Спеціалізована вчена рада Д 26.062.15

Permanent URI for this community

http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/40950

News

Відповідальна за розділ: Литвинчук Наталія Борисівна - завідувач навчально-методичної лабораторії кафедри педагогіки та психології професійної освіти. E-mail адреса: n.lytvynchuk@nau.edu.ua

Browse

Browsing Спеціалізована вчена рада Д 26.062.15 by Title

Now showing 1 - 20 of 41
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    Організація самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови у вищих навчальних закладах Великої Британії
    (2016-03-27) Палеха, Ольга Миколаївна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Національний авіаційний університет, м. Київ, 2016 У дисертації досліджено теоретичні та технологічні засади організації самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови Великої Британії. Визначено підходи до трактування поняття «самостійна позааудиторна робота» британськими та вітчизняними науковцями. Визначено, що в системі професійної підготовки учителів іноземної мови вищих навчальних закладів Великої Британії відстежується конвергентне поєднання аудиторної й самостійної позааудиторної роботи студентів зі значною перевагою самостійної позааудиторної роботи. Схарактеризовано технологію організації самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови у вищих навчальних закладах Великої Британії. З’ясовано, що її зміст реалізується на основі традиційного, практично-орієнтованого, когнітивного, емпіричного та соціально-значущого концептуально-ціннісних підходів. Вказано, що різноманітність видів самостійної позааудиторної роботи визначається змістом, метою навчальної дисципліни, місцем виконання та характером пізнавальної активності студентів та забезпечується традиційними, електронними та людськими ресурсами. Визначено педагогічні умови ефективної реалізації самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови вищих навчальних закладах Великої Британії. Окреслено рекомендації щодо впровадження позитивного досвіду ВНЗ Великої Британії з організації самостійної позааудиторної роботи майбутніх учителів іноземної мови в практику вітчизняної педагогічної освіти.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ АДАПТАЦІЇ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ У ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
    (Bakalo, 2017-04-26) Бакало, Ольга Михайлівна
    Дисертація присвячена дослідженню проблеми адаптації іноземних студентів до навчання у вищих технічних навчальних закладах. У результаті дослідження розкрито зміст і структуру адаптації іноземних студентів. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови адаптації іноземних студентів до навчання у вищих технічних навчальних закладах. Розроблено комплексну програму адаптації іноземних студентів до навчання у вищих технічних навчальних закладах та експериментально підтверджено її ефективність. Визначено основні параметри сприятливого для адаптації іноземних студентів освітнього середовища навчального закладу (модальність, широта, інтенсивність, усвідомленість, емоційність, узагальненість, домінантність), експериментально доведено можливості позитивного впливу на них обґрунтованих педагогічних умов. Уточнено сутність понять «адаптація іноземних студентів до навчання», «адаптованість іноземних студентів до навчання у вищих технічних навчальних закладах», «сприятливе для адаптації освітнє середовище вищого навчального закладу»; сутність і структурні компоненти процесу адаптації іноземних студентів до навчання в технічному університеті (діяльнісно-практичний, соціально-комунікативний та особистісний). Розглянуто особливості адаптації до навчання представників різних регіонів (Південно-Східної, Східної та Західної Азії; Центральної, Західної й Північної Африки, Південної Америки). Удосконалено організацію, форми й методи педагогічного супроводу адаптації іноземних студентів в процесі навчання у вищих технічних навчальних закладах.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Педагогічні умови застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів
    (Національний авіаційний університет, 2019-05-29) Гермак, Ольга Леонідівна; Germak, Olga
    Авторкою вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено теоретичну модель педагогічних умов застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів. Вона виступає системоутворювальним чинником інформаційно-освітнього середовища професійної підготовки майбутніх електромонтерів закладу професійної (професійно-технічної) освіти. Дана модель інтегрує в собі взаємопов’язані і взаємообумовлені компоненти – педагогічні умови: перша – моделювання процесу застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів. Цією умовою передбачено створення моделі застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів, яка містить такі блоки: методологічно-цільовий (описує мету та завдання застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів, основні методологічні підходи, дидактичні принципи та етапи реалізації педагогічних