Монографія "Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання"
Permanent URI for this collection
Browse
Browsing Монографія "Історико-культурна спадщина: збереження, доступ, використання" by Issue Date
Now showing 1 - 20 of 26
Results Per Page
Sort Options
- ItemАрхівні інформаційні ресурси в умовах пандемії: до питання про створення інформаційного ресурсу «Місця пам’яті української дипломатії»(Національний авіаційний університет, 2021) Матяш, Ірина; Matiash, IrynaОкреслено виклики, що постали перед архівами та дослідниками у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з загрозою для здоров’я людей, що її спричинила пандемія коронавірусної хвороби через поширення вірусуSARS-CoV-2. Вказано на спільність проблеми для всіх інститутів пам’яті (архівів, бібліотек, музеїв) та проаналізовано напрямки роботи Державної архівної служби України і державних архівів щодо розширення доступу до архівних інформаційних ресурсів. Розглянуто можливості інтеграції державного сектору у сфері архівної справи з осередками громадянського суспільства. На прикладі інформаційного ресурсу – віртуального історичного проєкту «Місця пам’яті української дипломатії» – окреслено шляхи ефективної взаємодії архівістів, науковців і дипломатів щодо забезпечення доступу до джерел інституційної історії української дипломатії.
- ItemІнтеграція бібліотек до цифрового інформаційного простору у закладах освіти: тенденції та проблеми у період COVID-19(Національний авіаційний університет, 2021) Отамась, Інна; Otamas, Inna OОскільки світ реагує на пандемію COVID-19, то більшість урядів тимчасово закрили всі навчальні заклади. Отже, відбувається перехід на дистанційне навчання у значному масштабі. Заклади освіти намагаються організувати навчання використовуючи інтернет технології, студенти масово використовують електронні книги, застосовуючи електронне навчання, дослідники використовують переважно електронні журнали. В усьому світі Академічні бібліотеки створюють потужні цифрові бібліотеки, відцифровують бібліотечні фонди, які допомагають читачам отримати інформацію. ЮНЕСКО та Бібліотекою Конгресу США розроблено Світову цифрову бібліотеку, здійснено новаторську спробу розвинути міжкультурне взаєморозуміння, забезпечити доступ до цифрової спадщини з 200 країн. Як і в багатьох професіях, у бібліотечній справі мають відбутися кардинальні зміни завдяки розвиткові цифровізації та штучного інтелекту. У звіті Association of Research Libraries зазначено, що існують три категорії термінових змін: зміни у взаєминах дослідницької бібліотеки з інституційними партнерами; зміни в організації дослідницьких бібліотек; зміни у навичках працівників бібліотек та користувачів бібліотечними електронними фондами.
- ItemConcept of a document and documents’ transformation as technology changes(National Aviation University, 2021) Kontrimavičienė, Danutė; Контрімавічене, ДанутеThe end of the 20th century marked the beginning of the document digitalisation process which caused various discussions among professionals regarding the concept of documentation and the main differences between physical medium and digital medium. Some concerns were raised regarding the lack of ability to identify the integrity, immutability and authenticity of such documents – the three qualities integral for any document. Analogue documents (written, photographic or audiovisual documents) are inseparable from the medium, then their authenticity and originality can always be verified by technical means. Thus, the question of how digital born documents should be handled and whether the lack of processes to identify the validity of such document makes them automatically not integral, immutable, and authentic remains. While digital documents are simple to transfer and easy to reproduce, they are difficult to authenticate and might cause difficulty to view and use in the future.
