Національна ідентичність в мові і культурі. ХІV Міжнародна конференція

Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/50958

Збірник містить тексти доповідей ХІV Міжнародної конференції з питань національної ідентичності в мові і культурі, що відбулася 21-22 квітня 2021 року на кафедрі іноземних мов та прикладної лінгвістики факультету лінгвістики та соціальних комунікацій Національного авіаційного університету (м. Київ, Україна).

Browse

Now showing 1 - 20 of 74

"Людина на війні" як герой роману Марії Матіос "Букова земля"
(Талком, Київ, 2021-04) Крупка, Мирослава Анатоліївна
У знаковому романі сьогодення «Букова земля» Марії Матіос художній світ окреслюється численними сюжетними лініями, що охоплюють різні просторові та часові площини української історії. Події Першої світової війни спроєктовано через декілька інтерпретаційних моделей, що включають рецепцію як приватної, так і публічної історій. Центральний наратив конструює політичне осмислення війни. Визначальною у романі є думка про безсенсовість та антигуманність мілітарних подій. «А дві ворожі армії, кожна із тисячами озброєних людей, просякнутих ненавистю і бажанням крові і помсти, люто змагалися у вбивстві одна одної. І ніхто й нікому не міг би тоді пояснити, навіщо потрібні цілі ріки людської крові, щоб одним захопити шмат чужої землі, а іншим – її не віддати, бо вона своя».
До питання освіти як чинника життєвої необхідності сучасного покоління корінної молоді Північної Америки у творчості Шермана Алексі
(Талком, Київ, 2021-04) Березнікова, Наталія Іванівна
Література корінних письменників Північної Америки кінця ХХ та начала ХХІ століть розглядає важливі фактори для корінних народів. Відповідно до досліджень науковців, половина індіанського населення, яке проживає у штатах, перемістилась до великих міст. Проблема самовизначення урбанізованого корінного населення залишається відкритим до обговорення письменниками-нативістами. Покоління старших представників корінних народів дбає про важливість збереження національного коріння, пам’ять про історію народів американського континенту для підтримки своїх нащадків, що намагаються знайти своє місце у швидкому ритмі великих міст.
Українське село кінця ХІХ століття в мемуарній рецепції С. Єфремова
(Талком, Київ, 2021-04) Галич, Олександр Андрійович
Відомому українському вченому та політичному діячеві С. Єфремову належать мемуари «Про дні минулі», що були вперше надруковані окремим виданням десять років тому, а писалися в 1920 – 1921 роках, коли автор перебував на нелегальному становищі, переховуючись від репресій радянської влади поблизу Києва та й у самому місті до того часу, поки у квітні 1921 року його не амністували. Мемуари виявилися недописаними С. Єфремовим, події в них закінчуються 1906 роком. Значна частина спогадів С. Єфремова присвячена згадкам про українське село вісімдесятих років ХІХ ст. У ХХ ст. багато українських письменників у мемуарах описували село («Казка мойого життя» Б. Лепкого, «Зачарована Десна» О. Довженка, «Моя Минківка» В. Минка, «Зустрічі і прощання» Г. Костюка тощо). Село для українських письменників – це часто сакральний світ, у якому панує духовність, доброта, справедливість, природа постає одухотвореною та міфологізованою. Хоча мемуари С. Єфремова писалися в час, коли в українській літературі домінував модернізм, їхній автор відстоював позиції реалістичного зображення дійсності, наслідуючи традиції, закладені ще І. Нечуєм Левицьким і Панасом Мирним.
Культура як фактор соціального та духовного розвитку особистості
(Талком, Київ, 2021-04) Маршицька, Вікторія В'ячеславівна
Більшість дослідників суттєвою рисою глобалізації визнає її істотний вплив на суспільство, на особистість кожного суб'єкта глобалізації, але в реальності нова світоглядна система онтологічних, гносеологічних і аксіологічних орієнтирів не корелюється з традиційно локальними, національними процесами, що ускладнює гармонізацію відносин особистості і нової форми соціальності, народженої глобалізацією. Дослідження освіти не лише як окремої соціальної системи, але й освітнього характеру соціальних змін загалом створює важливі теоретичні та практичні перспективи для переосмислення ролі особистості у розвитку суспільства – від локального до глобального рівня.
Національна-культурна ідентичність у німецькому щоденнику "Eine Frau in Berlin" і американському романі "Ardor"
(Талком, Київ, 2021-04) Пархоменко, Алла Федорівна
Kyiv, або Kiev, Микола Гоголь, або Николай Гоголь – як власні імена, так і географічні назви часто-густо стають полем політичної чи мовно-культурної битви через свою виразну національну ідентичність. Проте в глобалізованому світі ситуація змінюється і ускладнюється через високу мобільність людей, безпосередню взаємодію різних культур і мов, стрімкість соціально-політичних процесів, інтернаціналізацію брендів, кухонь, творів мистецтва тощо. У цьому процесі нації перейменовують себе і свою географію (від назви країн до назви вулиць), переосмислюють свою культурно-історичну ідентичність, а власні назви перестають бути виразниками певної національно-культурної ідентичності.
