Кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти кафедри англійської філології і перекладу

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/45783

Browse

Recent Submissions

Now showing 1 - 20 of 125
  • Item
    Відтворення категорії експресивності при перекладі мультиплікаційних фільмів
    (Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Мішаєва Анастасія Дмитрівна
    Експресивність з певної точки розвитку людини як біологічної істоти стала невіддільною частиною соціального життя у суспільстві, оскільки засоби експресивності уможливили більш комплексну комунікацію та соціальні взаємодії за межами суто раціонального обміну інформацією, а натомість з залученням емоційної складової та конотативних сенсів з посиланням не лише до раціонального, а й до емоційного знання. Експресивність уможливила виявлення низки чинників, які потенційно визначають плин як конкретного комунікативного акту, так і комунікації зокрема. Єдність раціонального та емоційного уможливлює якісну комунікації між її суб’єктами. Зокрема локальні, притаманні певним групам людей, засоби експресивності уможливлюють несвідоме творення та сприйняття імпліцитних, тобто неочевидних повідомлень у комунікативних актах. Дослідження експресивності в мовах різних культур завжди було важливим аспектом лінгвістичних студій, оскільки воно допомагає зрозуміти, як специфічні елементи мови можуть впливати на комунікацію і взаємодію між людьми. Важливо розуміти, що експресивність конкретних мов формується у тісній взаємодії з культурою та досвідами конкретної спільноти. Експресивність мови є віддзеркаленням специфічних культурних цінностей і традицій. Ці засоби можуть варіюватися залежно від регіональних особливостей, соціального контексту, а також від специфіки комунікативної ситуації. Під час роботи з категорією експресивності у перекладі мультиплікаційних фільмів перекладач повинен ознайомитись зі шляхом реалізації експресивності оригіналу та визначити інтенсивність експресії вихідного матеріалу, а також обрати оптимальну стратегію роботи з перекладом на основі проведеного первинного аналізу. Виконання цих завдань значно впливатиме на якість перекладу, оскільки успішне відтворення категорії експресивності є одним з визначальних чинників впливу на якість перекладу.
  • Item
    Відтворення емотивних мовних засобів у перекладі сучасної англомовної дитячої літератури (на матеріалі циклу романів Дж. Кінні «Щоденник слабака»)
    (Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Путієнко Віталій Ростиславович
    Емотивність є важливою складовою літератури, оскільки вона дозволяє передавати емоції, почуття та ставлення автора до певних об'єктів, явищ чи ситуацій. Емотивність виражається через використання спеціальних мовних засобів, що мають емоційне забарвлення. На рівні мови емоції перетворюються на емотивність, означаючи, що емоції є психологічним явищем, а емотивність — мовним. Під час створення літературних творів письменники не можуть описувати вміст безпосередньо або механічно. Натомість їм потрібно виражати емоції, щоб краще інтерпретувати і передати свій задум. Це емоційне вираження особливо помітне в ліричних творах, але також присутнє в документальних або оповідальних творах. Емоційне вираження в літературній мові в основному виникає з семіотичної системи, де людська мова виконує як практичні, так і естетичні функції. Як форма вираження, літературна мова несе в собі естетичні почуття і смаки мовних форм. Письменники використовують символи, щоб виразити свої особисті переживання та емоції, роблячи емоційне вираження більш цікавим і символічно багатим. Духовні почуття і емоційний досвід письменника в літературній мові часто знаходять відгук у читачів, створюючи зв’язок, який є ближчим до реального життя. Емоційний вплив сприяє розвитку соціальних навичок та емпатії у дітей. Під час перекладу емотивних одиниць виникають труднощі через відмінності в мовах та культурах, оказіональний характер емотивних значень, необхідність зберегти форму й зміст, таких як каламбури та гра слів. Застосовуються різні стратегії та трансформації для досягнення еквівалентності. Досліджено гумор як особливий засіб емоційного впливу в дитячій літературі, що реалізується через мовну гру, комічні ситуації та характери персонажів. Проаналізовано роль оцінки в побудові емоційного напруження, яка формує ставлення читача до подій та персонажів, передає моральні установки та життєві цінності. Особливу увагу приділено специфіці перекладу дитячої літератури, де необхідно зберігати емотивний складник твору, адаптуючись до сприйняття та розуміння дітей.
