Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/59359
Title: Emojis in intercultural communication dialogue: benefits and limitations
Other Titles: Емоджі в міжкультурному комунікаційному діалогі: переваги та обмеження
Authors: Walsh, Oksana
Волш, Оксана
Keywords: міжкультурна комунікація
вітання
пунктуація
поп-мова
intercultural communication
greetings
punctuation
pop language
Issue Date: 2023
Publisher: National Aviation University
Citation: Walsh О. Emojis in intercultural communication dialogue: benefits and limitations // Мова та культура у просторі новітніх технологій: проблеми сучасної комунікації: матеріали VІ Міжнародної наукової конференції, м. Київ, 23 березня 2023 р. - К. : Талком, 2023. — С. 20-21.
Abstract: Intercultural communication has stepped into a new era of design, spurred by technological and digital innovation. This advance was driven by ‘iconic’ turn leading to a greater role for images and visual representation in cross-cultural dialogue. Yet research into emojis is still in its infancy due to a so-called ‘visual neglect’, the prioritisation of words over images.
Міжкультурна комунікація вступила в нову еру дизайну, підштовхнута технологічними та цифровими інноваціями. Цей прогрес був зумовлений «знаковим» поворотом до більшої ролі зображень і візуальної репрезентації в міжкультурному діалозі. Проте дослідження емоджі все ще знаходиться в зародковому стані через так зване «візуальне нехтування», пріоритетність слова над зображеннями.
Description: 1. Bakewell L. 1998. Image Acts. American Anthropologist. Volume 100, Issue 1 pp. 22- 32. 2. Danesi M. The Semiotics of Emoji. The Rise of Visual Language in the Age of Internet. (Bloomsbury Advances in Semiotics) Paperback – Illustrated, 17 Nov. 2016. 3. Hansen, A. 1998. Content Analysis. In A. Hansen, S. Cottle, R. Negrine, & C. Newbold (Eds.), Mass Communication Research Methods, pp. 91-129. 4. Hook, D., and Glaveanu, V. P. 2013. Image analysis: An interactive approach to compositional elements. Qualitative Research in Psychology, 10(4), pp. 255–368. 5. Mandl, T., Chanjong, I., Schmideler, S., Helm, W. 2018. Automatic image processing in the Digital Humanities: A pre-study for Children`s Books in the 19th Century. In: Picture Archives and the Emergence of Visual History of Education, pp. 77-86 . 6. Manovich, L. 2015. Data Science and Computational Art History. International Journal for Digital Art History, 1, pp. 12-34. 7. Terras, M. 2012, Image processing and digital humanities. in N. M. Terras, J. Nyhan & C. Warwich (eds), Digital Humanities in Practice. Facet publishing.
URI: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/59359
Appears in Collections:Матеріали конференцій кафедри української мови та культури

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Walsh-21-22.pdfтези414.78 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.