Трансформація смислотворення особистості через етапи проходження вікових криз за Еріком Еріксоном

Abstract

Людський індивід, як представник Homo sapiens - розвивається як біологічна істота і водночас, як член людського суспільства. В онтогенезі психіки людини поєднуються біологічні та соціальні фактори. Провідна роль належить соціальному середовищу, що забезпечує соціалізацію особистості шляхом взаємодії із батьками, вчителями та однолітками. Соціальне середовище, як фактор психічного розвитку, проявляється через конкретні умови взаємодії соціуму та індивіда, психологічною динамікою в сімейній системі та типом вихованням. Соціальне середовище людини розширюється та збагачується впродовж усієї історії життя людини, що являється вагомою детермінантою смислотворення особистості.

A human individual, as a representative of Homo sapiens, develops as a biological being and at the same time as a member of human society. In the ontogenesis of the human psyche, biological and social factors are combined. The leading role belongs to the social environment, which ensures the socialization of the individual through interaction with parents, teachers and peers. The social environment, as a factor of mental development, manifests itself through specific conditions of interaction between society and the individual, psychological dynamics in the family system, and the type of upbringing. A person's social environment expands and enriches throughout the entire history of a person's life, which is a significant determinant of the meaning-making of an individual