  • Item
    Відтворення жанрово-стилістичних особливостей підліткової містичної літератури (на матеріалі роману Меделін Ру «Притулок»)
    (Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Дьорнер Елізабет
    Підліткова містична література, поєднуючи в собі елементи фантастики та трилера, вирізняється низкою унікальних жанрово-стилістичних рис. Однією із ключових характеристик є використання тропів та наративних прийомів, що роблять містичну літературу привабливою для підлітків. Зокрема, часто використовуються такі тропи, як алюзія, метафора, іронія тощо, що допомагають передати складні ідеї та концепції через образи та сюжет. Наративні прийоми також грають важливу роль у створенні цікавого сюжету. Як було виявлено, є різні підходи до перекладу жанрово-стилістичних особливостей містичної літератури. При перекладі перекладачеві необхідно вміти обирати такий спосіб перекладу, який буде не тільки адекватно передавати суть висловлювання, а й відповідати певним нормам перекладу. Досить часто вони поєднують у роботі перекладацькі трансформації. Завдяки їм, перекладач може передати всю експресивність та стиль мови тексту оригіналу, не змінюючи зміст тексту перекладу. Виявилося, що успішний переклад вимагає від перекладача не лише знання мови, а й розуміння жанру, уміння передати атмосферу та емоції, що притаманні оригіналу. На основі дослідження можна зробити висновок про важливість адаптації містичної літератури для підлітків у мовний контекст, зберігаючи при цьому жанрові особливості та стилістичні нюанси. Такий підхід сприяє поглибленню розуміння тексту та збереженню його цінності для читачів різних культур та мовних груп.
  • Item
    Мовні та позамовні аспекти української локалізації мультсеріалу “Monster High” (2010-2015 рр.)
    (Державний університет «Київський авіаційний інститут», 2024) Давидова Маргарита Олексіївна
    Кінопереклад є особливим видом аудіовізуального перекладу, позаяк на його реалізацію впливають мовні і позамовні чинники, другі з яких характерні саме мові кіно. У сучасній науці з’являються дослідження перекладу взаємозв’язку перекладу і локалізації. Локалізація як і переклад пов’язана з культурним контекстом реципієнтів і на рівні тексту може межувати з перекладом. Водночас на її результат впливають певні паралінгвістичні фактори, які передбачають інші формат і форму подачі інформації. Менше з тим, локалізація як і переклад вважається успішною, коли в адаптованому продукті досягнуто прагматичного ефекту оригіналу. Під час перекладу під дубляж треба звертати увагу на жанр фільму, кіногероїв, вік і психологію авдиторії та канал трансляції кінопродукту, оскільки залежно від цього змінюються вимоги до дубляжного перекладу. Для успішної локалізації варто здійснити попередній аналіз кінопродукту, ознайомившись із сюжетом, персонажами, розкадруванням, щоб влучно підібрати ліпсинквідповідники. Принцип фонетичного синхронізму, яким керуються під час процесу укладки, включає можливість застосування лексичних і синтаксичних замін, вилучення, додавання, перестановки, дослівний і трансформаційний переклад. Також під час перекладу під дубляж часто спостерігаються перекладацькі деформації, які за комбінацією проаналізованих раніше класифікацій можна поділити на суто прагматичні, семантичні і синтаксичні, а також змішані як от прагматико-семантичні та прагматико-синтаксичні. У мові існують явища, які можуть перебувати на межі (не)перекладності через різні фонетичну, морфологічну, графічну і лексичну системах у мовах оригіналу і перекладу. Суть каламбурів – це викликати сміх через однаковість або схожість фонетичної та / або графічної форм слів, що може відтворюватися через компенсацію, прямий переклад, додавання та вилучення. Сюди можна додати й оніми, тобто слова, які найменують об’єкт, вирізняючи його з-поміж інших, і можуть відтворюватися через транскодування, калькування і транспозицію.
  • Item
    Категорія безособовості та її відтворення в українсько-англійському перекладі художнього тексту в творі В. Підмогильного "Місто"
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Набок, Яна Олексіївна
    З усіх категорій категорія особовості / безособовості найбільше залежить від вибору самого мовця. Це зумовлено тим, що категорія особи відноситься до шифтерних категорій, орієнтованих на прагматику висловлювання, тобто на встановлення зв'язку між його змістом та прагматичним компонентом, що відображає особливості мовного акту, особа співвідносить аргументи прагматичного (мовленнєвого) та семантичного (відображеного у реченні) висловлювання, вказуючи або на тотожність, або на нетотожність мовця і суб'єкта дії. Характерні особливості мови найбільше проявляються на рівні лексики, фразеології, афористики. Але особливі, національно-специфічні ознаки є й у граматичному складі мов, зокрема, у синтаксисі. Категорією, яка виражає саме ці ознаки є категорія безособовості, яку відносять до індивідуальних властивостей мови. Необхідність всебічного і цілісного дослідження безособовості визначається переважно двома чинниками: по-перше, неповнотою, вибірковістю наукової картини у цій галузі, а по-друге, фундаментальністю і синтетичним характером самого досліджуваного матеріалу, що підкреслюється багатьма лінгвістами. 11 Категорія безособовості в силу особливостей її структурної та змістовної організації незмінно привертає увагу мовознавців, що свідчить про складність проблеми безособових зв’язків у системі мови. Безособові зв’язки пов'язані також з певним вираженням думки, зі специфічністю твердження, з поняттям комунікації та засобами мови.
