Кафедра управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом

Permanent URI for this communityhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65254

Browse

Now showing 1 - 20 of 29

Evolution of the typology of air traffic service buildings in the course of the development of airports
(National aviation University, 2024-09-25) Agieieva Galyna; Агєєва Галина Миколаївна
The provided results of a study of the features and changes in the typology of buildings intended to ensure the functioning of air traffic services at airports are presented.
Visitors’ Terraces as Components of the Urban Environment of Airports
(Springer, Cham, 2023-03-09) Agieieva Galyna; Агєєва Галина Миколаївна
The paper covers the results of research on the urbanization processes of airport territories. Ways to remove social barriers and ensure universal access to road infrastructure, recreation and local culture have been explored. The paper represents the experience of arranging visitors’ terraces as components of social and cultural space at the territory of airports. Events and places worth seeing are categorized in 5 parameters. Areas where potential visitors concentrate and attracting sights (3) are defined. Characteristic features of visitors’ terraces intended for attendance, factors (6) for evaluating the arrangement, siting (3) within the system of spatial organization of terminal cities and airports are defined. For the system of spatial organization of the international airport “Boryspil”, 3 options for arrangement of visitors’ terraces are proposed. Each of the options has its advantages and disadvantages. Suggestions are given in order to satisfy the social demand for the visual accessibility of a number of workflow operations in the airports and the environment.
Авіаційний складник урбанонімічного простору Києва та його використання у комеморативних практиках
(Національний авіаційний університет, 2024-10-08) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva Galyna
У роботі досліджуються містобудівні ситуації, процеси формування та трансформації систем урбанонімів, їх вплив на формування історичної пам’яті та можливість використання у комеморативних практиках. Мета роботи – дослідити процеси та результати трансформації системи урбанонімів Києва, їх вплив на містобудівні ситуації, зокрема створення «місць пам’яті». Об’єкт дослідження – складник системи урбанонімів, пов’язаний із авіацією, ракетобудуванням та космонавтикою. Вибір хронологічних меж – 2017–2023 роки – пов'язаний, насамперед, з наявністю кількісних показників «авіаційних» урбанонімів, отриманих під час досліджень, виконаних фахівцями кафедри містобудування впродовж 2017 року. Це – нижній поріг у хронологічної межи даного дослідження. У якості верхнього порогу прийнятий 2023 рік, період активного обговорення пропозицій щодо перейменування Повітрофлотського проспекту. Методологія дослідження базується на використанні таких методів: вивчення картографічних матеріалів; опрацювання відомостей з історії надання, відновлення та перейменування назв; порівняльний та критичний аналіз; системний підхід до вивчення об’єкту як складника міського середовища та його впливу на соціальне середовище. Результати. Проаналізовані дані, які формують урбанонімічний простір міста. Окреслені урбаноніми, пов’язані з авіацією, ракетобудуванням й космонавтикою («авіаційні» урбаноніми); визначені їх види (назви вулиць, провулків, проспектів, площ, скверів). Оцінені кількісні показники їх вагомості у системі урбанонімів міста та видових підсистем. Встановлено, що всі «авіаційні» урбаноніми (30) відносяться до категорії меморіальних. Більшість з них розташовані на територіях Святошинського та Солом’янського адміністративних районів міста, тяжіють до авіаційних підприємств, науково-дослідних та культурно-освітніх закладів, закладів вищої освіти. Проаналізовані результати упровадження заходів з дерусифікації та декомунізації, зокрема оновлення топонімічної мапи Києва впродовж досліджуваного періоду. Виявлені кількісні показники перейменування «авіаційних» урбанонімів (13), відновлення (2) та надання нових назв (11), зокрема меморіальних (6), які увічнюють імена відомих осіб та події, пов’язані з освоєнням Космосу та розвитком авіації. Наукова новизна. На основі системного підходу до вивчення містобудівних ситуацій та урбанонімічного простору Києва оцінена можливість посилення впливу «авіаційних» урбанонімів на соціальне середовище зони розташування об’єктів тяжіння за допомогою інших видів комеморативних практик. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані для формування розвинутих в плане «місць пам’яті» на базі об’єктів тяжіння із залученням матеріальних, візуальних та ін. об’єктів, зон впливу на соціальне середовище для подальшого впровадження комеморативних практик.
