Кафедра управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом

Permanent URI for this communityhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65254

Browse

Browsing Кафедра управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом by Author "Tomiltseva, A. I."

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 2 of 2
  • Thumbnail Image
    Item
    Гідродинамічна небезпека – шляхи з її упередження
    (Харківський національний університет міського господарства імені О.М.Бекетова, 2015) Панасюк, І. В.; Томільцева, А. І.; Panasiuk, I. V.; Tomiltseva, A. I.
    У статті наведено приклади аварій на гідротехнічних спорудах світу, обґрунтовано заходи щодо забезпечення гідродинамічної безпеки. Висвітлено напрями, методологічні підходи до забезпечення безпеки гідротехнічних споруд, на етапах проектування, будівництва, експлуатації, моніторингових досліджень. Наведено результати наукових досліджень з підвищення надійності гідротехнічних споруд, вирішення цієї проблеми в перспективі.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Ефективність та екологічна роль берегоукріплювальних споруд на дніпровських водосховищах
    (Кафедра, 2012) Панасюк, І. В.; Томільцева, А. І.; Мальцев, В. І.; Долинський, В. Л.; Дубняк, С. С.; Дубняк, С. А.; Стружко, А. О.; Збітнєв, А. А.; Panasyuk, I. V.; Tomiltseva, A. I.; Zub, L. M.; Maltsev, V. I.; Dolinsky, V. L.; Dubnyak, S. S.; Dubnyak, S. A.; Struzhko, A. O.; Zbitnev, A. A.
    У монографії наведено результати багаторічної роботи з дослідження ефективності берегоукріп- лювальних споруд на дніпровських водосховищах та екологічні наслідки їх застосування. Кам’яно-накидні банкети та бетонні стінки переважно знаходяться у задовільному стані. Піщані примиви є надійним засобом захисту берега та з екологічної, естетичної та соціальної точки зору найприйнятнішим типом берегоукріплення. На сучасному етапі в районах споруд берегоукріп- лення сформувалися багатокомпонентні гідробіоценози, складовою яких є комплекси планктонних організмів, угруповання донних мешканців, зарості вищих водних рослин із відповідними фітофільними зооценозами. За гідробіологічними показниками умови середовища і, зокрема, якість води на досліджених ділянках цілком задовільна (β-мезосапробна зона за фіто-, зоопланктоном та бентосом, клас якості води – задовільно чиста). Заходи берегоукріплення, проведені за прийнятими схемами, сприяють зростанню різноманітності мілководних біотопів, що позитивно впливає на протікання екосистемних процесів у водосховищах. З плином часу споруди берегоукріплення, техногенні за способом виникнення, все більше набувають рис природних оселищ. Досліджені ділянки є територіями, що знаходяться на етапі натуралізації – вторинного відновлення структури природних біотопів в умовах техногенних ландшафтів. Показано, що чим чіткіше проявляються риси натуралізації техногенної берегозахисної споруди, тим краще вона виконує свої функції.