Батьківщина, дім, рідна мова як маркери національної ідентичності

Abstract

Національна ідентичність є синкретичним феноменом, що містить у собі елементи культурної ідентичності, яка базується на культурі, мові, релігії, історичній пам’яті. Важливість дослідження зумовлена специфікою національно-культурної ідентичності як багатоаспекторного явища, досліджуваного не лише соціологами, етнографами, культурологами, але й літературознавцями, оскільки деякі проблеми стають темою художньої літератури. Пошуки національної тотожності, системно розпочаті з відродженням української державності на початку 90-х років ХХ ст.. дають можливість узагальнити український національний досвід. У рамках цього дослідження нас насамперед цікавить національна ідентичність як культурний феномен, об’єкт літературних дискурсів, істотний чинник гуманітарних процесів в Україні, який потребує певного змістового, семантичного аналізу з урахуванням української специфіки. Актуальність нашого матеріалу випливає з потреби зосередити увагу на творчому доробку З.Красівського і Я. Лесіва як речників національної тотожності, що відіграли особливу роль у процесах національного самоусвідомлення.