україні. Визначено особливості адміністративно-правового статусу органів виконавчої влади. З’ясовано вплив децентралізації на розподіл повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Проаналізовано особливості зовнішніх управлінських, внутрішньоорганізаційних управлінських та деліктних відносин в системі органів виконавчої влади. З’ясовано місце та значення публічно-сервісних відносин у забезпеченні прав і свобод людини і громадянина. Визначено проблеми оптимізації нормативно-правового та організаційного рівня системи органів виконавчої влади в Україні. Проаналізовано європейські моделі діяльності органів виконавчої влади та окреслено перспективи їх імплементації у вітчизняне законодавство; надано пропозиції щодо удосконалення функціонального рівня діяльності органів виконавчої влади в Україні в умовах євроінтеграції. Диссертация посвящена комплексному исследованию административно-правового обеспечения децентрализации органов исполнительной власти в Украине. Раскрыто предпосылки становления и развития децентрализации органов исполнительной власти в Украине. Выяснено понятие и сущность публичного администрирования в деятельности органов исполнительной власти. Раскрыты концептуальные подходы относительно соотношения публичного администрирования и публичного управления в деятельности органов исполнительной власти. Определены основные принципы публичного администрирования органов исполнительной власти. Охарактеризованы формы и методы публичного администрирования в деятельности органов исполнительной власти. Осуществлен ретроспективный анализ формирования системи исполнительной власти в Украине. Раскрыта сущность организационной конструкции «система органов исполнительной власти». Определены цели, задачи и полномочия органов исполнительной власти в качестве основы их правового статуса. Выяснена роль органов исполнительной власти в механизме обеспечения прав и законных интересов человека и гражданина. Исследована система и структура органов исполнительной власти в Украине. Определены особенности административно-правового статуса органов исполнительной власти. Выяснено влияние децентрализации на распределение полномочий между органами исполнительной власти и органами местного самоуправления. Проанализированы особенности внешних управленческих, внутриорганизационных управленческих и деликтных отношений в системе органов исполнительной власти. Выяснено место и значение публично-сервисных отношений в обеспечении прав и свобод человека и гражданина. Определены проблемы оптимизации нормативно-правового и организационного уровня системы органов исполнительной власти в Украине. Проанализированы европейские модели деятельности органов исполнительной власти и определены перспективы их имплементации в отечественное законодательство; сформулированы предложения по совершенствованию функционального уровня деятельности органов исполнительной власти в Украине в условиях евроинтеграции.Item Муніципальна реформа в сучасній Україні: конституційно правовий аналіз(Національний авіаційний університет, 2021-01-22) Шаповал, Наталія Володимирівна; Shapoval, NataliyaДисертаційне дослідження присвячено висвітленню концептуальних конституційно-правових проблем муніципальної реформи в Україні. Показано специфіку муніципальної реформи як різновиду правової реформи, систематизовано її ознаки та види. Розкрито методологічні засади дослідження муніципальної реформи в контексті сучасних правових підходів муніципалізму. Висвітлено місце місцевого самоврядування в системі публічної влади як об’єкта муніципальної реформи. Виявлено основні теоретико-історичні закономірності здійснення муніципальних реформ у контексті розвитку місцевого самоврядування в Україні. Узагальнено основні риси конституційно- правового досвіду зарубіжних країн у здійсненні муніципальних реформ. Досліджено основні етапи та особливості здійснення сучасної муніципальної реформи в Україні. Розглядаються конституційно-правові шляхи та перспективи муніципальної реформи в механізмі конституційної модернізації сучасної України. Диссертационное исследование посвящено освещению концептуальных и конституционно-правовых проблем муниципальной реформы в Украине. Показана специфика муниципальной реформы как разновидности правовой реформы, систематизированы ее признаки и виды. Раскрыты методологические принципы исследования муниципальной реформы в контексте современных правовых подходов муниципализма. Освещено место местного самоуправления в системе публичной власти как объекта муниципальной реформы. Выявлены основные теоретико- исторические закономерности осуществления муниципальных реформ в контексте развития местного самоуправления в Украине. Обобщены основные черты конституционно-правового опыта зарубежных стран в осуществлении муниципальных реформ. Исследованы основные этапы и особенности осуществления современной муниципальной реформы в Украине. Рассматриваются конституционно-правовые пути и перспективы муниципальной реформы в механизме конституционной модернизации современной Украины. The local government is a relatively new constitutional and legal institution, the development of which in Ukraine’s history has been largely intermittent; therefore, accumulating national experience as well as elements of international experience to construct an efficient and viable model of local self-government in Ukraine is an urgent scientific, theoretical and practical