Please use this identifier to cite or link to this item:
https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/66097
Title: | Посттравматичний стресовий розлад військовослужбовців під час воєнних дій |
Other Titles: | Post-traumatic stress disorder in military servicemen during military operations |
Authors: | Лузік, Ельвіра Василівна Luzik, Elvira Швидченко, Вікторія Валеріївна Shvydchenko, Viktoriia Грибун, Нікіта Ігоревич Hrybun, Nikita |
Keywords: | військовослужбовець механізми психологічної підтримки посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) розлад як результат психологічної травми соціальна інтеграція військовослужбовця до цивільного життя post-traumatic stress disorder (PTSD) disorder as a result of psychological trauma psychological support mechanisms military personnel social integration of military personnel into civilian life |
Issue Date: | Oct-2024 |
Publisher: | Національний авіаційний університет |
Citation: | Лузік Е.В., Швидченко В.В., Грибун Н.І. Посттравматичний стресовий розлад військовослужбовців під час воєнних дій / Е. Лузік, В. Швидченко, Н. Грибун // Вісник Національного авіаційного університету. Серія: Педагогіка. Психологія: зб. наук. пр. – К.: НАУ, – 2024. – Вип. 2(25). – С. 61-72 |
Abstract: | Стаття присвячена висвітленню проблеми особливостей подолання посттравматичного стресового розладу серед військових внаслідок переживання важких травматичних подій.Теоретично доведено, що військові дії на території України,де знаходяться як цивільні так і військовослужбовці, що піддаються впливу травматичних подій, пов’язаних із загрозою життю, фізіологічних травм, та психологічних розладів, впливають на ментальне здоров’я нації. Як наслідок, ці події призводять до посттравматичного стресового розладу, який, за своєю структурою і лікуванням, є складним психічним захворюванням з наслідками. Саме тому проблема, що означена в статті, полягає в тому, що реакції людей на травматичні події мають широкий спектр, який підлягає аналізу та класифікації, а джерело травмуючої події вимагає, в свою чергу відповідного методологічного дослідження. Для спеціалістів, науковців та держави постає завдання розробки дієвих механізмів впровадження відповідних механізмівта заходів в роботі з військовослужбовцями і цивільними з їх особистісними станами, пов’язаними з профілактикою та усуненням вже існуючого посттравматичного стресового розладу. Дослідники та практикуючі спеціалісти в даній галузі бачать розв’язання задачі в розробці дієвих механізмів та впровадження відповідних методик і технологій для роботи з військовослужбовцями та цивільними, що потребують на профілактику чи усунення посттравматичного стресового розладу. Ключовою метою статті є теоретичне обґрунтування і практична реалізація особливостей подолання посттравматичного стресового розладу серед військовослужбовців та розробка ефективних методів їх психологічної реабілітації і соціальної адаптації після повернення із зони бойових дій.
Для дослідження використано методи: теоретичного аналізу наукових досліджень і праць щодо посттравматичного стресового розладу; систематизація емпіричного матеріалу формування обґрунтованості поставленої мети з орієнтацією на особистісно орієнтовані підходи проблеми дослідження ПТСР. Результатом дослідження є теоретичне узагальнення опрацьованих даних проблеми посттравматичного стресового розладу; тлумачення поняття «посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) та надано його визначення у випадку військових дій; розроблено ряд ефективних методик для збереження загальної бойової готовності та соціальної інтеграції військовослужбовців після їх повернення до цивільного життя, що сприятимуть покращенню ментального здоров’я особистості.
Висновки. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це складне психічне порушення, яке виникає внаслідок переживання екстремальних стресових ситуацій, таких як загроза життю, фізичне насильство або інші травматичні події.
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) суттєво впливає на емоційну та когнітивну сфери, проявляючись через флешбеки, нічні кошмари, підвищену пильність і уникнення ситуацій, які нагадують про травматичний досвід, особливо в контексті війни. Через складну психологічну природу ПТСР його лікування вимагає всебічного підходу, який поєднує терапевтичні та медичні методи, зокрема когнітивно-поведінкову терапію та фармакотерапію.
