Дисертації та автореферати спеціалізованої вченої ради Д 26.062.09

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43068

Browse

Now showing 1 - 20 of 30

Діяльність ракетних військ: аспект оцінки впливу на навколишнє середовище (дослідження критеріїв екобезпеки)
(автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата техн. наук : спец. 21.06.01 „Екологічна безпека” / В.В.Шаравара — К.-П., 2016. — 21 с., 2016-08-04) Шаравара, Віталій Вікторович
Актуальність теми. У спадок від Збройних Сил Радянського Союзу Україна одержала значну кількість небезпечних об’єктів військового призначення, які, через недостатньо якісне виконання природоохоронних заходів і програм, часто становлять екологічну загрозу довкіллю і населенню. Більшість об’єктів військової діяльності (ВД) колишньої Радянської Армії (могильники, шахтні пускові установки, склади пального та інші), що є еконебезпечними, вводились в експлуатацію у 40-60 рр. і вислужили більше, ніж подвійний термін нормативної експлуатації, тому підлягають ремонту і реконструкції, а території, забруднені внаслідок ВД, потребують комплексної реабілітації, що передбачено Законом України «Про Загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки» від 07.06.2012 №4909-VI. Розроблення науково обґрунтованої стратегії виконання та фінансування реабілітаційних робіт є на часі і необхідним. На сьогодні є недостатнім матеріально-технічне, нормативно-правове, методичне, інформаційне та аналітичне забезпечення такого виду робіт. Забезпечення умов для усунення екологічної небезпеки (ЕН) на об’єктах ВД, поєднання зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади для створення системи реабілітації забруднених територій є актуальним завданням. Практична реалізація заходів екологічної безпеки (ЕБ) є важливою складовою державної екополітики, спрямованої на відновлення довкілля і реалізацію стратегії збалансованого природокористування та розвитку. Реабілітація демілітаризованих територій зазначених військових об’єктів (ВО) дозволить ліквідувати джерела забруднення на площах, прилеглих до населених пунктів, сільськогосподарських угідь, водозборів та інших господарських об’єктів (ГО). Це сприятиме підвищенню ЕБ у районах розташування ВО та зниженню соціальної напруги, що виникла в цих районах.
Діяльність ракетних військ: аспект оцінки впливу на навколишнє середовище (дослідження критеріїв екобезпеки)
(дис. на здобуття наук. ступеня кандидата техн. наук : спец. 21.06.01 „Екологічна безпека” / В.В.Шаравара — К.-П., 2016. — 252 с., 2016-08-04) Шаравара, Віталій Вікторович
Актуальність теми. У спадок від Збройних Сил Радянського Союзу Україна одержала значну кількість небезпечних об’єктів військового призначення, які, через недостатньо якісне виконання природоохоронних заходів і програм, часто становлять екологічну загрозу довкіллю і населенню. Більшість об’єктів військової діяльності (ВД) колишньої Радянської Армії (могильники, шахтні пускові установки, склади пального та інші), що є еконебезпечними, вводились в експлуатацію у 40-60 рр. і вислужили більше, ніж подвійний термін нормативної експлуатації, тому підлягають ремонту і реконструкції, а території, забруднені внаслідок ВД, потребують комплексної реабілітації, що передбачено Законом України «Про Загальнодержавну цільову програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013-2017 роки» від 07.06.2012 №4909-VI. Розроблення науково обґрунтованої стратегії виконання та фінансування реабілітаційних робіт є на часі і необхідним. На сьогодні є недостатнім матеріально-технічне, нормативно-правове, методичне, інформаційне та аналітичне забезпечення такого виду робіт. Забезпечення умов для усунення екологічної небезпеки (ЕН) на об’єктах ВД, поєднання зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади для створення системи реабілітації забруднених територій є актуальним завданням. Практична реалізація заходів екологічної безпеки (ЕБ) є важливою складовою державної екополітики, спрямованої на відновлення довкілля і реалізацію стратегії збалансованого природокористування та розвитку. Реабілітація демілітаризованих територій зазначених військових об’єктів (ВО) дозволить ліквідувати джерела забруднення на площах, прилеглих до населених пунктів, сільськогосподарських угідь, водозборів та інших господарських об’єктів (ГО). Це сприятиме підвищенню ЕБ у районах розташування ВО та зниженню соціальної напруги, що виникла в цих районах.
