Кафедра управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом

Permanent URI for this communityhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65254

Browse

Now showing 1 - 20 of 29

Рекомендації з модернізації інженерного обладнання житлових будинків перших масових серій
(Український центр духовної культури, 2002) Онищук Г.; Дамаскін Б.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Батенко Г.; Саніна Т.; Никоненко В.; Ушакова Т.; Кобеняк С.; Семенюк О.; Громадський Ю.; Розинський Д.
Розроблені на виконання першочергових заходів щодо реалізації Програми реконструкції житлових будинків перших масових серій, затверженною постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.1999 № 820. Рекомендації вмішують характеристики існуючих систем інженерного обладнання житлових будинків найбільш характерних для України серій 1-438, 1-464, 1-480; рішення щодо модернізації обладнання при капітальному ремонті будинків, реконструкції з надбудовою поверхів та мансард, прибудовою додаткових об'ємів, а також із перетворенням квартир першого поверху в нежилі приміщення. Ураховані особливості модернізації інженерного обладнання санітарних вузлів квартир першого поверху, у яких мешкають інваліди-колясочники. Наведені типові рішення з модернізації інженерного обладнання, застосування яких дозволить підвищити ефективність проектування реконструкції будинків, провести уніфікацію елементів, вузлів, технологічних прийомів і привести існуючі рішення до єдиної системи. Ця система гарантує забезпечення необхідного рівня надійності, високоякісних експлуатаційних властивостей, застосування сучасного обладнання, матеріалів та зниження втрат енергії та ресурсів. Наведено загальна оцінка модернізації обладнання. Для інженерно-технічних працівників проектних, будівельно-монтажних та експлуатаційних організацій.
Енергозбереження у житловому фонді: проблеми, практика, перспективи
(НДІпроектреконструкція, 2006) Вольфф, С. Ф.; Онищук, Г.; Вуллкопф, Л.; Ебель, В.; Діфенбах, Н.; Бер, І.; Вуллкопф, У.; Дамаскін, Б.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Марочко, В.; Супрун, С.; Савинкова, І.; Лотоцький, Б.; Кірюшин, В.; Кравченко, Л.
Висвітлено сучасний стан житлової сфери, основні положення державної житлової політики в Україні, ситуація у сфері інвестування енергозбереження, методологія ефективного управління житловим фондом, фінансові механізми залучення інвестицій та технічні аспекти впровадження енергозберігаючих технологій. Віддзеркалена практика реформування житлово-комунального господарства; наведено огляд нормативно-правового забезпечення раціонального використання енергоресурсів в Україні, нормативні вимоги до огороджувальних конструкцій житлових будинків. Систематизовано і впорядковано найбільш поширені технічні рішення енергозбереження, методи та засоби їх реалізації в проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації житлового фонду. Узагальнений позитивний світовий досвід впровадження заходів з енергозбереження, в тому числі в Східній Німеччині та Україні. Призначений для спеціалістів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств та організацій енергопостачання, будівельної та житлово-комунальної галузей, державних та приватних структур з управління житловим фондом, обєднань співвласників багатоквартирних будинків, приватних осіб та ін.
ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції
(Мінрегіон України, 2008) Фаренюк, Г.; Слюсаренко, Ю.; Колесник, Є.; Фаренюк, Є.; Онищук, Г.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Матросов, Ю.; Підгорний, В.; Тимофєєв, М.; Білоус, О.; Петраш, В.; Ковальчук, Ю.
Цей стандарт - настанова встановлює порядок розроблення енергетичного паспорта при проектуванні нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту (термомодернізаціії) та проведення енергетичного обстеження будинків. Цей стандарт-настанова є розвитком положень ДБН В.2.6-31 щодо оцінок параметрів енергетичної ефективності будинків та споруд. Положення, що встановлюються у цьому стандарті-настанові, дозволяють визначити величини розрахункових параметрів та складати розділ проектної документації, що стосується реалізації вимог з енергозбереження та оцінки енергетичної ефективності будтнків згідно з ДБН А.2.2 - 31
ДСТУ Б В.2.2-21:2008 Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків
(Мінрегіонбуд України, 2009) Фаренюк, Г.; Слюсаренко, Ю.; Колесник, Є.; Матросов, Ю.; Ковальчук, Ю.; Онищук, Г.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Тимофєєв, М.; Сахновська, С.; Строй, А.; Чернявський, В.; Чумуріна, О.