  • Item
    Засоби збереження авторського стилю в перекладі Курта Воннеґута «Бойня номер п’ять» українською мовою
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Гонтар, Гліб Юрійович
    Будь-який текст може належати до певного жанру та характеризуватися сукупністю специфічних рис для певних категорій жанру. Тобто під час перекладу, перекладачеві слід враховувати як індивідуальні особливості автора та його тексту, так і його приналежність до певного жанру. Можна сказати, що жанр певною мірою визначає те, як автор буде розвивати свій стиль, спираючись на вищезазначену інформацію. Таким чином, автор повідомляє нам, що враховуються не тільки його письмові особливості, а й ті рамки жанру, що він закладає. Отже, жанр, як потрібний аспект авторського стилю, повинен бути врахований для подальшого перекладу. Крім того перекладачеві треба доволі тонко відчувати стиль першоджерела, гарно володіти навичками перекладу та не допускати серйозних відхилень у своїй роботі. Враховуючи вище зазначене, стиль не є окремим елементом, а скоріше властивістю художньої форми, не ізольований чи локалізований, а наповнює собою всю структуру тексту. Завдяки цьому стиль можна розпізнати за окремим фрагментом. Досвідченому перекладачеві не складе труднощів визначити стиль, прочитавши лише один уривок з твору конкретного письменника, щоб із упевненістю його назвати. Реципієнт виявляє ті властивості творів, які повторюються. «Повторюється те, що становить для автора особливу значимість у розкритті його світовідчуття, починаючи від ставлення до явищ навколишньої дійсності й закінчуючи мовними засобами їх утілення». Відтак, авторський стиль, художні методи автора і жанр художнього твору мають велике значення для його перекладу, адже переклад, на відміну від переказу, покликаний передати не лише те, що висловлює оригінальний текст, а й те, що він виражає та криє у собі. Тому при перекладі слід приділити особливої уваги співвідношенню стилістичних, жанрово-інваріантних і жанрово-змінних компонентів, критеріям стилістичної та жанрової адекватності/неадекватності тексту оригіналу та перекладу, визначити допустимі межі варіативності тексту перекладу.
  • Item
    Перекладацька діяльність у наукових працях Умберто Еко
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Шутенко, Андрій Олександрович
    Умберто Еко найбільш відомий своїми художніми творами, хоча він був дуже успішним науковцем. У 1980 році він опублікував свій перший роман «Ім’я троянди», і він миттєво отримав міжнародне визнання. Він розійшовся тиражем понад 10 мільйонів копій і був перенесений на великий екран у 1986 році з Шоном Коннері в головній ролі. Інші його твори, зокрема «Маятник Фуко» (1988) і «Острів минулого дня» (1994), також принесли йому визнання критиків у всьому світі. Протягом усієї кар’єри Умберто Еко він знову і знову доводив, що він не лише чудовий оповідач, але й інноваційний та креативний мислитель, який розширював межі, коли справа доходила до обговорення філософії та культури. Його праці вплинули на сферу літературознавства, відкривши нові потенційні напрямки для дискурсу; прекрасним прикладом є його дослідження семіотики, яке сьогодні стало дуже популярним у літературних колах. Провідною темою досліджень Еко була концепція "неперекладності", де він підкреслював складнощі або навіть неможливість повного відтворення елементів, понять чи концепцій у мові, які є унікальними для конкретного культурного середовища. Він розглядав ці неперекладні елементи, чи "еквівоки", як виклик для перекладача, який повинен знаходити оптимальні способи передачі суті та емоційного змісту, можливо, використовуючи контекстуальні чи описові засоби.
  • Item
    Відтворення реалій у перекладах «Книги джунглів» Р. Кіплінга та «Другої книги джунглів» Р. Кіплінга українською мовою
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Шуляк, Юлія Павлівна
    У кожній мові наявні такі лексичні одиниці, котрі неможливо повноцінно відтворити при перекладі іншими мовами, оскільки прямі еквіваленти таким лексемам відсутні у цільових мовах перекладу. Ця унікальна, притаманна тільки для певних соціальних утворень лексика, виникає під дією культурницьких, історичних та ін. чинників, які формують окремі суспільства. Певні чинники відображаються мало не в усіх сферах життя суспільства. Мова, звісно, не є винятком, оскільки саме засоби спілкування першими опиняються під впливом. Лексика, що утворилась під впливом зовнішніх чинників, які притаманні окремим народам, називається культурно маркованими словами або ж реаліями. У реаліях можливо прослідкувати особливості побуту, традицій, релігійних обрядів, історичних подій, світосприйняття тощо, притаманні для певного суспільства. Зрозуміло, що слова-реалії не оминають жодну сферу життя суспільства. Митці нерідко вживають у своїх творах реалії, тому перекладачі змушені з винятковою уважністю віднаходити найкращі способи передачі цих лексичних одиниць. Оскільки культурно марковані слова здебільшого належать до безеквівалентної лексики, під час перекладу мають бути застосовані слушні до окремих випадків перекладацькі прийоми, щоб максимально зберегти вихідний сенс та забарвлення реалії, при тому чітко даючи цільовому читачеві уявлення про це поняття.