Актуалізація освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів для післявоєнного відновлення інфраструктури авіаційного транспорту
(Baltija Publishing, 2024-03-06) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva Galyna
Функціонування авіаційного транспорту неможливо без відповідного наземного забезпечення. Насамперед, це стосується: відповідних технологічних процесів; інфраструктурних об’єктів, зокрема аеродромів та аеровокзальних комплексів; об’єктів керування повітряним рухом; систем паливозабезпечення; просторової організації інфраструктурних об’єктів у системі аеропорту та приаеродромних територій тощо. Пошкодження та знищення інфраструктурних об’єктів може негативно впливати на національну безпеку і оборону країни, природне, техногенне та соціальне середовище. Для оцінки технічного стану пошкоджених об’єктів, прийняття обґрунтованих рішень стосовно шляхів та заходів відновлення експлуатаційної придатності більшості з них потрібні особливі умови, насамперед, призупинення воєнних дій. Гострими є й питання наявності відповідних фахівців, технологій, обладнання тощо.
Будівля аеровокзалу як взірець архітектури модернізму
(КНДУ "Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста", 2024) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva Galyna
Архітектурне середовище інфраструктури авіаційного транспорту налічує об’єкти, які окрім основних технологічних функцій виконують й додаткові функції. Серед останніх – формування сталого образу забудови аеропорту, який сприяє його пізнаванню як головних воріт міста та країни в цілому. Багато років ці функції у Міжнародному аеропорту (далі – МА) «Бориспіль» виконував аеровокзал (сучасний термінал В). Його планувальні та конструктивні рішення були інноваційними для періоду проєктування та будівництва (1959 – 1965 рр.). Будівля аеровокзалу: - є взірцем архітектури модернізму (1960-1990-і роки); - побудована за індивідуальним проєктом, розробленим державним інститутом з проєктування «Київпроєкт» за участю зонального науково-дослідного інституту експериментального проєктування (КиївЗНДІЕП), проєктного інституту «Промбудпроєкт» та ін.; - впродовж понад 50 років експлуатації зазнала перепланувань, реконструкцій, модернізацій та консервації. Складники вітчизняної спадщини архітектури модернізму є об’єктами дослідження та переосмислення.Київська частка спадщини представлена 70 об’єктами, серед яких складники інфраструктури авіаційного, автомобільного, рейкового (залізниця), річкового, спеціалізованого (фунікулер) та підземного транспорту. Будівля аеровокзалу МА «Бориспіль» – одна з них.
Гідродинамічна небезпека – шляхи з її упередження
(Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова, 2015) Панасюк, І. В.; Томільцева, А. І.; Panasiuk, I. V.; Tomiltseva, A. I.
У статті наведено приклади аварій на гідротехнічних спорудах світу, обґрунтовано заходи щодо забезпечення гідродинамічної безпеки. Висвітлено напрями, методологічні підходи до забезпечення безпеки гідротехнічних споруд, на етапах проектування, будівництва, експлуатації, моніторингових досліджень. Наведено результати наукових досліджень з підвищення надійності гідротехнічних споруд, вирішення цієї проблеми в перспективі.
ДБН В.3.2-2-2009. Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт
(Мінрегіонбуд України, 2009) Дамаскін, Б.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Білоус, В.; Бондар, В.; Кащенко, Л.; Колодіна, О.; Красовський, Л.; Куценко, В.; Лебедева, З.; Мартищенко, В.; Марочко, В.; Онищук, Г.; Рудь, Н.; Рясна, Л.; Ступнікова, В.; Супрун, С.
Ці Норми застосовуються для проектування реконструкції і капітального ремонту одноквартирних і багатоквартирних житлових будинків із умовною висотою до 73,5 м включно, гуртожитків, спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку і маломобільних груп населення, окремих квартир, надбудованих, вбудованих і прибудованих приміщень незалежно від періоду їх будівництва, конструктивних систем, об'ємно-планувальних рішень, застосованих будівельних матеріалів і виробів, а також поширюються на проектування реконструкції будинків і приміщень різного призначення, що переобладнуються у житлові. Норми обов'язкові для застосування усіма юридичними і фізичними особами на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.
