Аналіз стратегій усного перекладу на матеріалі англійсько-українських синхронних перекладів посадових осіб НАТО, Єврокомісії, ЄС
dc.contributor.author | Онищенко, Максим Анатолійович | |
dc.date.accessioned | 2024-01-16T08:42:34Z | |
dc.date.available | 2024-01-16T08:42:34Z | |
dc.date.issued | 2023-12 | |
dc.description | Робота публікується згідно з наказом Ректора НАУ від 27.05.2021 р. №311/од "Про розміщення кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти в репозиторії університету". Керівник проєкту: доцент, к. філол. н., Плетенецька Юлія Миколаївна. | uk_UA |
dc.description.abstract | Термін «переклад» загалом має два значення: кінцевий результат і процес роботи перекладача. У найпоширенішому лінгвістичному розумінні сьогодні переклад визначається як «перетворення тексту однією мовою в текст іншою мовою». Тому вимоги до перекладачів дуже високі. Одного лише знання мови для таких завдань недостатньо. При усних перекладах відтворений текст створюється одночасно з надходженням оригіналу або після нього. Існує два основних типи перекладу: послідовний переклад, який відбувається після оригінального аудіотексту, і синхронний переклад, який робиться паралельно з тим як промовець виголошує свою доповідь для аудиторії. Відзначимо ще один вид перекладу – нашіптування. Усний переклад є одним з найскладніших видів перекладу, оскільки вимагає від перекладача швидкої реакції та точності у передачі інформації. Кожен вид усного перекладу має свої вимоги та особливості, що вимагають від перекладача високого рівня професійної підготовки та мовної компетенції. Особливо важливими якостями перекладача є не лише вміння перекладати з однієї мови на іншу, але й здатність швидко реагувати на зміни, проявляти толерантність, добре орієнтуватися в технічних термінах та фразах, а також володіти знаннями про культуру та історію країни, мовою якої здійснюється переклад. Пріоритетним завданням перекладача у сфері політики є можливість максимально зберегти потрібний комунікативний ефект, якого може досягти перекладач за умови вивчення стилістичних особливостей, лексичних і синтаксичних засобів політичних промов. Перекладач політичних текстів повинен мати хороші знання та значний словниковий запас, знати особливості країни. А оскільки політичний дискурс вказує на мовну динаміку, перекладач має відстежувати семантичні зміни в самому дискурсі. | uk_UA |
dc.identifier.citation | Онищенко М.А. Аналіз стратегій усного перекладу на матеріалі англійсько-українських синхронних перекладів посадових осіб НАТО, Єврокомісії, ЄС. – Дипломна робота на здобуття ступеня магістра спеціальності "Філологія", ОПП "Германські мови та літератури (переклад включно), перша – англійська". – К.: НАУ. – 125 с. | uk_UA |
dc.identifier.uri | https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/61989 | |
dc.language.iso | uk | uk_UA |
dc.publisher | Національний авіаційний університет | uk_UA |
dc.subject | дипломна робота | uk_UA |
dc.subject | усний переклад | uk_UA |
dc.subject | синхронний переклад | uk_UA |
dc.subject | стратегії синхронного перекладу | uk_UA |
dc.subject | переклад промов | uk_UA |
dc.subject | моделі синхронного перекладу | uk_UA |
dc.title | Аналіз стратегій усного перекладу на матеріалі англійсько-українських синхронних перекладів посадових осіб НАТО, Єврокомісії, ЄС | uk_UA |
dc.type | Learning Object | uk_UA |