  • Item
    Переклад лексичних одиниць, що утворюють лексико-семантичне поле «Незламність» у сучасному медіа-дискурсі
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Голодрига, Юрій Геннадійович
    У сучасному світі, де медіа займають все більш вагому роль в нашому повсякденному житті, ефективна комунікація є надзвичайно важливою. Комунікація в медіа-дискурсі, будь то через письмові тексти, радіо- та телепередачі, онлайн-комунікацію та інші формати, вимагає від учасників точності, ясності та ефективності передавання інформації. Одним із ключових елементів ефективної комунікації є вербальна та невербальна комунікація. Вербальна комунікація передається за допомогою мови та словесного висловлення, тоді як невербальна комунікація використовує невербальні елементи, такі як жести, міміка, тон голосу та позиція тіла. У контексті перекладу лексичних одиниць, що утворюють лексико-семантичне поле «незламність» у сучасному медіа-дискурсі, вербальна та невербальна комунікація грають важливу роль. У процесі перекладу не лише потрібно точно відтворити лексичне значення слів, але й враховувати контекст, у якому вони вживаються, а також інтонацію та емоційний стан використовуваної мови. Наприклад, у сучасному медіа-дискурсі термін «незламність» може використовуватись в різних контекстах, таких як військові дії, спортивні змагання або політичний дискурс. При перекладі тексту, де використовується термін «незламність», потрібно враховувати його контекстуальне значення та специфіку вживання у конкретному дискурсі.
  • Item
    Стратегії реалізації маніпулятивного впливу у діалогічному мовленні та їх відтворення при перекладі
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Цуприк, Ілона Степанівна
    З усіх форм прямого мовлення, що використовуються в художній прозі, діалог найбільшою мірою відображає особливості побутової розмовної мови. У діалозі міститься різноманітніші, ніж у авторському розповіді синтаксичні конструкції, що передають живі інтонації розмовної промови. Діалог спрямований на передачу розмовної мови: велика кількість розмовних виразів, просторіччя, широке використання емоційно-експресивної лексики та синтаксичних засобів (простих та безсполучникових речень), важлива роль інтонації. Таким чином, справжнім адресатом художнього діалогу є читач, який у певний момент повинен зрозуміти художній задум автора. Тема діалогу виникає не стихійно, а з волі автора. Тому в художньому творі рідше, ніж насправді, зустрічаються розмови, що належать до побутових ситуацій і частини розмови, які використовують люди у повсякденному житті (вітання, питання про здоров'я і т.д.). Також суттєвими є функціональні особливості художнього діалогічного мовлення. Художнє діалогічне мовлення є взаємопов'язаною системою функцій, ядро яких складають: естетико-комунікативна, сюжетоутворююча, текстоутворююча, характерологічна, оцінна функції. Переклад діалогів у художньому тексті з англійської на українську може становити проблему для перекладача. Художній діалог сприймається як імітація розмовної мови, у ньому сконцентровані найбільш типові її риси. В процесі перекладу діалогу враховується низка чинників. По-перше, діалог передає характер персонажа, розкриває його образ. По-друге, у діалозі проявляється як розвиток сюжету, так й авторське бачення проблеми. Невербальний компонент є національно обумовленим; засоби невербальної комунікації дають уявлення про культурні особливості народу. Передача невербального компонента вимагає від перекладача глибоких лінгвокультурних та екстралінгвістичних знань. Тільки за таких умов вдасться передати оригінальний текст у неспотвореному вигляді, зберегти первісний авторський задум, інтерпретацію образів персонажів. У такому разі доцільно говорити про прагматичну адаптацію тексту оригіналу до особливостей картини світу носіїв мови, на яку здійснюється переклад.