умов), змістовно-процесуальний (визначає конструкт суб’єкт-суб’єктної взаємодії «педагог ↔ учень» і характеризує змістову складову фахових дисциплін енергетичного напряму підготовки електромонтерів, на якій ґрунтується процес застосування ЕОР, розкриває основні способи організації активної навчальної діяльності учнів – методи, форми та засоби), оцінювально-результативний (поєднує критерії, показники та рівні оцінювання результативності застосування ЕОР за певних педагогічних умов); друга – мотивування майбутніх електромонтерів до застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці, що реалізується в освітньому процесі закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Для цього дослідницею пропонується: виконання практико-орієнтованих професійних завдань з використанням сучасного комп’ютерного забезпечення (розв’язування електротехнічних задач, складання схем); вирішення виробничих ситуацій за допомогою набутих фахових знань (застосування рольових ігрових методик); ознайомлення учнів зі специфікою роботи електромонтера на підприємствах різних галузей промисловості (організація навчальних екскурсій); проведення конкурсів професійної майстерності (визнання учнів у професії шляхом організації інтелектуальних змагань за фахом); соціально-профорієнтаційних майстер-класів (залучення учнів до профорієнтаційних рейдів, створення рекламних матеріалів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, захист навчальних проектів «Моя професія – Електромонтер») тощо, професійно спрямованих заходів, що дає змогу упевнити майбутніх електромонтерів у перевагах професії та її значущості. Таким чином створюються обставини для побудови системи мотиваційного впливу, що починається з профорієнтації учнів від вступу в заклад професійної (професійно-технічної) освіти і до завершення підготовки за професією; третя – створення електронного освітнього ресурсу з навчального предмету професійного спрямування «Електротехніка з основами промислової електроніки» з урахуванням технологізації майбутньої професійної діяльності електромонтерів. Реалізація цієї педагогічної умови потребує розроблення структурної моделі е-підручника нового покоління з означеного предмету, зміст якого поділяється на дидактичні одиниці – логічно самостійні частини навчального матеріалу, котрі відповідають певним компонентам змісту: поняття, форма, теорія, закон, факт, явище тощо і подаються учневі у вигляді укрупнених дидактичних одиниць – систем понять, що об’єднуються на засадах їх логічних, суттєвих взаємозв’язків і формують єдину засвоєну одиницю інформації. Розроблений авторкою е-підручник нового покоління являє собою сукупність модулів, визначених за певними кваліфікаційними розрядами, уроками (заняттями), що об’єднані у відносно самостійні розділи (теми, підтеми) навчальної програми, означені у тематичному плані. Педагогічна практика засвідчила також необхідність створення електронних освітніх ресурсів (авторського сайту «Інформаційно-освітнє середовище підготовки кваліфікованих робітників енергетичного профілю») і наповнення його професійно-освітнім контентом застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці електромонтерів; четверта – розроблення навчально-методичного забезпечення для педагогів, які здійснюють підготовку кваліфікованих робітників за професією «Електромонтер з ремонту і обслуговування електроустаткування». Її реалізація здійснювалась з розробленням і використанням: електронного навчального портфоліо як педагогічної технології, що сприяє підвищенню результативності застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів і забезпечує презентацію конкурентоспроможного кваліфікованого робітника на ринку праці; збірника «Контроль та оцінювання знань майбутніх електромонтерів», який містить різнорівневі тести, розроблені у програмі MiniTestSL призначеній для використання у навчально-виробничому процесі закладу професійної (професійно-технічної) освіти та методичного посібника для педагогічних працівників «Відкриті уроки з професійної підготовки кваліфікованих робітників енергетичного профілю». У дисертації представлено розроблену авторкою методику застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів як науково обґрунтовану педагогічну систему професійної підготовки кваліфікованих робітників, що включає специфіку професії електромонтерів, критерії і показники результативності формування їхньої професійної компетентності та інформаційні технології, володіння якими передбачає майбутня професійна діяльність. Теоретико-методологічним підґрунтям авторської методики визначено наукові підходи: системний, суб’єктно-діяльнісний, компетентнісний і технологічний. Основоположною ідеєю представленої методики є інтеграція найбільш раціональних форм, методів і засобів організації освітнього процесу в закладі професійної (професійно-технічної) освіти з професійної підготовки майбутніх електромонтерів з застосуванням електронних освітніх ресурсів. Це візуально відображено в її структурі, яка представлена складовими: концептуальна (визначає мету, завдання, принципи методичного управління, рівень