Browsing by Author "Mezhzherina, Hanna"
Now showing 1 - 18 of 18
Results Per Page
Sort Options
- ItemАнглійські авіаційні терміни в аспекті перекладу(Видавництво "Фенікс", 2021) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaУ монографії з сучасних наукових позицій розглянуто такі теоретичні питання перекладознавства, як принципи стандартизації термінології, онтологічна природа об’єктів «текст оригіналу» і «текст перекладу», «інваріант перекладу» і «варіант перекладу», визначення межі дозволеної віддаленості від оригіналу. Проаналізовано закономірності перекладу українською мовою англійських авіаційних термінів на рівні абревіатур, композитів, словосполучень.
- ItemАнглійські авіаційні терміни в аспекті перекладу(Видавництво "Фенікс", 2021) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaУ монографії з сучасних наукових позицій розглянуто такі теоретичні питання перекладознавства, як принципи стандартизації термінології, онтологічна природа об’єктів «текст оригіналу» і «текст перекладу», «інваріант перекладу» і «варіант перекладу», визначення межі дозволеної віддаленості від оригіналу. Проаналізовано закономірності перекладу українською мовою англійських авіаційних термінів на рівні абревіатур, композитів, словосполучень.
- ItemАнглійські авіаційні терміни-словосполучення з абревіатурами(Талком, 2024) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaСтаття присвячена особливостям перекладу українською мовою англійських авіаційних термінів-словосполучень, один з компонентів яких виражений абревіатурою (DP System, FMEA Proving Trials тощо). Встановлено, що терміни-абревіатури, які входять до складу авіаційних термінологічних словосполучень, є переважно трикомпонентними (LEO space complex), рідше двокомпонентними (EVA kit). З’ясовано, що пошук відповідників в українській авіаційній терміносистемі ускладнений тим, що повторюваний перший компонент нерідко представлений абревіатурами-омонімами.
- ItemЕнтропія як міра еквівалентності термінів(Національний авіаційний університет, 2023) Межжеріна, Ганна; Mezhzherina, HannaПошук найбільш вдалого або єдиного варіанта перекладу вузькоспеціального терміна безпосередньо пов’язаний з питаннями теорії і практики перекладу, які неодмінно зводяться до вирішення проблеми уніфікації та стандартизації термінології. Науковий переклад акцентує увагу насамперед на змісті тексту оригіналу, тоді як художній не меншою мірою зосереджений на збереженні естетичності.
- ItemЕнтропія як міра еквівалентності термінів(Національний авіаційний університет, 2023) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaПошук найбільш вдалого або єдиного варіанта перекладу вузькоспеціального терміна безпосередньо пов’язаний з питаннями теорії і практики перекладу, які неодмінно зводяться до вирішення проблеми уніфікації та стандартизації термінології. Застосування поняття ентропії для дослідження трансформаційних процесів під час науково-технічного перекладу розширить науковий погляд на питання пошуку оптимального варіанта перекладу вузькогалузевого тексту з високим відсотком спеціальних термінів.
- ItemЕнтропія як міра еквівалентності термінів(Національний авіаційний університет, 2023) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaПошук найбільш вдалого або єдиного варіанта перекладу вузькоспеціального терміна безпосередньо пов’язаний з питаннями теорії і практики перекладу, які неодмінно зводяться до вирішення проблеми уніфікації та стандартизації термінології. Застосування поняття ентропії для дослідження трансформаційних процесів під час науково-технічного перекладу розширить науковий погляд на питання пошуку оптимального варіанта перекладу вузькогалузевого тексту з високим відсотком спеціальних термінів.
- ItemИ побѣди радимичѣ Волъчии Хвостъ: семантико-мотиваційна реконструкція неофіційного антропоніма. 2(Національна академія наук України, 2022-07) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaСтаття присвячена реконструкції референтних зв’язків, денотативних і конотативних компонентів змісту, функціонального призначення, мотиваційної основи наявного в літописних статтях *984 і *1016 рр. антропоніма Волчии Хвостъ — неофіційного імені воєводи Володимира Святого та Святополка Окаянного. Доведено, що внутрішня форма імені Волчии Хвостъ містить алюзію на кн. Святополка, включає семи морально-етичного, соціального, релігійного характеру.
