Наукові статті кафедри журналістики

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/15265

Browse

Now showing 1 - 20 of 121

Сучасний стан та перспективи розвитку соціальних мереж як платформи для журналістської діяльності
(RS Global Sp. zO. O., 2023) Васьківська, Олена Євгеніївна; Vaskivska, Olena
Розглядається вплив інтернету та появи соціальних мереж на діяльність журналіста, що сприяли розширенню перспектив з пошуку, перевірки та оприлюднення інформації на найбільш популярних платформах, таких як «Фейсбук», «Інстаграм» та «Телеграм». Значна увага приділяється функціональним можливостям соціальних мереж для створення та поширення медійного контенту. Також досліджується важливість самопросування журналіста у згаданих мережах задля налагодження робочих зв’язків та пошуку нових тем для публікацій в медіа. Використання соціальних мереж у журналістській діяльності сприяє створенню якісних та цікавих матеріалів, доповнених фото, відео та інфографікою для кращого сприйняття інформації читачами чи глядачами.
Transformation of propaganda communications in Ukraine: a comparative aspect
(Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського, 2022) Melnykova-Kurhanova, Olena; Мельникова-Курганова, Олена Сергіївна
The article analyzes the transformation of propaganda communications during two historical periods: the Soviet (1960-1980) and the modern military (2014-2022) periods. The dissident movement under the Soviet totalitarian regime and the popular resistance during the Russian-Ukrainian war of aggression intensified aggressive propaganda. Propaganda communications were compared according to the following criteria: signal blocking, “blocking” of communicators, propaganda guidelines, propaganda documentaries, education, science, struggle against symbols, repressive methods, political prisoner status, author status. Through the Telegram channels monitoring, the main semantic words and their transformation in the context of modern warfare were identified. The main narratives of propaganda communications are also considered. In addition, alternative channels of information in the Soviet period are presented based on self-publishing, broadcasting dissident works on foreign radio stations, etc.
Девіації у мовленні тележурналістів
(Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Biznesu i Nauk o Zdrowiu w Łodzi, 2021) Васильченко, В'ячеслав Миколайович; Vasylchenko, V'yacheslav
Визначено причину появи девіацій  у  мовленні  тележурналістів, які  часто зумовлені  низьким  рівнем  їхньої  грамотності.  Констатовано наявність некритичного  ставлення  тележурналістів до  володіння  мовою,  нерозуміння  основ  такого  поняття,  як  культура  мови,  перебування  у  полоні  мовних  стереотипів,  а  також  –  у  нормативній  матриці  російської мови.
Гендерний концепт у мовній практиці ЗМІ України
(Класичний приватний університет, 2018) Остапчук, Світлана Сергіївна; Ostapchuk, Svitlana
У статті розкрито використання способів родової диференціації нових іменників на позначення осіб у сучасному телевізійному просторі України. Розглянуто найпродуктивніші форманти та їх похідні, що використовуються в сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Упродовж 2017–2019 років під час перегляду новин на телеканалах 1+1, СТБ та інших простежено родову диференціацію іменників на позначення осіб у мовній практиці телеведучих сучасних каналів.
Воєнний репортаж у сучасних медіа
(Навчально-науковий інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2022) Букіна, Наталія Валеріївна; Bukina, Natalia
Наукова розвідка має сприяти вирішенню проблеми розвитку жанру воєнного репортажу в сучасних українських медіа, вихованню журналістів, які спеціалізуються на цій тематиці, створенню відповідних курсів підготовки і перепідготовки. Саме воєнні кореспонденти мають можливість і зобов’язані не тільки інформувати своїми матеріалами, а й виховувати молоде покоління. Звичайні характеристики репортажу: оперативність, об’єктивність, динамічність викладу та зважена лаконічність – лише підсилюються, коли йдеться про специфічний воєнний репортаж. Мета статті – виявити жанрові особливості сучасного воєнного репортажу.