- ItemІмплементація комунікаційних елементів у роботі музейної установи(Національний авіаційний університет, 2021) Василенко, Дар’я; Бутко, Лариса; Vasylenko, Daria; Butko, LarysaУ статті висвітлюється роль і місце музею в сучасному соціокультурному просторі, розглядаються можливості реалізації елементів комунікації на прикладі музейних установ України. Метою дослідження є аналіз впровадження елементів комунікації в процесі модернізаційного розвитку в музейних закладах та її вплив при підвищенні рівня музейної галузі в контексті культурно-просвітницької діяльності музеїв. У дослідженні використано декілька традиційних загальнонаукових комплексів (детермінованість, репрезентація, єдність протилежностей) та методів (аналіз та синтез, систематичний та структурний, опитування, контент-аналіз, спостереження, статистика), пов’язаних із музейною діяльністю. Автори представили основні комунікативні елементи діяльності музею: оцифрування (з використанням ІТ-технологій), інновації в управлінні персоналом, PR-технології. Визначено, що головним принципом сучасної музейної комунікації є принцип гнучкості, тобто необхідність оптимального зв’язку традиційних та інноваційних елементів музейної комунікації у сучасному культурному розвитку суспільства. Передача інформації у музейному просторі означає, що експозиція музею як дійсна модель за допомогою конкретних музейних предметів показує не лише факти, а й думки, точки зору та ставлення до них. Усе це може вплинути на свідомість відвідувачів та створити необхідні контекстуальні судження, наприклад, про історію якоїсь події. У висновках зазначено, що реалізація елементів комунікації в українському музейному просторі повинна мати чітко окреслений характер, визначені цілі, цільову аудиторію і, звичайно, вже підготовлений медіаконтент (статті, відео-, аудіоматеріали, презентації).
- ItemОрганізація доступу до архівних документів в умовах COVID–19: досвід архівних установ України(Національний авіаційний університет, 2021) Свердлик, Зоряна; Sverdlyk, ZorianaУ статті на основі законодавчих актів, нормативно-правових документів розглянуто питання організації архівними установами доступу до архівних документів в умовах поширення на території України респіраторної хвороби COVID-19. Архівні установи одразу після появи повідомлень про поширення інфекції мали швидко зорієнтуватися та виробити стратегію подальшої діяльності, не порушуючи прийнятих законів та діючи в межах виданих центральною владою розпоряджень. З огляду на зростання останнім часом серед дослідників, науковців, усіх зацікавлених інтересу до інформації з архівних документів, перед працівниками архівних установ постало важливе завдання: організувати доступ до архівних документів в умовах дії карантинних обмежень. Тому важливим є питання аналізу конкретних кроків, що здійснювалися керівництвом та працівниками архівів, а також підпорядкованих Державній архівній службі (Укрдержархіву) науково-дослідних установ щодо забезпечення доступу дослідників до архівних документів без шкоди для їхнього здоров’я та загрози життю. Продемонстровано мережу архівних установ України та структуровано інформацію про їхню роботу щодо надання доступу користувачів до документів Національного архівного фонду в умовах обмеження роботи читальних залів. Проаналізовано зміст прийнятих Укрдержархівом наказів щодо протидії поширенню коронавірусної хвороби на території архівних установ України. Виокремлено ключові напрями у наданні доступу до архівних документів за умови повного припинення роботи читальних залів, простежено зростання онлайн-активності архівних працівників на шляху розміщення копій архівних документів, описів фондів для їх використання широким загалом дослідників.
- ItemАктуалізація особових документів видатних українців в проєктній та виставковій діяльності державних обласних архівів України(Національний авіаційний університет, 2021) Курченко, Тетяна Євгенівна; Kurchenko, TetianaУ сучасному суспільстві архіви відіграють важливу функцію: формують, зберігають, опрацьовують, популяризують історичну спадщину українського народу. Наразі особливої актуальності набуває популяризація «мікроісторії», регіонального контенту архівних фондів, персоніфікації історії, що мають потужний виховний ефект, сприяють формуванню стійких зв’язків між архівними установами і місцевою громадою. В умовах розбудови незалежності України на тлі гібридної агресії надзвичайно важливим є оприлюднення та популяризація документальних свідчень про знакові постаті державотворення, українських світочів науки, освіти і культури та виховання громадян на прикладах їх життєвого шляху і творчого доробку. У статті розкрито проблему актуалізації особових документів, що зберігаються в державних архівах областей України. Встановлено, що для популяризації таких документів обласні державні архівні установи використовують традиційні та сучасні засоби й інструменти, серед яких чільне місце посідають онлайн-виставки та міжінституційніпроєкти. Автор статті, узагальнивши досвід роботи українських державних обласних архівних установ з популяризації особових документів загальнонаціонального та регіонального значення, прийшов до висновку про доцільність та ефективність використання проєктної та виставкової діяльності з цією метою. Автор вважає важливим популяризацію досвіду державних архівів областей України з оприлюдненню особових документів серед широкої архівної спільноти, працівників інших інформаційних установ та інституцій соціальної пам’яті.