task. The thesis deals with the study of both national and international experience in local government reforming, which is conditioned both by Ukraine’s heading for European integration and the need to overcome the remaining elements of the Soviet political and legal heritage constructed on the basis of an arbitrary combination of the elements of community and state concepts in the organization of municipal authorities. Pursuing a comprehensive analysis of the municipal reform as a legal phenomenon within the paradigm of systemic reforming the public power in Ukraine, the author has made an attempt to reveal the nature of the municipal reform as a subject of research in legal science and to identify the main methodological foundations of this activity, to clarify the theoretical and historical patterns of municipal reforming in the context of local government development in Ukraine and to identify key constitutional and legal problems as well as prospects for a municipal reform in modern Ukraine. As a result, for the first time in the constitutional-legal science, the author defines the municipal reform as a kind of the legal reform provided by authorized public entities in close cooperation with local territorial collectives (communities) and civil society institutions, based on a clearly defined concept (program, strategy) of changes, accompanied by the mandatory adoption of a number of legal regulations of conceptually-projective nature, and which shall result in changing the basic principles of developing and functioning of local government as an institution in whole or its institutional, organizational, regulatory or financial-economic foundations. The author highlights the features of the municipal reform as a kind of the legal reform, proves that the municipal reform can be implemented in constitutional, legislative and combined (with the combination of constitutional and legislative changes) forms, as well as distinguishes the following municipal reforms in the territory of Ukraine which chronologically covered the late eighteenth – early twentieth centuries: 1) urban reform in sub-Russian Ukraine in 1785; 2) rural, provincial and urban reforms in sub-Russian Ukraine of the 1860–1890s and municipal reforms of the 1860s and 1890s in Austria-Hungary, which included Halychyna and Bukovyna; 3) Stolypin municipal reform in sub-Russian Ukraine in the early twentieth century.; 4) local government reforms in the period of the Ukrainian Central Council, Hetmanate and Directory (1917–1920). The paper provides a detailed description of the current stage and prospects of the constitutional development of the municipal reform both in the twentieth century and in modern Ukraine, enhances scientific approaches to understanding the municipal authorities as legitimate, recognized and guaranteed public self- governing (directly or indirectly) the will of the local community, validates that local government models differ in their specific features within the generic characteristics of the respective system. On the basis of scientific understanding the existing models of local self- government, types of municipal reforming and the nature of the current stage of its development in Ukraine, the paper substantiates feasibility of singling out the current stage of the municipal reform – the years between 1991 and 2019, within which the following phases are defined: 1) post-Soviet (transitional) municipal model (1990–1996); 2) constitutionalized municipal model (1996–2004); 3) reformed constitutional model (2004–2014); 5) municipal model in the context of the latest constitutional reform (since 2014 – still ongoing). The thesis has further developed the methodological approaches to the classification of local government systems and scientific ideas about the influence of the basic concepts (theories) of local self-governing (public, state and dual) on the content, trends and effectiveness of the municipal reform; pointed out the inconsistent and fragmented application of these concepts to the practice of municipal reforming in modern Ukraine, emphasized the necessity of testing different approaches to the practice of municipal reforming in European countries taking into account the combination of constitutional, legislative and international legal elements of such reforming, provided that the main directions of such development are: decentralization of public power; delineation of powers between different levels of local self-government on the principles of local government omnipresence, subsidiary, as well as the legal, organizational and financial capacity of local government; restoration of full self-government at the level of regions and districts, etc.Item Конституційно-правові засади взаємодії держави і релігійних організацій в Україні(Національний авіаційний університет, 2021-01-23) Васін, Максим Сергійович; Vasin, MaksymУ дослідженні вперше у юридичній науці здійснено цілісний аналіз конституційно-правових засад взаємодії держави і релігійних організацій, який включав наукове переосмислення сучасної моделі державно-церковних відносин в Україні, окреслення її відмінностей від історичного досвіду попереднього тоталітарного режиму радянської влади, визначення правового статусу релігійних організацій як суб’єктів громадянського суспільства. Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні й наданні наукового обґрунтування факту зміни характеру державно-церковних відносин в українському суспільстві, які трансформувалися від антагоністичної сепарації до коопераційної моделі з притаманною їй більшою взаємодією органів державної влади з релігійними організаціями. Також науково доведено, що чинним конституційно-правовим засадам державно-церковних відносин бракує юридичної визначеності, відсутність якої негативно позначається на взаємодії держави і релігійних організацій, стає причиною суспільної напруги під час обговорення важливих суспільних проблем, ускладнює процес реформування релігійного законодавства з огляду на відмову України від тоталітарної політики радянської влади та перехід до демократичних засад урядування. Результати наукового дослідження дали змогу сформулювати пропозиції для практичного впровадження з метою подальшого розвитку державно- церковної взаємодії в умовах коопераційної моделі відносин, трансформація якої відбулася як наслідок запровадження в Україні демократичної політичної системи, релігійної свободи та плюралізму. В исследовании впервые в юридической науке осуществлен целостный анализ конституционно-правовых основ взаимодействия государства и религиозных организаций, включающий научное переосмысление современной модели государственно-церковных отношений в Украине, определение её отличий от исторического опыта предыдущего тоталитарного режима советской власти, уточнение правового статуса религиозных организаций как субъектов гражданского общества. Научная новизна исследования заключается в установлении и предоставлении научного обоснования факту изменения характера государственно-церковных отношений в украинском обществе, трансформировавшихся из антагонистической сепарации в кооперационную модель с присущим ей большим взаимодействием органов государственной власти с религиозными организациями. Также научно доказано, что действующим конституционно-правовым основам государственно-церковных отношений не хватает юридической определенности, отсутствие которой негативно сказывается на взаимодействии государства и религиозных организаций, становится причиной напряжения при обсуждении важных общественных проблем, усложняет процесс реформирования религиозного законодательства, учитывая отказ Украины от тоталитарной политики советской власти и переход к демократическим основам управления. Результаты научного исследования позволили сформулировать предложения для практического внедрения с целью дальнейшего развития государственно-церковного взаимодействия в условиях кооперационной модели отношений, трансформация которой состоялась вследствие внедрения в Украине демократической политической системы, религиозной свободы и плюрализма. For the first time in legal science of Ukraine, the research includes a holistic analysis of the constitutional and legal foundations of church-state interaction, including the academic rethinking of the modern model of church-state relations in Ukraine, determining its differences from the historical experience of the previous totalitarian regime of the Soviet Union, and clarifying the legal status of religious organizations in as subjects of civil society. The topicality of the research is due to the growing role of religious organizations in the civil society activity in Ukraine and in solving various social problems that the state is unable to overcome. As well, there is a need to ensure the constitutional right to freedom of conscience and religion for persons in special conditions: at military and penitentiary, medical, and educational institutions. In addition, the Law of Ukraine "On Freedom of Conscience and Religious Organizations", adopted in April 1991 (before the retrieval of Ukraine's state independence), today doesn't provide a proper legal basis for the participation of religious organizations in public life: those activities that go outside of the religious building and other places of worship. The negative experience and consequences of the repressive policy of the Soviet regime on religious organizations, analyzed in the dissertation, allow the author to conclude that it is necessary to improve the constitutional and legal basis of church- state cooperation to remove from public discourse grounds for manipulation of the definition of church-state separation and releasing the legal practice from the current legal uncertainties, ambiguous interpretations, legal conflicts. The dissertation includes the analyzes the case-law of the European Court of Human Rights, documents of international institutions such as the UN, the Council of Europe and the OSCE on ensuring freedom of conscience and religion, focusing on aspects of church-state interaction and foreign experience in legal regulation of this relations. The scientific novelty of the research emerges in establishing and providing scientific justification for the fact that the church-state relations have changed in Ukrainian society and have transformed from an antagonistic separation to a cooperative model with its inherent great interaction between government bodies and religious organizations. It is also scientifically argued that the current constitutional and legal foundations of state-church relations have a lack of legal certainty, the absence of which negatively affects the church-state interaction, causes public tension during discussions important social problems, and