застосування, методологічні підходи), мотиваційна (передбачає підготовку суб’єктів освітнього процесу до застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів шляхом засвоєння теоретико-методичних основ відповідного технологічного процесу, усвідомлення його мотиваційно-ціннісної ролі в підготовці учнів за професією та виробленні в них професійних інтересів); змістово-процесуальна (включає: зміст навчання, педагогічні технології; способи, методи і засоби застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів на основі активізації навчального процесу; позаурочні заходи), оцінювально-результативна (базується на певних функціях управління: моніторинг, періодичне регулювання/саморегулювання за відповідним результатом й своєчасне прийняття компетентного рішення адміністрацією закладу професійної (професійно-технічної) освіти щодо результатів застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів). На модульній основі розроблено і впроваджено спецкурс «Застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів» для педагогів закладу професійної (професійно-технічної) освіти, який складається з трьох розділів. В роботі представлено результати апробації авторської методики застосування електронних освітніх ресурсів у професійній підготовці майбутніх електромонтерів та експериментальної перевірки ефективності педагогічних умов при її впровадженні. Отримані дані демонструють позитивні зрушення у професійній підготовці майбутніх електромонтерів: кількість учнів з високим рівнем професійної підготовки майбутніх електромонтерів збільшилася з 11% до 32%, достатнім – з 17% до 30%, натомість, як показники кількості учнів з середнім та низьким рівнем зменшилися з 49% до 32% та з 23% до 4%, відповідно. У КГ також відбулися позитивні зрушення щодо рівнів професійної підготовки майбутніх електромонтерів, але не такі значущі, як в експериментальній групі – кількість учнів з високим рівнем підготовки збільшилася із 7% до 8%, достатнім – із 13% до 16%, з середнім та низьким – зменшилася із 51% до 50% та 30% до 28%, відповідно. На підставі аналізу даних наприкінці експерименту зроблено висновок про істотне переважання якісних і кількісних результатів професійної підготовки майбутніх електромонтерів експериментальної групи. Статистична значущість збільшення ефективності професійної підготовки майбутніх електромонтерів з використанням авторської методики доведена критерієм Пірсона (χ²) – при достовірній ймовірності 0,01 відмінності між приростом інтегративного показника професійної підготовки майбутніх електромонтерів у контрольній та експериментальній групах є статистично значимими.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    Професійна підготовка медичних представників фармацевтичних компаній у Федеративній Республіці Німеччини
    (Національний авіаційний університет, 2021-03-22) Білоусова, Наталя Анатоліївна; Bilousova, Natalia; Белоусова, Наталья Анатольевна
    У дисертації обґрунтовано теоретичні засади професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній у Федеративній Республіці Німеччини, виявлено тенденції їхньої підготовки в європейському соціальному контексті; висвітлено організаційно-правові аспекти та дидактичні засади професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній у цій європейській країні; проаналізовано стан професійної підготовки медичних представників у фармацевтичних компаніях України та обґрунтовано рекомендації щодо використання прогресивних ідей професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній у Федеративній Республіці Німеччини.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Професійна підготовка майбутніх економістів в університетах Азербайджану
    (2017-05) АЛІЄВ, ОКТАЙ АГА КЕРИМОВИЧ
    The thesis highlights a comprehensive comparative study of theoretical, pedagogical and methodological foundations of professional training of the future economists at universities of Azerbaijan.This scientific work,in an integrated manner, elucidates the formation and development of higher economic education (HEE) in the Republic of Azerbaijan (AR), whose preconditions are recognised to be the extend of implementation of education reforms, based on national and international models of innovation of development of the economy, especially the non-oil sector. It classifies the works of leading Azerbaijani scientists (philosophical, historical, theoretical, methodological, psychological, educational, economic ones) which are noted distinction for the substantial contribution into HEE development. It provides the empirical research results of examination of the effectiveness of professional training of the future economists at universities of Azerbaijan. Having applied the method of comparative analysis, there has been revealed the specifics of professional training of the future economists at higher educational institutions in Ukraine and AR. There has been worked out the guidelines at the national, legislative and executive, institutional level on the implementation of Azerbaijani best practices into the system of HEE in Ukraine.
