Кафедра управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом

Permanent URI for this communityhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/65254

Browse

Now showing 1 - 12 of 12

ДБН В.3.2-2-2009. Реконструкція, ремонт, реставрація об'єктів будівництва. Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт
(Мінрегіонбуд України, 2009) Дамаскін, Б.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Білоус, В.; Бондар, В.; Кащенко, Л.; Колодіна, О.; Красовський, Л.; Куценко, В.; Лебедева, З.; Мартищенко, В.; Марочко, В.; Онищук, Г.; Рудь, Н.; Рясна, Л.; Ступнікова, В.; Супрун, С.
Ці Норми застосовуються для проектування реконструкції і капітального ремонту одноквартирних і багатоквартирних житлових будинків із умовною висотою до 73,5 м включно, гуртожитків, спеціалізованих житлових будинків для осіб похилого віку і маломобільних груп населення, окремих квартир, надбудованих, вбудованих і прибудованих приміщень незалежно від періоду їх будівництва, конструктивних систем, об'ємно-планувальних рішень, застосованих будівельних матеріалів і виробів, а також поширюються на проектування реконструкції будинків і приміщень різного призначення, що переобладнуються у житлові. Норми обов'язкові для застосування усіма юридичними і фізичними особами на території України незалежно від форм власності і відомчої належності.
ДСТУ Б EN 15217:2013 Енергетична ефективність будівель. Методи представлення енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель
(Мінрегіон України, 2014) Колесник, Є.; Сплавська, В.; Фаренюк, Є.; Фаренюк, Г.; Дешко, В.; Стрелкова, Галина Георгіївна; Суходуб, І.; Шевченко, О.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Пирков, В.
Цей стандарт є тотожним перекладом EN 15217:2007 Energy performance of buildings – Methods for expressing energy performance and for energy certification of buildings (Енергетична ефективність будівель. Методи представлення енергетичних характеристик та енергетичної сертифікації будівель). Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.
ДСТУ Б А.2.2-8:2010. Проектування. Розділ "Енергоефективність" у складі проектної документації об'єктів
(Мінрегіон України, 2010) Фаренюк, Г.; Колесник, Є.; Фаренюк, Є.; Матросов, Ю.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Сергейчук, О.; Чернявський, В.; Арсірій, М.; Вітвицька, В.; Глікман, Т.; Пирков, В.
Цей стандарт встановлює вимоги до складу, викладення та оформлення розділу "Енергоефективність" при проектуванні житлових та громадських будинків. Розділ є складовою проектної документації, в якому висвітлюютья та узагальнюються рішення проекту з реалізації вимог щодо енергозбереження та енергетичної ефективності будинків згідно з загальними принципами ДБН В.1.2-11. Вимоги встановлюються замовником у "Завданні на проектування" згідно з додатком Д ДБН А.2.2-3. До розділу "Енергоефективність" додається енергетичний паспорт будинку згідно з ДБН В.2.6-31. Складання розділу здіснюється на підставі вимог чинних нормативних документів, що встановлюють вимоги до показників енергоефективності будинків.
ДСТУ Б В.2.2-21:2008 Метод визначення питомих тепловитрат на опалення будинків
(Мінрегіонбуд України, 2009) Фаренюк, Г.; Слюсаренко, Ю.; Колесник, Є.; Матросов, Ю.; Ковальчук, Ю.; Онищук, Г.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Тимофєєв, М.; Сахновська, С.; Строй, А.; Чернявський, В.; Чумуріна, О.
Цей стандарт розроблено з метою визначення у натурних умовах показника питомих тепловитрат на опалення будинку та оцінки відповідності показника вимогам ДБН В.2.6-31. Встановлений цим стандартом метод дозволяє визначати загальний коефіцієнт теплопередачі теплоізоляційної оболонки будинку. Стандарт є базовим, що забезпечує визначення параметрів енергетичного паспорта будинків при проведенні натурного енергетичного обстеження будинків, що експлуатуються.
ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції
(Мінрегіон України, 2008) Фаренюк, Г.; Слюсаренко, Ю.; Колесник, Є.; Фаренюк, Є.; Онищук, Г.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Матросов, Ю.; Підгорний, В.; Тимофєєв, М.; Білоус, О.; Петраш, В.; Ковальчук, Ю.
