Мовні засоби відтворення емотивності у перекладі роману Томаса Кініллі «Список Шиндлера» та його екранізації
| dc.contributor.author | Хар, Мар'яна Зіновіївна | |
| dc.date.accessioned | 2024-01-16T12:58:04Z | |
| dc.date.available | 2024-01-16T12:58:04Z | |
| dc.date.issued | 2023-12 | |
| dc.description | Робота публікується згідно з наказом Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету". Керівник проєкту: доктор філософії у галузі педагогіки Пилипчук Марина Леонідівна. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Емотивність визначається як емоційність у мовному контексті, що передбачає чуттєву оцінку об’єкта та вираження відчуттів чи переживань людини за допомогою мови або мовленнєвих засобів. У контексті емоційної комунікації акцент здійснюється на вираженні емоційних станів співрозмовників. З іншого боку, емотивна комунікація спрямована на виклик певного емоційного стану у слухачів, завдяки мовним засобам. Поняття емоційності та емотивності розглядаються в контексті мови та відображають процеси, які відрізняються за критеріями спланованості, контрольованості, усвідомленості, мотивованості та тональності мовлення. Різні дослідники визначають ці поняття різними способами: від емотивності як невід’ємного компонента семантичної структури мовної одиниці до емотивності як результату інтелектуального переосмислення емоційності, переданої в мові та мовленні. Різні трактування поняття емотивності включають його визначення як лексичної категорії, що відображає емоційне ставлення носіїв мови до позначеного, або як основи емотивності у мовленні. Також, емотивність може розглядатися як полістатусна когнітивна категорія, що виявляє емоційне значення на різних рівнях мовної системи. На фонетичному рівні, емоції та експресія виявляються через інтонацію, темп, мелодію, тембр, різноманітні фонемні комбінації та ритми. Акцентується також на використанні алітерації, асонансу, паронімії та інших фонетичних елементів. Синтаксичний рівень включає в себе інверсію, звертання, вставні конструкції, односкладні та неповні речення, гіперболу, риторичні запитання та вигуки. Збільшення емоційного напруження може призводити до дезорганізації синтаксичної структури. Лексичний рівень включає синонімію, омонімію, антонімію, паронімію, використання іншомовних слів, запозичень, неологізмів, авторських творів та інших мовних елементів. Різноманітність лексичних засобів сприяє зміцненню мовної будови на всіх її рівнях. Фільм – це форма мультимедіа, яка об’єднує в собі елементи візуального та аудіо сприйняття. Глядач спостерігає за подіями на екрані і слухає, про що говорять персонажі, отже, інформація доходить до нього через візуальний та аудіальний канали. Взаємодія цих каналів створює чарівність дубльованого фільму, де важлива гармонія між візуальною і звуковою частинами. Це передбачає, що цільова мова повинна максимально ефективно уособлювати оригінальні візуальні елементи у фільмі. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Хар М.З. Мовні засоби відтворення емотивності у перекладі роману Томаса Кініллі «Список Шиндлера» та його екранізації. – Дипломна робота на здобуття ступеня магістра спеціальності "Філологія", ОПП "Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська". – К.: НАУ. – 105 с. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/62002 | |
| dc.language.iso | uk | uk_UA |
| dc.publisher | Національний авіаційний університет | uk_UA |
| dc.subject | дипломна робота | uk_UA |
| dc.subject | художній текст | uk_UA |
| dc.subject | реалії | uk_UA |
| dc.subject | переклад емоцій | uk_UA |
| dc.subject | відтворення емоцій | uk_UA |
| dc.subject | екранізація | uk_UA |
| dc.title | Мовні засоби відтворення емотивності у перекладі роману Томаса Кініллі «Список Шиндлера» та його екранізації | uk_UA |
| dc.type | Learning Object | uk_UA |