Цей стандарт розроблено з метою визначення у натурних умовах показника питомих тепловитрат на опалення будинку та оцінки відповідності показника вимогам ДБН В.2.6-31. Встановлений цим стандартом метод дозволяє визначати загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку. Стандарт є базовим, що забезпечує визначення параметрів енергетичного паспорта будинків при проведенні натурного енергетичного обстеження будинків, що експлуатуються.
Формування будівельного ринку в Україні
(Соха Ю. І., Процак К. В. Формування будівельного ринку в Україні // Вісник Національного університету "Львівська політехника". 2009. №647. С. 203-207., 2009) Соха, Ю. І.; Процак, К. В.
Розглянуто особливості формування будівельного ринку на сучасному етапі господарювання. На основі виконаного аналізу сформовано рекомендації щодо вдоско- налення регулювання конкретного виду діяльності.
ДБН В.3.2-2-2009. Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт
(Мінрегіонбуд України, 2009) Дамаскін, Б.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Білоус, В.; Бондар, В.; Кащенко, Л.; Колодіна, О.; Красовський, Л.; Куценко, В.; Лебедева, З.; Мартищенко, В.; Марочко, В.; Онищук, Г.; Рудь, Н.; Рясна, Л.; Ступнікова, В.; Супрун, С.
Ці Норми застосовуються для проектування реконструкції і капітального ремонту одноквартирних і багатоквартирних житлових будинків із умовною висотою до 73,5 м включно, гуртожитків, спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку і маломобільних груп населення, окремих квартир, надбудованих, вбудованих і прибудованих приміщень незалежно від періоду їх будівництва, конструктивних систем, об'ємно-планувальних рішень, застосованих будівельних матеріалів і виробів, а також поширюються на проектування реконструкції будинків і приміщень різного призначення, що переобладнуються у житлові. Норми обов'язкові для застосування усіма юридичними і фізичними особами на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.
ДСТУ Б А.2.2-8:2010. Проектування. Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації об'єктів
(Мінрегіон України, 2010) Фаренюк, Г.; Колесник, Є.; Фаренюк, Є.; Матросов, Ю.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Сергейчук, О.; Чернявський, В.; Арсірій, М.; Вітвицька, В.; Глікман, Т.; Пирков, В.
Цей стандарт встановлює вимоги до складу, викладення та оформлення розділу "Енергоефективність" при проектуванні житлових та громадських будинків. Розділ є складовою проектної документації, в якому висвітлюютья та узагальнюються рішення проекту з реалізації вимог щодо енергозбереження та енергетичної ефективності будинків згідно з загальними принципами ДБН В.1.2-11. Вимоги встановлюються замовником у "Завданні на проектування" згідно з додатком Д ДБН А.2.2-3. До розділу "Енергоефективність" додається енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31. Складання розділу здіснюється на підставі вимог чинних нормативних документів, що встановлюють вимоги до показників енергоефективності будинків.
Принципи сталого развитку і проблема природно-техногенної безпеки
(Національний університет "Львівська політехніка", 2011) Соха, Юрій Іванович; Sokha, Yurii Ivanovych
Визначення базових принципів сталого розвитку у контексті вирішення проблем природно-техногенної безпеки допоможе мінімізувати вплив еколого-економічних ризиків на соціально-економічний розвиток, сформувати науково обґрунтовану стратегію захисту суспільства і природи від природно-техногенних катастроф.
Ефективність та екологічна роль берегоукріплювальних споруд на дніпровських водосховищах
(Кафедра, 2012) Панасюк, І. В.; Томільцева, А. І.; Мальцев, В. І.; Долинський, В. Л.; Дубняк, С. С.; Дубняк, С. А.; Стружко, А. О.; Збітнєв, А. А.; Panasyuk, I. V.; Tomiltseva, A. I.; Zub, L. M.; Maltsev, V. I.; Dolinsky, V. L.; Dubnyak, S. S.; Dubnyak, S. A.; Struzhko, A. O.; Zbitnev, A. A.
