Використання та переклад алюзій у сучасному медійному тексті

Abstract

Алюзія є важливим літературним і мовним прийомом і відіграє важливу роль у наукових дослідженнях і текстах загалом. Вона є проявом інтертекстуальних категорій, показуючи, що тексти завжди взаємодіють один з одним і не існують ізольовано. "Алюзія" виникає тоді, коли автор у своєму тексті посилається на інший текст, твір, подію чи факт. Природа алюзії дозволяє автору використовувати асоціації та зв'язки, вже наявні в інших текстах, для вираження певної ідеї, концепції чи образу. Алюзії також є важливим інструментом для вираження іронії, гумору та сарказму. Алюзії також є важливим інструментом для вираження іронії, гумору та сарказму. Перетворюючи їх на символи або образи, що містять гумор чи іронію, автори можуть висміювати або критикувати явище чи ставлення. Виявлення і переклад алюзій є непростим завданням і вимагає зусиль перекладача. Оскільки перекладач є посередником між читачем і автором, особливість перекладу алюзій полягає в тому, що автору і читачеві необхідно володіти знаннями в певних областях, таких як життя, політика, історія, література і т.д. Периферійні підказки особливо складні для перекладу і не завжди зберігають оригінальність тексту. Основні методи неявного перекладу включають стандартний переклад, підстановку, маркування, втрату або заміну неявного, збереження і видалення неявного, використання буквальних і готових перекладів, перекодування, семантичний аналіз, узагальнення і конкретизацію, а також переклад за аналогією. Для того, щоб знайти і правильно розпізнати алюзії в тексті, перекладач повинен бути знайомий не тільки з історією країни походження, фольклором, літературою і мовою, а й з багатьма іншими сферами життя.