  • No Thumbnail Available
    Item
    ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ЛОГІСТИКИ ДО УПРАВЛІНСЬКГОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    (Національний авіаційний університет, 2018-09-18) Гармаш, Тетяна Андріївна
    У дисертації досліджено проблему підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності, що дозволило обґрунтувати модель забезпечення цього процесу, розробити й експериментально перевірити педагогічні умови в системі професійної підготовки студентів. Визначено і науково обґрунтовано сутність феномена «готовність майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності», його компонентну структуру (мотиваційно-ціннісний, індивідуально-психологічний, когнітивно-операційний, організаційно-діяльнісний компоненти); виявлено критерії (орієнтовно-ціннісний, оцінний, пізнавальний, комунікативно-міжособистісний) з відповідними показниками, схарактеризовано рівні (репродуктивний, продуктивний, творчий) готовності майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності; визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності (активізація пізнавальної діяльності студентів та забезпечення позитивної внутрішньої мотивації в процесі їхнього професійного становлення; актуалізація міждисциплінарної інтеграції та її програмно-методичного супроводу в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності з урахуванням інтегрованого характеру їхньої практичної діяльності; організація комунікативного розвитку студентів, що сприяє підвищенню рівня культури професійного спілкування та вдосконаленню способів та прийомів партнерської взаємодії; занурення студентів в активну професійно-спрямовану навчальну діяльність); розроблено модель професійної підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності, до складу якої входять взаємопов’язані блоки: методологічно-цільовий (мета, підходи, принципи), змістовно-процесуальний (етапи, методи, засоби, форми навчання), діагностувально-корегувальний (критерії та рівні сформованості, результат), а її системотвірне ядро складають запропоновані педагогічні умови. Уточнено поняття «професійна підготовка майбутніх фахівців із логістики», «готовність до професійної діяльності», «управлінська діяльність майбутнього фахівця з логістики». Розроблено й експериментально апробовано діагностувальну та експериментальну методики підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності; систему вправ і завдань із формування готовності до управлінської діяльності майбутніх фахівців із логістики; укладено навчальну програму й розроблено експериментальний елективний спецкурс «Лідерство та партнерство в логістиці», програми: наукового гуртка «Професійно-мовленнєві аспекти управлінської діяльності майбутніх фахівців із логістики», факультативу «Формування управлінських компетенцій у майбутніх фахівців із логістики», комунікативного тренінгу «Основи майстерності публічних виступів». У першому розділі «Теоретичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності» проаналізовано стан проблеми з підготовки майбутніх фахівців із логістики до професійної і, зокрема, управлінської діяльності, розкрито сутність і структуру феномена «готовність майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності»; уточнено поняття «професійна підготовка майбутніх фахівців із логістики», «готовність до професійної діяльності», «управлінська діяльність майбутнього фахівця із логістики». Проведене дослідження дозволило з’ясувати, що хоча поняття «професійна підготовка» і не має однозначної психолого-педагогічної інтерпретації, його основою (ядром) є процес формування у майбутнього фахівця значущих для професійної діяльності знань і вмінь, професійно важливих якостей. У цьому зв’язку професійну підготовку майбутніх фахівців із логістики трактуємо як цілеспрямований процес, систему організаційних і педагогічних заходів, які забезпечують формування у студентів-майбутніх логістів спеціальних знань, практичних умінь і навичок, професійно значущих якостей, необхідних для успішного виконання ними логістичних функцій, та готовності до професійної діяльності у сфері логістики. Управлінська діяльність майбутніх фахівців із логістики – комплекс управлінських функцій (планування, організація, регулювання, прийняття рішень, координація, аналіз, партнерська взаємодія), які здійснюються фахівцями з логістики для досягнення стратегічних, тактичних і оперативних цілей логістичної системи на основі об’єктивного пізнання, усвідомлення і творчого врахування об’єктивних і суб’єктних законів і закономірностей цієї системи в інтересах забезпечення її оптимального функціонування і постійного підвищення ефективності. Готовність майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності – цілісне особистісне утворення, інтегративна якість особистості, придатність до управлінської діяльності, що виражається в активному позитивному ставленні особистості до неї, схильності займатися нею, змобілізованості сил для виконання професійних функцій та обов’язків щодо вирішення виробничих, управлінських і соціальних проблем логістичної сфери на основі комплексу управлінських знань, умінь, компетентностей, особистісного та професійного досвіду, творчого використання індивідуально-психічних особливостей та інтелектуального потенціалу у процесі професійної управлінської діяльності. У структурі готовності майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності виокремлено професійну й особистісну готовність як окремі складники зазначеної структури. До складу особистісної готовності майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності включено мотиваційно-ціннісний та індивідуально-психологічний компоненти. У складі професійної