У монографії наведено результати багаторічної роботи з дослідження ефективності берегоукріп- лювальних споруд на дніпровських водосховищах та екологічні наслідки їх застосування. Кам’яно-накидні банкети та бетонні стінки переважно знаходяться у задовільному стані. Піщані примиви є надійним засобом захисту берега та з екологічної, естетичної та соціальної точки зору найприйнятнішим типом берегоукріплення. На сучасному етапі в районах споруд берегоукріп- лення сформувалися багатокомпонентні гідробіоценози, складовою яких є комплекси планктонних організмів, угруповання донних мешканців, зарості вищих водних рослин із відповідними фітофільними зооценозами. За гідробіологічними показниками умови середовища і, зокрема, якість води на досліджених ділянках цілком задовільна (β-мезосапробна зона за фіто-, зоопланктоном та бентосом, клас якості води – задовільно чиста). Заходи берегоукріплення, проведені за прийнятими схемами, сприяють зростанню різноманітності мілководних біотопів, що позитивно впливає на протікання екосистемних процесів у водосховищах. З плином часу споруди берегоукріплення, техногенні за способом виникнення, все більше набувають рис природних оселищ. Досліджені ділянки є територіями, що знаходяться на етапі натуралізації – вторинного відновлення структури природних біотопів в умовах техногенних ландшафтів. Показано, що чим чіткіше проявляються риси натуралізації техногенної берегозахисної споруди, тим краще вона виконує свої функції.
ДСТУ Б EN 15217:2013 Енергетична ефективність будівель. Методи представлення енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель
(Мінрегіон України, 2014) Колесник, Є.; Сплавська, В.; Фаренюк, Є.; Фаренюк, Г.; Дешко, В.; Стрелкова, Галина Георгіївна; Суходуб, І.; Шевченко, О.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Пирков, В.
Цей стандарт є тотожним перекладом EN 15217:2007 Energy performance of buildings – Methods for expressing energy performance and for energy certification of buildings (Енергетична ефективність будівель. Методи представлення енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель). Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
Гідродинамічна небезпека – шляхи з її упередження
(Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова, 2015) Панасюк, І. В.; Томільцева, А. І.; Panasiuk, I. V.; Tomiltseva, A. I.
У статті наведено приклади аварій на гідротехнічних спорудах світу, обґрунтовано заходи щодо забезпечення гідродинамічної безпеки. Висвітлено напрями, методологічні підходи до забезпечення безпеки гідротехнічних споруд, на етапах проектування, будівництва, експлуатації, моніторингових досліджень. Наведено результати наукових досліджень з підвищення надійності гідротехнічних споруд, вирішення цієї проблеми в перспективі.
Сучасна трансформація водозбірних басейнів лісостепових річок
(Київський національний університет будівництва і архітектури, 2015) Зуб, Л. М.; Томільцева, А. І.; Томченко, О. В.
Досліджено стан сучасних земельних ресурсів водозборів річок лісостепової зони України (басейнів річок Рось та Трубіж). Застосовано методи дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Здійснено оцінку сучасної трансформації басейнів малих річок-приток на базі дешифрування супутникових знімків за 2013 рік. Підтверджено надзвичайно високий ступінь порушення природних ландшафтів та їх прогресуючу деградацію.
Екологічні основи управління водними ресурсами
(Інститут екологічного управління та збалансованого природокористування,, 2017) Томільцева, А. І.; Яцик, А. В.; Мокін, В. Б.; Михайленко, Л. Є.; Барановська, В. Є.; Курилюк, М. С.; Овчаренко, І. І.; Чернявська, А. П.; Томільцев, І. М.; Яковлєв, Є. О.; Петрук, В. Г.; Люта, Н. Г.; Лютий, Г. Г.; Саніна, І. В.; Федоровський, О. Д.; Томченко, О. В.; Крижановський, Є. М.; Ящолт, А. Р.; Петроченко, В. І.; Зуб, Л. М.; Гребінь, В. В.; Хільчевський, В. К.; Панасюк, І. В.; Скідан, В. В.; Шинкарук, Л. А.; Гопчак, І. В.; Корбутяк, В. М.; Загоровський, Д. О.; Єзловецька, І. С.; Гуйда, В. В.; Гавриков, Ю. С.; Юречко, Ю. О.