Media Education as an Effective Perspective on the Formation of Ideology in Society Through the Influence of Self-Consciousness
(LUMEN Publishing House, 2022-12) Мельникова-Курганова, Олена Сергіївна; Melnykova-Kurhanova, Olena
У дослідженні визначено тенденції розвитку медіаосвіти в постіндустріальну епоху, позначену розвитком інформаційно-комунікаційних технологій в умовах інтеграційних та глобалізаційних процесів. Суспільство потребує компетентних фахівців, які розвиваються і прагнуть до самореалізації в соціумі. Освітній процес є феноменом, який охоплює різні сфери людської діяльності та визначає основні аспекти нормативно-правової бази. У статті проілюстровано інноваційні стилі медіаосвіти, які є ефективним поглядом на формування ідеології в суспільстві через вплив на самосвідомість в освітній діяльності .
Російсько-українська агресія як персоніфікований архетип Тіні : інфернальний медіаракурс
(Leadership and Innovation University, 2022) Букіна, Наталія Валеріївна; Bukina, Natalia
В статті крізь призму світової історії аналізується архетип Тіні. Досліджується його роль у вітчизняному медіапросторі під кутом російсько- української агресії. Розглядаються психологічні аспекти, що сформували інфернальну конотацію даного архетипу в колективному несвідомому українців. Визначаються сучасні знакові персоналії, образи-символи, що стали найбільше вживаними серед наших співвітчизників після початку повномасштабної війни Росії проти України.
Національна ідентичність та медіаграмотність в парадигмах російсько-української війни
(Baltija Publishing, 2022) Букіна, Наталія Валеріївна; Bukina, Natalia
У статті проаналізовано специфіку української національної ідентичності відповідно до світового історичного процесу. Україна як колишня колоніальна держава змушена постійно доводити право своєї нації на життя, що доведено в дослідженні на конкретних прикладах. В таких умовах питання національної ідентичності для України принципове. Окреслено місце медіаграмотності в сучасному вітчизняному суспільстві та медіапросторі. З’ясовано її роль у формуванні національної ідентичності. Зроблено моніторинг державних і недержавних установ і ЗМК, котрі сприяють підвищенню рівня медіаграмотності українського населення. Визначена їх медіаторська місія в ситуації російсько-української війни.
Жанрово-типологические особенности диссидентских коммуникаций в Украине (1960 – начала 1990гг.)
(Vědecko vydavatelské centrum «Sociosféra-CZ», 2017) Мельникова-Курганова, Олена Сергіївна; Melnykova-Kurhanova, Olena; Мельникова-Курганова, Елена Сергеевна
У статті досліджено жанрово-типологічні характеристики дисидентської комунікації в Україні на прикладі журналів «Український вісник», «Євшан-зілля», «Пороги». Дисидентські комунікації як альтернативне джерело інформації в Україні вплинули на радянське інформаційне середовище, незважаючи на всі перепони та «глушіння», а також репресії та зіткнулися з панівною моделлю інформації. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю аналізу та розуміння функціонування дисидентських комунікацій у суспільстві на прикладі України, оскільки вона відображає суспільно-політичні процеси в альтернативних джерелах інформації.