- ItemКонкатенато-ланцюжкові композити: визначення, семантика, переклад (на матеріалі авіаційних термінів)(Publishing House “ACCENT”, 2020) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaВиявлено структурно-семантичні особливості англійських авіаційних термінів з конкатенаційними складинками (fly-by-light; probe-and-drogue capabllity). Обґрунтовано можливість виділення окремого субвиду композитів, запропоновано термін конкатенато-ланцюжковий композит. Проаналізовано особливості перекладу українською мовою англійських авіаційних конкатенато-ланцюжкових термінів. Виявлено обставини, за яких конкатенато-ланцюжкові композити маркують ад’єктивну семантику.
- ItemКонцептуалізація образу Володимира Святого в писемних пам’ятках Київської Русі (ад’єктивно-субстантивний аспект)(Національна академія наук України, 2023-12) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaСтаття присвячена вивченню особливостей концептуалізації образу Володимира Святославича (Володимира Святого) у писемних східнослов’янських пам’ятках ХІ–ХІІІ ст., реконструкції статичного соціально-етичного портрета великого князя в субстантивно-ад’єктивному аспекті. З’ясовано, що соціально-етичний портрет кн. Володимира побудований за допомогою п’ятнадцяти хвалебних епітетів-означень (блаженыи, свѧтыи, страньнолюбьць та ін.), які реалізують семантику відданості християнській вірі, праведності, божественної святості, доброчинства, поваги, правдивості, мужності. Особлива роль у створенні індивідуалізованого образу кн. Володимира належить словам, які рідко вживалися щодо людини (божьствьныи, прѣмоужьственыи, славьныи, трьблаженыи, чьстьныи). Оцінні лексеми засвідчені в автономному використанні, а також у складі формульних синтагм «честьныи и славьныи», «благовѣрныи и христолюбивыи», «милостивъ къ нищимъ и къ сиротамъ и къ вдовицамъ». Переважна більшість хвалебних епітетів-означень є агіографічними термінами (блаженикъ, блаженыи, христолюбьць, благовѣрьныи та ін.). Уточнено семантику і частоту вживання лексем страньнолюбьць, прѣмоужьственыи, равьнохристолюбьць, равьнохристосолюбьць, блаженыи, трьблаженыи. Лексеми блаженыи, трьблаженыи, страньнолюбьць мають більш конкретні значення, ніж у словниках; у використанні щодо кн. Володимира епітета прѣмоужьственыи наявний вплив давньоболгарської християнської літератури; композит равьнохристолюбьць виник у результаті словотворчості Іларіона; епітет правьдивъ містить алюзію на цитату з Паремійника. Особливості використання слів блаженыи і трьблаженыи в портреті кн. Володимира відбивають позицію Іакова Мніха в питанні канонізації князя. Згадування кн. Володимира в «Житії Олександра Невського» містить алюзію на історію святих Феодора та Іоанна й історію апостола Павла. Хронологія використання агіографічного терміна свѧтыи поряд з іменем кн. Володимира свідчить на користь наукових припущень про те, що його було визнано святим у період між другою половиною ХІ ст. і серединою ХІІІ ст. Семантика і специфіка вживання оцінних ад’єктивів і субстантивів у «Повісті временних літ», «Пам’яті і Похвалі князю Володимиру» Іакова Мніха, «Слові про закон і благодать» київського митрополита Іларіона, творах Борисоглібського циклута інших пам’ятках ХІ–ХІІІ ст. свідчать про те, що у плані ад’єктивно-субстантивного вираження моральної оцінки кн. Володимира превалює його церковне звеличення. Відсутність змодельованого за допомогою хвалебних епітетів ідеалізованого соціально-етичного портрета кн. Володимира в «Повісті временних літ» зумовлена дуалістичною природою його особистості як князя-язичника і князя-християнина. Уживання хвалебних епітетів-означень, уподібнення кн. Володимира святим мученикам, біблійним пророкам, святим цезарям (передусім Костянтину Великому) служило фактором концептуалізації його образу в східнослов’янських релігійних текстах ХІ–ХІІІ ст. і створювало ґрунт для літургійного вшанування князя. Подвоєне ім’я Володимир-Василій семантично символізувало поєднання царської та церковної влади, маркувало такі ключові зв’язки кн. Володимира з його духовним покровителем — Василієм Великим, як діяння на ниві християнства, отримання небесного захисту Василія Великого, ушанування пам’яті Василія Великого в Корсуні та Києві.
