Перекладацька діяльність у наукових працях Умберто Еко

Abstract

Умберто Еко найбільш відомий своїми художніми творами, хоча він був дуже успішним науковцем. У 1980 році він опублікував свій перший роман «Ім’я троянди», і він миттєво отримав міжнародне визнання. Він розійшовся тиражем понад 10 мільйонів копій і був перенесений на великий екран у 1986 році з Шоном Коннері в головній ролі. Інші його твори, зокрема «Маятник Фуко» (1988) і «Острів минулого дня» (1994), також принесли йому визнання критиків у всьому світі. Протягом усієї кар’єри Умберто Еко він знову і знову доводив, що він не лише чудовий оповідач, але й інноваційний та креативний мислитель, який розширював межі, коли справа доходила до обговорення філософії та культури. Його праці вплинули на сферу літературознавства, відкривши нові потенційні напрямки для дискурсу; прекрасним прикладом є його дослідження семіотики, яке сьогодні стало дуже популярним у літературних колах. Провідною темою досліджень Еко була концепція "неперекладності", де він підкреслював складнощі або навіть неможливість повного відтворення елементів, понять чи концепцій у мові, які є унікальними для конкретного культурного середовища. Він розглядав ці неперекладні елементи, чи "еквівоки", як виклик для перекладача, який повинен знаходити оптимальні способи передачі суті та емоційного змісту, можливо, використовуючи контекстуальні чи описові засоби.