complicates the process of reforming religious legislation considering that Ukraine refused from the totalitarian policy of the Soviet regime after the transition to a democratic political system. The author proposes a new version of Article 35 (3) of the Constitution of Ukraine, aimed at abandoning Soviet wording in favor of the clearer terminology, which recognizes church and state as the separate and independent social institutions that can cooperate on a partnership basis. Another proposal prescribes to amend the Law of Ukraine "On Freedom of Conscience and Religious Organizations" with the aim to eliminate terminological restrictions on the activities of religious organizations and better ensure the autonomy of religious associations (denominations). The research reveals the concept of secularism of political authority, emphasizing that it doesn't exclude the possibility of the state bodies to develop the cooperation with religious organizations in solving social problems and meeting the religious needs of certain categories of citizens (servicemen and their families, convicts and prisoners and prison staff, patients and medical staff). The results of the dissertation research made it possible to formulate proposals for practical implementation with the aim of further developing church-state interaction in the context of the cooperative model of relations which appeared as a result of the introduction of a democratic political system, religious freedom, and pluralism in Ukraine. The author argues in favor of implementing his proposals for further legal support of chaplaincy in the army and other military formations of the state, penitentiary and medical institutions as a form of church-state interaction in Ukraine.Item Адміністративно-правові засади реалізації права людини на доступ до екологічної інформації в Україні(Національний авіаційний університет, 2021-01-22) Проскура, Ганна Миколаївна; Proskura, GannaУ дисертації здійснено теоретичне узагальнення й вирішено питання щодо адміністративно-правових засад реалізації права людини на доступ до екологічної інформації в Україні. Охарактеризовано поняття засад реалізації права людини на доступ до екологічної інформації в Україні та визначено його структуру. У роботі досліджено право на доступ до екологічної інформації як суспільно- правовий феномен. Проаналізовано основи, систему та історичний розвиток адміністративно- правових засад реалізації права людини на доступ до екологічної інформації, визначено роль суб’єктів забезпечення права людини на доступ до екологічної інформації. Розкрито нормативно-правове значення реалізації права людини на доступ до інформації про стан навколишнього середовища. Проаналізовано систему та структуру суб’єктів права на доступ до екологічної інформації та визначено їхні повноваження. Простежено особливості адміністративно-правових способів реалізації права людини на екологічну інформацію, визначено систему гарантій реалізації цього права та види його обмеження. Окреслено перспективні напрями вдосконалення адміністративно-правового механізму реалізації права людини на доступ до екологічної інформації в Україні на підставі досвіду зарубіжних країн та аналізу історичного розвитку. Виділено та деталізовано роль суб’єктів (зокрема громадських організацій) у сфері реалізації права людини на доступ до екологічної інформації. Запропоновано історичну періодизацію етапів становлення права на екологічну інформацію та уточнено існуючі визначення окремих адміністративно-правових категорій і понять. Проаналізовано законодавство України у сфері доступу до екологічної інформації щодо його відповідності Орхуській конвенції. Обґрунтовано нагальну потребу щодо поділу екологічної інформації на види на законодавчому рівні. Надано додаткове обґрунтування пропозиції щодо впровадження посади Інформаційного Комісара в Україні, а також щодо особливостей судового захисту права на екологічну інформацію в контексті забезпечення реалізації права людини на доступ до екологічної інформації. Проаналізовано правозастосовну діяльність і розроблено пропозиції теоретичного та практичного характеру, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правових засад реалізації права людини на доступ до екологічної інформації. В диссертации осуществлено теоретическое обобщение и решен вопрос об административно-правовых основах реализации права человека на доступ к экологической информации в Украине. Охарактеризованы понятия основ реализации права человека на доступ к экологической информации в Украине и определена его структура. В работе исследовано право на доступ к экологической информации как общественно-правовой феномен. Проанализированы основы, система и историческое развитие административно- правовых основ реализации права человека на доступ к экологической информации, определена роль субъектов обеспечения права человека на доступ к экологической информации. Раскрыто нормативно-правовое значение реализации права человека на доступ к информации о состоянии окружающей среды. Проанализирована система и структура субъектов права на доступ к экологической информации и определены их полномочия. Прослежены особенности административно-правовых способов реализации права человека на экологическую информацию, определена система гарантий реализации этого права и виды его ограничения. Указаны перспективные направления совершенствования