У підручнику наведено комплекс питань з екологічних основ управління водними ресурсами України, висвітлено: характеристику водних ресурсів, їх проблеми в ХХІ сторіччі, визначено шляхи поліпшення екологічної ситуації у сфері водних ресурсів і механізми реалізації екологічної політики у водному господарстві, стратегія екологічно-безпечного користування, забезпечення безпеки гідротехнічних споруд, моніторинг стану водних об’єктів, використання дистанційного зондування Землі для дослідження стану екосистем, нормативно-правові акти із раціонального використання та охорони водно-земельних ресурсів, надано розрахунки з оцінки якості природних вод.
До питання видобутку піщано-гравійної суміші на Дністровському водосховищі
(ПАТ «Укргідроенерго», 2019) Томільцева, А. І.
Висвітлено результати досліджень щодо видобутку піщано-гравійної суміші на Дністровському водосховищі. Особливість антропогенного впливу на водосховища полягає в ускладненнях, що притаманні зміненому гідрологічному режиму на ділянках зарегульованих річок: зменшення швидкості течії, збільшення темпів абразійних та ерозійних процесів на прибережних територіях.
Проблеми відновлення будівництва масштабних інфраструктурних споруд після довготривалої перерви
(Державний вищий навчальний заклад "Приднепровська державна академія будівництва та архітектури", 2020-06) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Кафієв Костантин Петрович; Кафиев Константин Петрович; Kafiev K.
Постановка проблеми. Розвиток аеропортів супроводжується будівництвом нових, реконструкцією та модернізацією існуючих будівель і споруд. Цей процес вимагає освоєння великих капіталовкладень, що в сучасних умовах України не завжди припускає безперервне зведення масштабних споруд, до яких може бути віднесений багаторівневий паркінг на 2038 машино-місць в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Мета статті – узагальнити досвід науково-технічного супроводу (НТС) відновлення будівництва масштабної інфраструктурної споруди на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль» після довготривалої перерви та обґрунтувати необхідність виділення організації, методики та складу таких робіт в окремий етап, не передбачений чинними нормами з НТС. Стаття містить систематизацію та аналіз проблем відновлення будівництва масштабних інфраструктурних об’єктів після довго тривалої перерви. Проблеми їх рішення висвітлені на засаді науково-технічного супроводу будівництва (НТС-б) 1-го пускового комплексу паркінгу в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» (коригування). Наведені результати низки науково-технічних робіт. Структуровані характерні види проявів зношування і дефекти конструкцій споруди. Проаналізована реорганізація планувальних рішень привокзальних площ в перебігу реконструкції аеропортів. Висвітлена роль багаторівневих паркінгів в формуванні сучасної технологічної структури аеровокзальних комплексів. Висновки. Закінченню будівництва масштабних споруд після довготривалої перерви обов’язково повинен передувати етап досліджень технічного стану об’єкту. Дослідження повинні тривати і в перебігу продовженого будівництва. Окрім встановлення відповідності технічного стану проєктним рішенням необхідно враховувати і ті зміни, які можуть статися у законодавстві України у галузі будівництва стосовно забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд та основ. На засаді виконання комплексу досліджень необхідне виконання проєкту коригування реально існуючих параметрів технічного стану і конструктивних рішень об’єкту в цілому. Беззаперечними складовими закінчення будівництва, в разі встановлення невідповідності вимогам архітектурних і технологічних норм, повинні бути здійснені коригування планувальних і технологічних рішень первинного проєкта і, в подальшому, їх реалізація. Організаційно комплекс перелічених досліджень повинен об’єднуватися вимогами до робіт з відновлення будівництва, не передбачених чинними нормами з науково-технічних супроводів будівництва та проектування. Враховуючі специфіку проведених досліджень, отриманих результатів та запропонованих рекомендацій та рішень, доцільно вимоги до науково-технічного супроводу відновлення будівництва викласти як зміни до чинних ДБН.
