Відтворення прецедентних феноменів у перекладах романів Дена Сіммонса українською мовою (на прикладі творів «Терор» і «Падіння Гіперіона»)

Abstract

Як відомо, кожна людина є представником певної національної культури, якій характерна унікальність та наявність власних традицій, мови та літератури. Кожна мовна система утворюється протягом великого проміжку часу та зазнає впливу великої кількості чинників. Стрімкий розвиток сучасного суспільства та значні зміни, які стосуються способу життя людей, сприяють змінам й самої мови, значно збагачуючи її та розширюючи межі її можливостей. Відбувається значне поповнення новими одиницями з урахуванням вже наявних здобутків попередніх поколінь. Збільшення контактів між країнами та активний обмін різноманітною інформацією підвищують актуальність та необхідність дослідження процесів міжкультурної комунікації, що дозволятиме зробити її максимально успішною. У сучасній художній літературі автори не лише прагнуть проявити свою творчу індивідуальність, а й вдаються до залучення тих способів висловлення думки, які вже є відомими і тісно переплітаються з існуючими традиціями. Яскравим виявом такої тенденції можна вважати активне використання різних способів вживання прецедентності. Взаємодія між представниками різних культур та вірне і повне розуміння отриманої інформації неможливі без знання прецедентних феноменів, які допомагають відтворювати комплекс різних значень, значно ускладнюючи процес взаємодії. Представникам різних культур необхідно вміти розуміти прихований сенс, закладений співрозмовником, для того, щоб здійснити вдалу та повноцінну комунікацію. Можливість вірного трактування прецедентних феноменів є важливою складовою для здійснення повноцінної комунікації і вказує на знання культури країни автора художнього твору та мови, яка вивчається. Переклад художньої літератури має велике значення у наш час і допомагає обмінятися думками, світоглядом та знаннями представникам різних країн. Він надає можливість читачу ознайомитись з культурними надбаннями інших народів, особливостями їх інтелектуального та емоційного розвитку. Культурна компетенція перекладача є запорукою здійснення успішного перекладу, який буде відповідати тексту оригіналу. Після Ю.М. Караулова, який дав поштовх до використання поняття прецедентності у межах лінгвістики, прецедентні феномени привертають постійну увагу науковців, які вдаються до їх вивчення досить різносторонньо. Значну увагу дослідженню цих питань у своїх працях присвячували В. Алєксєєва, Д. Багаєва, Т. Воробйова, Д. Гудков, І. Захаренко, В. Красних, С. Лазаренко, О. Нахімова, І. Сахарук, А. Супрун, Г. Тащенко, які активно визначали види прецедентних феноменів, їх місце серед інших та розглядали специфіку їх функціонування, сприйняття і тлумачення у процесі спілкування. Прецедентні феномени відносяться до колективних фонових знань та вказують на культурну грамотність мовної особистості, її рівень обізнаності. Вони є показником приналежності до певної культури та епохи. Кількість прецедентних феноменів, які використовуються в художніх творах, значно збільшується, що привертає увагу науковців та перекладачів до правильності їх відтворення.