До питання видобутку піщано-гравійної суміші на Дністровському водосховищі
(ПАТ «Укргідроенерго», 2019) Томільцева, А. І.
Висвітлено результати досліджень щодо видобутку піщано-гравійної суміші на Дністровському водосховищі. Особливість антропогенного впливу на водосховища полягає в ускладненнях, що притаманні зміненому гідрологічному режиму на ділянках зарегульованих річок: зменшення швидкості течії, збільшення темпів абразійних та ерозійних процесів на прибережних територіях.
ДСТУ Б EN 15217:2013 Енергетична ефективність будівель. Методи представлення енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель
(Мінрегіон України, 2014) Колесник, Є.; Сплавська, В.; Фаренюк, Є.; Фаренюк, Г.; Дешко, В.; Стрелкова, Галина Георгіївна; Суходуб, І.; Шевченко, О.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Пирков, В.
Цей стандарт є тотожним перекладом EN 15217:2007 Energy performance of buildings – Methods for expressing energy performance and for energy certification of buildings (Енергетична ефективність будівель. Методи представлення енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель). Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
ДСТУ Б А.2.2-8:2010. Проектування. Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації об'єктів
(Мінрегіон України, 2010) Фаренюк, Г.; Колесник, Є.; Фаренюк, Є.; Матросов, Ю.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Сергейчук, О.; Чернявський, В.; Арсірій, М.; Вітвицька, В.; Глікман, Т.; Пирков, В.
Цей стандарт встановлює вимоги до складу, викладення та оформлення розділу "Енергоефективність" при проектуванні житлових та громадських будинків. Розділ є складовою проектної документації, в якому висвітлюютья та узагальнюються рішення проекту з реалізації вимог щодо енергозбереження та енергетичної ефективності будинків згідно з загальними принципами ДБН В.1.2-11. Вимоги встановлюються замовником у "Завданні на проектування" згідно з додатком Д ДБН А.2.2-3. До розділу "Енергоефективність" додається енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31. Складання розділу здіснюється на підставі вимог чинних нормативних документів, що встановлюють вимоги до показників енергоефективності будинків.
ДСТУ Б В.2.2-21:2008 Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків
(Мінрегіонбуд України, 2009) Фаренюк, Г.; Слюсаренко, Ю.; Колесник, Є.; Матросов, Ю.; Ковальчук, Ю.; Онищук, Г.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Тимофєєв, М.; Сахновська, С.; Строй, А.; Чернявський, В.; Чумуріна, О.
Цей стандарт розроблено з метою визначення у натурних умовах показника питомих тепловитрат на опалення будинку та оцінки відповідності показника вимогам ДБН В.2.6-31. Встановлений цим стандартом метод дозволяє визначати загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку. Стандарт є базовим, що забезпечує визначення параметрів енергетичного паспорта будинків при проведенні натурного енергетичного обстеження будинків, що експлуатуються.
ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції
(Мінрегіон України, 2008) Фаренюк, Г.; Слюсаренко, Ю.; Колесник, Є.; Фаренюк, Є.; Онищук, Г.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Матросов, Ю.; Підгорний, В.; Тимофєєв, М.; Білоус, О.; Петраш, В.; Ковальчук, Ю.
Цей стандарт - настанова встановлює порядок розроблення енергетичного паспорта при проектуванні нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту (термомодернізаціії) та проведення енергетичного обстеження будинків. Цей стандарт-настанова є розвитком положень ДБН В.2.6-31 щодо оцінок параметрів енергетичної ефективності будинків та споруд. Положення, що встановлюються у цьому стандарті-настанові, дозволяють визначити величини розрахункових параметрів та складати розділ проектної документації, що стосується реалізації вимог з енергозбереження та оцінки енергетичної ефективності будтнків згідно з ДБН А.2.2 - 31
Екологічні основи управління водними ресурсами
(Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування,, 2017) Томільцева, А. І.; Яцик, А. В.; Мокін, В. Б.; Михайленко, Л. Є.; Барановська, В. Є.; Курилюк, М. С.; Овчаренко, І. І.; Чернявська, А. П.; Томільцев, І. М.; Яковлєв, Є. О.; Петрук, В. Г.; Люта, Н. Г.; Лютий, Г. Г.; Саніна, І. В.; Федоровський, О. Д.; Томченко, О. В.; Крижановський, Є. М.; Ящолт, А. Р.; Петроченко, В. І.; Зуб, Л. М.; Гребінь, В. В.; Хільчевський, В. К.; Панасюк, І. В.; Скідан, В. В.; Шинкарук, Л. А.; Гопчак, І. В.; Корбутяк, В. М.; Загоровський, Д. О.; Єзловецька, І. С.; Гуйда, В. В.; Гавриков, Ю. С.; Юречко, Ю. О.
