Організаційний розвиток в системі екологобезпечного землекористування

Abstract

Реалії сьогодення відзначаються трансформацією екологічних, соціальних, економічних, зв’язків виробничих структур, що потребує виняткової подальшої уваги щодо поліпшення відносин у сфері екологобезпечного землекористування. При цьому використання земельних ресурсів як основного засобу розміщення продуктивних сил територій має базуватись на формальних інститутах та регламентувати земельні відносини в правах суб'єкта господарювання володіти, користуватися і розпоряджатися землею, а також його обов'язках забезпечувати охорону та відтворення земель, збереження їх родючості, дотримуватися екологічних норм і стандартів в сфері екологобезпечного землекористування. Тому організація екологобезпечного використання земель повинна формуватися з урахуванням екологічних вимог використання земель сільськогосподарського призначення, відтворення родючості ґрунтів, запобігання їх деградації та погіршення якісних характеристик. Однак, нині у процесі використання земель часто не приймаються до уваги потенційні можливості, продуктивність і екологічні обмеження використання земель, а також їх просторову різноманітність. З огляду на це, і визначає актуальність питання подальшого вдосконалення теоретико-методологічних засад організації екологобезпечного землекористування через ефективне функціонування системи ідентифікації екологічних загроз й організаційного розвитку забезпечення цього процесу. Враховуючи, що земельні ресурси потерпають від багатьох негативних екологічних та економічних факторів, які спровоковані надмірним антропогенним навантаженням, недбалим відношенням до якісних та кількісних змін у стані земель, така ситуація спонукає до визначення критеріїв оптимізації організації екологобезпечного землекористування в громадах.