Соціально-етичні портрети представників духовенства в Новгородському першому літописі

Abstract

Реконструйовано корпус соціально-етичних портретів представників духовенства («преставися блаженный митрополит», «боголюбивым архиепископомъ Феоктистомъ») у Новгородському першому літописі. Виявлено, що літописні записи ХІ–ХІІІ ст. містять портрети одинадцяти священнослужителів – митрополитів Київського і Новгородського, архієпископів, єпископів, ігуменів (Стефана Доместика, Сави Гречина, Кирила І, Нифонта, Антонія, Мартирія, Арсенія, Феоктиста та ін.). Встановлено, що використання хвалебних епітетів є способом вираження політичної позиції представників світської та церковної влади; авторське самоусвідомлення літописця, його бажання висловити власну думку, не виходячи за рамки літописних канонів і норм літературного етикету, знайшли вияв у вживанні хвалебних епітетів. Ступінь об’єктивності літописної оцінки та ступінь етикетності у використанні епітетів поряд з іменами реальних історичних діячів перевірено шляхом поєднання лінгвістичного аналізу з історико-культурним аналізом з урахуванням історичних фактів.The article is devoted to the reconstruction of the corpus of socio-ethical portraits of representatives of the clergy (преставися блаженыи митрополит, боголюбивым архиепископомъ Феоктистомъ) in the Novgorod First Chronicle. As examined, the chronicle entries of the eleventh–thirteenth centuries contain portraits of eleven clergymen – metropolitans of Kyiv and Novgorod, archbishops, bishops, abbots (Stephen Domesticus, Sava Grechin, Cyril I, Niphont, Anthony, Martirii, Arsenii, Theoktist and others). The study established that the use of laudatory epithets is a way of expressing the political position of representatives of the secular and ecclesiastical authorities. The author’s self-awareness of the chronicler, his desire to express his own opinion, without going beyond the canons of chronicles and norms of literary etiquette, found manifestation in the use of epithets. The degree of objectivity of the annalistic assessment and the degree of etiquette in the use of epithets next to the names of real historical figures have been examined using a combination of linguistic analysis with historical and cultural analysis, taking into account historical facts.