Антикризове управління та усунення загрози банкрутства транспортного підприємства

Abstract

Антикризове управління у значній частині вирішуваних проблем є ризиковим. В економіці України поряд з ризиками, які притаманні всім ринковим системам, виникає безліч проблем, пов'язаних із недосконалістю системи управління, відсутністю нормативних актів щодо ризикової діяльності, неефективною роботою фінансово-економічних та правових інститутів, дефіцитом антикризових менеджерів. Це зумовлює потребу створення комплексної системи антикризового управління, що інтегрує в собі всі елементи управління, з урахуванням як внутрішніх взаємозв'язків, так і взаємодії системи елементів з відповідними фінансово-економічними, правовими, політичними та іншими інститутами. В даний час використовується безліч визначень антикризового управління. Узагальнення існуючих у науковій літературі підходів дає підставу розглядати категорію «антикризове управління» як систему управління підприємством, що має комплексний, системний характер, спрямовану на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ через використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки та реалізації на підприємстві спеціальної програми, що має стратегічний характер, що дозволяє усунути тимчасові труднощі, зберегти та примножити ринкові позиції при будь-яких обставин, в основному, на власні ресурси. Сутність поняття полягає у створенні передумов того, щоб незначні труднощі у господарській діяльності не досягли масштабів кризи, в акцентуванні уваги на руйнівній особливості кризи як явища, що гостро загрожує існуванню підприємства та вимагає швидкої локалізації наслідків з метою збереження матеріальної основи для діяльності. У сучасних умовах пріоритетом для менеджменту є діагностика та контроль, що дозволяють виявляти ознаки кризових тенденцій на ранніх етапах розвитку та впроваджувати відповідні антикризові заходи щодо їх нейтралізації. В умовах нестабільності зовнішнього середовища підвищується актуальність функцій планування та організації, що дозволяють у разі значних відхилень від планових показників при зміні факторів внутрішнього та зовнішнього середовища провести діагностику та прийняти відповідні оперативні, тактичні та стратегічні управлінські рішення. Розробка та впровадження реально діючого організаційно-економічного механізму антикризового управління, що стимулює економічний розвиток за допомогою цілісного та ефективного використання потенціалу підприємства, а також своєчасно, адекватно і в короткі терміни попереджуючого можливі відхилення від плану та цільової установки підприємства, як певної мікроекономічної системи, стають першочерговим завданням для менеджменту під час вирішення організаційних, економічних та фінансових завдань. Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що антикризового управління є ефективним тільки в тому випадку, якщо є комплексним багатоплановий процес, з постійною оцінкою ефективності його заходів та інструментів, суттєво відрізняється від традиційного механізму гнучкістю, адаптивністю та високою ефективністю.