Еколого-техногенна небезпека сміттєзвалищ та наукові основи фітомеліоративних заходів їх виведення з експлуатації
(2017) Попович, Василь Васильович
Попович В. В. Еколого-техногенна небезпека сміттєзвалищ та наукові основи фітомеліоративних заходів їх виведення з експлуатації. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук (доктора наук) за спеціальністю 21.06.01 «Екологічна безпека» (101 «Екологія»). - Львівський державний університет безпеки життєдіяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Львів, 2017. Зміст анотації Дисертаційна робота присвячена встановленню екологічної небезпеки в техногенно навантаженому регіоні, яка сформована ландшафто-трансформуючими чинниками функціонування сміттєзвалищ. Обґрунтовано комплекс наукових і організаційно-технічних заходів з виведення сміттєзвалищ із експлуатації шляхом фітомеліорації. Проведено аналіз впливу сміттєзвалищ на довкілля та організм людини. З’ясовано особливості рекультивації та фітомеліорації девастованих ландшафтів в Україні та за кордоном. Здійснено типізацію сміттєзвалищ за генетичною, інженерно-геологічною, едафічною, кліматопічною, екологічною, техногенною групами ознак. Проведено експериментальні едафічні та кліматопічні дослідження сміттєзвалищ із урахуванням їх географічного та лісотипологічного районування. Встановлено особливості біогенної деструкції побутових відходів та залежність її від життєдіяльності мікроорганізмів. Проаналізовано видовий склад та структуру рослинних угруповань, які утворилися у процесі природного заростання та визначено особливості їх формування. Досліджено сукцесійні стадії рослинності сміттєзвалищ. Експериментально досліджено параметри фізіологічної стійкості рудероценозів сміттєзвалищ та описано залежність захисних функцій рослин від екологічних чинників. Розроблено моделі штучних фітоценозів-меліорантів для виведення сміттєзвалищ із експлуатації та покращення екологічного стану довкілля. Практична значимість роботи підтверджена патентами на корисну модель та актами впровадження у навчальний та виробничий процеси.
Екологічна безпека Чорнобильської зони відчуження: техноприродні загрози від радіаційно небезпечних об'єктів і явищ
(Національний авіаційний університет, 2020-09-28) Сидоренко, Володимир Леонідович; Sydorenko, Volodymyr
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01 «Екологічна безпека» (технічні науки). – Національний авіаційний університет, Київ, 2020. В результаті проведення комплексу теоретичних і експериментальних досліджень у дисертаційній роботі запропоновано та обґрунтовано нові наукові положення, висновки та рекомендації, що розкривають особливості та закономірності впливу техноприродних загроз від радіаційно небезпечних об'єктів і явищ на рівень екологічної безпеки Чорнобильської зони відчуження. Проаналізовано еколого-радіаційний стан Чорнобильської зони відчуження та загрози його погіршення, методики дослідження впливу радіаційно небезпечних об'єктів і явищ Чорнобильської зони відчуження на довкілля та математичні моделі прогнозування їх екологічних наслідків. Виконано моделювання викиду у повітря радіонуклідів під час пожежі на об'єкті «Укриття», небезпечних процесів у сховищі відпрацьованого ядерного палива, викиду радіоактивних продуктів згоряння із зони лісової пожежі. Проведено оцінювання радіаційних небезпек об'єкта «Укриття», техногенно-екологічних небезпек сховища відпрацьованого ядерного палива «мокрого» типу, радіаційних небезпек лісових пожеж та їх екологічних наслідків. Науково обґрунтовано доцільність застосування методології прикладного системного аналізу для дослідження процесу поводження з радіоактивними відходами. Розроблено наукові засади систем моніторингу і менеджменту еколого-радіаційних небезпек Чорнобильської зони відчуження.
Експлуатаційні властивості етанольних бензинів з нанорозмірними сфероїдальними карбоновими кластерами
(2018-12-05) Гайдай, Ольга Олександрівна
Гайдай О. О. Експлуатаційні властивості етанольних бензинів з нанорозмірними сфероїдальними карбоновими кластерами. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.07 – Хімічна технологія палива і паливно-мастильних матеріалів. Національний авіаційний університет, м. Київ, 2019 р. Дисертаційну роботу присвячено створенню етанолвмісних палив, що містять низькі концентрації (10-3 – 10-2 %, мас.) бромованих сфероїдальних карбонових наночастинок, з покращеними експлуатаційними та екологічними властивостями. Методами ТЕМ, СЕМ, АСМ, КР-спектроскопії та рентгенофазового аналізу синтезованих карбонових матеріалів доведено їх приналежність до наноматеріалів cферичної форми з розміром частинок у діапазоні 6…100 нм, які містять цибулеподібні (сarbon onion) кластери. За допомогою методу динамічного когерентного розсіювання лазерного світла показано, що введення присадки бромованих нанокарбонових кластерів до органічного середовища супроводжується утворенням навколо них сольватної оболонки, розмір якої змінюється від 21 до 1000 нм залежно від хімічної природи розчинника. Для етанолу розмір утворюваних сольватних угрупувань (доменів) становить ~ 400 нм, що значно перевищує розмір індивідуальних частинок присадки. Доведено, що зміна мікрогетерогенної структури палива проявляється у зміні фізико-хімічних, експлуатаційних та екологічних характеристик палива. Зокрема, встановлено, що наявність у складі сумішевого палива нанокарбонових кластерів покращує пускові та корозійні властивості палива. Наведено результати порівняльних досліджень експлуатаційних показників товарного вуглеводневого бензину та сумішевого етанольного палива Е-85 з присадкою бромованих нанокарбонових структур. Показано суттєві переваги альтернативних палив за такими параметрами, як протизадирні та протизносні властивості, екологічні характеристики, а також встановлено можливість зменшення витрат сумішевого етанольного палива під час застосування мікрокількостей нанокарбонових матеріалів як присадок.