- ItemКультурно-освітня діяльність установ соціальної пам'яті в мережі «Інтернет» у сучасних умовах(Національний авіаційний університет, 2021) Паскал, Жанна Валеріївна; Paskal, ZhannaУ статті, на основі проаналізованої з офіційних джерел інформації, розглянуто культурно-освітню діяльність музеїв, архівів та бібліотек України в період введення карантинних заходів, пов’язаних з пандемією COVID-19. Акцентовано увагу на інформаційні, освітні, наукові заходи, реалізовані установами соціальної пам’яті через офіційні вебсайти, соціальні мережі, програмні засоби онлайн-спілкування. Встановлено, що робота обраних для аналізу Музею Ханенків і Музею мистецтв значною мірою перемістилася в інтернет, проте характеризувалася активністю, новизною та значним інформаційним наповненням. Музеями було розроблено інтерактивні майстер-класи для дітей, різноманітні освітньо-пізнавальні презентації, онлайн-виставки та лекції. Натомість діяльність досліджуваних архівних установ (ЦДКФФА ім. Г. С. Пшеничного та Державний архів Миколаївської області) із початком дії карантинних обмежень концентрувалася насамперед на оперативному розширенні доступу до архівних матеріалів шляхом збільшення об’ємів їх оцифровування та розміщення на офіційних сайтах. Розглянуто і ступінь пристосованості бібліотек (Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого та Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка) до нових умов і встановлено, що останні досить добре організували роботу із забезпечення користувачів необхідними матеріалами. Під час дослідження використовувалися методи порівняння, синтезу і аналізу, ретроспективний і статистичний. Виокремлено ключові напрямки в культурно-освітній діяльності досліджуваних інституцій.
- ItemІнформаційний портрет університету: інноваційні інформаційні та комунікаційні технології(Національний авіаційний університет, 2021) Федушко, Федушко; Fedushko, SolomiiaВ Україні відбуваються складні процеси, які сприяють активній трансформації нашого суспільства до інформаційного. Під час швидкого переходу суспільства на дистанційну роботу, який був спричинений всесвітнім карантином, став очевидним недостатній рівень популяризації університету в якісно нових умовах віртуального простору. У дослідженні здійснено аналіз віртуального представництва університетів у час стрімкого розвитку інформаційних і комунікаційних технологій та активного впровадження дистанційного навчання. Досліджено, що великі державні університети володіють значним інформаційним потенціалом. При ефективному використанні цей потенціал може дати принципову перевагу над конкурентами, сформувати довготривалий суспільний ефект та закріпити лідерські позиції в окремих напрямах діяльності університету та дасть можливість розробити антикризові технології.
- ItemІнтернет-комунікації архівів України(Національний авіаційний університет, 2021) Божук, Людмила Володимирівна; Bozhuk, LiudmylaУ статті розглядаються інтернет-комунікації архівів України з представлення архівного інформаційного ресурсу у віртуальному просторі. Охарактеризовано цифрові комунікаційні інструменти архівів для популяризації національного культурного надбання. З’ясовано, що електронні інформаційні ресурси архівів у вигляді оцифрованих документів наразі є найбільш ефективною формою залучення до наукового обігу величезних масивів документів, що містяться у фондах державних архівів України, забезпечення широкої громадськості соціально значущою ретроспективною документальною інформацією, важливим інструментом якісного дистанційного обслуговування користувачів. Виявлено наявність у кожного державного архіву України вебсайту, що є невід’ємною складовою його інформаційної діяльності та різнобічної взаємодії із суспільством і державою. Здійснено контент-аналіз вебсайтів державних архівів України як важливого інструменту репрезентації електронних інформаційних ресурсів Національного архівного фонду користувачам архівних інформаційних послуг та висвітлено його результати. Встановлено, що ефективність функціонування вебсайту як інструменту взаємодії із широкою громадськістю залежить від постійного оновлення та наповнення його якісним інформаційним контентом, передовсім оцифрованими документами, що репрезентують національну історико-культурну спадщину.
