Аналіз майна підприємства та шляхи підвищення ефективності його використання

Abstract

З початком повномасштабної війни рф проти України загострилися проблеми економічного забезпечення її обороноздатності, створення ВВП у сфері сільського господарства через окупацію традиційно аграрних регіонів і, як наслідок, продовольчої безпеки держави. Військові дії негативно вплинули на міжнародну конкурентоспроможність України, яка була лідером експорту продовольства та сільськогосподарської продукції, на світовому аграрному ринку через блокування морських портів України і торгівельної діяльності в акваторії Чорного та Азовського морів, втрату продукції рослинництва і тваринництва на окупованих територіях. Після підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС відбулися суттєві структурні зрушення в національній економіці і АПК став забезпечувати основну частину експортної виручки і валютних надходжень в Україну. Російська агресія призвела до руйнування сільськогосподарської, складської, транспортної, енергетичної інфраструктури, знищення виробничих потужностей підприємств сільського господарства та переробної промисловості, втрати Україно посівних площ та знищення ворогом вирощеного врожаю. Значне зниження експортних можливостей України викликало дефіцит сільськогосподарської продукції на світових ринках, призвело до стрімкого зростання світових цін на зерно та зменшення внутрішніх цін на нього, а також до збільшення нереалізованих залишків на елеваторах, тому до вирішення проблеми підключилися ООН, Червоний Хрест та країни-союзники України. Втрата традиційних ринків збуту і валютної експортної виручки негативно позначилася на фінансовому стані сільськогосподарських підприємств і ускладнила підготовку до весняно-польових робіт. У зоні ведення бойових дій і через обстріли підконтрольних Україні територій відбулось фізичне знищення майна аграрних підприємств, порушилися їх логістичні зв’язки, що унеможливлює або ускладнює проведення операційної діяльності. Знецінення курсу національної валюти спричинило розкручування інфляційної спіралі, зростання цін на добрива, пальне, посівні матеріали, що об’єктивно призводить до збільшення собівартості сільськогосподарського виробництва, зростання цін на продукцію АПК, скорочення прибутків або збиткової діяльності, зниження обсягів надходжень податків та платежів до бюджету від аграрних підприємств. Обмеження ринку збуту сільськогосподарської продукції та доступу до фінансування, втрата виробничого потенціалу та логістичних зв’язків, несприятлива цінова кон’юнктура загрожує банкрутством аграрних підприємств та вимагає їх зовнішньої підтримки.