  • Item
    Мовні засоби відтворення емотивності у перекладі роману Томаса Кініллі «Список Шиндлера» та його екранізації
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Хар, Мар'яна Зіновіївна
    Емотивність визначається як емоційність у мовному контексті, що передбачає чуттєву оцінку об’єкта та вираження відчуттів чи переживань людини за допомогою мови або мовленнєвих засобів. У контексті емоційної комунікації акцент здійснюється на вираженні емоційних станів співрозмовників. З іншого боку, емотивна комунікація спрямована на виклик певного емоційного стану у слухачів, завдяки мовним засобам. Поняття емоційності та емотивності розглядаються в контексті мови та відображають процеси, які відрізняються за критеріями спланованості, контрольованості, усвідомленості, мотивованості та тональності мовлення. Різні дослідники визначають ці поняття різними способами: від емотивності як невід’ємного компонента семантичної структури мовної одиниці до емотивності як результату інтелектуального переосмислення емоційності, переданої в мові та мовленні. Різні трактування поняття емотивності включають його визначення як лексичної категорії, що відображає емоційне ставлення носіїв мови до позначеного, або як основи емотивності у мовленні. Також, емотивність може розглядатися як полістатусна когнітивна категорія, що виявляє емоційне значення на різних рівнях мовної системи. На фонетичному рівні, емоції та експресія виявляються через інтонацію, темп, мелодію, тембр, різноманітні фонемні комбінації та ритми. Акцентується також на використанні алітерації, асонансу, паронімії та інших фонетичних елементів. Синтаксичний рівень включає в себе інверсію, звертання, вставні конструкції, односкладні та неповні речення, гіперболу, риторичні запитання та вигуки. Збільшення емоційного напруження може призводити до дезорганізації синтаксичної структури. Лексичний рівень включає синонімію, омонімію, антонімію, паронімію, використання іншомовних слів, запозичень, неологізмів, авторських творів та інших мовних елементів. Різноманітність лексичних засобів сприяє зміцненню мовної будови на всіх її рівнях. Фільм – це форма мультимедіа, яка об’єднує в собі елементи візуального та аудіо сприйняття. Глядач спостерігає за подіями на екрані і слухає, про що говорять персонажі, отже, інформація доходить до нього через візуальний та аудіальний канали. Взаємодія цих каналів створює чарівність дубльованого фільму, де важлива гармонія між візуальною і звуковою частинами. Це передбачає, що цільова мова повинна максимально ефективно уособлювати оригінальні візуальні елементи у фільмі.
  • Item
    Відтворення експресивних засобів політичних промов
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Федчик, Катерина Сергіївна
    Проблематика перекладу експресивних засобів політичних промов протягом певного періоду часу перебуває в центрі уваги лінгвістів, оскільки саме емоційний вплив на слухачів і є головним завданням будь-якої промови. Експресивне інтерпретується як вираження відношення мовця до висловлення, що зближує експресивність із модальністю, і як вираження емоцій, і як ознаку стилю, а нерідко й поєднують в експресивному емоційність, образність, функціонально-стилістичне забарвлення». Багатий потенціал експресивності синтаксису активно використовується при написанні промов. Синтаксичні засоби дуже відрізняються один від одного за функціями й структурою. Політична промова відіграє важливу роль у формування поглядів та думок з метою впливу на розум та волю людей. За характером подачі, образності та лексичного наповнення політичні промови відносять до публіцистичного стилю мовлення, що відрізняється властивими йому суспільно-політичною лексикою, риторичними запитаннями, вигуками, повторами. На лексичному рівні мови характерними рисами політичних промов є широке використання політичної термінології та книжних слів. Політичні промови це специфічний вид виступів, тому що головною його метою є залучення та переконання аудиторії і всі можливі деталі мають бути враховані під час підготування та виголошення промови. Політичні діячі разом зі своїми спічрайтерами складають текст, опрацювавши десятки джерел та врахувавши екстралінгвістичні обставини. Кожен з різновидів промови формується на основі конкретних завдань та планів. Проте, основні мовленнєві особливості включають в себе термінологічні кліше, метафори, цитати, авторські неологізми та евфемізми.
  • Item
    Стилістичні прийоми і засоби відтворення емоцій у перекладі українською мовою кульмінаційних сцен у творах жанру фентезі для дітей (на прикладі книги Роальда Дала «Чарлі та шоколадна фабрика»)
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Пінчук, Катерина Юріївна
    Фентезі викликає дискусії серед вчених щодо свого походження і формування як окремого жанру. Хоча його коріння можна відстежити ще в античних міфах та творах авторів, таких як Овідій, Гомер, і Вергілій, справжній розвиток фентезі почався лише у XVIII столітті. У цей період готична література поділилася на фантастику, фентезі та жахи, а саме у вікторіанську епоху фентезі набуло популярності. Людей цікавили стародавні цивілізації та їхні історії, а світ фентезі пропонував альтернативу технологіям та науці, замість яких існувала магія та надприродні сили. Незважаючи на давнє коріння фентезі, термін «фентезі» виник у глобальній літературі вже в XX столітті, і жанр остаточно сформувався в 60-ті роки. Багато дослідників вважають, що «Володар перстнів» Дж. Р. Р. Толкіна був першим твором, який започаткував цей жанр. Англомовна дитяча література жанру фентезі має свої особливості, які роблять її відмінною від дорослої фентезі та інших жанрів дитячої літератури. Дитяча література фентезі часто розгортається в магічних світах або фантастичних реаліях, які дивують і захоплюють юних читачів. Ці світи можуть бути детально описаними, з екзотичними істотами та правилами, які відрізняються від нашого. Дитяча фентезі використовує простий та легкий мовний стиль, який робить текст зрозумілим для молодших читачів. Важливо, щоб діти могли легко розуміти слова та фрази без зайвих зусиль.