Флористичні образи в казках та історіях Г.-Х. Андерсена
(Талком, Київ, 2021-04) Бакіна, Тамара Степанівна
Використання флористичних образів у казках Андерсена – периферійний, але значимий елемент його текстів. Казки та історії „ виростають з дійсності”, послідовно й точно відтворюють побутові реалії, уявлення і звички людини початку ХIХ століття: прогулянки на природі – у парку, саду, лісі – стають важливим фактом дійсності та фактором творчості для митця, відбивають філософію, естетику романтичного стилю . Іншою, відмінною від попередньої епохи, виявляється семантика ландшафту, рослин, квітів.
Гендерність і тілесність у творчості автохтонних письменників Північної Америки
(Талком, Київ, 2021-04) Побережна, Вікторія Олександрівна; Кашпіровська, Валентина Вікторівна; Чумаченко, Сергій Сергійович
На даний момент не існує жодного сумніву, що у формуванні літературної традиції індіанських народів не останню роль відіграють процеси деколонізації. Індіанські автори на зразок Н.Скотта Момадея, Ігнатії Брокер, Леслі Мармон Сілко, Джорданa Вілерa декларують свою творчість як ідеологічно заангажовану і стверджують у ній національну ідентичність поневолених народів Північної Америки, звертаючись до національного тубільного спадку, що довгий час вважався неважливою відмираючою культурною складовою американських індіанців. Важливу роль у цьому спадку відіграє концепт тілесності і сексуальності. Літературно-тілесний дискурс як ціннісно-світоглядний сегмент картини світу цих авторів є особливим способом оприявлення авторської свідомості в художньому тексті. Так О.Шостак зауважує, що «уявлення про стать і сексуальність у корінних общинах Північної Америки значно відрізнялося від тих, що мали їхні іспанські, французькі й англійські завойовники. У багатьох корінних суспільствах розрізняли третю і четверту стать, які визначали ролі тих членів громади, чия гендерна ідентичність не збігалася із природною статтю. Так, наприклад, у народу зуні гендерну орієнтацію вважали радше «набутою, а не вродженою рисою. Біологічна стать не диктувала ті ролі, які обирала собі людина».
Национальное - важное составляющее литературного творчества
(Талком, Київ, 2021-04) Кацев, Александр Самуилович
Менталитет, как известно, национальный образ мира. Он присутствует в художественной словесности, начиная с фольклора. Нравственные приоритеты становятся содержанием различных жанров, существующих во временных просторах, опережая письменность, с появления которой оставляя важный след в письменных произведениях разных эпох.
AI, NI and national languages: interaction possible?
(Talkom, Kyiv, 2021-04) Snegireva, Elizaveta
We always seem to live in interesting and exciting times, the times of change. This current junction is a rather unique one. It seems that never before in all of its history the humankind had to make a choice between AI/ robotization and human-bondage retainment scenarios. Even in the times of the First Industrial Revolution the newly developed automatic machines exercised a lesser effect onto people’s lives, minds, ways of life, and became indispensable at narrower territorial expanses.
Жанротвірні елементи літератури жахів
(Талком, Київ, 2021-04) Трофименко, Анастасія Валентинівна
Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю ґрунтовного дослідження жанрових особливостей літератури жахів, її сюжетних матриць і принципів моделювання художньої картини світу. Еволюція літератури жахів досить складна. По-перше, термін «література жахів» з’являється набагато пізніше, ніж ґатунок такої літератури, який включає в себе цілий корпус творів, об’єднаних спільною жанровою матрицею. Відсутність однієї загальної назви для творів, об’єднаних спільною жанровою матрицею, спричинило плутанину в розмежуванні жанро-видових зв’язків. По-друге, є проблема термінологічної впорядкованості, зумовлена специфікою перекладу понятійного апарату. Зокрема, у світовому літературознавстві використовується термін «horrorliterature» на позначення цілого виду літератури жахів, який включає в себе кластер жанрів готичної-літератури незалежно від форми. Проте для вітчизняного літературознавства близькими залишилися терміни чорний роман / leromannoir (М. Бахтін) , готичний роман / gothic romance (Ю. Лотман).
Внесок В.М. Ганцова та Є.К. Тимченка у становлення та розвиток української мовознавчої науки
(Талком, Київ, 2021-04) Довбня, Людмила Еммануїлівна; Товкайло, Тамара Іванівна
Вагоме місце в історії становлення української лінгвокультурологічної спадщини по праву належить Всеволодові Михайловичу Ганцову (1892-1979), котрий, як і переважна більшість знакових у науці постатей, зазнав репресій і впродовж усього життя потерпав від цинічних і жорстоких рішень тодішньої влади. Саме із цієї причини він не залишив по собі великої кількості напрацювань, проте ті 16 розвідок, що вийшли з-під його пера, мають велику наукову цінність у сфері українського мовознавства.
