Наукові статті НПП кафедри української мови та культури

Permanent URI for this collection

http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/11863

Browse

Browsing Наукові статті НПП кафедри української мови та культури by Author "Diachuk, Tetiana"

Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    Від малюнка до інтерактивності: дитяча книга на початку XXI століття
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Дячук, Тетяна Миронівна; Литвинська, Світлана Віталіївна; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia; Diachuk, Tetiana
    Через візуальні виклики сучасності, ілюстрації у дитячій книжці ХХІ століття перестають бути схожими на традиційні ілюстрації минулого століття. У статті пропонується аналіз ілюстративних образів у сучасних популярних дитячих виданнях. Аналіз здійснено через ретроспекцію розвитку зображень у дитячій літературі. Розглядаються відомі українські та турецькі книги для дітей. Особлива увага приділяється таким виданням: «Ташенька і кактус» (2016) Слави Шульц, «Пригоди Гакгуків» («Gakgukları Maceraları») (2016) Меліке Гюньюз та Рези Хамматірад, «Рукавичка» (2010) Романи Романишин і Андрія Лесіва, українське (2012) і турецьке (2021) видання книги «Снігова королева» Ганса Крістіана Андерсена. Робиться спроба аналізу композиційних рішень, що пропонують автори та художники задля художньої візуалізації творів для дітей. Акцентується увага на художньо-естетичних особливостях ілюстрацій дитячих книжок на початку ХХІ століття. У наш час помітно змінюються авторські техніки і дитяча книга перетворюється в інтерактивний продукт. Через колір, дотик, звук, візуалізацію образів і оживлення героїв завдяки використанню новітніх технологій, дитяча книга спрямована на контакт з усіма відчуттями дитини. Все більше стає поширеною серійність як окремий вид художньої репрезентації дитячої книги. Серійність сприяє побудові ускладнених ілюстративних концепцій. Таким чином сучасна дитяча книга все більше своєю формою та змістом ілюстрацій тяжіє до мультимедійності. У роботі використовуються типологічний метод та метод аналізу. Виявлення стилістичних підходів до ілюстрування дитячих книжок реалізується завдяки узагальненню та систематизації. Порівняльний метод використовується для аналізу матеріалу з різних культурних середовищ (українського та турецького).
  • No Thumbnail Available
    Item
    Мовотворчість українського народу сьогодні (на прикладі назв актуальних понять)
    (Державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2022) Дячук, Тетяна Миронівна; Литвинська, Світлана Віталіївна; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Diachuk, Tetiana; Lytvynska, Svitlana; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
    У статті на прикладі мови соціальних мереж (ютубу, фейсбуку, тіктоку) проаналізовано мовотворчість українського народу під час війни, зокрема упродовж жовтня-листопада 2022 року. Аналіз проведено у межах українськомовного контенту популярних соціальних мереж, оскільки зразки цієї мови є найближчими до живої народної мови. Джерелом фактичного матеріалу стали переважно коментарі громадян до «вірусних» відеороликів, що набули популярності у фейсбуці, ютубі, тіктоці тощо. Соціальні мережі засвідчують стан, у якому опинилася «колективна душа» українського народу з моменту війни; у них панує мова емоцій, спостерігається поляризація поглядів. Чітко простежується антонімічна опозиція «свій» – «чужий». За частотою вживання виділяються кілька антонімічних понять: Україна – Російська Федерація, українські захисники – російські загарбники. Найбільше лексичних одиниць на позначення Російської Федерації та російських загарбників мають негативне, а на позначення України та її захисників позитивне емоційне забарвлення. Назв з негативною конотацією в рази більше, ніж з позитивною. Цю обставину можна пояснити тим, що, з одного боку, український соціум у своїй більшості однаково негативно сприймає події, що відбуваються, а з іншого, дією комунікативного закону про поширення інформації: мовець на підсвідомому рівні позитивне оцінює як нормальне, що таким і має бути, а негативне сприймає як таке, що порушує звичний, нормальний стан речей, викликає бурю емоцій, а отже, слів. Прикметною особливістю є те, що в багатьох піснях, заголовках, мемах, коментарях присутня українсько-російська мовна суміш, а також ненормативна лексика. Мовотворчий потенціал українського народу величезний. За мирного часу його було б доцільно спрямувати в русло творення назв на позначення нових понять, заміни чужоземних лексем на штучно створені на основі власного кореневого ресурсу. Тема, на нашу думку, є перспективною і потребує подальших досліджень.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Структурні типи авіаційних термінів
    (Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2021) Дячук, Тетяна Миронівна; Литвинська, Світлана Віталіївна; Сенчило-Татліліоґлу, Надія Олексіївна; Diachuk, Tetiana; Lytvynska, Svitlana; Senchylo-Tatlilioglu, Nadiia
    У статті аналізуються авіаційні терміни, відібрані з джерел останніх років, з точки зору їх структури в контексті тих вимог, які формулює сучасна наука до форми та змісту цієї групи лексики. Кількісно струк- турні типи у вибірці представлені таким чином: терміни-слова становлять 21%; терміни-словосполучення – 79%, серед яких двокомпонентні терміни складають 24,82%, трикомпонентні – 21,94%, отирикомпонентні – 16,90%, п’ятикомпонентні – 4,31%, шестикомпонентні – 3,23%. Більшість простих авіаційних термінів утворена з двох повнозначних слів, зокрема з опорного компонента-іменника та атрибута (здебільшого відносного прикметника, інколи дієприкметника), залежного від нього (авіаційний шум, передпольотний огляд тощо). З-поміж складених термінів-словосполучень найпродуктивніши- ми є трикомпонентні терміни, зокрема утворені за моделлю «іменник + прикметник + іменник» (суб’єкти авіаційної діяльності, сертифікат льотної придатності). Складне синтаксичне ціле, або так звані описові конструкції, які містять п’ять та більше компонентів, називають вузькі авіаційні поняття й мають обмежену сферу вживання. З точки зору семантики такі поліструктурні утворення наближаються до своїх визначень, що суперечить призначенню терміна. На наш погляд, з авіаційної терміносистеми варто усувати такі терміни, послідовно замінюючи їх на значеннєво адекватні, але формально простіші лексичні одиниці. Нині приклади оптимізації формальної структури термінів поодинокі (Державна авіаційна служба України – Державіаслужба, Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях – Держспецфонд). Таким чином, вимога формальної короткості термінів як мовних знаків наукових понять в аналізованій вибірці авіаційних термінів не дотримана. Варто вдосконалити формальну структуру авіаційних термінів шляхом утворення моноструктурних лексичних одиниць, зменшення компонентів термінологічних словосполучень