Цей стандарт - настанова встановлює порядок розроблення енергетичного паспорта при проектуванні нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту (термомодернізаціії) та проведення енергетичного обстеження будинків. Цей стандарт-настанова є розвитком положень ДБН В.2.6-31 щодо оцінок параметрів енергетичної ефективності будинків та споруд. Положення, що встановлюються у цьому стандарті-настанові, дозволяють визначити величини розрахункових параметрів та складати розділ проектної документації, що стосується реалізації вимог з енергозбереження та оцінки енергетичної ефективності будтнків згідно з ДБН А.2.2 - 31
Енергозбереження у житловому фонді: проблеми, практика, перспективи
(НДІпроектреконструкція, 2006) Вольфф, С. Ф.; Онищук, Г.; Вуллкопф, Л.; Ебель, В.; Діфенбах, Н.; Бер, І.; Вуллкопф, У.; Дамаскін, Б.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Марочко, В.; Супрун, С.; Савинкова, І.; Лотоцький, Б.; Кірюшин, В.; Кравченко, Л.
Висвітлено сучасний стан житлової сфери, основні положення державної житлової політики в Україні, ситуація у сфері інвестування енергозбереження, методологія ефективного управління житловим фондом, фінансові механізми залучення інвестицій та технічні аспекти впровадження енергозберігаючих технологій. Віддзеркалена практика реформування житлово-комунального господарства; наведено огляд нормативно-правового забезпечення раціонального використання енергоресурсів в Україні, нормативні вимоги до огороджувальних конструкцій житлових будинків. Систематизовано і впорядковано найбільш поширені технічні рішення енергозбереження, методи та засоби їх реалізації в проектуванні, будівництві, реконструкції та експлуатації житлового фонду. Узагальнений позитивний світовий досвід впровадження заходів з енергозбереження, в тому числі в Східній Німеччині та Україні. Призначений для спеціалістів органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємств та організацій енергопостачання, будівельної та житлово-комунальної галузей, державних та приватних структур з управління житловим фондом, обєднань співвласників багатоквартирних будинків, приватних осіб та ін.
Організація привокзального простору Південного вокзалу Києва зі збереженням будівлі Залізничного ринку
(Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, 2023-05-25) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Крівєльов, Леонід Іванович; Кривелев, Леонид Иванович; Kriveljov, Leonid
Останнім часом у світі набуває гостроти проблема збереження низки об’єктів, побудованих упродовж 1960-1990-х років. Актуальним є збереження й місця та ролі таких об’єктів у містобудівної ситуації, яка постійно змінюється у часі. До розв’язання проблеми долучаються спеціалісти, громадські діячі та організації. За ініціативою останніх створено мапу архітектури київського модернізму, на якій позначено 70 об’єктів, зокрема, будівля Залізничного ринку 1973 року побудови. Серед критеріїв відбору об’єктів означеного періоду будівництва – відповідні містобудівні, архітектурні, конструктивні та інженерні рішення, технології проєктування, виготовлення та монтажу будівельних конструкцій, технічний стан будівель, тощо. Технічний стан будівлі після довготривалої експлуатації дозволяє прогнозувати можливість їх подальшої експлуатації при дотриманні відповідних умов. Зміни візуального оточення вимагають пошуку нових підходів до відновлення її місця та ролі як об’єкта київського модернізму у містобудівної ситуації, що склалася. Використання методу тріангуляції у містобудівних та архітектурних рішеннях дозволить забезпечити цілісність організації привокзального простору та її завершеність.
Проблеми відновлення будівництва масштабних інфраструктурних споруд після довготривалої перерви
(Державний вищий навчальний заклад "Приднепровська державна академія будівництва та архітектури", 2020-06) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Кафієв Костантин Петрович; Кафиев Константин Петрович; Kafiev K.