Assessment techniques for the flipped classroom
(Talkom, Kyiv, 2021-04) Konoplianyk, Lesia; Копопляник, Леся Миколаївна
The tech-driven 21st century is characterized by the intensive development of information and communication technology (ICT). Therefore, the effectiveness of the educational process depends greatly on the information component and requires the modernization of higher education. In addition, there is a transition from the traditional paradigm of education to the humanitarian one, with the student in the center able not only to acquire “ready knowledge”, but also “to discover it”. The target group of the higher education system are the representatives of the digital generation, or “generation Z”, that requires creating new conditions for organizing information and learning environment. By implementing the flipped classroom, students have the opportunity to study theoretical material on their own, and to perform interactive tasks in the classroom that are aimed at developing competencies. Despite the attempts to implement the flipped classroom and the availability of various online courses, the problem of effective assessment of students remains topical and requires detailed study.
Значення зоонімів у лексиці української руханки
(Талком, Київ, 2021-04) Ткаченко, Тетяна Іванівна; Tkachenko, Tetiana
Стаття присвячена дослідженню фаунонімної лексики в українській руханці. Простудійовано передусім роль і значення вербальних складників, що містять анімалістичні концепти, у формуванні звички щоденної підтримки й гартування фізичного та психологічного здоров'я. Встановлено: залучення зообразівспонукає дітей долучатись до спортивного дійства, яке сприймається грою в різних представників фауни, активізує пам'ять і спостережливість малечі, котра прагне точно відтворювати рухи птаха чи тварини, викликає асоціативні зв'язки щодо вікових і поведінкових акцентів, ґрунтуючись на зоохарактеристиці або послуговуючись зоометафорою, навчає перетворювати агресію та злість на запал спортивних змагань і цінувати навколишній світ, поважаючи усе живе. Доведено, що використання зоонімів сприяє концентрації дитячої уваги та призвичаює малечу до постійного самовдосконалення.
Культурный подтекст стихотворения А. Ахматовой "Привольем пахнет дикий мед"
(Талком, Київ, 2021-04) Магеррамова-Агаева, Асиф гызы Гюней
Лингвокультурологический подход изучения языка помог посмотреть на текст не только как лишь на сухое проявление связей и отношений, но и также как на отражение творческой фантазии, действующей в языке: «пользуясь законами творческой фантазии, язык неодушевленным предметам дает жизнь и отвлеченные понятия представляет в форме наглядных представлений». С этого аспекта по-другому раскрывается и предназначение художественного текста, в котором гармонично переплетаются национальная идентичность и культурная интерпретация исторических событий и явлений автором художественного произведения. Стихотворение «Привольем пахнет дикий мёд» А. Ахматовой этому яркий пример. Стихотворение «Привольем пахнет дикий мед» написано поэтессой в годы репрессий, поэтому одним из центральных понятий, вокруг которого построено стихотворение, является понятие «кровь».
Гінократичні висловлювання у національній критиці корінних американців
(Талком, Київ, 2021-04) Шостак, Оксана Григорівна
П. Г. Еллен друкує резонансну розвідку «Священне коло: відновлення жіночного в традиціях американських індіанців» (1986), де викладено основні «гінократичні» (термін, запропонований Еллен) положення, на яких, згідно з авторкою, базована література корінних народів. Дослідниця описує розбіжності між корінною літературою й літературами західного світу. Письменниця переконана, що західні дослідження трайбалізму американських індіанців є хибними від початку через культурну упередженість, що ґрунтована на патріархальності світогляду європейської культури. «Найважливіше, що вирізняє гінократичну культуру, – це відсутність обов’язкового покарання як засобу соціального контролю, а ще – обов’язкова присутність зв’язку з надприродними істотами». Формулюючи правильні, на її погляд, підходи до аналізу літературних творів, написаних письменниками, що мають корінне походження, П.Г.Еллен пропонує використовувати різноманітні методи – від висвітлення антропологічних і фольклорних моментів до психоаналізу, феміністичної критики, соціологічних досліджень й історіософії та культурологічних студій. «Я хочу наголосити, що літературні дослідження в царині студій про американських індіанців не можуть бути лише літературними, як це трактують на Заході. Ми, критики індіанської літератури, маємо залучати культурний, історичний, політичний контекст, у якому функціюють традиційні народи та їхні літературні твори, бо жоден із сучасних письменників не спроможний писати поза ним».