Журнал самвидаву «Пороги»: типологічні особливості, проблематика, жанри
(Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2018) Мельникова-Курганова, Олена Сергіївна; Melnykova-Kurhanova, Olena; Мельникова-Курганова, Елена Сергеевна
Для визначення поточних тенденцій самвидаву передбачено жанрово-тематичний аналіз журналу «Пороги». Типологічні особливості, проблематика, жанри розглядалися в процесі аналізу. Українська нелегальна преса, яка не мала чіткої періодичності та механізму розповсюдження, повідомляла про порушення прав людини на території Радянського Союзу, створення національно-визвольного руху та руху за захист громадських прав, а також, зокрема, про репресії творчої та академічної інтелігенції. Варто згадати, що серед самвидавної преси журнал «Пороги» мав тираж та розповсюджувався в 1988–1990 рр. Історичний досвід 1985–1991 рр., в часи «плюралізму думок», доводить ефективність великої кількості носіїв та каналів альтернативних джерел. Дисиденти як комунікатори, інтерпретатори дійсності, зокрема автори журналу «Пороги», змінювали ставлення громадян УРСР до офіційної влади, радянської ідеології та історії, поступово проводячи рефреймінг. На регіональному рівні часопис «Пороги» підіймав гострі проблеми, популяризував національну культуру та історію, тому його контент перейшов до публічної сфери. Автори та редакція журналу пропонували шляхи вирішення соціокультурних та політичних проблем країни, а також друкували дискусії, різні точки зору чи позиції з релігійних, соціальних, політичних питань. Збереження культурної, історичної, етнографічної спадщини, популяризація української мови, висвітлення проблеми міжконфесійних відносин були актуальними та суспільнозначущими темами. У статті було розглянуто та проаналізовано журналістські жанри часопису «Пороги». Серед них можна виділити статтю, есе, нарис, огляд, репортаж, коментар, фейлетон. Автори альтернативного каналу комунікації змінювали смисли, публікували замовчувану та заборонену владою інформацію, пропонували аудиторії альтернативний контент взагалі. Результати дослідження можна використовувати під час викладання курсу «Сучасна публіцистика».
Alternative Communications: the USSR Experience and Modern Transformation
(2019) Мельникова-Курганова, Олена Сергіївна; Melnykova-Kurhanova, Olena; Мельникова-Курганова, Елена Сергеевна
This article researches and compares the features of alternative communications in the Soviet and modern periods. The author analyses the works of Ukrainian and foreign scholars. The concept of dissident and alternative communications is considered. The research method is interviewing participants and witnesses of the dissident movement in Ukraine: professional communicators, journalists, and publicists. Their interpretation relates the events of 1960-1980s to Ukraine's today.
Альтернативні соціальні медіа: локальний вимір
(Сумський державний університет, 2021) Мельникова-Курганова, Олена Сергіївна; Melnykova-Kurhanova, Olena; Мельникова-Курганова, Елена Сергеевна
У статті досліджено локальний вимір альтернативних соціальних медіа за період 2017–2020 р. Об’єктом дослідження є альтернативні канали комунікації на прикладі Маріуполя. Метою дослідження є визначення характерних рис альтернативних медіа. Проблема монополізації та/або скорочення традиційних ЗМІ на місцевому рівні призводить до появи та популярності альтернативних платформ у соціальних медіа. У дослідженні систематизовано характерні риси, тематику альтернативного контенту та альтернативні канали комунікації. Анонімність, персоналізація публікацій, унікальність, локальність, інтерактивність, мультимедійність, стихійне поширення, сегментація аудиторії є важливими рисами альтернативних медіа.
Gender Stereotypes in Ukrainian Mass Media and Media Educational Tools to Contain Them
(LUMEN Publishing House, 2022) Melnykova-Kurhanova, Olena; Мельникова-Курганова, Олена Сергіївна; Мельникова-Курганова, Елена Сергеевна
Theoretical substantiations and practical recommendations on media educational contain against gender stereotypes in the Ukrainian mass media are given in the work. Attention is paid to the pathogenic factor of the use of gender-sensitive content. The workis based on propedeutic theoretic studies of cultural and psychosocial background of Ukraine. We also used a content analysis of news and advertising materials of heterogenic media; sociologic methods (surveys, questionnaires); modelling of educational situations and forecasting of expected results. That was an end-to-end method of generalization (induction) that covered theoretical and practical stages of the study. It is proved that despite the weakening of gender divisions in the socio-cultural sphere in the world, in developing countries (on the example of Ukraine) gender stereotypes remain a powerful tool for affective approach of media and advertising to the consumer. Author's ways to increase the level of media literacy and critical thinking with thehelp of gender-sensitive experiments, mini-projects, filling the media space with "mirror" about sexist content and creating a personal media field are proposed.