Методологічні засади екологічної безпеки територій з техногенно-підсиленими джерелами природного походження
(Національний авіаційний університет, 2020-09-23) Дудар, Тамара Вікторівна; Dudar, Tamara
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01. «Екологічна безпека». Національний авіаційний університет. Київ, 2020. Дисертацію присвячено вирішенню актуальної науково-прикладної проблеми зниження негативних наслідків впливу радононебезпечних проявів на екологічну обстановку навколо урановидобувних та прилеглих територій шляхом вдосконалення методологічних підходів до оцінювання і обґрунтування моделі контролю екологічної небезпеки територій з техногенно-підсиленими джерелами природного походження. Науково обґрунтовано і визначено території видобування та перероблення уранової сировини у форматі уранової спадщини “post-uranium legacy sites” як радіоактивно забруднені внаслідок антропогенної діяльності в минулому – “affected by past practices”, де рівень радіоактивності помітно перевищує фоновий, а компоненти довкілля характеризуються підвищеним вмістом урану, продуктів його розпаду та супутніх елементів. Розроблено метод ідентифікації радононебезпечних зон у межах терито¬рій суб’єктів господарювання, який включає класифікацію рівнів потенційної радононебезпеки, враховує природну радіоактивність компонентів довкілля, просторову щільність розломів та лінеаментів та дозволяє у 97,50 % ± 0,94 % правильно класифікувати рівень потенційної радонової небезпеки території. Обґрунтовано доцільність і перспективність використання часових серій даних радарної інтерферометрії земної поверхні та часових серій даних дистанційної термометрії земної поверхні як індикаторів екологічної небезпеки територій на об’єктовому рівні. За результатами обробки багатоспектральних космічних знімків та геопросторового моделювання створено серію тематичних карт деградації ґрунтово-рослинного покриву в межах локацій об’єктів території уранової спадщини України. Визначено основні шляхи для прогнозування потенційної небезпеки запиленості повітря, дози опромінення і радіаційного ризику від пилового надходження радіонуклідів в атмосферу від породних відвалів урановидобування. Доведено, що найбільша доза опромінення, яку може отримати людина від надходження радіоактивного пилу в атмосферу, дорівнює 11 мкбер/рік, а прижиттєвий радіаційний ризик дорівнює 10–9 рік–1 і є нехтовно малим. Радіаційний ризик максимальний поблизу границі відвалів. Збільшення площі відвалів призведе до збільшення доз для населення.
Методологічні засади організації управління екологічною безпекою під час ліквідування наслідків аварійних ситуацій на залізничному транспорті
(Національний авіаційний університет, 2018) Кацман, Михайло Давидович
Кацман М. Д. Методологічні засади організації управління екологічною безпекою під час ліквідування наслідків аварійних ситуацій на залізничному транспорті.– Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека. Національний авіаційний університет. Київ, 2018. За результатами узагальнення світового досвіду та власних теоретичних і експериментальних досліджень вирішено актуальну науково-практичну проблему зменшення шкідливого впливу на довкілля і життєдіяльність людини негативних чинників аварійних ситуацій під час транспортування небезпечних вантажів залізничним транспортом внаслідок удосконалення управління реагуванням на такі аварійні ситуації. У дисертації наведені результати дослідження та моделювання процесів впливу наслідків залізничних аварійних ситуацій на довкілля та життєдіяльність людини, а також процесів управління діями ліквідаційних підрозділів на основі інформаційної технології мережецентричного управління. Аналітично та експериментально обґрунтовано математичні моделі розповсюдження в атмосфері забруднюючих речовин внаслідок залізничних аварійних ситуацій з легкозаймистими вантажами. Формалізовано систему залізничних перевезень у разі виникнення аварійних ситуацій залежно від ефективності реагування на такі ситуації, на підставі чого розроблені математичні моделі для визначення ймовірності станів і рівня екологічної безпеки цієї системи. Доведено, що ефективність реагування на залізничні ситуації з небезпечними вантажами підвищується за умови використання відповідної СППР, для створення якої запропоновані математичні моделі розвитку таких ситуацій і алгоритми дій керівника оперативного штабу, а також математичні моделі визначення ефективності дій ліквідаційних підрозділів та їх з’єднань. Доведено, що можливості залізничної функціональної підсистеми «Сили і засоби реагування на надзвичайні ситуації на залізничному транспорті» можуть бути суттєво збільшені завдяки управлінню ними із ситуаційних центрів на основі мережецентричного принципу управління складними ієрархічними ергатичними системами.
