Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри англійської філології і перекладу

Permanent URI for this collection

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 5 of 121
  • Item
    Категорія безособовості та її відтворення в українсько-англійському перекладі художнього тексту в творі В. Підмогильного "Місто"
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Набок, Яна Олексіївна
    З усіх категорій категорія особовості / безособовості найбільше залежить від вибору самого мовця. Це зумовлено тим, що категорія особи відноситься до шифтерних категорій, орієнтованих на прагматику висловлювання, тобто на встановлення зв'язку між його змістом та прагматичним компонентом, що відображає особливості мовного акту, особа співвідносить аргументи прагматичного (мовленнєвого) та семантичного (відображеного у реченні) висловлювання, вказуючи або на тотожність, або на нетотожність мовця і суб'єкта дії. Характерні особливості мови найбільше проявляються на рівні лексики, фразеології, афористики. Але особливі, національно-специфічні ознаки є й у граматичному складі мов, зокрема, у синтаксисі. Категорією, яка виражає саме ці ознаки є категорія безособовості, яку відносять до індивідуальних властивостей мови. Необхідність всебічного і цілісного дослідження безособовості визначається переважно двома чинниками: по-перше, неповнотою, вибірковістю наукової картини у цій галузі, а по-друге, фундаментальністю і синтетичним характером самого досліджуваного матеріалу, що підкреслюється багатьма лінгвістами. 11 Категорія безособовості в силу особливостей її структурної та змістовної організації незмінно привертає увагу мовознавців, що свідчить про складність проблеми безособових зв’язків у системі мови. Безособові зв’язки пов'язані також з певним вираженням думки, зі специфічністю твердження, з поняттям комунікації та засобами мови.
  • Item
    Засоби збереження авторського стилю в перекладі Курта Воннеґута «Бойня номер п’ять» українською мовою
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Гонтар, Гліб Юрійович
    Будь-який текст може належати до певного жанру та характеризуватися сукупністю специфічних рис для певних категорій жанру. Тобто під час перекладу, перекладачеві слід враховувати як індивідуальні особливості автора та його тексту, так і його приналежність до певного жанру. Можна сказати, що жанр певною мірою визначає те, як автор буде розвивати свій стиль, спираючись на вищезазначену інформацію. Таким чином, автор повідомляє нам, що враховуються не тільки його письмові особливості, а й ті рамки жанру, що він закладає. Отже, жанр, як потрібний аспект авторського стилю, повинен бути врахований для подальшого перекладу. Крім того перекладачеві треба доволі тонко відчувати стиль першоджерела, гарно володіти навичками перекладу та не допускати серйозних відхилень у своїй роботі. Враховуючи вище зазначене, стиль не є окремим елементом, а скоріше властивістю художньої форми, не ізольований чи локалізований, а наповнює собою всю структуру тексту. Завдяки цьому стиль можна розпізнати за окремим фрагментом. Досвідченому перекладачеві не складе труднощів визначити стиль, прочитавши лише один уривок з твору конкретного письменника, щоб із упевненістю його назвати. Реципієнт виявляє ті властивості творів, які повторюються. «Повторюється те, що становить для автора особливу значимість у розкритті його світовідчуття, починаючи від ставлення до явищ навколишньої дійсності й закінчуючи мовними засобами їх утілення». Відтак, авторський стиль, художні методи автора і жанр художнього твору мають велике значення для його перекладу, адже переклад, на відміну від переказу, покликаний передати не лише те, що висловлює оригінальний текст, а й те, що він виражає та криє у собі. Тому при перекладі слід приділити особливої уваги співвідношенню стилістичних, жанрово-інваріантних і жанрово-змінних компонентів, критеріям стилістичної та жанрової адекватності/неадекватності тексту оригіналу та перекладу, визначити допустимі межі варіативності тексту перекладу.