готовності до управлінської діяльності майбутніх фахівців із логістики було виокремлено когнітивно-операційний та організаційно-діяльнісний компоненти. У другому розділі «Моделювання процесу професійної підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності» досліджено стан готовності майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності, виявлено критерії і показники, схарактеризовано рівні готовності майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності, подано результати констатувального етапу дослідження, визначено педагогічні умови, представлено модель підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності. У третьому розділі «Реалізація експериментальної моделі підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності» описано організацію проведення педагогічного експерименту, проаналізовано результати обробки отриманих експериментальних даних. Апробовано модель та експериментальну методику підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності, що передбачає проведення поетапної цілеспрямованої роботи з комплексним упровадженням визначених педагогічних умов. Метою мотиваційно-пізнавального етапу була активізація пізнавальної діяльності студентів-майбутніх фахівців із логістики і забезпечення їхньої позитивної внутрішньої мотивації у процесі професійного становлення. Метою інтегративно-практичного етапу було озброєння студентів сукупністю знань з управління, формування управлінських умінь, розвиток особистісних професійно значущих якостей, необхідних для реалізації управлінських функцій. Мета творчо-продуктивного етапу полягала в організації комунікативного розвитку студентів для підвищення рівня культури професійного спілкування й удосконалення способів і прийомів партнерської взаємодії. Метою практико-зорієнтованого етапу було формування управлінських компетенцій студентів шляхом їхнього занурення в активну професійно-спрямовану навчальну діяльність і виробничу практику на підприємстві. Провідні методи навчання: завдання з мотивуючим змістом, проблемні лекції, знаннєво-зорієнтований захід «Кав’ярня знань» за методикою «Світове кафе», метод кейсів, ділові та імітаційні ігри, тренінги, практикуми та ін. Встановлено, що впровадження експериментальної моделі та методики підготовки майбутніх фахівців із логістики до управлінської діяльності дозволило досягти позитивних змін у рівнях готовності студентів експериментальної групи порівняно з контрольною.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Професійна підготовка фахівців з маркетингу у коледжах
    (Національний авіаційний університет, 2020-01-24) Селезень, Ганна Василівна; Селезень, Анна Васильевна; Selezen, Hanna
    Дисертаційне дослідження присвячено проблемі формування готовності фахівців з маркетингу до професійної діяльності. У дисертації визначено та розкрито зміст, структуру процесу професійної підготовки фахівців з маркетингу у коледжах; визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови формування готовності фахівців з маркетингу до професійної діяльності; розроблено структурно-функціональну модель процесу професійної підготовки фахівців з маркетингу у коледжах та експериментально підтверджено її ефективність; уточнено зміст поняття «готовність до професійної діяльності фахівців з маркетингу»; визначено критерії, показники та рівні сформованості готовності фахівців з маркетингу до професійної діяльності.
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    Підготовка майбутніх офіцерів МВС України до охорони і забезпечення громадського порядку в процесі фахової підготовки
    (2016-02-27) Швець, Дмитро Володимирович
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – «Теорія і методика професійної освіти». – Національний авіаційний університет, Київ, 2016. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування готовності майбутніх офіцерів МВС до охорони і забезпечення громадського порядку. Здійснено аналіз стану розробленості проблеми дослідження у психолого-педагогічній теорії та практиці; уточнено сутність, особливості змісту і структуру професійної готовності до охорони й забезпечення громадського порядку; визначено критерії (мотиваційний, діяльнісний, когнітивний, особистісно-рефлексивний), конкретизовано їх показники та охарактеризовано рівні (низький, середній і високий) сформованості зазначеної готовності. Розроблено модель, обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування готовності до охорони і забезпечення громадського порядку в майбутніх офіцерів МВС (активізація та розвиток мотивації до навчальної діяльності; забезпечення професійної спрямованості практичної складової підготовки майбутніх офіцерів у ВНЗ; оптимізація змісту, форм і методів формування професійних умінь; використання особистісно орієнтованого підходу при викладанні спеціальних дисциплін).
  • No Thumbnail Available
    Item
  • No Thumbnail Available
    Item
    Розвиток професійної культури інженерів авіаційної галузі у післядипломній освіті
    (Національний авіаційний університет, 2021-03-22) Демченко, Наталія Іванівна; Demchenko, Nataliia; Демченко, Наталия Ивановна
    Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми розвитку професійної культури інженерів авіаційної галузі у післядипломній освіті. Висвітлено особливості професійної підготовки інженерів авіаційної галузі у закладах вищої технічної та післядипломної освіти; уточнено термін «сформованість професійної культури» та «неперервна професійна освіта»; сформульовано визначення «професійної культури сучасного інженера авіаційної галузі». Розроблено та експериментально перевірено ефективність структурно-функціональної моделі розвитку професійної культури інженерів авіаційної галузі, системоутворювальним ядром якої є сукупність науково обґрунтованих психолого-педагогічних умов: сформованість професійно-педагогічної культури викладачів ЗВТО та інструкторів навчальних авіаційних центрів; стимулювання механізмів особистісно-професійного саморозвитку та самовдосконалення студентів та слухачів; інтегрування та наступність структури і змісту професійної підготовки/перепідготовки з урахуванням синергетичних принципів; урахування андрагогічних та акмеологічних особливостей у процесі підготовки/перепідготовки слухачів (авіаційних фахівців) в системі післядипломної освіти. Виокремлено критерії, показники та рівні сформованості професійної культури інженерів авіаційної галузі.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Розвиток самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів економіки
    (Національний авіаційний університет, 2019-10-21) Кучерява, Катерина Валеріївна; Кучерявая, Екатерина Валерьевна; Kucheriava, Kateryna
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Національний авіаційний університет, Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2019. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми розвитку самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів економіки на основі теоретичного визначення, обґрунтування і експериментальної перевірки моделі її розвитку. У роботі вперше теоретично обґрунтовано і розкрито сутність самоосвітньої компетентності майбутніх викладачів економіки, яка розглядається як інтегративне особистісне утворення, що виявляється в здатності до цілепокладання, саморегуляції, самоорганізації та рефлексії самостійної пізнавальної діяльності, обумовленої пізнавальними мотивами та потребами, самоосвітніми уміннями і навичками, спрямованої на неперервний процес засвоєння знань, особистісний та професійний саморозвиток у сфері економічної та педагогічної освіти. Обґрунтовано і розроблено структуру самоосвітньої компетентності викладача економіки, яка містить п’ять взаємопов’язаних компонентів: мотиваційно-особистісний, регулятивно-вольовий, когнітивно-інформаційний, організаційно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний. Обґрунтовано критерії та показники для її діагностики; охарактеризовано рівні і стан її сформованості у майбутніх викладачів економіки. Визначено психолого-педагогічні умови та розроблено методику розвитку самоосвітньої компетентності. Експериментально перевірено модель розвитку зазначеної компетентності в процесі фахової підготовки майбутніх викладачів економіки і підтверджено її ефективність.
  • No Thumbnail Available
    Item
    СТАНДАРТИЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ В УМОВАХ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
    (2015-01-29) Мархева, Оксана Євгенівна
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Національний авіаційний університет, Міністерство освіти і науки України. – Київ, 2015. Дисертацію присвячено вивченню теоретичних основ і практичного досвіду стандартизації професійної підготовки вчителів іноземних мов в умовах Болонського процесу. Названо основні напрями та механізми стандартизації професійної підготовки вчителів іноземних мов. Встановлено, сформульовано та теоретично обґрунтовано ієрархічно впорядковану сукупність організаційно-педагогічних умов сприяння стандартизації професійної підготовки вчителів іноземних мов. Експериментально перевірено дієвість ієрархічно впорядкованої сукупності організаційно-педагогічних умов через апробацію моделі їх реалізації. На основі якісного і кількісного аналізу діагностичної інформації (отриманої за підсумками експерименту) підтверджено дієвість реалізації розробленої ієрархічно впорядкованої сукупності організаційно-педагогічних умов
  • No Thumbnail Available
    Item
    Теоретичні і методичні засади крос-культурної освіти майбутніх магістрів сфери туризму України та Туреччини в умовах євроінтеграційних процесів
    (Національний авіаційний університет, 2021-02-26) Василишина, Наталія Максимівна; Vasylyshyna, Nataliia; Василишина, Наталия Максимовна
    У дисертації цілісно досліджено теоретичні та методичні засади крос-культурної освіти майбутніх магістрів сфери туризму, актуальність яких детермінує: інтеграція України в міжкультурний простір, розширення економічних зв'язків зумовлюють необхідність модернізації підготовки магістрів сфери туризму галузі з метою ефективної міжкультурної взаємодії у сфері туризму. Розглянуто міжнародний досвід щодо застосування основних підходів регулювання співробітництва України з Європейським Союзом в галузі туризму. У ході дослідження був сформульований поняттєво-категорійний апарат дослідження. Запропоновано авторську дефініцію поняття «крос-культурної освіти майбутніх магістрів сфери туризму». На підставі аналізу досліджень, доцільно були виділені наступні компоненти крос-культурної освіти магістрів сфери туризму: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний, крос-культурно-поведінковий. Визначено та окреслено роль нормативно-правової бази освіти сфери туризму в Україні та Туреччині. Здійснено ретроспективний аналіз змістово-технологічного контексту організації крос-культурної освіти в Україні та Туреччині. Розкрито сутність та визначено блоки професійної моделі освіти сфери туризму Туреччини. Схарактеризовано стан професійної підготовки магістрів сфери туризму в Україні та Туреччині. Уперше було сформульовано та представлено особливості інноваційних педагогічних умов успішної організації крос-культурної освіти магістрів сфери туризму в Україні. Розроблена методика крос-культурної освіти майбутніх магістрів сфери туризму складалася з професійно спрямованого, дослідно проектувального, інформаційно