У підручнику наведено комплекс питань з екологічних основ управління водними ресурсами України, висвітлено: характеристику водних ресурсів, їх проблеми в ХХІ сторіччі, визначено шляхи поліпшення екологічної ситуації у сфері водних ресурсів і механізми реалізації екологічної політики у водному господарстві, стратегія екологічно-безпечного користування, забезпечення безпеки гідротехнічних споруд, моніторинг стану водних об’єктів, використання дистанційного зондування Землі для дослідження стану екосистем, нормативно-правові акти із раціонального використання та охорони водно-земельних ресурсів, надано розрахунки з оцінки якості природних вод.
Енергозбереження у житловому фонді: проблеми, практика, перспективи
(НДІпроектреконструкція, 2006) Вольфф, С. Ф.; Онищук, Г.; Вуллкопф, Л.; Ебель, В.; Діфенбах, Н.; Бер, І.; Вуллкопф, У.; Дамаскін, Б.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Марочко, В.; Супрун, С.; Савинкова, І.; Лотоцький, Б.; Кірюшин, В.; Кравченко, Л.
Висвітлено сучасний стан житлової сфери, основні положення державної житлової політики в Україні, ситуація у сфері інвестування енергозбереження, методологія ефективного управління житловим фондом, фінансові механізми залучення інвестицій та технічні аспекти впровадження енергозберігаючих технологій. Віддзеркалена практика реформування житлово-комунального господарства; наведено огляд нормативно-правового забезпечення раціонального використання енергоресурсів в Україні, нормативні вимоги до огороджувальних конструкцій житлових будинків. Систематизовано і впорядковано найбільш поширені технічні рішення енергозбереження, методи та засоби їх реалізації в проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації житлового фонду. Узагальнений позитивний світовий досвід впровадження заходів з енергозбереження, в тому числі в Східній Німеччині та Україні. Призначений для спеціалістів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств та організацій енергопостачання, будівельної та житлово-комунальної галузей, державних та приватних структур з управління житловим фондом, обєднань співвласників багатоквартирних будинків, приватних осіб та ін.
Ефективність та екологічна роль берегоукріплювальних споруд на дніпровських водосховищах
(Кафедра, 2012) Панасюк, І. В.; Томільцева, А. І.; Мальцев, В. І.; Долинський, В. Л.; Дубняк, С. С.; Дубняк, С. А.; Стружко, А. О.; Збітнєв, А. А.; Panasyuk, I. V.; Tomiltseva, A. I.; Zub, L. M.; Maltsev, V. I.; Dolinsky, V. L.; Dubnyak, S. S.; Dubnyak, S. A.; Struzhko, A. O.; Zbitnev, A. A.
У монографії наведено результати багаторічної роботи з дослідження ефективності берегоукріп- лювальних споруд на дніпровських водосховищах та екологічні наслідки їх застосування. Кам’яно-накидні банкети та бетонні стінки переважно знаходяться у задовільному стані. Піщані примиви є надійним засобом захисту берега та з екологічної, естетичної та соціальної точки зору найприйнятнішим типом берегоукріплення. На сучасному етапі в районах споруд берегоукріп- лення сформувалися багатокомпонентні гідробіоценози, складовою яких є комплекси планктонних організмів, угруповання донних мешканців, зарості вищих водних рослин із відповідними фітофільними зооценозами. За гідробіологічними показниками умови середовища і, зокрема, якість води на досліджених ділянках цілком задовільна (β-мезосапробна зона за фіто-, зоопланктоном та бентосом, клас якості води – задовільно чиста). Заходи берегоукріплення, проведені за прийнятими схемами, сприяють зростанню різноманітності мілководних біотопів, що позитивно впливає на протікання екосистемних процесів у водосховищах. З плином часу споруди берегоукріплення, техногенні за способом виникнення, все більше набувають рис природних оселищ. Досліджені ділянки є територіями, що знаходяться на етапі натуралізації – вторинного відновлення структури природних біотопів в умовах техногенних ландшафтів. Показано, що чим чіткіше проявляються риси натуралізації техногенної берегозахисної споруди, тим краще вона виконує свої функції.