  • Item
    Перекладацька діяльність у наукових працях Умберто Еко
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Шутенко, Андрій Олександрович
    Умберто Еко найбільш відомий своїми художніми творами, хоча він був дуже успішним науковцем. У 1980 році він опублікував свій перший роман «Ім’я троянди», і він миттєво отримав міжнародне визнання. Він розійшовся тиражем понад 10 мільйонів копій і був перенесений на великий екран у 1986 році з Шоном Коннері в головній ролі. Інші його твори, зокрема «Маятник Фуко» (1988) і «Острів минулого дня» (1994), також принесли йому визнання критиків у всьому світі. Протягом усієї кар’єри Умберто Еко він знову і знову доводив, що він не лише чудовий оповідач, але й інноваційний та креативний мислитель, який розширював межі, коли справа доходила до обговорення філософії та культури. Його праці вплинули на сферу літературознавства, відкривши нові потенційні напрямки для дискурсу; прекрасним прикладом є його дослідження семіотики, яке сьогодні стало дуже популярним у літературних колах. Провідною темою досліджень Еко була концепція "неперекладності", де він підкреслював складнощі або навіть неможливість повного відтворення елементів, понять чи концепцій у мові, які є унікальними для конкретного культурного середовища. Він розглядав ці неперекладні елементи, чи "еквівоки", як виклик для перекладача, який повинен знаходити оптимальні способи передачі суті та емоційного змісту, можливо, використовуючи контекстуальні чи описові засоби.
  • Item
    Відтворення реалій у перекладах «Книги джунглів» Р. Кіплінга та «Другої книги джунглів» Р. Кіплінга українською мовою
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Шуляк, Юлія Павлівна
    У кожній мові наявні такі лексичні одиниці, котрі неможливо повноцінно відтворити при перекладі іншими мовами, оскільки прямі еквіваленти таким лексемам відсутні у цільових мовах перекладу. Ця унікальна, притаманна тільки для певних соціальних утворень лексика, виникає під дією культурницьких, історичних та ін. чинників, які формують окремі суспільства. Певні чинники відображаються мало не в усіх сферах життя суспільства. Мова, звісно, не є винятком, оскільки саме засоби спілкування першими опиняються під впливом. Лексика, що утворилась під впливом зовнішніх чинників, які притаманні окремим народам, називається культурно маркованими словами або ж реаліями. У реаліях можливо прослідкувати особливості побуту, традицій, релігійних обрядів, історичних подій, світосприйняття тощо, притаманні для певного суспільства. Зрозуміло, що слова-реалії не оминають жодну сферу життя суспільства. Митці нерідко вживають у своїх творах реалії, тому перекладачі змушені з винятковою уважністю віднаходити найкращі способи передачі цих лексичних одиниць. Оскільки культурно марковані слова здебільшого належать до безеквівалентної лексики, під час перекладу мають бути застосовані слушні до окремих випадків перекладацькі прийоми, щоб максимально зберегти вихідний сенс та забарвлення реалії, при тому чітко даючи цільовому читачеві уявлення про це поняття.
  • Item
    Переклад лексичних одиниць, що утворюють лексико-семантичне поле «Незламність» у сучасному медіа-дискурсі
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Голодрига, Юрій Геннадійович
    У сучасному світі, де медіа займають все більш вагому роль в нашому повсякденному житті, ефективна комунікація є надзвичайно важливою. Комунікація в медіа-дискурсі, будь то через письмові тексти, радіо- та телепередачі, онлайн-комунікацію та інші формати, вимагає від учасників точності, ясності та ефективності передавання інформації. Одним із ключових елементів ефективної комунікації є вербальна та невербальна комунікація. Вербальна комунікація передається за допомогою мови та словесного висловлення, тоді як невербальна комунікація використовує невербальні елементи, такі як жести, міміка, тон голосу та позиція тіла. У контексті перекладу лексичних одиниць, що утворюють лексико-семантичне поле «незламність» у сучасному медіа-дискурсі, вербальна та невербальна комунікація грають важливу роль. У процесі перекладу не лише потрібно точно відтворити лексичне значення слів, але й враховувати контекст, у якому вони вживаються, а також інтонацію та емоційний стан використовуваної мови. Наприклад, у сучасному медіа-дискурсі термін «незламність» може використовуватись в різних контекстах, таких як військові дії, спортивні змагання або політичний дискурс. При перекладі тексту, де використовується термін «незламність», потрібно враховувати його контекстуальне значення та специфіку вживання у конкретному дискурсі.