комунікативного, академічно мобільно практичного та іншомовно комунікативно практичного етапів. Створена мультимовна структурно-функціональна модель крос-культурної освіти майбутніх магістрів, у складі якої було виділено цільову, концептуально-стратегічну, організаційно-проектувальну, процесуально-технологічну складові, ефективність якої експериментально перевірено на основі критеріїв – мотиваційно-ціннісного, когнітивно-пізнавального, крос-культурно-поведінкового та рівнів – базового, оптимального та максимального. Проведений порівняльний аналіз крос-культурної освіти майбутніх магістрів сфери туризму в Україні та Туреччині дав змогу обгрунтувати науково-методичні рекомендації щодо використання конструктивних ідей турецького досвіду в умовах розбудови крос-культурної освіти для магістрів сфери туризму в Україні. Подальшого розвитку набули положення щодо впливу Європейських тендентцій і діяльності міжнародних професійних організацій на інноваційний розвиток крос-культурної освіти в Україні
  • No Thumbnail Available
    Item
    Теоретичні і методичні основи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників
    (Національний авіаційний університет, 2021-02-03) Гириловська, Ірина Вікторівна; Hyrylovska, Iryna; Гириловська, Ирина Викторовна
    У дисертації досліджено теоретичні і методичні основи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Відповідно до мети і поставлених завдань вивчено зарубіжний та вітчизняний досвід становлення моніторингу в освіті; з’ясовано сучасний стан моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в педагогічній практиці; виокремлено компоненти професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; розроблено й теоретично обґрунтовано авторську концепцію, процесуальну дворівневу модель моніторингу; визначено організаційно-педагогічні умови його проведення; запропоновано методику проведення моніторингу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти; здійснено експериментальну перевірку дієвості моніторингу за відповідними критеріями. У дисертації вперше надано визначення поняття «моніторинг якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників» як спільної діяльності керівників, викладачів та учнів, представленої системою заходів, спрямованих на отримання достовірної інформації про поточний стан професійної підготовки випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти з метою подальшого його аналізу та прийняття управлінських рішень, орієнтованих на удосконалення освітнього процесу. Для вивчення природи моніторингу було застосовано такі методологічні підходи: системний (дав змогу виділити елементи, які утворюють структуру моніторингу та виокремити дві підсистеми: керовану «Учні» та керуючу «Педагогічні працівники»), діяльнісний (уможливив визначити у природі моніторингу три види діяльностей, які перебувають в узгодженій і цілеспрямованій взаємодії: «управлінську діяльність керівників», «педагогічну діяльність викладачів» та «навчальну діяльність учнів»), особистісний (обумовив вибір активних форм проведення моніторингових заходів, визначення оптимальних методів та засобів навчання, дотримання гуманістичної спрямованості взаємодії викладачів та учнів, створення відповідних умов для саморозвитку, самоактуалізації учнів, подальшого формування у них загальних професійно важливих якостей, які сприяють становленню особистості майбутнього професіонала), компетентнісний (надав змогу виокремити компоненти професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, визначити змістове наповнення навчально-підготовчого етапу моніторингу для учнів, підготовити тестові завдання для моніторингового оцінювання), бенчмаркінговий (уможливив вибір сучасної технології прийняття управлінських рішень на рівні закладу професійної (професійно-технічної) освіти). В науковій праці представлено й теоретично обґрунтовано авторську концепцію моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, провідна ідея якої полягає в інтеграції зовнішнього оцінювання у систему внутрішнього моніторингу, визначенні моніторингу як невід’ємної частини освітнього процесу у закладі професійної (професійно-технічної) освіти, як системи, що представлена узгодженою цілеспрямованою взаємодією керуючої та керованою підсистемами, у якій останній надається домінуючого значення. Розроблено процесуальну дворівневу модель моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Визначено такі організаційно-педагогічні умови проведення моніторингу, як: дотримання встановленої схеми орієнтовної основи дій при проведенні моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; формування стійкої позитивної мотивації в учнів щодо активної участі у зовнішньому моніторинговому оцінюванні; дидактичне забезпечення професійно-орієнтованої самопідготовки учнів до зовнішнього моніторингового оцінювання; планування і організація моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників в системі методичної роботи обласного Навчально-методичного центру (кабінету) професійно-технічної освіти та закладів професійної (професійно-технічної) освіти; підтримка високого рівня інформаційно-аналітичної компетентності керівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти. Визначено такі критерії дієвості моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, як вмотивованість, результативність та функціональність. У процесі дослідження уточнено компоненти професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, якими виявилися: професійно-змістовий, професійно-діяльнісний, професійно-особистісний, а також структурні елементи моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників: інформаційно-настановчий, навчально-підготовчий, моніторингово-оцінювальний, аналітико-діагностичний, прогностично-управлінський. Дістали