Особливості інформаційних каналів соціальних мереж під час російсько-української війни
(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2022-02) Васьківська, Олена Євгеніївна; Vaskivska, Olena; Васьковская, Елена Евгеньевна
Стаття присвячена актуальній темі розвитку соціальних мереж. Основна увага приділяється новинним телеграм-каналам та месенджерам. У статті аналізуються найбільш популярні українські інформаційні новинні канали у телеграмі та вайбері, особливості їх контенту в умовах російсько- української війни. Доведено, що популярності інформаційних каналів у соцмережах сприяють короткі лаконічні тексти з великою кількістю мультимедій, висвітлення актуальної інформації з лінії фронту, окупованих територій, великих і малих міст і сіл України та всього світу. Можливість кожного підписника надіслати цікавий контент робить соціальні мережі першоджерелом з місць подій.
Особливості підготовки майбутніх журналістів в умовах мультимедійної журналістики: методологійно-історичні аспекти
(Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, 2021) Кравченко, Євдокія Григорівна; Kravchenko, Yevdokiia; Кравченко, Евдокия Григорьевна; Кравченко, Володимир Іванович; Kravchenko, Volodymyr; Кравченко, Владимир Иванович
Стаття присвячена актуальній темі методологічних аспектів журналістики. Основна увага приділяється проблемі методологічного інструментарію журналістики. У статті аналізуються різні причини фактичних помилок у ЗМІ. Особлива увага приділяється порушенням норм фактологічної адекватності в газетах, журналах та публікаціях. У статті аналізуються різні підходи до класифікації історичних методів, які використовуються в журналістській діяльності. Визначення методів журналістики може бути вирішено лише на методичному рівні, що передбачає узагальнення вже існуючих форм і методів журналістської діяльності з усіма іншими формами людської діяльності.
Журналістське розслідування із застосуванням методу маскування і перевтілення у діяльності австрійського першовідкривача й основоположника інвестигативного репортажу Макса Вінтера
(Національний авіаційний університет, 2016) Назаренко, Галина Іванівна; Nazarenko, Galyna
Стаття присвячена творчому досвіду видатного віденського журналіста, австрійського першовідкривача й основоположника інвестигативного репортажу Макса Вінтера, спадщина якого є класикою європейської журналістики, однак в українській освітній і медійній сфері залишається маловідомою.
Методичні аспекти організації практичних занять з жанрологічних дисциплін в контексті міжпредметної координації з лінгвістичними та літературознавчими предметами
(Національний авіаційний університет, 2012) Назаренко, Галина Іванівна
Світові тенденції уніфікації освітніх і професійних стандартів роблять нагальним з'ясування проблем співідношення навчальних дисциплін у процесі університетської підготовки майбутніх журналістів. Відповідно до Болонського процесу акцент у навчанні має бути перенесений на самостійну роботу студентів та найактивніший зв'язок з практичною базою. Враховуючи це, протягом багатьох років була сформована і відпрацьована методика проведення практичних занять з жанрологічних курсів та їхня координація з загальногуманітарними, зокрема, лінгвістичними та літературознавчими предметами.
Гендерована мова в газетному й телевізійному просторі України : сучасне бачення
(Класичний приватний університет, 2020) Остапчук, Світлана Сергіївна; Ostapchuk, Svitlana
У статті розкрито родову диференціацію іменників на позначення осіб у сучасному газетному й телевізійному просторі; висвітлено питання щодо використання гендерованних закінчень у мовній практиці засобів масової комунікації; визначено, що від більшості назв професій можна утворити форми для чоловічої й жіночої статі. Наголошено на доцільності використання жіночого та чоловічого родів або спільного роду замість загального чоловічого. Розглянуто питання гендеру в мовній комунікації. У науковому контексті відображено різні підходи до гендерних теорій: соціологічний, лінгвістичний. Доведено загальну тенденцію гендерного підходу до соціокультурної дійсності: називаючи фемінітіви й маскулінітіви, соціальні ролі та процеси, надавати їм точності, експресивності. Визначено дві групи фемінітівів: перша – іменники, які називають жінок за різними параметрами: родинними зв’язками, національністю, професією, посадою тощо. Друга група фемінітівів – це іменники, які називають самок тварин. Встановлено, що засоби масової інформації відіграють важливу роль у формуванні громадської думки, оцінюванні подій, впливають на створення образів сучасних чоловіків і жінок, формують наші стереотипи щодо статі. Виявлено, що найпродуктивнішим є суфікс -к-, за допомогою якого сьогодні утворюють найбільше фемінних інновацій, суфікс -іц- – другий за словотворчою продуктивністю, суфікс -ин- створює фемінітіви від чоловічих основ на -ець, -лог або на приголосний. Відображено, що в новому правописі затверджено використання фемінітівів і найпродуктивніші моделі їх утворення. З’ясовано, що найбільш перспективним і обґрунтованим напрямом аналізу особливостей чоловічого та жіночого мовлення є вивчення тактик мовної поведінки чоловіків і жінок у різних комунікативних ситуаціях з урахуванням культурної традиції конкретного суспільства.