Реконструкція будинків перших масових серій - засада сталого розвитку мікрорайонів і кварталів міст
(ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", 2021-04-09) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Кафієв, Костантин Петрович; Кафиев, Константин Петрович; Kafiev, K.; Крівєльов, Леонід Іванович; Кривелев, Леонид Иванович; Kriveljov, Leonid
Житлові будинки перших масових серій забудови 60-70 р. р. складають значну частину житлового фонду України. Основні тримальні конструкції більшості серій цих будинків знаходяться в задовільному стані і при належному ремонті можуть експлуатуватися ще 40 - 50 років. Модернізація фонду будинків перших масових серій пов’язана з втручанням у системи мікрорайонів і кварталів, які характеризують масову забудову. Руйнування цих систем суперечить принципам «Сталого розвитку» - «Sustainable development». Цей двослівний термін в Україні має застосовуватися як прямий переклад з мови оригіналу – «Прояви, що підтримують життя». На території України, в 60-70 р.р. були побудовані понад 5000 п'ятиповерхових великопанельних житлових будинків – головним чином серій 1-464 та 1-480. Конструктивні особливості великопанельних будинків дозволяють здійснити їх реконструкцію з обмеженим за розмірами і в часі втручанням в побут мешканців. Така реконструкція передбачає тільки зміну вертикальних розмірів будинку. Найбільш доцільними схемами для реконструкції будинків вказаних вище серій рекомендовані такі, що базуються на надбудові, або надбудові разом з прибудовою невеликих за розмірами у плані ризалітами у внутриквартальному просторі. Проблемою надбудов є застосування в перекриттях останнього поверху плит зі зниженим рівнем тримальної здатності. Виходом є влаштування подвійного роздільного перекриття. Конструктивна система «Фламінго» забезпечує надбудову п’яти поверхів і може бути застосована в якості вертикальних «акцентів» нової квартальної забудови. Технічне рішення системи полягає у створенні П-подібних тримальних рам на власних фундаментах. Ригелі рам стають основою простора, який використовується як технічний поверх. Найбільш придатними для реконструкції є будинки серії 1-480. Сучасні вимоги щодо реконструкції мікрорайонів п’яти поверхової забудови мають полягати в помірному збільшенні кількості поверхів будинків, без збільшення їх розмірів у плані. Надбудова додаткових поверхів має застосовуватися для створення вертикальних акцентів кварталів. Акцентами мікрорайонів повинні стати нові будівлі громадського призначення. Такі архітектурно містобудівні рішення в комплексі відповідатимуть концепції «сталого розвитку».
Розв’язання містобудівних проблем аеропортобудування: освітній акцент
(Baltija Publishing, 2021-10) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna
Сучасна політична й економічна ситуація в країні формує запит на підготовку фахівців із відповідним рівнем професійної компетентності для розв’язання містобудівних проблем розвитку аеропортів – складних елементів транспортної системи. Реалізація стратегій сталого розвитку, поширення сучасних бізнес моделей (Aerotropolis, Airport City, Airport Urbanism), які перетворюють аеропорти у своєрідні урбанізовані утворення, потребують пошуку нових форм, методів і технологій навчання в закладах вищої освіти галузевого спрямування. Низка цих процесів є предметом наукових досліджень фахівців факультету архітектури, будівництва й дизайну Національного авіаційного університету. Досліджуються архітектурне середовище й інфраструктура аеропортів, розвиток яких пов’язаний із розв’язанням містобудівних проблем наближених територій, систем розселення; розвитком неавіаційних видів діяльності, включенням соціокультурного простору аеропортів до психо-географічних карт освоєння міських територій; перетворенням аеропортів на мультимодальні транспортні вузли; підвищенням енергоефективності функціонування аеропортів як частини урбанізованих територій. Результати досліджень впроваджуються в окремі освітні компоненти освітньої програми спеціальності 191 «Архітектура й містобудування».