административно-правового механизма реализации права человека на доступ к экологической информации в Украине на основе опыта зарубежных стран и анализа исторического развития. Выделена и детализирована роль субъектов (в частности, общественных организаций) в сфере реализации права человека на доступ к экологической информации. Предложена историческая периодизация этапов становления права на экологическую информацию и уточнены существующие определения отдельных административно-правовых категорий и понятий. Проанализировано законодательство Украины в сфере доступа к экологической информации – о его соответствии Орхусской конвенции. Обоснована насущная необходимость в разделении экологической информации на виды на законодательном уровне. Предоставлено дополнительное обоснование предложений, касающихся внедрения должности Информационного Комиссара в Украине, а также особенностей судебной защиты права на экологическую информацию в контексте обеспечения реализации права человека на доступ к экологической информации. Проанализирована правоприменительная деятельность, разработаны предложения теоретического и практического характера, направленные на совершенствование административно-правовых основ реализации права человека на доступ к экологической информации. The thesis generalizes the right of access to environmental information as a social and legal phenomenon. The author explored the administrative and legal framework for the implementation of the right of access to environmental information using the scientific works of scientists involved in the information, administrative and environmental law, and representatives of the science of public administration, civil and other relevant branches of law. The purpose of the dissertation is to determine the essence, features and ways to improve the administrative and legal framework for the realization of the human right to access environmental information in Ukraine using modern methods of scientific knowledge based on the analysis of doctrinal views of scientists and norms of the Ukrainian and international law. The dissertation systematizes scientific research on the essence of administrative and legal bases of the realization the human right of access to ecological information in Ukraine, the methodology of the analysis of administrative and legal bases of the realization the human right to access to ecological information is developed, the features of administrative and legal bases of realization the human right to access to environmental information; the institutional and legal provision of the human right to access to ecological information is clarified, the administrative and legal ways of realization the human right of access to ecological information in Ukraine and their legal guarantees and restrictions are investigated; the signs, features and consequences of legal liability for offenses in this area are identified, the experience of foreign countries in the field of the human rights to access environmental information are analyzed, the conclusions on the identified strengths and weaknesses in the regulation of administrative and legal principles of the human rights of access to environmental information are formulated. The author has also identified the ways, principles, directions of further reforming the legislation of Ukraine in the field of access to environmental information, developed proposals for improving the legislation of Ukraine in this area, as well as the practice of its application. The thesis proves the impact on the implementation of the right to environmental information in Ukraine of the following processes: the legacy of the legal approaches of the Soviet Union, the European integration of Ukraine; the administrative and legal reform, the information world processes, Aarhus processes. The peculiarities of administrative and legal ways of realization human right to ecological information in the historical context are traced and the periodization of formation and development of the right to ecological information is offered. Perspective directions of improvement of the administrative and legal mechanism of realization of the human right to access to ecological information in Ukraine on the basis of experience of foreign countries and the analysis of the historical development are outlined. The legislation of Ukraine in the field of access to environmental information on its compliance with the Aarhus Convention is analyzed. The urgent need to divide environmental information into types at the legislative level is substantiated. The role of subjects (including public organizations) in the field of realization the human right to access to ecological information is singled out and detailed. The role of the public in ensuring the realization the right to environmental information is defined. An additional justification is provided for the proposal to introduce the position of Information Commissioner in Ukraine, as well as for the peculiarities of judicial protection of the right to environmental information in ensuring the implementation of the human right to access environmental information. The law enforcement activity is analyzed and the proposals of theoretical and practical character, directed on improvement of administrative and legal bases of realization the human right to access to the ecological information are developed.