Моделювання та прогнозування поширення авіаційного шуму, електромагнітних полів навколо аеропорту, обґрунтування засобів їх нормалізації
(Національний авіаційний університет, 2020-05-22) Левченко, Лариса Олексіївна; Levchenko, L.O.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню науково-практичної проблеми зниження та запобігання негативного впливу авіаційного шуму та електромагнітних полів на населення і довкілля навколо аеропорту. Запропоновано удосконалення моделі ІСАО DOC 9911 розрахунку контурів шуму врахуванням аеродинамічної конфігурації літака, уточненням оцінки поправки впливу земної поверхні та поправок на спрямованість випромінювання у задню напівсферу для різних типів двигунів літаків. Це дозволяє зменшити рівень експозиції шуму для одиночної події, підвищити точність встановлення зон регульованої забудови, зменшити кількість роздратованого населення від шуму в межах цієї зони із застосуванням ризик орієнтованого підходу додатково до збалансованого підходу для управління шумом, враховуючи неакустичні чинники вразливості населення. Реалізовано комплекс моделей просторових поширень електромагнітних полів промислової частоти навколо розосереджених і локальних джерел. Удосконалено методологічні засади та автоматизовано моделювання просторових розподілів електромагнітних полів повітряних і кабельних ліній електропередачі, множинних джерел з різними закономірностями їх генерації та поширення у приміщеннях і на територіях. Створено інформаційну систему екологічного моніторингу рівнів авіаційного шуму та електромагнітних полів, розроблено заходи і засобів захисту населення і довкілля від їх впливу. Запропоновано методологічні, технологічні засади проектування і вироблення композитних металополімерних матеріалів для екранування електромагнітних полів та захисту від шуму з керованими захисними властивостями.
Науково-технологічні засади удосконалення екологічно безпечних процесів водовідведення
(Національний авіаційний університет, 2019-05) Шаманський, Сергій Йосипович; Shamanskyi, Sergii
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – Екологічна безпека. – Національний авіаційний університет. – Київ, 2019. Дисертацію присвячено вирішенню науково-прикладної проблеми підвищення екологічної безпеки функціонування систем водовідведення шляхом удосконалення наявних та створення нових екологічно безпечних технологічних процесів та створення устаткування, що забезпечить раціональне використання наявних відновлюваних ресурсів та зменшення шкідливих впливів систем водовідведення на довкілля. Розглянуто різні методи організації водовідведення, охарактеризовано їх основні спільні недоліки. Показано, що сучасні технології водовідведення не дозволяють досягати належного рівня екологічної безпеки переважно через недостатній ступінь очищення стічних вод від біогенних елементів та наявні екологічні ризики, пов’язані з утилізацією їх осадів. Зроблено висновок, що під час застосування традиційних механічних і біологічних методів очищення виникає необхідність у доочищенні стічних вод від біогенних елементів та в удосконаленні способів оброблення і утилізації їх осадів. Як один з найбільш перспективних методів доочищення запропоновано використання стічних вод як середовища для культивування енергетичних мікроводоростей у фотобіореакторах закритого типу з подальшим виробництвом рідкого біопалива третього покоління. Як один з найбільш перспективних методів оброблення та утилізації осадів запропоновано інтенсивне анаеробне зброджування з організацією процесу у відповідності з кінетикою процесів бродіння та подальшим використанням забродженої маси як органічного добрива. Обґрунтовано необхідність та розроблено засоби вимірювання витрат стічних вод змінного перепаду тиску. Обґрунтовано доцільність використання та запропоновано конструкцію шнекового насоса з високим ККД. На підставі цього запропоновано оновлену концепцію водовідведення, що дозволяє підвищити ступінь очищення стічних вод, отримувати відновлювані енергоносії для часткового чи повного забезпечення потреб підприємства у тепловій та електричній енергії, а в разі надлишку – товарні відновлювані енергоносії, отримувати екологічно безпечне органічне добриво, товарний вуглекислий газ, а також зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу.