Програма «Відновлення через внутрішню силу» відіграє ключову роль у ефективній реабілітації та підтримці військових, допомагаючи запобігти негативним наслідкам ПТСР і сприяючи соціальній інтеграції постраждалих. The objective of the article. The article is devoted to highlighting the problem of overcoming post-traumatic stress disorder among military personnel as a result of experiencing severe traumatic events. It has been theoretically proven that military operations on the territory of Ukraine, where both civilians and military personnel are exposed to traumatic events associated with a threat to life, physiological injuries, and psychological disorders, affect the mental health of the nation. As a result, these events lead to post-traumatic stress disorder, which, in terms of its structure and treatment, is a complex mental illness with consequences. That is why the problem identified in the article is that people's reactions to traumatic events have a wide spectrum that is subject to analysis and classification, and the source of the traumatic event requires, in turn, appropriate methodological research. For specialists, scientists and the state, the task is to develop effective mechanisms for implementing appropriate mechanisms and measures in working with military personnel and civilians with their personal conditions related to the prevention and elimination of existing post-traumatic stress disorder. Researchers and practicing specialists in this field see the solution to the problem in developing effective mechanisms and implementing appropriate methods and technologies for working with military personnel and civilians in need of prevention or elimination of post-traumatic stress disorder. The key goal of the article is the theoretical justification and practical implementation of the features of overcoming post-traumatic stress disorder among military personnel and the development of effective methods of their psychological rehabilitation and social adaptation after returning from the combat zone. The following methods were used for the study: theoretical analysis of scientific research and works on post-traumatic stress disorder; systematization of empirical material to form the validity of the goal with an orientation to personally oriented approaches to the problem of PTSD research. The result of the study is a theoretical generalization of the processed data on the problem of post-traumatic stress disorder; interpretation of the concept of "post-traumatic stress disorder (PTSD)" and its definition in the case of military operations; a number of effective methods have been developed to maintain general combat readiness and social integration of military personnel after their return to civilian life, which will contribute to improving the mental health of the individual. Conclusions. Post-traumatic stress disorder (PTSD) is a complex mental disorder that occurs as a result of experiencing extreme stressful situations, such as life-threatening situations, physical violence, or other traumatic events. Post-traumatic stress disorder (PTSD) significantly affects the emotional and cognitive spheres, manifesting itself through flashbacks, nightmares, increased vigilance, and avoidance of situations reminiscent of the traumatic experience, especially in the context of war. Due to the complex psychological nature of PTSD, its treatment requires a comprehensive approach that combines therapeutic and medical methods, including cognitive-behavioral therapy and pharmacotherapy. The Recovery Through Inner Strength program plays a key role in the effective rehabilitation and support of military personnel, helping to prevent the negative consequences of PTSD and promoting the social integration of those affected. |
Description: | Аймедов, К.В., Асєєва, Ю.О., Білобривка, Р.І., & Білоус В.С. (2019). Раннє втручання в психоз (новідіагностичні та терапевтичні параметри). Харків: Видавець Строков Д.В., 311. Буряк, О.О., Гіневський, М.І., & Катеруша, Г.Л. (2015). Військовий синдром «АТО»: актуальність та шляхи вирішення на державному рівні. Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2 (43), 176–181. Василенко, С.М. (2020). Психологічна реабілітація в системі психологічного забезпечення підготовки та застосування військ (сил) Збройних Сил України. Вісник Національного університету оборони України. 1, 51-60. За посиланням: http://visnyk.nuou.org.ua/article/download/194909/195104. Васильєв, С.П., & Зубовський, Д.С. (2016). Психодіагностика посттравматичного стресового розладу у військовослужбовців. Український психологічний журнал: збірник наукових праць Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 1, 6–16. Венгер, О.П., Ястремська, С.О., Рега, Н.І., Білоус, В.С., Мисула, Ю.І., Смашна, О.Є., & Костіна, О.О. (2016). Збірник методичних вказівок з курсу «Посттравматичний стресовий розлад». Тернопіль: Укрмедкнига, 55 с. Власенко, С.Б. (2017). Психологічна допомога особам, які знаходяться в стані травматичної кризи. Юридична психологія, 2 (21), 59–72. Горбунова, В., Карачевський, А., Климчук, В., Нетлюх, Г., & Романчук, О. (2016). Соціально психологічна підтримка адаптації ветеранів АТО: посібник для ведучих груп: навчальний посібник. Л.: Інс-т псих. здоров’я Українського кат. Університету, 96. Гуль, М. (2021). Особливості арт-терапевтичного супроводу осіб із травмівним досвідом: методологія та практика. Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві. Збірник тез VI Всеукраїнської науково-практичної конференції (22 жовтня 2021). Уклад. В.С. Бліхар. Л.: Львів ДУВС, 43-44. Гульбс, О., & Кобець, О. (2021). Психологічна реабілітація учасників бойових дій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки. 47(3), 12–15. За посиланням: https://doi.org/10.17721/1728-2217.2021.47.12-15. Єна, А.І., Маслюк, В.В., & Сергієнко, А.В. (2014). Актуальність і організаційні засади медикопсихологічної реабілітації учасників антитерористичної операції. Науковий журнал МОЗ України. 1 (5), 5–16. Засєкіна, Л., Дучимінська, Т., Біфулко, А. & Бінарді, Г. (2023). Вплив моральної травми на психічне здоров'я українських військовослужбовців та цивільних населення. Military Psychology. 35(4), 45-56. За посиланням: 10.1080/08995605.2023.2235256. Агаєв, Н.А., Кокун, О.М., & Пішко, І.О. [та ін.]. (2016). Збірник методик для діагностики негативних психічних станів військовослужбовців: методичний посібник. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 234. Кемп, Н. (2017). Військова психіатрія США: спадщина війни у В'єтнамі. Охорона психічного здоров'я в умовах війни. Пер. з англ. Т. Семигіна, І. Павленко, Є. Овсяннікова [та ін.]. К.: Наш формат. Кокун, О.М., Агаєв, Н.А., Пішко, І.О., & Лозінська, Н.С. (2016). Особливості ступеню вияву у військовослужбовців діагностичних індикаторів ПТСР, зумовленого впливом екстремальних чинників бойової діяльності. Проблеми екстремальної та кризової психології. Збірник наукових праць. Вип. 20. Х.: НУЦЗУ, 84 – 93. Корольчук, О.Л. (2016). Посттравматичний стресовий розлад як новий виклик сучасній Україні. Інвестиції: практика та досвід: науково-практичний журнал. Чорноморський держ. ун-т ім. Петра Могили; ТОВ «ДСК Центр». 3, 45–52. Ломакін, Г.І. (2012). Прояви порушень реадаптації учасників бойових дій у системі суспільних відносин. Проблеми емпіричних досліджень у психології: матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 6 - 7 грудня 2012 р.) за ред. І.В. Данилюка, І.В. Ващенко. К.: ОВС, 94 – 100. Пінчук, І.Я., Петриченко, О.О., & Колодєжний, О.В. (2016). та ін. Структура захворюваності та поширеність реакцій на важкий стрес т порушення адаптації в Україні у першому півріччі 2016 року. Архів Психіатрії, Т. 22. 3, 12–15. Платинюк, О.Б. (2021). Діагностика, корекція та профілактика непсихотичних психічних розладів в учасників бойових дій, які отримали поранення : дис. … д-ра філ.н. 222. Харків, 158. Приходько, І. (2018). Програма психологічної реабілітації військовослужбовців Національної гвардії України, які брали участь у бойових діях. International Journal of Science Annals. 1-2, 45-52. За посиланням: 10.26697/ijsa. 2018.1-2.05. Тімченко, О.В. (2000). Синдром посттравматичних стресових порушень: концептуалізація, діагностика, корекція та прогнозування: монографія. Х.: Видав Ун-ту внутр. справ, 268. Braquehais, M.D., & Sher, L. (2009). Posttraumatic stress disorder in war veterans: a discussion of the Neuroevolutionary Time-depth Principle // Journal of Affective Disorders. 124(1-2), 123-130. За посиланням: 10.1016/j.jad.2009.08.008. Brown, A.D., Root, J., Romano, T.A., Chang, L.J., Bryant, R., & Hirst, W. (2013). Overgeneralized autobiographical memory and future thinking in combat veterans with posttraumatic stress disorder. Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry. 44(1), 129-135. За посиланням: 10.1016/j.jbtep.2011.11.004. Đerke, F., Filipović-Grčić, L., Braš, M., & Djordjević, V. (2016). Psychoneuroimmunology Alternations As A Comorbidity of Post-Traumatic Stress Disorder In Veterans – Case Report. European Psychiatry. 33, 345-350. За посиланням: 10.1016/j.eurpsy.2016.01.1944. Foa, E.B., Keane, T.M., & Friedman, M.J. (2000). Effective Treatments for PTSD: Practice Guidelines from the International Society for Traumatic Stress Studies. New York: Guilford Press, 384. Groer, M.W., Kane, B., Williams, S.N., & Duffy, A. (2015). Relationship of PTSD symptoms with combat exposure, stress, and inflammation in American soldiers. Biological Research for Nursing. 17, 3, 303-310. За посиланням: 10.1177/1099800414544949. Herman, J. (1992). Trauma and Recovery: The Aftermath of Violence – From Domestic Abuse to Political Terror. New York: Basic Books, 336. Tankard, M.E., Morral, A., & Schell, T.L. (2022). Symptoms of Depression and Posttraumatic Stress Disorder as Predictors of Separation from the U.S. Military. RAND Research Reports, 1-15. За посиланням: 10.7249/rra1520-1. Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (1996). The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. Vol. 9. 3, 455-471. Bessel, Van der Kolk, (2014). The Body Keeps the Score: Brain, Mind, and Body in the Healing of Trauma. New York: Viking, 464. ФЛСК_2024_053М_Грибун Н.І. Особливості подолання посттравматичного стресового розладу серед військ. Кваліфікаційна робота 053 «Психологія» Освітньо-професійна програма «Практична психологія». м. Київ, КАІ, 96. |
URI: | https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/66097 |
ISSN: | 2411-264X |
DOI: | 10.18372/2411-264X.25.19358 |
Appears in Collections: | Статті у фахових виданнях кафедри педагогіки та психології професійної освіти |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
Лузік, Швидченко, Грибун_стаття.pdf | Стаття | 446.95 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.