Відтворення концептів Щастя/Нещастя в перекладах романів Френсіса Скотта Фіцджеральда українською мовою (на матеріалі творів «Великий Гетсбі» та «По цей бік раю»)

Abstract

Протягом останніх десятиліть у лінгвістичній науці відбувається перехід від структурного мовознавства до антропологічного, що вивчає зв’язок мови зі свідомістю, а також етносвідомістю народу. У фокусі уваги багатьох лінгвістичних праць концептологічного та лінгвокультурологічного спрямування все частіше опиняється природа людського мислення, його зв'язок із мовою та культурою народу загалом, а також лігнгвокультурна специфіка різноманітних концептів загальнолюдських емоцій. Використання фундаментальних концептів-почуттів ‒ є невід’ємною частиною вербального представлення емоційного досвіду, що має безпосереднє відношення до об’єктивації менталітету етносу. «Щастя» і «Нещастя» як одні із ключових концептів лінгвокультури неодноразово привертали увагу як вітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів. Репрезентація концептів базових емоцій досі слугує цікавим об’єктом лінгвістичного дослідження, адже вони доповнюють, збагачують і підсилюють мовленнєве висловлювання і допомагають розкрити змістовний бік інформації. Вивчення художньої поетичної картини світу, що структурується системою художніх концептів, є надзвичайно значущим у сучасних мовознавчих студіях, оскільки фокус уваги дослідників переноситься саме на дослідження динаміки та семантичної мінливості мовних явищ в художньому дискурсі. Тому значної актуальності набуває вивчення відтворення базових концептів-почутів Щастя/Нещастя у письмових повідомленнях, зокрема в художніх текстах, де ці компоненти перетворюється в словесну форму з характерними власними особливості структуризації, об’єктивації та вербалізації, що на сучасному етапі мовознавчої науки не отримало достатнього висвітлення. Творчий спадок Фр. Ск. Фіцджеральда як одного з найвидатніших класиків американської літератури XX ст. слугує багатим, різноманітним і цікавим матеріалом для перекладацького аналізу, оскільки прозаїк писав у притаманному лише йому стилі, який втілює художню картину світу, наповнену індивідуально-авторськими концептами, що представлені різноманітними лінгвальними засобами. Окремі концепти його картини світу розглядаються в сучасних філологічних розвідках, а саме висвітлюються космологічні концепти, концепт особистості та концепти кольорів. Лінгвостилістична та соціоконцептуальна картина світу митця дає змогу провести комплексний аналіз концептів Щастя/Нещастя, що посідають ключове місце серед інших етоноконцептів концептуального простору художнього мовлення Фіцджеральда, тому наша розвідка передбачає ґрунтовний розгляд особливостей стилю письменника і аналіз авторських оповідних стратегій на основі літературних шедеврів «Великий Гетсбі» і «По цей бік раю». Як одні з прецедентних текстів американської культури ці геніальні творчі полотна викликали ранній і великий літературний успіх американського поета джазової епохи. Абсолютно різні за ідейної спрямованістю та художньою вербальною палітрою твори об’єднані ключовою ідеєю ‒ нездатність людини на щастя, що проникає глибоко в душі читачів.