Містобудівна складова освітньо-професійних програм підготовки фахівців для експлуатації інфраструктури авіаційного транспорту у воєнні та повоєнні періоди
(Редакційно-видавничий відділ ЗВО "Університет Короля Данила", 2024-05-09) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva Galyna
Відбудова та відновлення України – це не тільки можливість відтворити зруйноване під час військового урбіциду 2022-2024 років, але й можливість застосувати новітні підходи урбаністики і архітектури для реалізації концепцій сталого розвитку, Національної транспортної стратегії, державних цільових програм розвитку аеропортів та ін. Останні, у свою чергу, повинні визначати шляхи містобудівного освоєння територій, зокрема у зонах впливу аеропортів країни. Усе це повинно бути враховано та передбачено відповідними навчальними планами, освітньо-професійними програмами (ОПП), порядками формування індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів вищої освіти певних ступенів освіти (ОС) вітчизняних галузевих закладів вищої освіти.
Організація привокзального простору Південного вокзалу Києва зі збереженням будівлі Залізничного ринку
(Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2023-05-25) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Крівєльов, Леонід Іванович; Кривелев, Леонид Иванович; Kriveljov, Leonid
Останнім часом у світі набуває гостроти проблема збереження низки об’єктів, побудованих упродовж 1960-1990-х років. Актуальним є збереження й місця та ролі таких об’єктів у містобудівної ситуації, яка постійно змінюється у часі. До розв’язання проблеми долучаються спеціалісти, громадські діячі та організації. За ініціативою останніх створено мапу архітектури київського модернізму, на якій позначено 70 об’єктів, зокрема, будівля Залізничного ринку 1973 року побудови. Серед критеріїв відбору об’єктів означеного періоду будівництва – відповідні містобудівні, архітектурні, конструктивні та інженерні рішення, технології проєктування, виготовлення та монтажу будівельних конструкцій, технічний стан будівель, тощо. Технічний стан будівлі після довготривалої експлуатації дозволяє прогнозувати можливість їх подальшої експлуатації при дотриманні відповідних умов. Зміни візуального оточення вимагають пошуку нових підходів до відновлення її місця та ролі як об’єкта київського модернізму у містобудівної ситуації, що склалася. Використання методу тріангуляції у містобудівних та архітектурних рішеннях дозволить забезпечити цілісність організації привокзального простору та її завершеність.
Повоєнна відбудова та розвиток інфраструктури авіаційного транспорту: освітній акцент
(Baltija Publishing, 2024-11-07) Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva Galyna
Актуальність. Нагальні проблеми повоєнної відбудови та розвитку інфраструктури авіаційного транспорту потребують вивчення світового досвіту та комплексного підходу до їх розв’язання. Військовий урбіцид унеможливлює аеропортову діяльність; супроводжується знищенням інфраструктурних об’єктів та втратою функціонального значення населених пунктів, розташованих у зонах впливу аеропортів; стає причиною вимушеної міграції населення, зокрема кваліфікованих авіаційних спеціалістів. Загострюються проблеми функціонування авіаційного транспорту як складника основних послуг критичної інфраструктури держави, яке неможливе без забезпечення будівлями, спорудами, обладнанням та відповідними спеціалістами з їх проєктування, будівництва та експлуатації. Методи дослідження – пошук, аналіз та систематизація відкритих даних; системний підхід до вивчення особливостей освітньої діяльності у період воєнного стану, спрямованої на кадрове забезпечення повоєнної відбудови та розвитку інфраструктури авіаційного транспорту, територій, розташованих у зоні впливу аеропортів; кейс-метод. Основні результати. Узагальнений багаторічний досвід організації навчального процесу підготовки спеціалістів для наземного забезпечення функціонування авіаційного транспорту у Національному авіаційному університеті. Висвітлені окремі етапи та результати актуалізації складників навчального процесу в умовах воєнного стан. Проаналізовані причини, які ускладнюють процес актуалізації освітньо-професійних програм в умовах воєнного стану та невизначеності діяльності вітчизняних аеропортів. Досліджені можливості застосування новітніх підходів урбаністики на етапах відбудови та відновлення України для удосконалення ураженої критичної інфраструктури та розвитку територій у зонах її впливу. Подані матеріали стосовно наповнення та оновлення містобудівного складника освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів з будівництва та експлуатації об’єктів інфраструктури авіаційного транспорту. Наведені результати співпраці з зовнішніми стейкхолдерами, зокрема Асоціацією «Аеропорти України» цивільної авіації, Державним підприємством «ДорЦентр». Практична значущість. Отримані результати акумулюють теоретичний і практичний досвід врахування особливостей військового урбіциду у повоєнній відбудові країн; свідчать про дієвість перших кроків актуалізації відповідних освітньо-професійних програм у запропонованому напрямку.