- ItemЛексеми з коренем -мил- у соціально-етичних портретах світських і духовних ієрархів Київської Русі(BoScience, 2023-11) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaВиявлено ад’єктиви і субстантиви з коренем -мил-, які в писемних східнослов’янських пам’ятках ХІ–ХІІІ ст. виступали у функції хвалебних епітетів-означень у позитивних соціально-етичних портретах світських і духовних ієрархів Київської Русі. З’ясовано функціонально-семантичні особливості оцінних лексем, визначено рівень об’єктивності оцінки.
- ItemНеофіційний антропонім Петръ Гоугнивыи. 1(Національна академія наук України, 2020-09) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaСтаття присвячена з’ясуванню мотиваційної основи, реконструкції референтних зв’язків, денотативних ознак неофіційного антропоніма Петръ Гоугнивыи, наявного в оригінальних і перекладних східнослов’янських писемних пам’ятках (Лаврентіївському літописі, «Хроніці Георгія Амартола», «Давньослов’янській кормчій ХІV титулів» та ін.). Антропонім належить двом особам — Александрійському патріарху V ст. Петру ІІІ (Πέτρος Μογγός) і «літописному» римському єресіарху ІХ ст. Висловлено припущення про те, що Петро ІІІ отримав неофіційне ім’я за життя в середовищі монофізитів. Доведено, що у внутрішній формі неофіційного пропріального імені Μογγός і його перекладного відповідника Гоугнивыи знайшов відбиття перехід від оцінки людини за фізичними вадами до оцінки релігійно-етичної. У зв’язку з реконструкцією денотативних ознак неофіційного антропоніма Петръ Гоугнивыи простежено його використання в писемних пам’ятках після ХІІІ ст. та розглянуто низку дискусійних питань, серед яких походження «Промови філософа», час включення в літописну статтю сказання про Петра Гугнивого, факт існування римського папи на ім’я Петръ Гоугнивыи, етнічні корені єресіарха та ін.
- ItemНеофіційний антропонім Петръ Гоугнивыи. 2(Національна академія наук України, 2020-11) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaСтаття присвячена з’ясуванню мотиваційної основи, реконструкції референтних зв’язків, денотативних ознак неофіційного антропоніма Петръ Гоугнивыи, наявного в оригінальних і перекладних східнослов’янських писемних пам’ятках (Лаврентіївському літописі, «Хроніці Георгія Амартола», «Давньослов’янській кормчій ХІV титулів» та ін.). Антропонім належить двом особам — Александрійському патріарху V ст. Петру ІІІ (Πέτρος Μογγός) і «літописному» римському єресіарху ІХ ст. Висловлено припущення про те, що Петро ІІІ отримав неофіційне ім’я за життя в середовищі монофізитів. Доведено, що у внутрішній формі неофіційного пропріального імені Μογγός і його перекладного відповідника Гоугнивыи знайшов відбиття перехід від оцінки людини за фізичними вадами до оцінки релігійно-етичної. У зв’язку з реконструкцією денотативних ознак неофіційного антропоніма Петръ Гоугнивыи простежено його використання в писемних пам’ятках після ХІІІ ст. та розглянуто низку дискусійних питань, серед яких походження «Промови філософа», час включення в літописну статтю сказання про Петра Гугнивого, факт існування римського папи на ім’я Петръ Гоугнивыи, етнічні корені єресіарха та ін.
- ItemНеофіційний антропонім Петръ Гоугнивыи. 3(Національна академія наук України, 2021-01) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaСтаття присвячена з’ясуванню мотиваційної основи, реконструкції референтних зв’язків, денотативних ознак неофіційного антропоніма Петръ Гоугнивыи, наявного в оригінальних і перекладних східнослов’янських писемних пам’ятках (Лаврентіївському літописі, «Хроніці Георгія Амартола», «Давньослов’янській кормчій ХІV титулів» та ін.). Антропонім належить двом особам — Александрійському патріарху V ст. Петру ІІІ (Πέτρος Μογγός) і «літописному» римському єресіарху ІХ ст. Висловлено припущення про те, що Петро ІІІ отримав неофіційне ім’я за життя в середовищі монофізитів. Доведено, що у внутрішній формі неофіційного пропріального імені Μογγός і його перекладного відповідника Гоугнивыи знайшов відбиття перехід від оцінки людини за фізичними вадами до оцінки релігійно-етичної. У зв’язку з реконструкцією денотативних ознак неофіційного антропоніма Петръ Гоугнивыи простежено його використання в писемних пам’ятках після ХІІІ ст. та розглянуто низку дискусійних питань, серед яких походження «Промови філософа», час включення в літописну статтю сказання про Петра Гугнивого, факт існування римського папи на ім’я Петръ Гоугнивыи, етнічні корені єресіарха та ін.