  • Item
    Лінгвістичні стратегії переконування у промовах військового періоду Володимира Зеленського та особливості їх відтворення при перекладі
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Лубенська, Тетяна Олександрівна
    Комунікативна стратегія тлумачиться як творча реалізація мовцем плану побудови мовленнєвого утворення з метою досягнення спільного комунікативного завдання. Серед особливостей стратегії переконання (аргументації) необхідність планувати мовленнєві дії для ініціації аргументації, аналіз можливих реакцій співрозмовника або великої аудиторії, лаконічність і логічність мовленнєвої поведінки, опора стратегії на спільні фонові знання комунікантів з метою поєднання особистісної та колективної картин світу, широке використання вербальних і невербальних засобів комунікації. Стратегія переконання репрезентується у мовленні шляхом таких прийомів мовленнєвого впливу: стилістичні прийоми, композиційна організація мовленнєвого утворення, когнітивні та логічні операції. Переконання розуміється як метальний вплив на рішення співрозмовника або цільової аудиторії, кінцевою метою якого є спонукання до певних дій, тобто своєрідна прихована маніпуляція. Проте аргументи переконання можуть бути звернені до різних аспектів особистості окрім суто ментальної сфери емоції, волі адресата, свідомості і навіть підсвідомості. Протягом періоду повномасштабного вторгнення Росії в Україну Президент України Володимир Зеленський постійно звертався до світової спільноти із закликом допомоги та підтримки України через значну кількість промов, звернених як до політичних лідерів і організацій, так і до широкого загалу. Із самого початку конфлікту Володимир Зеленський визнав свою роль головного комунікатора. Спосіб, у який він сформулював ситуацію – виділяючи конкретну інформацію та використовуючи відбір і мовчання під час формування стосунків із аудиторією – був першоосновою суспільного розуміння цієї війни. Політична мова трактується як набір словесних структур, які використовуються у сфері політики та впливають на формування та еволюцію політичної свідомості індивідів, їх участь у політичних процесах; як сукупність дискурсивних практик, що утворюють сферу політичної комунікації. З метою досягнення поставлених цілей, промови Президента переповнені цілої низкою різних лінгвістичних засобів, покликаних реалізувати прагматичну мету Володимира Зеленського.
  • Item
    Поняття професійної компетентності майбутніх перекладачів авіаційної галузі: сутність і зміст
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Манілевич, Катерина Євгенівна
    Глo6aлiзaцiйнi пpoцecи y cвiтi, кypc Укpaïни нa євpoiнтeгpaцiю тa ïï poзвитoк y кoнтeкcтi мiжнapoдниx eкoнoмiчниx вiднocин, a тaкoж тpaнcфopмaцiя cycпiльнoгo poзвиткy й paдикaльниx пepeтвopeнь y cфepi ocвiти в нaшiй дepжaвi зaгocтpюють кoнкypeнцiю нa pинкy пepeклaдaцькиx пocлyг. Biдтaк, пocилюютьcя вимoги дo пpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaй6yтнix пepeклaдaчiв y нaпpямi cфopмoвaнocтi в ниx пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi. Професiйна готовнiсть формується в процесi отримання освiти у вищому навчальному закладi. Вона є результатом усебiчного розвитку особистостi з урахуванням вимог, що зумовлюється особливостями фаху, а також суттєвою передумовою цiлеспрямованої дiяльностi. Саме професiйна готовнiсть забезпечує регуляцiю, сталiсть, ефективнiсть майбутнього фахiвця i є необхiдною щодо успiшного виконання ним своїх обов’язкiв, правильного використання знань, досвiду, особистих якостей, збереження самоконтролю й перебудови за необхiдностi своєї дiяльностi. Поняття „професiйна компетентнiсть” у наукових роботах виступає в контекстi з такими поняттями, як професiоналiзм, професiйна культура i професiйна творчiсть. Але поняття цi не є тотожними i розкривають рiзнi вияви дiяльностi людини. Так, професiоналiзм визначається у психолого-педагогiчнiй лiтературi як достатнiй рiвень розвитку професiональної культури i самосвiдомостi, який забезпечує творче вирiшення завдань дiяльностi.