- ItemТехнології просування інтересів України Світовим Конґресом Українців(Національний авіаційний університет, 2021) Бем, Наталія; Bem, NataliiaСвітовий Конґрес Українців (СКУ) як впливова міжнародна організація відіграє значну роль у просуванні інтересів України у світі, докладає значних зусиль для того, щоб правдиво показувати події в Україні, протистояти дезінформації, перешкоджати зусиллям Москви представляти Україну як територію хаосу в очах міжнародної спільноти.
- ItemРозроблення освітнього ресурсу для вивчення графічного редактора Adobe Photoshop(Національний авіаційний університет, 2021) Храбуст, Cофія; Марковець, Олександр; Клиніна, Тетяна Сергіївна; Hrabust, Sofia; Markovets, Оlexander; Klynina, ТetianaУ роботі проаналізовані найпопулярніші інтернет-ресурси для отримання освітніх послуг. Особливу увагу приділено дослідженню вебплатформи Moodle, яка використана для розроблення освітнього ресурсу вивчення графічного редактора Adobe Photoshop. Встановлено переваги і недоліки цієї платформи. На основі проаналізованої вебплатформи здійснено документаційне забезпечення освітнього вебресурсу, а також кроки до розроблення вебресурсу за допомогою вебплатформи Moodle. За допомогою дерева цілей визначено основні завдання при створенні освітнього ресурсу. Побудовано інформаційні та функціональні моделі освітнього вебресурсу, які допоможуть визначити етапи його розробки та наповнення навчальними матеріалами. Запропоновано оптимальну структуру курсу для вивчення графічного редактора Adobe Photoshop та подано перспективи впровадження освітнього вебресурсу.
- ItemВплив соціальних мереж на трансформацію образу архівів у соціокультурному та інформаційному просторі(Національний авіаційний університет, 2021) Палієнко, Марина; Paliienko, MarynaРозглядаються новітні тенденції у виробленні контенту соціальних мереж, пов’язані з популяризацією та просуванням інформації про діяльність архівних установ. Аналізується рівень соціальної активності архівних установ України в інформаційному просторі. Характеризуються інформаційно-комунікативна, презентаційна, просвітницька функції створених українськими архівами сторінок у соціальних мережах. Окреслюються фактори, які впливають на взаємодію з інтернет-аудиторією та популяризацію сторінки. Визначається вплив соціальних мереж на поширення інформації про діяльність та місію архівів, сприйняття та еволюцію образу архівів у соціокультурному та інформаційному просторі. Наголошується на значенні представлення архівних інформаційних ресурсів у соціальних медіа задля популяризації історико-культурної спадщини, промоції національних цінностей та державних інтересів.
- ItemПроблема актуалізації історичної пам’яті у контексті політичного впливу регіональних еліт Сумщини(Національний авіаційний університет, 2021) Бевз, Тетяна Анатоліївна; Bevz, TetianaУ статті проаналізовано роль регіональних політичних еліт Сумщини в актуалізації історичної пам’яті. Зазначено, що політика пам’яті виступає символічним ресурсом регіональних політичних еліт. Показано, що регіональні політичні еліти, з одного боку, «можуть створювати сприятливий ґрунт для зростання множинних ідентичностей», а з іншого – «здатні стимулювати зростання полярних і конфліктних ідентичностей». Акцентована увага на тому, що історичне минуле стає ідеологічним сьогоденням. Показано, що базовим чинником для регіональної політичної еліти Сумщини у процесах актуалізації історичної пам’яті була символічна репрезентація минулого, насамперед, історії регіону. Визначено, що пам’ять покликана не лише відображати минуле, а й формувати його сенс для сучасності. В умовах сьогодення є великий громадський запит на формування, відновлення, збереження, транслювання, зчитування і утвердження історичної пам’яті. І у цьому контексті нагальною вимогою до центральної влади та регіональної політичної еліти стає потреба активно формувати загальнонаціональну політику історичної пам’яті.
