Сучасні держави, які вступили у постіндустріальну епоху визначаються новою якістю життя, що вимірюється послугами, які стають доступними для всіх. Постіндустріальна держава базується на нових
принципах соціально-технологічної організації і новому способі життя, воно витісняє індустріальну систему, так само, як остання колись витіснила аграрну. За теорією Д. Белла, вимоги нового способу життя концентруються навколо двох сфер, які є фундаментальними для цього способу життя, як здоров’я і освіта.