Наукові основи оцінювання надійності екологічних систем в умовах дії радіаційних чинників
(2016-04-13) Матвєєва, Ірина Валерівна
Актуальність теми. Збільшення в навколишньому середовищі природних та штучних радіонуклідів, відходів чорної та кольорової металургії, викидів автотранспорту, відходів гірничодобувної промисловості та хімічних підприємств тощо призвело до накопичення значної кількості різноманітних полютантів у довкіллі. Постійно зростаючий техногенний вплив на природні екосистеми та їх біоту веде до неконтрольованих змін у природному середовищі. В екосистемах відбуваються сукцесії, наслідком яких є необоротні зміни в біогеоценозах та втрата надійності природних біологічних систем. Тому постає необхідність створення системи оцінювання стану надійності екологічних систем та біоти. Універсальних, всеохоплюючих засобів захисту людства від глобальних змін клімату, сильних землетрусів, ураганів, повеней, а також великих техногенних аварій реально не існує. Це ж стосується й складних ядерних аварій, таких як Киштимська на Південному Уралі (1957), Чорнобильська (1986) та аварія на «Фукусімі-1» (2011) із глобальними наслідками, які ще до кінця не вивчені й не оцінені. Сьогодні нагальною є проблема поведінки радіонуклідів в екологічних системах, які включають усі складові спостереження за фізичними, хімічними та біологічними показниками та реакцію біологічних систем на основний дозоутворювальний радіонуклід – 137Cs. Розподіл і перерозподіл 137Cs в довкіллі – важлива проблема, оскільки зрештою визначає стан і динаміку Чорнобильського забруднення природних екосистем. Радіоекологічна ситуація, що склалася після аварії на ЧАЕС, радикально змінила умови проживання та особливості формування доз опромінення сільського населення забруднених територій України. Ступінь забруднення багатьох харчових продуктів перевищує допустимі рівні навіть через 30 років після Чорнобильської катастрофи. Вирішення питання оцінювання прогнозу й управління надійністю біоти екосистеми реально визначають виживання та життєздатність людства. Для цього необхідно розв’язати такі найважливіші завдання: – розробити методи, моделі та способи оцінювання надійності екосистем різних типів та складності; – запропонувати критерії та параметри для оцінювання й розрахунку надійності екосистем та їх біологічних компонентів, включаючи людину. Оцінка надійності біоти екосистем може слугувати універсальним засобом і методом діагностики стану біоти екосистеми. Якщо біота екологічної системи достатньо надійна, то вона здатна виконувати дві найголовніші функції: 1) зберігати та підтримувати чисельність та біомасу екосистеми, що забезпечує її виживання; 2) забезпечувати кондиціювання середовища існування. Отже, ідеться про природне очищення навколишнього середовища від відходів життєдіяльності, полютантів, підтримання середовища в належному стані для самої біоти та, звичайно, для людини, можливості природокористування. Якщо біота здатна виконувати ці дві найважливіші функції, то вона цілком надійна. Очевидно, що високий параметр надійності ще не забезпечує виконання всіх функцій біоти, але, без сумніву, гарантує її виживання в умовах середовища та в часі, що змінюються. Висока надійність біоти екосистеми не гарантує повного благополуччя біоти, але забезпечує факт її існування.
Наукові основи способів перетворення н-алканів у високооктанові компоненти для моторних палив
(Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерство освіти і науки України, 2018-12-05) Целіщев, Олексій Борисович
Целіщев О. Б. Наукові основи способів перетворення н-алканів у високооктанові компоненти для моторних палив. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук за спеціальністю 05.17.07 – Хімічна технологія палива і паливно-мастильних матеріалів. – Національний авіаційний університет, Київ, 2019. Дисертація присвячена вивченню технологічних аспектів і принципів перетворення н-алканів у високооктанові компоненти для моторних палив, що базуються на взаємодії н-алканів з гідроксильним радикалом. Встановлено й доведено, що гідроксильний радикал є найбільш ефективним активатором алканів (енергія активації становить величину ~ Еа = 8 кДж/моль), отже процеси, що побудовані на взаємодії н-алканів з гідроксильним радикалом, будуть відрізнятися мінімальними енерговитратами. Крім того, в роботі показано, що гідроксильний радикал відіграє головну роль в окисленні молекулярного азоту до закису нітрогену. Розглянуто способи про-мислової реалізації генераторів гідроксильних радикалів: для технології прямої конверсії алканів у метанол у «м’яких» умовах на основі фоторозкладання парів нітратної кислоти (λ ~ 330 нм) і фотохімічної взаємодії діоксиду нітрогену з молекулою води (λ ~ 420 нм), для технології підвищення якості моторних палив – на основі динамічної кавітації перекису водню, для технології окиснення молекулярного азоту – термічне розкладання перекису водню (Т ~ 773 К). Розроблено конструкції реакційних апаратів, запропоновані технологічні схеми, що реалізують запропоновані технологічні процеси. Аналіз експериментальних даних дозволив дійти висновку про те, що внаслідок прямої конверсії алканів С1–С4 в метанол у «м’яких» умовах вдається досягти ступінь конверсії ~ 10 %, а під час перероблення алканів С5–С10 бензину в високооктанові компоненти (толуол, метанол, ізоалкани) вдається збільшити ОЧ на ~ 12 од. Виконано аналіз прямих матеріальних витрат для запропонованих технологічних схем і встановлено, що вони є цілком прийнятними.