  • Item
    Визначення та відтворення емоційно-векторного компонента в процесі перекладу текстів жанру популярної психології
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Ліпатнікова, Поляна Сергіївна
    Емоційний стан людини яскраво виражається у спілкуванні, зокрема у мовленні, в якому кожен учасник (мовець і адресат) усвідомлює свої емоції та кодує або декодує їх у реалізовані мовні одиниці. Реалізація емоційного стану адресата відбувається в емоційних ситуаціях і відбувається в межах емоційного дискурсу як окремого виду мовленнєвої діяльності, що передає емоційний стан як спосіб психологічної реалізації емоцій мовця та викликає відповідне емоційне переживання в адресата. Емоційний дискурс пов’язаний з психоемоційною системою, когнітивною системою, соціокультурною системою та лінгвістичною системою і поєднує в собі риси цих систем, зокрема загальні риси мовленнєвої діяльності, компонентом якої він є, з рисами підсистем, що відповідають основним психологічним типам емоцій. Загальновизнано, що розвиток емоційної сфери людини невіддільний від розвитку її когнітивних здібностей. Важливу роль у виборі мовних засобів вираження емоцій відіграють такі соціально-психологічні чинники, як особистісні характеристики мовця, його комунікативна установка, мотивація, система очікувань, комунікативні наміри та контекст комунікативної ситуації, причому характер емоційного вираження мовних засобів залежить від комунікативної установки мовця, а співвідношення кількості стандартних і нестандартних лексичних одиниць та граматичних структур – від комунікативних намірів, які реалізує мовець у даному контексті. Тому вибір і використання мовних засобів афективної семантики є ситуативно зумовленим і визначається комунікативним наміром мовця. На лексичному рівні важливу роль відіграють формальні елементи вираження емоцій, такі як частки, вигуки чи звертання. На цьому рівні прикметники є найосновнішим мовним засобом вираження, що відображає як позитивні, так і негативні конотативні значення. Натомість експресивні засоби мови — це фонетичні засоби, морфологічні форми, засоби словотворення, лексичні, фразеологічні та синтаксичні форми, які служать у мові для емоційного або логічного підсилення висловлювання.
  • Item
    Теоретико-методичні засади проблеми реалізації інноваційних технологій навчання іноземних мов у закладах вищої освіти
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Дринь, Ірина Олегівна
    Удосконалення процесу вивчення вітчизняними студентами іноземних мов є настійною необхідністю, яка диктується значним розширенням міжнародних відносин і впевненого входження до Європейського простору України в цілому, її державних, громадських і приватних інституцій зокрема, а також громадян з різних верств населення. Навіть трагедія російської агресії проти України висвітлила цю необхідність, бо незнання або погане знання багатьма нашими біженцями європейських мов додало їм додаткових труднощів при оформленні такого статусу і налагодженні побуту. Цікавість, швидкість та ефективність вивчення іноземних мов значно підвищуються за рахунок застосування викладачем адаптованих для цього (ззовні або самостійно) інноваційних технологій, спрямованих на формування інтерактивного простору, в межах якого встановлюється активні безпосередні стосунки між викладачем і студентами, а також між самими студентами. Поява вільних міжстудентських комунікацій, де формулюються, висловлюються й вислуховуються різні думки, дозволяє швидко знаходити і обробляти, за допомогою новітніх технологічних пристроїв, необхідну інформацію. Однією з ключових рис інноваційних технологій є їхнє орієнтування на індивідуалізацію та адаптацію навчання до потреб кожного студента. Це враховує різноманіття стилів навчання та темпів освоєння матеріалу. Крім того, інноваційні технології сприяють розвитку критичного мислення, творчих навичок та саморегуляції учнів. Впровадження інноваційних технологій у закладах вищої освіти є складним процесом, що вимагає не лише наявності сучасних засобів та технічної інфраструктури, але і змін в педагогічному підході та культурі викладання. Важливо враховувати відкритість до інновацій серед викладачів та студентів, адже їхня участь є важливою у забезпеченні успішності переходу до нових методик.