Роль та значення індустрії туризму й гостинності у розвитку територій, громад, держави
(Львівський торговельно-економічний університет, 2022) Миронов, Ю. Б.; Барна, М. Ю.; Мізюк, Б. М.; Смирнов, І. Г.; Любіцева, О. О.; Білецька, І. М.; Мельник, І. М.; Морохович, В. С.; Topornytska, M. Ya.; Rakowska, J.; Транченко, Л. В.; Транченко, О. М.; Бєлоусова, Н. В.; Скоростецька, О. О.; Трохимець, О. І.; Шелементьєва, Т. В.; Тучковська, І. І.; Hladkui, O. V.; Агєєва Галина Миколаївна; Agieieva Galyna
У монографії проаналізовано проблеми розвитку індустрії туризму та гостинності в Україні, зосереджено увагу на інноваційній діяльності у сфері туристичного та готельно-ресторанного бізнесу. Запропоновано вектори сталого розвитку туризму й гостинності, окреслено напрями формування та розвитку національного туристичного продукту, проаналізовано світову та вітчизняну практику розвитку інклюзивного туризму, запропоновано організаційні, соціально-економічні та маркетингові важелі розвитку індустрії туризму та гостинності, які уможливили б ефективне управління в галузі, забезпечуючи підвищення ефективності та конкурентоспроможності вітчизняної економіки загалом. Монографію адресовано ученим, викладачам, студентам, аспірантам, усім, хто цікавиться питаннями розвитку індустрії туризму та гостинності. Автори статей відповідають за достовірність і вірогідність викладеного матеріалу, правильне цитування джерел та посилання на них.
Туристичний потенціал аеропортів та територій, наближених до них
(Львівський торговельно-економічний університет, 2022-03-20) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna
Концепція сталого розвитку країн визначає шляхи містобудівного освоєння територій та принципи утворення безпечних поселень, в яких на засаді збереження існуючого соціального складу населення та застосування принципів урбанізації забезпечується загальний доступ до дорожньо-транспортної інфраструктури; безпечних, доступних і відкритих для всіх зелених зон та громадських місць, особливо для жінок і дітей, літніх людей та інвалідів. Сучасні тенденції розвитку аеропортів базуються на поширенні бізнес моделі, яка перетворює аеропорти у своєрідні урбанізовані утворення. Така трансформація змінює аеропорти не тільки просторово, але й функціонально. У цих утвореннях теж можуть та вже створюються сприятливі умови для розвитку туризму, рекреацій, місцевої культури, тощо. Не тільки функції «повітряних воріт» туристичних дестинацій, але й особливості містобудівних, архітектурно-планувальних, інженерних та технологічних рішень дозволяють стверджувати, що аеропорти мають ресурси, які можуть бути перетворені на об’єкти туристичного інтересу, а окремі зони аеропорту – на суспільні туристичні ресурси, зокрема, архітектурні та культурологічні. Досліджені відповідні архітектурні ресурси вітчизняних аеропортів, простежена практика перетворення окремих зон на суспільні культурологічні ресурси.
Visitors’ Terraces as Components of the Urban Environment of Airports
(Springer, Cham, 2023-03-09) Agieieva Galyna; Агєєва Галина Миколаївна
The paper covers the results of research on the urbanization processes of airport territories. Ways to remove social barriers and ensure universal access to road infrastructure, recreation and local culture have been explored. The paper represents the experience of arranging visitors’ terraces as components of social and cultural space at the territory of airports. Events and places worth seeing are categorized in 5 parameters. Areas where potential visitors concentrate and attracting sights (3) are defined. Characteristic features of visitors’ terraces intended for attendance, factors (6) for evaluating the arrangement, siting (3) within the system of spatial organization of terminal cities and airports are defined. For the system of spatial organization of the international airport “Boryspil”, 3 options for arrangement of visitors’ terraces are proposed. Each of the options has its advantages and disadvantages. Suggestions are given in order to satisfy the social demand for the visual accessibility of a number of workflow operations in the airports and the environment.

Browse

Browsing Кафедра управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом by Issue Date