Стратегічне управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах технологічних перетворень

Abstract

Досвід останніх років показав, що не усі вітчизняні підприємства придатні до ведення ефективної конкурентної боротьби. Навіть наявність конкурентоздатної продукції чи послуг не дозволяє багатьом з них реалізовувати ці переваги внаслідок відсутності практики використання усього комплексу заходів. Слід зазначити і дестабілізуючі зовнішні чинники, що оточують українських товаровиробників : неефективна податкова система, несприятливий інвестиційний клімат, недосконалість законодавства, економічна криза внаслідок пандемії, військовий конфлікт та ін. Не дивлячись на різноманіття теоретичних та методичних підходів до формування ефективної системи стратегічного управління конкурентоспроможністю досі не сформовано і не існує єдиної ієрархії та схеми побудови ефективної системи стратегічного управління конкурентоспроможністю, яка б слугувала запорукою розвитку для усіх суб’єктів господарювання. В той час як зацікавленість компаній у зміцнені їх позицій на ринку, забезпечення розвитку діяльності, покращення конкурентоспроможності, в здійсненні адекватної оцінки фінансово-економічної діяльності, прогнозуванні й визначенні слабких і сильних стороні, а також пошуку шляхів подолання перешкод і покращення конкурентоспроможності в умовах нестабільного зовнішнього середовища тільки зростає. Теоретична й практична необхідність методичного інструментарію досліджень щодо проблеми стратегічного управління конкурентоспроможністю суб’єкта господарювання вимагає подальшого методичного осмислення, щоб підприємства не тільки могли оцінювати рівень конкурентоспроможності, виявляти фактори, що безпосередньо впливають на його рівень, а й використовувати це для подальших прогнозів та розробки цілісної ефективної системи стратегічного управління. Оскільки стратегічне управління є цілісною системою, дослідження та оцінка лише конкурентоспроможності не надасть повної інформації, тому з’являється необхідність у вивченні такого інструменту стратегічного управління як економічна безпека, яка є запорукою підвищення конкурентоспроможності.