Комунікативний підхід у викладанні української мови за професійним спрямуванням
(Талком, Київ, 2021-04) Трошина, Світлана Вадимівна
Перед молодшим спеціалістами, випускниками коледжу, часто постає проблема невміння висловлюватися логічно й грамотно, аргументувати свою думку, насичувати висловлювання лексичними одиницями професійної мови, термінологією, спонтанно підтримувати розмову або вести дискусію. Тому надзвичайно актуальним є пошук таких шляхів навчання мови професійного спілкування, які б сприяли її ефективному опануванню. Саме когнітивно-комунікативний підхід може стати умовою успішного оволодіння мовою.
Інтерпретація художнього твору та її межі
(Талком, Київ, 2021-04) Міненко, Олеся Василівна
У сучасних умовах питання про специфіку творчості як характерної особливості людського способу життєдіяльності набуває більшої актуальності у зв’язку з розмаїттям форм інтерпретації «продукту» художньої творчості, що обумовлено необхідністю тлумачення естетикохудожніх «кодів» культури, запропонованих сучасним мистецтвом. «Традиційні» інтерпретаційні стратегії піддаються переосмисленню та трансформації, оскільки сучасний художній процес сформував та продовжує формувати нові засоби виразності, нову мову, «коди», що передбачають можливість їх «відкритого» прочитання.Проблема «тлумачення» тексту набирає в сучасному літературознавстві все більше обертів. Саме тому науковці звертаються до герменевтики, екзегетики, інтерпретації, відкритої інтерпретації як шляхів розуміння текстів, методів їх «тлумачення» та пояснення. Перш за все, це пов’язано, з проблемою «прочитання» текстів постмодернізму, з властивою йому інтертекстуальністю, гіпертекстуальністю, цитатністю тощо. Розмаїття форм інтерпретацій об’єднується у відкритій інтерпретації, що вимагає комплексного дослідження.
The challenges of legal translation
(Talkom, Kyiv, 2021-04) Vladyka, Svitlana
The extended international relations and development of cooperation require appropriate legal framework. Since many international actors are involved in these processes, it gives an important impetus for the development of legal translation. Translation of legal texts is complex. The difficulty of legal translation is attributed to the vocabulary typical for legal instruments. Legal language is clichéd. Thus, translation of legal terms must be accurate, correct and reasonable. The inaccurate use of terms may result in misunderstanding or loose interpretation of the legal text and subsequently cause legal disputes.
Transferability issues within english and ukrainian languages on the examples of functions and items of prepositions
(Talkom, Kyiv, 2021-04) Захарчук, Світлана Анатоліївна; Zakharchuk, Svitlana
Prepositions are important when constructing sentences and phrases both in English and Ukrainian. For native speakers, problems such as grammatical errors involving prepositions are rare. However, English language learners who are native speakers of Ukrainian language might face certain difficulties using prepositions as not all of knowledge about prepositions is transferable from Ukrainian to English. What the author considers to be transferable knowledge is direct and full coincidence in preposition function as well as translation. So items of prepositions and their functions can be completely transferred from one language to another, logically acquirable due to prescriptive rules or might need to be just memorized.
Етнічні стереотипи греків у сучасному мовному просторі (на прикладі словника новогрецької мови Г. Бабіньотиса)
(Талком, Київ, 2021-04) Сніговська, Оксана Володимирівна; Малахіті, Андрій Васильович
Мова є найбагатшим джерелом для вивчення процесів формування етнічної самосвідомості народу та етнічних стереотипів поведінки і сприйняття інших етносів. Адже аналіз імен, етнонімів, топонімів, астронімів тощо виявляє глибоку закріпленість у мові своєрідності середовища мешкання і нерозривно пов’язаного з ним світогляду народу. Фразеологізми і прислів’я наочно ілюструють спосіб життя, географічне положення, історію та традиції тієї чи іншої спільноти, об’єднаної однією культурою. Кожна етнічна група по-своєму засвоює і оцінює довкілля, керуючись внутрішньою моделлю поведінки, так званою опозицією «свій-чужий». Під поняттям «чужий» розуміються такі характеристики, як-от: нетутешній, іноземний, що знаходиться за межами рідної культури; незнайомий, невідомий і важкодоступний для пізнання; дивний, незвич(ай)ний, що контрастує з оточенням; неприпустимий, такий, що несе загрозу для життя; надприродний, всемогутній, перед яким будь-яка людина виглядає безсилою. Таким чином, «своє» сприймається людьми як аксіома, що не потребує доказів чи спростувань, а «чуже» має ознаки негативного і руйнівного початку. Вищеозначені поняття, прийняті в якості моделей особистої поведінки, увиразнюються в процесі міжкультурної комунікації як етноцентризм.

Browse

Browsing Національна ідентичність в мові і культурі. ХІV Міжнародна конференція by Issue Date