- ItemПортрет Ярослава Мудрого в писемних пам’ятках Київської Русі (лінгвістичний аспект)(SSPG Publish, 2021-12) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaВизначено функцію квалітативних іменників і прикметників у моделюванні в східнослов’янських писемних пам’ятках ХІ–ХІІІ століть соціально-етичних портретів князя Ярослава Володимировича. Дослідження проведено за власною методикою, на матеріалі іменників і прикметників, які в писемних пам’ятках уживалися щодо людини, формували соціально-етичні портрети осіб.
- ItemРелігійно-філософський модус семантики лексеми славьныи в писемних східнослов’янських пам’ятках ХІ–ХІІІ ст.(Навчально-науковий інститут міжнародного співробітництва та освіти Національного авіаційного університету, 2024) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaСтаття присвячена дослідженню впливу релігійно-філософського модусу семантики ад’єктива славьныи на його використання у функції хвалебного епітета в статичних соціально-етичних портретах особи в писемних східнослов’янських пам’ятках ХІ–ХІІІ ст. З’ясовано синтагматичні зв’язки слова славьныи, особливості використання формульних словосполучень «честьныи и славьныи», «хърабърыи и славьныи». Виявлено, що внутрішній модус лексеми славьныи зумовлений системою соціальних, моральноетичних язичницьких і християнських цінностей, виражає релігійнофілософський зміст поняття слави.
- ItemСоціально-етичний портрет Всеволода Велике Гніздо в літописах Східної Славії ХІІ–ХІІІ ст.(Національний авіаційний університет, 2023) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaСтаття присвячена реконструкції статичного соціально-етичного портрета князя Всеволода Велике Гніздо в літописах Східної Славії ХІІ–ХІІІ ст. Визначено функцію епітетів-означень (благовѣрьныи, христолюбивыи, милостивыи та ін.) у концептуалізації образу кн. Всеволода; доведено, що використання поряд з його іменем хвалебних епітетів зумовлене політичними, релігійними, етичними чинниками. За допомогою поєднання лінгвістичного аналізу з історико-культурологічним з’ясовано рівень об’єктивності літописної оцінки і ступінь етикетності у вживанні хвалебних епітетів-означень.
- ItemСоціально-етичні портрети князів у Радзивілівському літописі (статті Х–ХІ ст.)(BoScience Publisher, 2022-11) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaВиявлено повний корпус соціально-етичних портретів князів у статтях Х–ХІ ст. Радзивілівського літопису, з’ясовано функціонально-семантичні особливості оцінних лексем, визначено рівень об’єктивності оцінки.
- ItemСоціально-етичні портрети представників духовенства в Новгородському першому літописі(Інститут славістики Польської академії наук, 2023) Межжеріна, Ганна Валентинівна; Mezhzherina, HannaРеконструйовано корпус соціально-етичних портретів представників духовенства («преставися блаженный митрополит», «боголюбивым архиепископомъ Феоктистомъ») у Новгородському першому літописі. Виявлено, що літописні записи ХІ–ХІІІ ст. містять портрети одинадцяти священнослужителів – митрополитів Київського і Новгородського, архієпископів, єпископів, ігуменів (Стефана Доместика, Сави Гречина, Кирила І, Нифонта, Антонія, Мартирія, Арсенія, Феоктиста та ін.). Встановлено, що використання хвалебних епітетів є способом вираження політичної позиції представників світської та церковної влади; авторське самоусвідомлення літописця, його бажання висловити власну думку, не виходячи за рамки літописних канонів і норм літературного етикету, знайшли вияв у вживанні хвалебних епітетів. Ступінь об’єктивності літописної оцінки та ступінь етикетності у використанні епітетів поряд з іменами реальних історичних діячів перевірено шляхом поєднання лінгвістичного аналізу з історико-культурним аналізом з урахуванням історичних фактів.