Постановка проблеми. Розвиток аеропортів супроводжується будівництвом нових, реконструкцією та модернізацією існуючих будівель і споруд. Цей процес вимагає освоєння великих капіталовкладень, що в сучасних умовах України не завжди припускає безперервне зведення масштабних споруд, до яких може бути віднесений багаторівневий паркінг на 2038 машино-місць в Міжнародному аеропорту «Бориспіль». Мета статті – узагальнити досвід науково-технічного супроводу (НТС) відновлення будівництва масштабної інфраструктурної споруди на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль» після довготривалої перерви та обґрунтувати необхідність виділення організації, методики та складу таких робіт в окремий етап, не передбачений чинними нормами з НТС. Стаття містить систематизацію та аналіз проблем відновлення будівництва масштабних інфраструктурних об’єктів після довго тривалої перерви. Проблеми їх рішення висвітлені на засаді науково-технічного супроводу будівництва (НТС-б) 1-го пускового комплексу паркінгу в Міжнародному аеропорту «Бориспіль» (коригування). Наведені результати низки науково-технічних робіт. Структуровані характерні види проявів зношування і дефекти конструкцій споруди. Проаналізована реорганізація планувальних рішень привокзальних площ в перебігу реконструкції аеропортів. Висвітлена роль багаторівневих паркінгів в формуванні сучасної технологічної структури аеровокзальних комплексів. Висновки. Закінченню будівництва масштабних споруд після довготривалої перерви обов’язково повинен передувати етап досліджень технічного стану об’єкту. Дослідження повинні тривати і в перебігу продовженого будівництва. Окрім встановлення відповідності технічного стану проєктним рішенням необхідно враховувати і ті зміни, які можуть статися у законодавстві України у галузі будівництва стосовно забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд та основ. На засаді виконання комплексу досліджень необхідне виконання проєкту коригування реально існуючих параметрів технічного стану і конструктивних рішень об’єкту в цілому. Беззаперечними складовими закінчення будівництва, в разі встановлення невідповідності вимогам архітектурних і технологічних норм, повинні бути здійснені коригування планувальних і технологічних рішень первинного проєкта і, в подальшому, їх реалізація. Організаційно комплекс перелічених досліджень повинен об’єднуватися вимогами до робіт з відновлення будівництва, не передбачених чинними нормами з науково-технічних супроводів будівництва та проектування. Враховуючі специфіку проведених досліджень, отриманих результатів та запропонованих рекомендацій та рішень, доцільно вимоги до науково-технічного супроводу відновлення будівництва викласти як зміни до чинних ДБН.
Рекомендації з модернізації інженерного обладнання житлових будинків перших масових серій
(Український центр духовної культури, 2002) Онищук Г.; Дамаскін Б.; Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Батенко Г.; Саніна Т.; Никоненко В.; Ушакова Т.; Кобеняк С.; Семенюк О.; Громадський Ю.; Розинський Д.
Розроблені на виконання першочергових заходів щодо реалізації Програми реконструкції житлових будинків перших масових серій, затверженною постановою Кабінету Міністрів України від 14.05.1999 № 820. Рекомендації вмішують характеристики існуючих систем інженерного обладнання житлових будинків найбільш характерних для України серій 1-438, 1-464, 1-480; рішення щодо модернізації обладнання при капітальному ремонті будинків, реконструкції з надбудовою поверхів та мансард, прибудовою додаткових об'ємів, а також із перетворенням квартир першого поверху в нежилі приміщення. Ураховані особливості модернізації інженерного обладнання санітарних вузлів квартир першого поверху, у яких мешкають інваліди-колясочники. Наведені типові рішення з модернізації інженерного обладнання, застосування яких дозволить підвищити ефективність проектування реконструкції будинків, провести уніфікацію елементів, вузлів, технологічних прийомів і привести існуючі рішення до єдиної системи. Ця система гарантує забезпечення необхідного рівня надійності, високоякісних експлуатаційних властивостей, застосування сучасного обладнання, матеріалів та зниження втрат енергії та ресурсів. Наведено загальна оцінка модернізації обладнання. Для інженерно-технічних працівників проектних, будівельно-монтажних та експлуатаційних організацій.