  • Item
    Механізми створення та функціонування військової метафори у сучасних англомовних текстах
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Бондаренко, Наталія Сергіївна
    Військова метафора в сучасній лінгвістиці визначається як значущий мовний інструмент, що активно використовується для вираження різноманітних ідей та концепцій. Її місце у лінгвістиці проявляється в утворенні семантичних асоціацій із сферою військових дій, стратегій та тактик. Метафоричні конструкції з військовим контекстом служать не лише засобом образності, а й ефективним способом передачі інтенсивності та емоційного забарвлення мовлення. У лінгвістиці метафоричні номінації становлять собою продуктивний механізм сенсоутворення на різних рівнях мовної структури, таких як лексичний, синтаксичний та морфемний. Цей спосіб творення нових значень набуває особливого значення у поповненні словникового складу мови. Метафора, що виникає від грецького слова "перенесення", передбачає перенесення назви з одного класу об'єктів на інший, який має схожість з першим за зовнішніми ознаками, структурою чи функціями. У широкому розумінні термін "метафора" також включає інші види переносу значення слова. Таким чином, можна сформулювати визначення "метафори" як різновиду лексико-семантичного словотворення, яке базується на порівнянні та перенесенні назви одного об'єкта на інший через подібність у зовнішніх ознаках, структурі чи функціях. Значна увага сучасної військової науки звертається до дослідження засобів комунікації як ефективних методів впливу на масову свідомість. Особливу актуальність набувають дослідження використання військових метафор як механізмів публічного мовлення в конкретних ситуаціях. Це дозволяє зробити глибокі висновки щодо комунікативних стратегій політиків. Варто також розглянути прагматичний аспект військової комунікації та її основних компонентів, таких як військова мова та метафора. Дослідження військових метафор використовуються для аналізування і розуміння способів, якими ми використовуємо мову про війну і військові дії, щоб описати та пояснити інші аспекти нашого життя і діяльності.
  • Item
    Перекладацькі прийоми збереження стилістичної ролі метафор у перекладі роману Айн Рейн «Атлант розправив плечі» українською мовою
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Хмелик, Катерина Віталіївна
    Художній стиль мовлення є мовою літератури та мистецтва, за його допомогою передаються емоції та почуття, художні образи та явища. Художній стиль найчастіше використовується в письмовій мові, завдяки тому, що він виступає у ролі способу самовираження письменників. Метафора постає як провідна фігура художнього стилю, яка завдячує своїм виникненням використанню додаткових значень слів. Використання метафори у прозовому творі сприяє встановленню між цими значеннями слів нових зв'язків. У художньому мисленні за допомогою додаткових ознак слів, виражаються моменти чуттєвої наочності, здійснюється розкриття значних рис при відображенні дійсності. Завдяки метафорі читач збагачує своє уявлення про той чи інший предмет, для характеристики якого метафора приваблює нові явища та розширює уявлення про різні властивості цього предмета. Таке значення метафори називається пізнавальним. Багато лінгвістичних, літературознавчих, культурологічних, філософських та психологічних проблем пов'язані з перекладом метафор. Необхідно знайти правильний підхід до вивчення способів перекладу метафори, як образно-фунціональної одиниці літературного дискурсу, оскільки адекватна передача образної інформації та відтворення стилістичного ефекту, властивого вихідному тексту, у перекладі дуже важливі. Теорія перекладу давно сформулювала «закон збереження метафори», який передбачає збереження метафоричного образу при перекладі мірою можливості. Порушення цього закону може призвести до зміни сенсу фрази та зниження її естетичного та прагматичного ефекту. Опускаючи метафори, що використовуються в оригіналі, перекладач здебільшого спотворює авторський задум. Виявивши метафору, перекладачеві необхідно вирішити, чи доречно її відображення у перекладі та яким способом можна її відобразити якнайкраще.
  • Item
    Засоби мовленнєвого впливу в англомовних мотиваційних промовах
    (Національний авіаційний університет, 2023-12) Стецун, Максим Степанович
    Мовленнєвий вплив, в широкому розумінні, означає вплив на індивідуальну або колективну свідомість і поведінку, який здійснюється за допомогою мовленнєвих засобів, тобто через повідомлення, використовуючи звичайну мову. У вузькому розумінні мовленнєвий вплив розглядається як конкретні приклади використання особливостей будови і функціонування знакових систем, зокрема звичайної мови, з метою створення повідомлень, що мають підвищену здатність впливу на свідомість і поведінку отримувача або отримувачів повідомлення. Феномен мовленнєвого впливу пов'язаний передусім з наміром мовця – суб'єкта мовленнєвого впливу – регулювати дії його співрозмовника. Мовлення використовується для спонукання партнера у комунікації до початку, зміни або завершення певної діяльності, впливу на прийняття рішення або на уявлення співрозмовника про світ. За стилем, мотиваційна промова відноситься до публіцистичного стилю, який характеризується поєднанням логічності викладу матеріалу з емоційно-експресивним забарвленням. Також, потрібно відмітити, що важливу роль відіграють невербальні засоби при проведенні публічного виступу, такі як жести, міміка, тон, поза. Втім, основним засобом впливу на аудиторію залишається вербальний. Підсумовуючи зазначимо, що мотиваційна промова може бути самодостатньою категорією публічного виступу з відповідними характеристиками, що стосуються стилістики, композиції та лексичних засобів, а також особливим значенням позамовних структур. При перекладі англомовних промов українською мовою використовуються такі стратегії: прямий переклад, трансформації додавання або опущення, перекладацька заміна. Використання таких стратегій зумовлене спробами зберегти бажаний ораторський вплив.