Ефективність управління виробничим потенціалом підприємства в умовах неомодернізації

Abstract

Розвиток та поширення цифрових технологій, інтелектуалізація виробничих систем потребують корінних змін у підходах до управління виробничим потенціалом, адже в основі ефективного управління сучасним авіаремонтним підприємством лежить саме стратегічне управління виробничим потенціалом підприємства. У цьому випадку, корінні зміни, перш за все, стосуються переорієнтації виробництва, зважаючи на виробничий потенціал підприємства, адже динамічність зовнішнього середовища, політична нестабільність і невизначеність є постійним стимулом до пошуку прихованих резервів у виробничому потенціалі та до дієвого забезпечення придатності ресурсної бази в умовах неомодернізаційних змін.. В умовах неомодернізації підприємство зіштовхується з викликами стосовно значущості виробничого потенціалу в їхній діяльності задля забезпечення конкурентних переваг та лідируючих позицій у галузі. Оскільки підприємства зазвичай не здатні впливати на зовнішнє середовище, їм необхідно приділити більшу увагу адаптації до швидкоплинних та мінливих умов господарського середовища та використовувати виробничий потенціал у відповідності до своїх виробничих можливостей та очікувань ринку. Саме тому, дослідження виробничого потенціалу підприємства, зосереджене на пошуку нових напрямів його ефективного використання, є актуальним та набуває нових значень.