подальшого розвитку: ідеї особистісно-орієнтованої педагогіки, втіленні у тому, що учень виступає центральною фігурою у моніторинговому процесі та виокремленні у моделі моніторингу особистісно-учнівського рівня; використання портфоліо як засобу професійно-особистісного розвитку; застосування методу таксономічного аналізу в освіті, зокрема для визначення індивідуальних показників рівня професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; упровадження технології бенчмаркінгу у сферу професійної (професійно-технічної) освіти для прийняття управлінських рішень за результатами моніторингового оцінювання з метою удосконалення освітнього процесу у напрямі підвищення якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників. Проведення дослідно-експериментальної роботи дало змогу підтвердити припущення, що проведення моніторингу на основі процесуальної дворівневої моделі згідно розробленої методики позитивно впливатиме на якість професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників та забезпечуватиме керівників інформацією, яка виступатиме підґрунтям для прийняття управлінських рішень з метою покращення освітнього процесу у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. При цьому відбувалася перевірка трьох часткових гіпотез, сформульованих відповідно до встановлених критеріїв, а саме: 1) здійснення під час проведення моніторингу цілеспрямованого мотиваційного впливу на учнів підвищить їх позитивний емоційний стан, що призведе до бажання приймати участь у моніторинговому оцінюванні та готовності додатково працювати над покращенням власної професійної підготовки з метою продемонструвати найвищий її рівень; 2) організація для учнів у закладі професійної (професійно-технічної) освіти цілеспрямованого підготовчого етапу до моніторингового оцінювання призведе до зростання показника успішного виконання тестових завдань під час моніторингового оцінювання; 3) результати моніторингового оцінювання уможливлюватимуть утворення умовного еталону якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників на основі інтегральних показників якості професійної підготовки випускників закладів професійної (професійно-технічної) освіти в області. Результати дослідження було впроваджено в систему роботи закладів професійної (професійно-технічної) освіти Вінницької, Львівської та Запорізької областей. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в розробленні та впровадженні в освітню діяльність закладу освіти: авторської методики проведення моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників; програми моніторингових заходів; комплексу тренувальних завдань для підготовки до моніторингового оцінювання, розрахованих на майбутніх кваліфікованих робітників будівельної галузі за професіями «штукатур», «маляр», «лицювальник-плиточник», який також можна використовувати на заняттях з професійно-теоретичної підготовки; адаптованої технології бенчмаркінгу для прийняття стратегічних управлінських рішень за результатами моніторингового оцінювання. Практичне застосування також має запропонований автором метод оцінювання якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників, механізм визначення індивідуального показника рівня професійної підготовки учнів та інтегрованого показника якості професійної підготовки випускників закладу в цілому. Запропоновані теоретичні й методичні напрацювання щодо проведення моніторингу якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників можуть бути використані в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійної (професійно-технічної) освіти та підвищення кваліфікації керівного персоналу в міжкурсовий період, професійної підготовки фахівців за спеціальністю 015 «Професійна освіта (за спеціалізаціями)». Основний зміст і результати дослідження висвітлено у 54 одноосібних публікаціях, доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях, всеукраїнських науково-практичних конференціях, методологічних семінарах.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Теорія і методика професійної підготовки майбутніх перекладачів до здійснення усного двостороннього науково-технічного перекладу
    (НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, 2018-09) Сімкова, Ірина Олегівна
    У дисертації здійснено дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх перекладачів до здійснення усного двостороннього перекладу з аркуша (УДПА) у науково-технічній сфері. Розроблена, теоретично обґрунтована і експериментально перевірена система професійної підготовки майбутніх перекладачів. Обґрунтовано над- і субкомпетентності, як складові професійної компетентності перекладача. Досліджено вплив соціально-філософських, психолінгвістичних, психолого-педагогічних, лінгвістичних та методичних основ на професійну підготовку перекладачів. Створено модель педагогічної системи, яка складається з теоретико-цільового, методологічно-змістового та результативно-оцінного компонентів і об’єднує спеціальний курс для формування професійної компетентності перекладача в усному двосторонньому перекладі з аркуша в науково-технічній сфері, тренінги й вокршопи. Визначено педагогічні умови, що сприяють ефективній професійній підготовці майбутніх перекладачів до здійснення усного двостороннього науково-технічного перекладу з аркуша. Ефективність педагогічної системи професійної підготовки метою якої є формування професійної компетентності перекладача в усному двосторонньому науково-технічному перекладі з аркуша перевірено в ході експериментального навчання. Сформульовано методичні рекомендації щодо організації педагогічної підготовки майбутніх перекладачів в УДПА в науково-технічній сфері.