Нормалізація впливу на довкілля шуму та викидів забруднюючих речовин компресорних станцій магістральних газопроводів
(Національний авіаційний університет, 2021-08-27) Карпенко, Сергій Володимирович; Karpenko, Sergii Volodymyrovych
Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності засобів та методів нормалізації впливу на довкілля шуму та викидів забруднюючих речовин компресорних станцій магістральних газопроводів. У роботі досліджувались методи очищення лопаток ротора та направляючого апарату компресора ГТУ від забруднень на основі застосування екологічно чистих матеріалів, а також чинники та джерела фізичного і хімічного забруднення атмосферного повітря на компресорних станціях магістральних газопроводів. Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено можливість застосування полідисперсних гранул аморфного льоду для очищення поверхні лопаток осьових компресорів ГТУ від забруднень під час їх технічного обслуговування та ремонту, що реалізується за рахунок кумулятивного ефекту гранул при контакті з твердою поверхнею лопаток. Розроблено та запатентовано пристрій для отримання гранул льоду полідисперсного складу розміром від 2 до 5 мм. та спеціальний пристрій для очищення поверхонь крижаними гранулами. Показано, що ГПА у цілому є комплексними та стаціонарними джерелами шуму, вони досліджені експериментально та із застосуванням обчислювальної моделі. Отримані залежності рівнів звуку від параметру ефективного опору потоку σe, який застосовується для визначення імпедансу покриття поверхні, що відбиває звукові промені, значення якого в залежності від типу поверхні досліджені (σe=10 - 20000 кПа с/м2) і наведені в роботі. Удосконалено модель обчислення концентрацій забруднення повітря викидами стаціонарних джерел компресорних станцій шляхом уточнення ефективної висоти джерел викиду за відсутності вертикальної складової швидкості об’єму газів, що витікає з гирла джерела в одиницю часу, та спливання газів тільки за рахунок термогравітаційної конвекції, яка виникає унаслідок різниці температур між об’ємом газів, що витікає, та навколишнього повітря.
Особливості структурно-функціональної організації техногенно зміненої водної екосистеми гирлової ділянки річки Ірпінь. Кваліфікаційна праця на правах рукопису
(Національний авіаційний університет, 2019-05-03) Писанко, Яна Іванівна; Pysanko, Yana
У дисертації наведено розв’язання актуального науково-практичного завдання з дослідження та покращення екологічного стану техногенно зміненої водної екосистеми середньої річки. Подано власні результати моніторингу гідроекосистеми гирлової ділянки р. Ірпінь за 2016–2018 рр., систематизовано та формалізовано моніторингові дані державних установ 2006–2018 рр. Сформовано ретроспективну базу даних кількісного та якісного стану досліджуваної гирлової ділянки техногенно зміненої водної екосистеми з більше ніж 1000 показників. Показано зміну концентрацій забруднюючих речовин у потоці р. Ірпінь у напрямку до гирла. З’ясовано причини та наслідки погіршення стану досліджуваної гідроекосистеми. Для дослідження техногенно зміненої водної екосистеми застосовано інтегральну систему індикаторів екологічного контролю. Особливістю системи індикаторів є тривимірна спрямованість кількісної характеристики структурно-функціональних порушень техногенно змінених водних екосистем. З їх допомогою можливо кількісно визначити дію техногенних чинників на гідроекосистему, її стан та реакцію у відповідності до особливостей розвитку та функціонування техногенно змінених водних екосистем. Застосування інтегральних систем індикаторів дозволило дослідити та кількісно оцінити основний параметр функціонування гідроекосистем – екологічну ємність. Отримані результати є орієнтиром для створення водоохоронних заходів направлених на покращення особливостей структурно-функціональної організації гирлової ділянки техногенно зміненої р. Ірпінь. Розроблена комплексна біоінженерна споруда – направлена на відновлення порушених структурно-функціональних характеристик техногенно трансформованих гідроекосистем малих та середніх річок. В ній поєднано природне берегове біоплато та модифіковану конструкцію штучного наплавного біоплато. Особливістю розробленої споруди є здатність очищати не лише поверхневий шар води, а й придонний шар води та донні відклади, що дозволяє попередити вторинне забруднення та покращити саморегуляцію водойми. Застосування біоплато покращує екологічний стан гідроекосистеми річки, а розроблена інтегральна система індикаторів екологічного контролю дозволяє відстежити динаміку структурно-функціональних змін водної екосистеми на локальному рівні.
Очищення стічних вод від іонів хрому та нікелю глинистими сорбентами
(Національний авіаційний університет, 2019-11-01) Рябчевський, Олег Володимирович; Ryabchevsky O.V.
