Порівняльний аналіз стратегій та прийомів перекладу ономастичних реалій: на матеріалі художніх текстів

Abstract

Словниковий запас кожної національної мови є своєрідною системою, історично сформованою, який відображає багатовіковий досвід спілкування між людьми певного етнічного колективу та їхніми знаннями про навколишню дійсність. Лексичні одиниці кожної мови мають складну семантичну структуру, в якій можна знайти різнорідну інформацію. Одним із найбагатших виражальних засобів національної ідентичності є реальність. Їх семантична структура містить конкретну культурну інформацію. Роль реалій у процесі міжкультурної комунікації дуже важлива: вони відображають соціокультурний аспект картини світу. Оскільки деякі вчені класифікують реалії як нееквівалентну лексику, ці одиниці становлять найбільші труднощі при перекладі. Складність полягає в тому, що майже немає відповідностей для їх перекладу, які повинні мати однакові конотації емоційного, семантичного та стилістичного характеру, а також в оригінальному тексті. Питання про те, як реалії відображають міжмовну реальність, є одним із найскладніших у теорії перекладу. Воно поєднує низку різнорідних елементів, таких як перекладацький аспект регіональних досліджень, культура перекладача, беручи до уваги попередні знання (ознайомлення з відповідним середовищем, культурою, історичним часом) читача перекладу порівняно зі звичайними сприйняття та психологія оригінального читача та багато літературних та мовних моментів. Всі особливості життя будь-якого народу (географічне положення, соціо-політична ситуація, історичний розвиток, рівень розвитку культури та мистецтва, релігія) знаходять відображення у мові. Мова є основним носієм культурного коду. Наразі велика увага приділяється саме вивченню національно-маркованої лексики, проте незважаючи на велику кількість науковців, що присвячують своє життя вивченню подібних лінгвістичних проблем, наразі так і немає чіткого визначення для такої лексики. Переважна кількість науковців все ж зупинилася на терміні «реалія» на позначенні безеквівалентної національно-маркованої лексики. У лінгвоперекладовзнавстві до числа реалій відносяться також ономастичні реалії: топоніми, антропоніми, ідеоніми, теоніми, назви творів художньої літератури та історичних подій, хроматоніми та інші. У дослідженні розглядали саме ономастичні реалії та способи їх перекладу українською мовою, що обрали перекладачки. Ономастичні реалії є національно-маркованими словами та надають художньому тексту особливого забарвлення та впливають на рецепції змісту твору іншомовним читачем.