- ItemLithuanian State Archives – 100(National Aviation University, 2021) Gudelis, Darius; Baranauskaitė, Milda; Mozūras, Dovydas; Kontrimavičienė, Danutė; Гуделіс, Даріус; Баранаускайте, Мілда; Мозурас, Довидас; Контрімавічене, ДанутеThe Lithuanian state archives are commemorating their 100th anniversary this year. Historically, the origins of the documentary heritage of the Lithuanian state can be traced back to the time of the Grand Duchy of Lithuania. Throughout history, despite changes in the system of state archives, their main function and purpose have not changed. They continue to treasure and preserve the state's documentary heritage. Over the course of 100 years, the structure and subordination of the state archives have changed several times, documents moving from one premise to another, technologies regarding document storage constantly improving. The Lithuanian state archives were officially established on October 19th, 1921, when the Minister of Education of the Republic of Lithuania approved the Statute of the Central State Archive and appointed its director. This statute stated that the archive should preserve all existing state and municipal documents acquired before the establishment of the Republic of Lithuania. It must also maintain the liquidated and non-essential documents of these organizations and collect documents of state, public and scientific value from private people and public organizations.
- ItemСтворення інноваційного клімату як передумова управління нововведеннями у бібліотеці(Національний авіаційний університет, 2021) Біловус, Леся; Васильків, Олена; Bilovus, LesiaУ статті порушуються питання створення інноваційного клімату як важливої передумови управління нововведеннями в бібліотеці. Процеси, що відбуваються в сучасному суспільстві, ставлять бібліотечних фахівців перед необхідністю постійного пошуку нових ідей, форм, засобів і методів роботи, управлінських дій, аналізу своєї діяльності. Специфічність інновацій пов’язана з тим, що вони завжди містять нове вирішення актуальної проблеми, дозволяючи отримати результати, які мають новаторський зміст. Інновація в бібліотечній справі – це створення принципово нових зразків діяльності, що виходять за межі нерегламентованих норм та виводять професійну діяльність на принципово новий якісний рівень.
- ItemНауково-просвітницький проєкт Українського інституту національної пам’яті «Український південь»(Національний авіаційний університет, 2021) Юрченко, Ольга Андреевна; Yurchenko, OlhaУ статті розглянуто та проаналізовано інформаційну діяльність Українського інституту національної пам’яті, здійснення науково-просвітницького проєкту «Український південь» (2020-2021), присвяченого розкриттю маловідомих сторінок історії Південної України та спростуванню російських імперських міфів про цей край. У рамках проєкту були підготовлені історичні інформаційно-аналітичні матеріали з даного питання та інформація про час заснування південноукраїнських міст Дніпра, Маріуполя, Первомайська, Овідіополя, Одеси. За підтримки Українського інституту національної пам’яті була видана колективна монографія «Нариси історії розвитку Південної України у XV-XVIII ст.» накладом 600 примірників. Монографія розкриває різні аспекти історії поселень на півдні України цього періоду та механізми символічного привласнення даного простору, що використовувалися Російською імперією. У грудні 2020 р презентація монографії відбулась у Києві, Дніпрі та Одесі (у тому числі й в режимі онлайн – через карантин у зв’язку з поширенням епідемії коронавірусу). Створено серію анімаційних відеороликів про історію степової України під загальною назвою «Південь без міфів». Серія включає 5 відеороликів: 1) «Український південь. Історія Білгород-Дністровського», 2) «Український південь. Я-мазепинець», 3) «Український південь. Рання історія Одеси», 4) «Український південь. Некрасівські козаки», 5) «Український південь. Ханська Україна». Відео було опубліковано у січні-лютому 2021 року.
