Рефлексивний підхід до формування освітньо-інформаційного середовища системи дистанційної освіти в закладах вищої технічної освіти

Abstract

Дослідження присвячено обґрунтуванню теоретичних та методичних засад проєктування мультимедійного навчально-методичного комплексу (МНМК) для дистанційного навчання у відповідному освітньо-інформаційному середовищі та експериментальній перевірці ефективності його використання в освітньому процесі закладу вищої технічної освіти. Методики дослідження. Педагогічний експеримент проведеного дослідження включав три етапи. На констатувальному етапі для обґрунтування доцільності використання освітньо-інформаційних технологій були використані наукові методи: структурно-науковий, системно-функціональний аналіз; емпіричні методи: діагностика, спостереження, анкетування, опитування; методики (Р. Кеттелла, К. Роджерса, Т. Ільїної, Л. Кабардової, А. Лачинса, С. Будассі, М. Осташевої) та тестові завдання для вхідного та вихідного контролю. У ході констатувального етапу дослідження для виявлення якості та ефективності процесу дистанційного навчання було проведено опитування серед іноземних (86 студентів з 28 країн світу) та українських студентів НАУ. У формувальному експерименті генеральну сукупність досліджених склали: 18 (експериментальна група) і 20 (контрольна група) студентів. Результати формувального експерименту засвідчили позитивну динаміку зміни показників мотиваційно-ціннісної складової формування готовності майбутніх практичних психологів до використання освітньо-інформаційних технологій у процесі дистанційного навчання. Отримані результати підтвердили гіпотезу про те, що використання МНМК в освітньому процесі ЗВТО сприяє: створенню інтерактивного освітнього середовища для ефективного навчального процесу на засадах компетентісно-рефлексивного підходу; забезпеченню навчальної взаємодії між учасниками освітнього процесу; наявності умов для самоконтролю з урахуванням зворотніх жорстких та гнучких зв’язків. Висновки. МНМК для дистанційного навчання включає основний, розширений та продвинутий навчальні курси і складається з наступних елементів: теоретико-методологічний блок, навчальні модулі, контролюючий розділ. Системоутворювальним компетентнісно-цільовим елементом МНМК стала інформаційно-особистісна магістраль успішності навчання як оновлювана база новоутворених і накопичених знань, де реалізується навчальна взаємодія як між викладачем і студентами, так і зі сторонніми джерелами навчальної і прикладної інформації.

The research is devoted to substantiation of theoretical and methodical bases of designing of multimedia educational and methodical complex (MEMC) for distance learning in the appropriate educational and information environment and experimental check of efficiency of its use in institution educational process of higher technical education. Research methods. The pedagogical experiment of the study included three stages. At the ascertaining stage for substantiation of use expediency of educational and information technologies scientific methods were used: structural-scientific, system-functional analysis; empirical methods: diagnostics, observation, questionnaires, surveys; methods (R. Kettell, K. Rogers, T. Ilyina, L. Kabardova, A. Lachins, S. Budassi, M. Ostasheva) and test tasks for input and output control. Results. During the ascertaining stage of the research to identify the quality and efficiency of the distance learning process, a survey was conducted among foreign (86 students from 28 countries) and Ukrainian NAU students, the results are presented in Table 1. In the formative experiment the general population was: 18 students (experimental group) and 20 students (control group). The results of the formative experiment showed the positive dynamics of changes in the indicators of the motivational and value component of the formation of future practical psychologists readiness to use educational and information technologies in the distance learning process. The obtained results confirmed the hypothesis that the MEMC using in the educational process of HTEI contributes to: the creation of an interactive educational environment for an effective learning process based on the competence-reflexive approach; ensuring educational interaction between participants in the educational process; availability of conditions for self-control, taking into account rigid and flexible feedback. Conclusions. MEMC for distance learning includes basic, advanced and proficiency training courses and consists of the following elements: theoretical and methodological unit, training modules, control section. The system-engineering part of learning success has become a system-forming competence-target element of MEMC as an updated base of newly formed and accumulated knowledge, where educational interaction is realized both between professor and students and with other sources of educational and applied information.