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання підвищення рівня екологічної безпеки очищення виробничих стічних вод від іонів хрому (ІІІ) та нікелю (ІІ) шляхом застосування природних глинистих сорбентів. За допомогою рентгенографічного аналізу, газової адсорбції та гравіметричного методу досліджено структуру та хімічний склад глинистих сорбентів. Досліджено сорбційні властивості природних глинистих матеріалів (глини спонділової зеленої та суглинку темно-бурого) щодо іонів хрому (ІІІ) та нікелю (ІІ), визначено основні параметри протікання процесу адсорбції та 22 умови максимальної ефективності застосування сорбентів. Встановлено, що для досягнення максимального ступеня очищення при мінімальних витратах сорбційного матеріалу необхідне співвідношення «тверда речовина - рідина» складає 1:50. Проведено інтерпретацію даних у межах моделей сорбції та обрано моделі, які найкраще описують процес. Встановлено, що максимальна адсорбційна ємність зразку глини спонділової зеленої щодо іонів Ni2+ у 1,5 рази вища ніж у зразка суглинку темно-бурого і складає 0,245 мг/г. Сорбційна ємність глини глини спонділової зеленої по відношенню до іонів Cr3+ - 0,042 мг/г, а при застосуванні СТБ – сорбція не спостерігається. Отримано нові сорбційні глинисті матеріали на основі природних зразків шляхом їх хімічної модифікації з метою покращення сорбційних властивостей. Визначено основні умови процесу модифікації та встановлено зростання максимальної сорбційної ємності. Встановлено екологічний ризик застосування глинистих сорбентів при очищенні води від іонів металів на основі результатів біотестування за допомогою тест-об’єктів Allium cepa L. та Lactuca sativa L. Методом кореляційно-регресійного аналізу встановлено тісноту зв’язку між зміною відносного екологічного ризику застосування глини спонділової зеленої і суглинку темно-бурого для очищення стічних вод та змінами індикаційних ознак у тест-об’єктів Allium cepa L. та Lactuca sativa L. Розраховані коефіцієнти кореляції вказують на сильний зв’язок при застосуванні Lactuca sativa L. та достатню тісноту зв’язку для тест-об’єкту Allium cepa L. Досліджено та обгруновано напрям утилізації відпрацьованих сорбентів через їх депонування у будівельних сумішах на основі цементу, що дозволяє зменшити кількість шламу та забезпечує надійну фіксацію сорбату, запобігаючи міграції важких металів у системі «вода-грунт», у тому числі при змінах значень рН та температури навколишнього середовища. Ключові слова: екологічна безпека, сорбція, очищення стічних вод, іони хрому (ІІІ) та нікелю (ІІ), модифіковані глинисті сорбенти, екологічний ризик.
Підвищення екологічної безпеки об’єктів енерго- та водопостачання шляхом управління процесом гомогенної кристалізації
(2016-02-16) Третьяков, Олег Вальтерович
Водопостачання, тепло- та електропостачання міст як особливо важлива структура життєзабезпечення стратегічного призначення є визначальною складовою охорони здоров’я людини, національної безпеки і соціально-економічного розвитку держави. Метою дисертаційної роботи є наукове обґрунтування підвищення рівня екологічної безпеки об’єктів енерго- та водопостачання за рахунок розробки та реалізації методів управління процесом гомогенної кристалізації з розчинів.
Підвищення протизносних властивостей паливно-мастильних матеріалів електричним полем
(2011-04-14) Трофімов, Ігор Леонідович
Підвищення рівня екологічної безпеки автотранспортних підприємств
(2019-04) Коломієць, Сергій Валерійович
Коломієць С.В. Підвищення рівня екологічної безпеки автотранспортних підприємств Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 21.06.01 – екологічна безпека. Національний авіаційний університет, Київ, 2019. У дисертаційному дослідженні вирішено актуальне науково-прикладне завдання підвищення рівня екологічної безпеки АТП шляхом мінімізації енергоспоживання та забруднення навколишнього середовища шкідливими викидами і відходами під час технологічних процесів відновлення працездатності ТЗ. Розроблено методику оцінювання рівня екологічної безпеки АТП, в основі якої лежить математична модель визначення витрати палива та ресурсів, шкідливих викидів і відходів з урахуванням типу ТЗ, особливостей режимів руху ТЗ в окремих технологічних циклах, характеристик технологічних операцій, періодичності проведення основних технологічних впливів протягом життєвого циклу ТЗ. Розроблено комплекс критеріїв оцінювання екологічної безпеки АТП, який складається з десяти окремих критеріїв оцінювання стаціонарних і пересувних джерел шкідливого впливу підприємства, визначених за результатами аналізу суттєвих екологічних аспектів окремих технологічних процесів ТО і ремонту ТЗ та об’єднаних у групи за чинниками витрат ресурсів, викидів і відходів та інтегральних критеріїв, що формує єдину функцію мети, яка визначає рівень екологічної безпеки АТП. Розроблено програмний модуль моніторингу параметрів технічного стану ТЗ і окремих показників їх екологічної безпеки в технологічних процесах АТП, який дає змогу прогнозувати показники екологічної безпеки окремих ТЗ у життєвому циклі і АТП загалом. Досліджено вплив технологічних процесів АТП на витрату палива і ресурсів, викидів та відходів у життєвому циклі ТЗ та розроблено рекомендації щодо підвищення екологічної безпеки підприємства.
