Стратегічні напрями розвитку потенціалу підприємства в умовах нестабільнго зовнішнього середовища

Abstract

Стрімкий розвиток та зміна технологій, посилення конкуренції, укрупнення та ускладнення промислових структур, та інші фактори особливо позначаються на вимогах до механізмів формування стратегій розвитку промислових підприємств. У сучасному мінливому світі вміння правильно побудувати стратегію розвитку підприємства є запорукою її процвітання та довгострокового існування на ринку. Як зазначають багато експертів та фахівців у галузі економічного розвитку, структурні перекоси у бік фінансового сектора в останні десятиліття значно підвищили вразливість промислових фірм на ринку. У всьому світі зростає кількість неспроможних підприємств. У зв'язку з цим інвестори та топ-менеджери гостро потребують ефективних механізмів розкриття потенціалу технологічних та організаційних інновацій у виробництві для запобігання крайній формі неспроможності, тобто банкрутства підприємства. Зростання темпу технічного прогресу та обсягів випуску промислових підприємств призводить до постійного посилення конкурентної боротьби. Конкурентні переваги забезпечують підвищення якості продукції, утримання та розширення частки ринку, зниження витрат виробництва. Інакше промислове підприємство може опинитися на межі банкрутства. Тобто менеджмент підприємств потребує нових механізмів формування стратегій розвитку. Механізми повинні дозволити оцінити поточний етап розвитку фірми (клас розвитку) та, як наслідок, стратегічні напрями розвитку; місце фірми серед конкурентів; механізм стимулювання менеджменту до забезпечення як прибутковості, а й стійкості підприємства у довгостроковій перспективі.