Засоби експресивізації новинного дискурсу (на матеріалі англомовних та українських сайтів новин)

Abstract

Сучасне вдосконалення інформаційно-комунікаційних технологій призвело до значного зростання загального корпусу текстів масової комунікації. Уявлення людей про те, що відбувається в різних точках планети, багато в чому обумовлено тими образами і інтерпретаціями, на підставі яких можна говорити про формування інформаційної картини світу, що відбиває національно-культурні особливості світосприйняття і систему ціннісних відносин. Одна і та ж подія навіть в новинах може отримати різну інтерпретацію залежно від політичних, ідеологічних та інших соціальних факторів, а також реалізовуватися за допомогою лінгвістичних засобів не тільки в одному повідомленні, але і в сукупності новинних текстів, і різних засобів представлення інформації – вербальних і невербальних. Через призму індивідуального світогляду новинний дискурс активно відображає сьогодення, включаючи психологічні, соціокультурні, емоційні, експресивні та інші фактори, передаючи всю складність сучасних відносин між людиною та світом. Зараз у просторі засобів масової інформації чітко усвідомлюється когнітивно-комунікативний характер взаємодії учасників спілкування. Представлення, класифікація знань, ідей, поглядів проявляються як чітко спрямована комунікативна дія, спрямована на викликання різноманітних почуттів, психологічних реакцій та емоцій. Тому зараз у новинному дискурсі ми спостерігаємо пошук засобів виразності, прагнення опосередковано впливати на читача, адже виразні засоби виступають як конкретні актуалізатори тексту, відкривають ширші перспективи сприйняття повідомлення через асоціації, його інтерпретації та суб'єктивне осмислення. В рамках сучасної антропоцентричної лінгвістики мовні характеристики досліджуються в фокусі теорій мовної свідомості і комунікативної поведінки, одним з центральних понять яких виступає «дискурс». Термін «дискурс» широко використовується, проте однозначного і загальноприйнятого визначення цього поняття не існує. Будучи об'єктом міждисциплінарного вивчення, дискурс, крім теоретичної лінгвістики, пов'язаний з різними науками і дослідницькими напрямками – психологією, соціологією, педагогікою, філософією, логікою, літературознавством, семіотикою, антропологією й етнологією, історіографією, теологією, юриспруденцією, політологією. Існування значної кількості визначень поняття «дискурс» обумовлено різними підходами і методиками його вивчення, а також використанням терміна у сферах з принципово різними предметами дослідження. Сучасний стан розвитку суспільства потребує поліпшення координації зусиль різних соціальних груп, узгодження їх інтересів та досягнення консенсусу, заснованого на спільних світоглядних цінностях. Це завдання ЗМІ, які впливають на всі аспекти суспільного життя, активно реагують на процеси та події, інформують роз'яснюють та формують громадську думку. Створюваний ними інформаційний простір призначений для задоволення комунікативних потреб суспільства з використанням мови як інструмента. Розвиваючись разом із політичною, економічною, науковою та культурною сферами суспільного життя, мова журналістики першою стикається з необхідністю вербалізації нових реалій. Різні аспекти розвитку та функціонування мови ЗМІ є предметом дослідження в лінгвістиці, соціолінгвістиці, соціології, психології, історії тощо. Мова ЗМІ – явище цікаве з погляду стилю. Стиль ЗМІ має свої лексичні та синтаксичні особливості, власну систему композиційних прийомів, усталені інверсії та виразні засоби. Саме конкуренція засобів у боротьбі за читацьку аудиторію визначає використання виразно забарвленої лексики у газетних текстах.