ДО ПИТАННЯ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
| dc.contributor.author | Стежко, Юрій Григорович | |
| dc.date.accessioned | 2018-03-27T07:53:56Z | |
| dc.date.available | 2018-03-27T07:53:56Z | |
| dc.date.issued | 2018 | |
| dc.description | Здійснюється аналіз суспільно-політичних тенденцій в демократичних трансформаціях -- інституалізації функцій громадянського суспільства. Окреслені найбільш поширені уявлення про громадянське суспільство, висвітлюються особливості представницької демократії та прямої демократії учасницького типу в забезпеченні громадянських свобод, обмеження владних повноважень політичних еліт на користь самоврядування. Констатується, що представницька демократія не забезпечує можливість реалізації громадянами свого конституційного права суб’єкта влади. Стверджується, що за учасницької демократії більш ефективно розв’язується конфлікт інтересів у системі “держава – громадянин”, “необхідність – свобода”, забезпечується свобода волевиявлення через самоврядні інституції, що більш пасує ментальності українців. Безпосередня участь у владі дає реальну політичну свободу, розкриває екзистенційні мотивації громадянства, вивільняє суб’єкта від утиску суспільної необхідності, обумовленої представництвом партійної більшості у владі. | uk_UA |
| dc.description.abstract | Здійснюється аналіз суспільно-політичних тенденцій в демократичних трансформаціях -- інституалізації функцій громадянського суспільства. Окреслені найбільш поширені уявлення про громадянське суспільство, висвітлюються особливості представницької демократії та прямої демократії учасницького типу в забезпеченні громадянських свобод, обмеження владних повноважень політичних еліт на користь самоврядування. Констатується, що представницька демократія не забезпечує можливість реалізації громадянами свого конституційного права суб’єкта влади. Стверджується, що за учасницької демократії більш ефективно розв’язується конфлікт інтересів у системі “держава – громадянин”, “необхідність – свобода”, забезпечується свобода волевиявлення через самоврядні інституції, що більш пасує ментальності українців. Безпосередня участь у владі дає реальну політичну свободу, розкриває екзистенційні мотивації громадянства, вивільняє суб’єкта від утиску суспільної необхідності, обумовленої представництвом партійної більшості у владі. | uk_UA |
| dc.identifier.citation | Здійснюється аналіз суспільно-політичних тенденцій в демократичних трансформаціях -- інституалізації функцій громадянського суспільства. Окреслені найбільш поширені уявлення про громадянське суспільство, висвітлюються особливості представницької демократії та прямої демократії учасницького типу в забезпеченні громадянських свобод, обмеження владних повноважень політичних еліт на користь самоврядування. Констатується, що представницька демократія не забезпечує можливість реалізації громадянами свого конституційного права суб’єкта влади. Стверджується, що за учасницької демократії більш ефективно розв’язується конфлікт інтересів у системі “держава – громадянин”, “необхідність – свобода”, забезпечується свобода волевиявлення через самоврядні інституції, що більш пасує ментальності українців. Безпосередня участь у владі дає реальну політичну свободу, розкриває екзистенційні мотивації громадянства, вивільняє суб’єкта від утиску суспільної необхідності, обумовленої представництвом партійної більшості у владі. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33085 | |
| dc.subject | держава, демократія, громадянське суспільство, самоврядування, ментальність. | uk_UA |
| dc.title | ДО ПИТАННЯ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |