Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/66103
Title: | Соціально-психологічні чинники соціалізації підлітків у кризовому середовищі |
Other Titles: | Social-psychological factors of adolescents' socialization in a crisis environment |
Authors: | Хоменко-Семенова, Леся Олексіївна Khomenko-Semenova, Lesia Рожківський, Андрій Миколайович Rozhkivskyi, Andrii Павленко, Олександр Олегович Pavlenko, Oleksandr |
Keywords: | адаптація життєвий оптимізм ЗМІ освітнє середовище підлітки психологічні чинники соціалізація соціальні чинники соціальний інтелект adaptation life optimism media educational environment adolescents psychological factors socialization social factors social intelligence |
Issue Date: | Oct-2024 |
Publisher: | Національний авіаційний університет |
Citation: | Хоменко-Семенова Л., Рожківський А., Павленко О. Соціально-психологічні чинники соціалізації підлітків у кризовому середовищі / Л. Хоменко-Семенова, А. Рожківський, О. Павленко // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. – К.: НАУ, – 2024. – Вип. 1(24). – С. 105-116 |
Abstract: | У статті проводиться теоретичний аналіз та емпіричне дослідження соціальнопсихологічних чинників соціалізації підлітків у кризовому середовищі
Мета статті полягає у теоретичному визначенні та емпіричному дослідженні соціальнопсихологічних чинників соціалізації підлітків у кризовому середовищі;
Результати. У ході емпіричного дослідження ми використали методики: авторська
анкета спрямована на дослідження соціальних чинників формування соціалізації у підлітків в
сучасному суспільстві; опитувальник «Ваш життєвий оптимізм» (В. А. Семиченко);
багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (А. Г. Маклакова і С. В. Чермяніна);
тест Гілфорда «Соціальний інтелект».
У ході дослідження було встановлено, що соціально-психологічними чинниками соціалізації
підлітків є:
Сім'я є одним із соціальних інститутів, психологічна сутність якого розглядається в
багатьох дослідженнях.
Система освіти, а саме шкільне середовище, виділяється як другий (поряд зі сім'єю)
провідний інститут соціалізації.
Ровесницька група відіграє ключову роль у формуванні соціалізації індивідів, що є об'єктом
вивчення як соціології, так і психології.
Засоби масової інформації (ЗМІ), такі як телебачення, радіо, інтернет, газети і журнали,
грають значну роль у процесі соціалізації, сприяючи передачі культурних цінностей, стандартів
поведінки і норм суспільства.
Пандемія коронавірусу (COVID-19) відзначилася різкими змінами у всіх аспектах життя
суспільства, включаючи соціалізацію.
Війна відіграє критичну роль у соціалізації підлітків, впливаючи на всі аспекти їхнього
життя, від соціальних навичок до емоційного стану.
Висновок. Емпіричне дослідження показало наступні результати:
за допомогою багаторівневого особистісного опитувальника «Адаптивність» (А. Г.
Маклаков, С. В. Чермяніна) було виявлено, що 37% респондентів належать до групи задовільної
адаптації. Вони здатні адаптуватися до змін, хоча цей процес потребує більше часу та зусиль;
62,8% респондентів мають високий або нормальний рівень адаптації, що свідчить про їхню
легкість у пристосуванні до нових умов та змінних обставин. За допомогою тесту «Соціальний
інтелект» Гілфорда було встановлено, що: у 44,2% респондентів рівень соціального інтелекту є
середнім, 37,2% респондентів продемонстрували рівень соціального інтелекту вище середнього,
що вказує на їхню високу здатність до ефективної взаємодії в соціумі. Діагностика рівня
життєвого оптимізму за опитувальником «Ваш життєвий оптимізм» (В. А. Семиченко)
показала, що у 39,5% респондентів рівень оптимізму знизився з високого до середнього, що
пов’язано зі значними емоційними змінами та впливом негативних подій, таких як війна; 46,5%
опитаних зберегли стабільний рівень оптимізму, демонструючи емоційну стійкість.
За допомогою авторської анкети було виявлено основні соціальні чинники, які сприяють
адаптації підлітків до кризового середовища, зокрема, вплив родини, ровесників, освітніх закладів
та ЗМІ.
Результати демонструють складний вплив сучасного кризового середовища на соціалізацію
підлітків, а також варіативність їхньої адаптивності та емоційної стійкості. The article provides a theoretical analysis and empirical study of the socio-psychological factors of adolescent socialization in a crisis environment The purpose of the article is to theoretically define and empirically study the socio-psychological factors of adolescent socialization in a crisis environment; Results. In the course of the empirical study, we used the following methods: the author's questionnaire aimed at studying the social factors of the formation of socialization in adolescents in modern society; the questionnaire "Your Life Optimism" (V. A. Semichenko); the multilevel personality questionnaire "Adaptability" (A. G. Maklakova and S. V. Chermyanina); the Guilford test "Social Intelligence". The study found that the socio-psychological factors of socialization of adolescents are: The family is one of the social institutions, the psychological essence of which is considered in many studies. The education system, namely the school environment, stands out as the second (along with the family) leading institution of socialization. The peer group plays a key role in shaping the socialization of individuals, which is the object of study of both sociology and psychology. Mass media (media), such as television, radio, the Internet, newspapers and magazines, play a significant role in the socialization process, contributing to the transmission of cultural values, standards of behavior and norms of society. The coronavirus (COVID-19) pandemic has been marked by dramatic changes in all aspects of society, including socialization. War plays a critical role in the socialization of adolescents, affecting all aspects of their lives, from social skills to emotional state. Conclusion. The empirical study showed the following results: using the multilevel personality questionnaire "Adaptivity" (A. G. Maklakov, S. V. Chermyanina) it was found that 37% of respondents belong to the group of satisfactory adaptation. They are able to adapt to changes, although this process requires more time and effort; 62.8% of respondents have a high or normal level of adaptation, which indicates their ease of adaptation to new conditions and changing circumstances. Using the Guilford test "Social Intelligence" it was found that: 44.2% of respondents have an average level of social intelligence, 37.2% of respondents demonstrated a level of social intelligence above average, which indicates their high ability to effectively interact in society. Diagnostics of the level of life optimism using the questionnaire “Your Life Optimism” (V. A. Semichenko) showed that in 39.5% of respondents the level of optimism decreased from high to medium, which is associated with significant emotional changes and the impact of negative events, such as war; 46.5% of respondents maintained a stable level of optimism, demonstrating emotional stability. Using the author's questionnaire, the main social factors that contribute to the adaptation of adolescents to the crisis environment were identified, in particular, the influence of family, peers, educational institutions and the media. The results demonstrate the complex impact of the modern crisis environment on the socialization of adolescents, as well as the variability of their adaptability and emotional stability. |
Description: | Демидюк Н.П. (2002). Теорія сімейних систем Мюррея Боуена як пояснювальна модель в роботі з сім’єю. Актуальні проблеми психології: Консультативна психологія і психотерапія. Т.З. Вип.1. С. 132-140. Хоменко-Семенова Л.О. (2020). Медіапсихологія: Методичні рекомендації для самостійної роботи для студентів спеціальності 053 «Психологія» очної та заочної форм навчання. К.: НАУ. 44 с. Хоменко-Семенова Л., Прохоренко Я. (2021). Психологічні особливості адаптації майбутніх психологів до дистанційного навчання в умовах пандемії. «Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія». К.: НАУ. Вип. 19(2). С.159-170. Хоменко-Семенова Л., Прохоренко Я. (2022). Вплив інформаційного контенту на емоційну стійкість студентів ЗВО в умовах воєнного стану. «Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія». К.: НАУ. Вип. 1(20). С.129-134. Bukowski, W. M., & Sippola, L. K. (2003). How do friendship networks matter? Examining ways in which peer relationships influence social adjustment. Developmental Psychology, 39(3), 369-382. Dewey, J. (1897). My Pedagogic Creed. The School Journal, 54(3), 77-80. Cooley, C. H. (1902). Human Nature and the Social Order. New York: Charles Scribner's Sons. Kokarevа, A., & Khomenko-Semenova, L. (2019) Analysis of professional motiveness and pedagogical Skills of Teachers. Danish Scientific Journal (DSJ), 28, 17-22. Erikson, E. H. (1950). Childhood and Society. New York: W. W. Norton & Company. Fullan, M. (2007). The New Meaning of Educational Change (4th ed.). Teachers College Press. Harper, L. J. (1920). The Meaning of Socialization and Its Significance for Sociology. Journal of Educational Psychology, 11(1), 55-63. Lacan, J. (1966). Écrits: A Selection. New York: W. W. Norton & Company. Mead, G. H. (1934). Mind, Self, and Society. Chicago: University of Chicago Press. Parsons, T. (1955). The Social System. Glencoe, IL: Free Press. Piaget, J. (1932). The Moral Judgment of the Child. New York: Harcourt Brace & Company. Watson, N. V., & Breedlove, S. M. (2016). The Mind's Machine: Foundations of Brain and Behavior (3rd ed.). Sunderland, MA: Sinauer Associates. |
URI: | https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/66103 |
ISSN: | 2411-264X |
DOI: | 10.18372/2411-264X.25.19363 |
Appears in Collections: | Статті у фахових виданнях кафедри педагогіки та психології професійної освіти |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Хоменко-Семенова, Рожківський, Павленко_стаття.pdf | Стаття | 782.21 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.