Принципи сталого развитку і проблема природно-техногенної безпеки
(Національний університет "Львівська політехніка", 2011) Соха, Юрій Іванович; Sokha, Yurii Ivanovych
Визначення базових принципів сталого розвитку у контексті вирішення проблем природно-техногенної безпеки допоможе мінімізувати вплив еколого-економічних ризиків на соціально-економічний розвиток, сформувати науково обґрунтовану стратегію захисту суспільства і природи від природно-техногенних катастроф.
Проблеми відновлення будівництва масштабних інфраструктурних споруд після довготривалої перерви
(Державний вищий навчальний заклад "Приднепровська державна академія будівництва та архітектури", 2020-06) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Кафієв Костантин Петрович; Кафиев Константин Петрович; Kafiev K.
Постановка проблеми. Розвиток аеропортів супроводжується будівництвом нових, реконструкцією та модернізацією існуючих будівель і споруд. Цей процес вимагає освоєння великих капіталовкладень, що в сучасних умовах України не завжди припускає безперервне зведення масштабних споруд, до яких може бути віднесений багаторівневий паркінг на 2038 машино-місць в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Мета статті – узагальнити досвід науково-технічного супроводу (НТС) відновлення будівництва масштабної інфраструктурної споруди на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль» після довготривалої перерви та обґрунтувати необхідність виділення організації, методики та складу таких робіт в окремий етап, не передбачений чинними нормами з НТС. Стаття містить систематизацію та аналіз проблем відновлення будівництва масштабних інфраструктурних об’єктів після довго тривалої перерви. Проблеми їх рішення висвітлені на засаді науково-технічного супроводу будівництва (НТС-б) 1-го пускового комплексу паркінгу в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» (коригування). Наведені результати низки науково-технічних робіт. Структуровані характерні види проявів зношування і дефекти конструкцій споруди. Проаналізована реорганізація планувальних рішень привокзальних площ в перебігу реконструкції аеропортів. Висвітлена роль багаторівневих паркінгів в формуванні сучасної технологічної структури аеровокзальних комплексів. Висновки. Закінченню будівництва масштабних споруд після довготривалої перерви обов’язково повинен передувати етап досліджень технічного стану об’єкту. Дослідження повинні тривати і в перебігу продовженого будівництва. Окрім встановлення відповідності технічного стану проєктним рішенням необхідно враховувати і ті зміни, які можуть статися у законодавстві України у галузі будівництва стосовно забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд та основ. На засаді виконання комплексу досліджень необхідне виконання проєкту коригування реально існуючих параметрів технічного стану і конструктивних рішень об’єкту в цілому. Беззаперечними складовими закінчення будівництва, в разі встановлення невідповідності вимогам архітектурних і технологічних норм, повинні бути здійснені коригування планувальних і технологічних рішень первинного проєкта і, в подальшому, їх реалізація. Організаційно комплекс перелічених досліджень повинен об’єднуватися вимогами до робіт з відновлення будівництва, не передбачених чинними нормами з науково-технічних супроводів будівництва та проектування. Враховуючі специфіку проведених досліджень, отриманих результатів та запропонованих рекомендацій та рішень, доцільно вимоги до науково-технічного супроводу відновлення будівництва викласти як зміни до чинних ДБН.

Browse

Browsing Кафедра управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом by Title