Підвищення рівня екологічної безпеки у дорожньому будівництві шляхом використання металургійних шлаків
(2019-04) Крюковська, Леся Іванівна
Дисертаційну роботу присвячено підвищенню рівня екологічної безпеки у дорожньому будівництві шляхом використання відходів металургійних виробництв як альтернативного матеріалу дорожнього будівництва. Розроблено методику оцінювання рівня екологічної безпеки в дорожньому будівництві під час заміни природних кам’яних матеріалів металургійними шлаками, яка включає моделі підсистем поводження з відходами та будівництва доріг, описує основні процеси життєвого циклу перетворення металургійних шлаків в ланцюзі «відходи – сировина – матеріал – елемент конструкції дорожнього одягу». Запропоновано комплекс критеріїв оцінювання техніко-експлуатаційних властивостей дорожнього одягу з використанням металургійних шлаків, а також критеріїв прогнозування рівня екологічної безпеки за різних сценаріїв використання металургійних шлаків в дорожньому будівництві. Експериментально встановлено закономірності впливу хімічного складу шлаків металургійних комбінатів на механічні характеристики шлаків як матеріалів для дорожнього будівництва. Показано, що при використанні металургійного шлаку з рекомендованою товщиною шару основи забезпечуються вимоги до міцності дорожнього одягу. В загальній структурі конструкції дорожнього одягу різних категорій доріг обсяг металургійних шлаків становить 25,4…32,5 %. Виконано прогнозування рівня екологічної безпеки за різних сценаріїв використання металургійних шлаків у дорожньому будівництві. Визначено сумарний прогнозований еколого-економічний ефект використання металургійних шлаків у дорожньому будівництві за попередженими екологічними збитками навколишньому середовищу.
Розвиток наукових основ басейнового принципу управління екологічною безпекою техногенно трансформованих поверхневих водних об’єктів
(Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, 2019) Маджд, Світлана Михайлівна
У дисертаційній роботі викладені результати досліджень, спрямовані на розвиток наукових основ управління екологічною безпекою поверхневих водних об’єктів за басейновим принципом, які враховують закономірності впливу чинників на процес формування їх техногенно трансформованого стану та інтенсивність компенсаційного механізму біотичного саморегулювання. Розроблено науково-методологічні основи інтегрованого підходу в системі басейнового принципу управління екологічною безпекою техногенно трансформованих поверхневих водних об’єктів, які враховують ієрархічні рівні організації річок, що створило передумови зниження негативних наслідків техногенного впливу на якість водних ресурсів у районах річкових басейнів. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що зміна речовинно-енергетичного балансу водного середовища суттєво впливає на процес формування її техногенно трансформованого стану. Доведено, що техногенні трансформації нівелюються за рахунок дії компенсаційного механізму біотичної саморегуляції в результаті адаптації біотичних складових до свого нового середовища існування. Розроблено науково-методичні рекомендації щодо реалізації інформативної інтегрованої системи індикаторів контролю структурно-функціональних змін внутрішньоводоймних процесів. Розроблені схемні рішення, за яким виготовлено та у польових умовах апробовано пілотну установку біоінженерної системи інтенсифікації компенсаційного механізму біотичної саморегуляції, поєднаної з двох складових блоків – берегового і наплавного, що дозволяє одночасно очищувати всю товщу водного середовища та донні відкладення.
Розрабка моделей оцінки та підвищення ефективності зниження шуму транспортних потоків
(автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 21.06.01 „Екологічна безпека” / Ю.С.Шевченко — К., 2016. — 21 с., 2016-02-16) Шевченко, Юлія Сергіївна
Актуальність теми. Постійно зростаюча інтенсивність транспортних потоків щорічно супроводжуються посиленням техногенного навантаження на населення сучасних міст. На долю автомобільного транспорту припадає 60-80 % екологічного забруднення навколишнього середовища, у тому числі й акустичного. Для України проблема посилення шумового навантаження на навколишнє середовище та населення, що мешкає в містах, набуває особливої актуальності у зв’язку зі зростанням інтенсивності транспортних потоків, наближення житлової забудови до лінії джерела шуму, підвищення густини забудови та появи додаткових поверхонь відбивання, що призводить до підвищення рівнів шуму на 3–4 дБ. Як результат, виникла необхідність оцінювання рівнів шумового навантаження не лише для стандартної висоти оцінювання 1,2–1,5 м, але і для змінюваної висоти приймача шуму для багатоповерхових будівель. Аналіз результатів розрахунків та експериментальних досліджень рівнів шуму в містах показав, що рівні шуму на найбільш навантажених територіях житлової забудови не відповідають встановленим санітарного-гігієнічним нормативам. Ефективним підходом до вирішення проблеми може стати подальший розвиток існуючих підходів моделювання шуму автомобільного транспорту та науково обґрунтоване використання методів зниження шумового навантаження. Таким чином, на даний час існує необхідність вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в удосконаленні існуючих моделей оцінювання рівнів шуму на території житлової забудови та підвищенні ефективності зниження шумового навантаження на довкілля та населення існуючими методами, що спрямовані на підвищення екологічної безпеки міського середовища.

Browse

Browsing Дисертації та автореферати спеціалізованої вченої ради Д 26.062.09 by Title