Постмодерністська перекладацька стратегія Юрія Андруховича (на матеріалі п’єси Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта»)

Abstract

Суперечки щодо стратегії перекладу велися з найдавніших часів. При цьому відмінності в культурах мови оригіналу і мови перекладу опинилися в центрі уваги мислителів порівняно пізно. До XVIII ст. акцент в цих суперечках переважно ставився на більш очевидному, що не мало однозначного вирішення питання про те, чи повинен переклад передавати форму оригіналу або його сенс, а також про пошук «золотої середини» між вільним і дослівним (буквальним) перекладом. На сьогоднішній день існують індивідуальні авторські перекладацькі стратегії, наприклад, постмодерністська стратегія перекладу Ю. Андруховича. Він відомий своїм осучасненим перекладом творів В. Шекспіра, який містить ознаки постмодернізму. Його переклад вражає антиінтелектуалізмом, образною спрощеністю вислову порівняно з оригіналом, наявністю вкрай вульгарної та брутальної лексики та українського сленгу, що є провідними прийомами у літературі постмодернізму, до якої безсумнівно тяжіє перекладацька стратегія Ю. Андруховича.