- ItemКомунікації з громадськістю в системі державних архівних установ України(Національний авіаційний університет, 2021) Тюрменко, Ірина Іванівна; Tiurmenko IrynaУ статті проаналізовані законодавчо-правові акти, що стосуються становлення та розвитку інститутів громадянського суспільства в Україні. Звернено увагу на імплементацію норм законодавства щодо розвитку комунікацій із громадськістю у діяльностідержавних архівів України. Розглянуто основні положення стратегічного планування в архівній сфері, щорозроблені Державною архівною службою України та групою державних архівних установ; висвітлені пріоритетні напрями розвитку архівної галузі, у тому числі і налагодження взаєморозуміння з громадськістю. Розкрито зміни в управлінні комунікаціями вУкрдержархіві. На конкретних прикладах показана реалізація політики прозорості та відкритості у діяльності державних архівів України. Охарактеризовано напрями співпраці з громадськістю через інформування, консультування, діалог, партнерство. Визначено інструменти комунікаціїархівів із інститутами громадянського суспільства та громадськістю.Звернено увагу на необхідності посилення розвитку партнерських відносин та залучення меценатів до реалізації суспільно важливих проєктів
- ItemПрограма ЄС «Креативна Європа» в Україні: інформаційний ресурс до дисциплін інформаційно-комунікаційного циклу(Національний авіаційний університет, 2021) Ількова, Оксана Григорівна; Ilkova, OksanaУ дослідженні проаналізовано досвід України в програмі ЄС «Креативна Європа», охарактеризовано діяльність Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні, описано грантові можливості підпрограм культура, медіа, міжсекторальна співпраця, представлені історії успіху українських організацій у спільній реалізації конкурсних пропозицій «Проєктів міжнародної співпраці» та інших аспектів культурного, креативного, аудіовізуального секторів Програми. Джерелами інформації дослідження стали: дані Національного бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні, Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського культурного фонду; чинні в Україні нормативно-правові, законодавчі акти; інформація з порталів новин та ін. Опрацьовано та узагальнено офіційні дані Програми діяльності «Креативна Європа» в Україні за 2016–2020 роки, сформовано висновки, окреслено перспективи нової Програми на 2021–2027 роки. Робиться спроба проаналізувати програму ЄС «Креативна Європа» в Україні у якості інформаційного ресурсу для викладання навчальних дисциплін спеціальності 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа».
- ItemЦифрові інструменти візуалізації інформації у викладанні дисципліни «Міжнародна інформація та бізнес»(Національний авіаційний університет, 2021) Халецька, Леся Пилипівна; Khaletska, LesiaОднією з найприкметніших ознак сьогодення у багатьох сферах діяльності, зокрема й у сфері освіти, є перенавантаження інформаційними потоками в умовах інформаційного вибуху. Його наслідком є як ускладнення процесу управління інформацією, так і ускладнення процесу навчання для всіх його суб’єктів. Враховуючи цей факт, а також особливості мислення сучасного покоління здобувачів освіти, зокрема вищої, необхідним є запровадження ефективних у сучасних умовах технологій навчання. Це включає в себе зокрема здійснення спеціальної підготовки навчального матеріалу перед його поданням здобувачам вищої освіти. Саме візуалізація надає можливість представити інформацію у доступному, зрозумілому для сприйняття вигляді, у чітких, логічно вибудуваних формах. Метою дослідження є розкриття ролі візуалізації інформації в освітньому процесі, з’ясування змісту поняття «візуалізація інформації» та суміжних понять, надання загальної характеристики засобам і прийомам візуалізації, цифровим інструментам візуалізації, представлення можливостей і досвіду використання цифрових інструментів візуалізації інформації під час вивчення дисципліни «Міжнародна інформація та бізнес».
- ItemСоціальні мережі як локальний інформаційний ресурс для бібліотечного закладу територіальної громади(Національний авіаційний університет, 2021) Горова, Віталіна; Gorova, VitalinaСтаття присвячена дослідженню особливостей застосування соціальних мереж як одного із доступних інструментів і важливих складових інформаційного простору територіальної громади в Україні (на прикладі бібліотечних установ об’єднаних територіальних громад у Вінницькій області). Зроблено спробу структуризації їх функцій і можливостей для місцевої бібліотечної установи. З-поміж різних видів соціальних мереж приділено увагу найпопулярнішій – фейсбук, розкрито переваги користування нею. На основі дослідження офіційних сторінок/груп на фейсбуці бібліотечних закладів адміністративних центрів міських об’єднаних територіальних громад у Вінницькій області з’ясовано тематику та якість інформаційного контенту. Також простежено рівень комунікаційної активності підписників/учасників. Проаналізувавши рівень залученості аудиторії (кількість підписників відносно чисельності населення громади), публікаційної активності (кількість дописів на день/місяць), активності користувачів (сукупність реакцій на публікацію), зворотного зв’язку (наявність кнопки швидкого доступу), отримано дані, що засвідчують середній показник наявності дописів на сторінці/у групі місцевої бібліотечної установи, для якого характерним є нерегулярність їх виходу. Зроблений зріз показує, що локальні бібліотеки не використовують повною мірою можливості фейсбуку. У першу чергу потребує підвищення рівень залучення аудиторії та активність користувачів (реагування на дописи). Цього можна досягти за рахунок розширення тематики і підвищенням якості інформаційного контенту, а також працюючи над збільшенням органічного охоплення.