Реконструкція будинків перших масових серій - засада сталого розвитку мікрорайонів і кварталів міст
(ДП "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій", 2021-04-09) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna; Кафієв, Костантин Петрович; Кафиев, Константин Петрович; Kafiev, K.; Крівєльов, Леонід Іванович; Кривелев, Леонид Иванович; Kriveljov, Leonid
Житлові будинки перших масових серій забудови 60-70 р. р. складають значну частину житлового фонду України. Основні тримальні конструкції більшості серій цих будинків знаходяться в задовільному стані і при належному ремонті можуть експлуатуватися ще 40 - 50 років. Модернізація фонду будинків перших масових серій пов’язана з втручанням у системи мікрорайонів і кварталів, які характеризують масову забудову. Руйнування цих систем суперечить принципам «Сталого розвитку» - «Sustainable development». Цей двослівний термін в Україні має застосовуватися як прямий переклад з мови оригіналу – «Прояви, що підтримують життя». На території України, в 60-70 р.р. були побудовані понад 5000 п'ятиповерхових великопанельних житлових будинків – головним чином серій 1-464 та 1-480. Конструктивні особливості великопанельних будинків дозволяють здійснити їх реконструкцію з обмеженим за розмірами і в часі втручанням в побут мешканців. Така реконструкція передбачає тільки зміну вертикальних розмірів будинку. Найбільш доцільними схемами для реконструкції будинків вказаних вище серій рекомендовані такі, що базуються на надбудові, або надбудові разом з прибудовою невеликих за розмірами у плані ризалітами у внутриквартальному просторі. Проблемою надбудов є застосування в перекриттях останнього поверху плит зі зниженим рівнем тримальної здатності. Виходом є влаштування подвійного роздільного перекриття. Конструктивна система «Фламінго» забезпечує надбудову п’яти поверхів і може бути застосована в якості вертикальних «акцентів» нової квартальної забудови. Технічне рішення системи полягає у створенні П-подібних тримальних рам на власних фундаментах. Ригелі рам стають основою простора, який використовується як технічний поверх. Найбільш придатними для реконструкції є будинки серії 1-480. Сучасні вимоги щодо реконструкції мікрорайонів п’яти поверхової забудови мають полягати в помірному збільшенні кількості поверхів будинків, без збільшення їх розмірів у плані. Надбудова додаткових поверхів має застосовуватися для створення вертикальних акцентів кварталів. Акцентами мікрорайонів повинні стати нові будівлі громадського призначення. Такі архітектурно містобудівні рішення в комплексі відповідатимуть концепції «сталого розвитку».
Розв’язання містобудівних проблем аеропортобудування: освітній акцент
(Baltija Publishing, 2021-10) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna
Сучасна політична й економічна ситуація в країні формує запит на підготовку фахівців із відповідним рівнем професійної компетентності для розв’язання містобудівних проблем розвитку аеропортів – складних елементів транспортної системи. Реалізація стратегій сталого розвитку, поширення сучасних бізнес моделей (Aerotropolis, Airport City, Airport Urbanism), які перетворюють аеропорти у своєрідні урбанізовані утворення, потребують пошуку нових форм, методів і технологій навчання в закладах вищої освіти галузевого спрямування. Низка цих процесів є предметом наукових досліджень фахівців факультету архітектури, будівництва й дизайну Національного авіаційного університету. Досліджуються архітектурне середовище й інфраструктура аеропортів, розвиток яких пов’язаний із розв’язанням містобудівних проблем наближених територій, систем розселення; розвитком неавіаційних видів діяльності, включенням соціокультурного простору аеропортів до психо-географічних карт освоєння міських територій; перетворенням аеропортів на мультимодальні транспортні вузли; підвищенням енергоефективності функціонування аеропортів як частини урбанізованих територій. Результати досліджень впроваджуються в окремі освітні компоненти освітньої програми спеціальності 191 «Архітектура й містобудування».
Туристичний потенціал аеропортів та територій, наближених до них
(Львівський торговельно-економічний університет, 2022-03-20) Агєєва Галина Миколаївна; Агеева Галина Николаевна; Agieieva Galyna
Концепція сталого розвитку країн визначає шляхи містобудівного освоєння територій та принципи утворення безпечних поселень, в яких на засаді збереження існуючого соціального складу населення та застосування принципів урбанізації забезпечується загальний доступ до дорожньо-транспортної інфраструктури; безпечних, доступних і відкритих для всіх зелених зон та громадських місць, особливо для жінок і дітей, літніх людей та інвалідів. Сучасні тенденції розвитку аеропортів базуються на поширенні бізнес моделі, яка перетворює аеропорти у своєрідні урбанізовані утворення. Така трансформація змінює аеропорти не тільки просторово, але й функціонально. У цих утвореннях теж можуть та вже створюються сприятливі умови для розвитку туризму, рекреацій, місцевої культури, тощо. Не тільки функції «повітряних воріт» туристичних дестинацій, але й особливості містобудівних, архітектурно-планувальних, інженерних та технологічних рішень дозволяють стверджувати, що аеропорти мають ресурси, які можуть бути перетворені на об’єкти туристичного інтересу, а окремі зони аеропорту – на суспільні туристичні ресурси, зокрема, архітектурні та культурологічні. Досліджені відповідні архітектурні ресурси вітчизняних аеропортів, простежена практика перетворення окремих зон на суспільні культурологічні ресурси.

Browse

Browsing Кафедра управління архітектурною діяльністю та цивільним будівництвом by Author "Агеева Галина Николаевна"