Ґендерні аспекти мовлення: на прикладі сучасних україномовних друкованих ЗМІ
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2018) Остапчук, Світлана Сергіївна; Остапчук, Светлана Сергеевна; Ostapchuk, Svitlana
У статті розглянуто питання вживання фемінітивів у мовній практиці засобів масової інформації України. Звернено увагу на доцільність використання жіночого й чоловічого родів або спільного роду замість загального чоловічого. Наведено приклади творення фемінітивів. Також розкрито проблему офіційного унормованого закріплення в сучасній українській мові етичних та комунікативних норм, що враховують гендерний компонент. Здійснено аналіз кількісного та якісного складу нових іменників на позначення осіб в українській літературній мові кінця ХХ – початку ХХІ ст. Виявлено, що на основі журналістських текстів можна глибше зрозуміти реальну гендерну ситуацію в сучасному суспільстві. Розглянуто лексеми, що враховують гендерний компонент, тобто жіночі відповідники до іменників чоловічого роду на позначення осіб, а також питання щодо офіційного закріплення в сучасній українській мові таких лексем як нормативних. З’ясовано, що нині у мовознавстві важливим є питання самостійності назв на позначення осіб жіночої статі, утворених афіксальним способом. В українській мові наявні такі жіночі особові назви, які виникли без чоловічих відповідників. Установлено, що основа назв осіб жіночого роду може бути твірною від назв осіб чоловічої статі, а також від тих самих основ, що й назви чоловічої статі. У сучасній українській літературній мові для утворення іменників на позначення осіб жіночої статі використовують такі форманти та їх похідні: -к(а), -ш(а), -иц(я) (-лиц(я), -ниц(я), -чиц(я), -щиц(я)), -ес(а), -ис(а), -ин(я), -их(а). Суфікс -к надає значення жіночої статі повним основам безсуфіксних іменників чоловічого роду.
Становлення національного інформаційного простору України (період 1989–1993 років)
(Національна академія державного управління при Президентові України, 2018) Нестеряк, Юрій Васильович; Nesteryak, Y.V.
Автором проведено науковий аналіз подій і процесів періоду становлення національного інформаційного простору України протягом 1989–1993 рр., які суттєво вплинули на подальший розвиток вітчизняного громадянського суспільства, національної ідентичності, збереження цілісності й незалежності Української держави. Установлено, що формування національного інформаційного простору України наприкінці 80-х – на початку 90-х рр. ХХ ст. варто поділити на кілька етапів. І етап (1989–1990 рр.) характеризується становленням громадянського суспільства в Україні: громадських та молодіжних об’єднань, політичних партій і рухів, появою понад 1200 офіційно не зареєстрованих друкованих видань “самвидаву”, або “неформальної преси”. ІІ етап (1990– 1991 рр.) розпочався після прийняття Закону СРСР “Про пресу та інші засоби масової інформації” реєстрацією понад 2,5 тис. найменувань центральних, регіональних та місцевих друкованих видань. Початок ІІІ етапу (1991–1992 рр.) пов’язаний із проголошенням незалежності України та департизацією державних органів, установ і організацій, перереєстрацією періодичних друкованих видань, засновниками яких виступали центральні, регіональні та місцеві органи Комуністичної партії України. Також доведено, що разом із становленням національного інформаційного простору отримала розвиток українська агенційна журналістика.

Browse

Recent Submissions