Методи фізичного захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах

Abstract

В умовах цифрової ери інформація стала однією з найцінніших ресурсів, яка має ключове значення для ефективної роботи державних установ, бізнесу, фінансових організацій і приватних користувачів. Інформаційно-комунікаційні системи (ІКС) забезпечують обробку, зберігання та передачу даних, що робить їх надзвичайно вразливими до загрози несанкціонованого доступу, крадіжки або втрати інформації. У зв’язку з цим питанням захисту інформації є пріоритетним завданням для всіх, хто працює з великими обсягами даних. Одним із критичних аспектів забезпечення безпеки є фізичний захист, який охоплює сукупність заходів, спрямованих на захист інфраструктури ІКС та інформаційних ресурсів від фізичних загроз. До таких загроз належать спроби несанкціонованого проникнення, фізичне пошкодження обладнання, крадіжка чи умисне знищення. Фізичний захист є доповненням до програмних і організаційних методів захисту інформації, забезпечуючи комплексний підхід до безпеки. Захист інформації, як відомо – це сукупність організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на запобігання нанесенню збитків інтересам її власника. Основними об’єктами захисту при цьому є:по-перше, – інформація з обмеженим доступом (ІзОД), а саме інформаційні ресурси, що містять відомості конфіденційного або таємного характеру, правовий статус яких передбачений законодавством України і доступ до яких правомірно обмежений власником таких відомостей); по-друге, технічні засоби приймання, обробки, зберігання та передавання інформації (ТЗПІ), а саме системи та засоби інформатизації (обчислювальна техніка, інформаційно-комунікаційні системи (ІКС)), програмні засоби (операційні системи, системи управління базами даних та інше загальне і прикладне програмне забезпечення), автоматизовані системи управління; системи зв’язку, технічні засоби отримання, передання та обробки ІзОД (звукозапис, звукопідсилення, звукове супроводження, переговорні та телевізійні пристрої; засоби тиражування і виготовлення документів та інші технічні засоби обробки графічної, алфавітно-цифрової та текстової інформації, їх інформативні фізичні поля) й, по-третє, допоміжні технічні засоби і системи (ДТЗС), тобто технічні засоби і системи, які не належать до ТЗПІ, але розташовані в приміщеннях, де оброблюється ІзОД (технічні засоби відкритого телефонного або гучномовного зв’язку, системи пожежної та охоронної сигналізації, систему енергопостачання, радіотрансляційні мережі, системи часофікації тощо, а також самі приміщення, де циркулює ІзОД).