Психологічні чинники соціальної дезадаптації студентів

Abstract

У сучасному суспільстві проблема адаптації виступає однією з ключових проблем психологічної науки. Високі темпи життя, постійні інформаційні перевантаження і дефіцит часу все більше впливають на психіку особистості і стають причинами різних відхилень в нормальній діяльності окремих чи багатьох функціональних систем організму. Особливо важливою є проблема адаптації студентів до навчання в університеті. Вступаючи до вищого навчального закладу, перед студентами постає ряд проблем, що пов’язані з недостатньою психологічною готовністю до навчання у ВНЗ, з руйнуванням роками вироблених установок, навичок, звичок, ціннісних орієнтацій, втрати роками закріплених взаємин з колективом та формуванням нових навичок, а також з невмінням здійснювати психологічну саморегуляцію власної діяльності та поведінки. На початку навчання студенти перебувають у складній ситуації знайомства з новими формами діяльності, спілкування, дозвілля, співвідносять власні сподівання з реальністю, формують своє ставлення до навчальної діяльності, саме тому, вивчення процесу адаптації, а також психологічних чинників які можуть спричинити дезадаптацію майбутніх фахівців є актуальним в наш час. Аналіз наукової літератури, присвяченої дослідженням проблеми соціальної адаптації особистості, засвідчує той факт, що означена психологічна особливість особистості досліджується багатьма галузями наукових знань, таких як: педагогіка, психофізіологія, загальна психологія, соціальна психологія. Так, в соціальній педагогіці дезадаптація дитини – це показник того, що її поведінка, результативність діяльності та відносини з оточуючими не відповідають соціальним нормам, які є типовими для певного віку; в соціології дезадаптація - порушення процесу активного пристосування індивіда до умов соціального оточення за наявності неправильного або недостатньо розвиненого уявлення людини про себе й свої соціальні зв'язки; у філософії поняття адаптація визначається як спроможність будь-якої системи наближати свою структуру до оптимальної стосовно соціальних умов існування. Стосовно даної проблематики, слід зауважити, що дослідження адаптації особистості в навколишньому середовищі здійснювалося науковцями різних галузей психології, так загальна психологія вивчає дезадаптацію як складний соціально-психологічний процес, що характеризується неадекватністю комунікативних навичок та дезорганізацією поведінки, невпевненістю у власних силах і недовірливим внутрішньо-особистісним відношенням; в гуманістичній психології вивчають питання про адаптивні форми поведінки особистості та їх фактори; психологія праці визначає адаптацію як постійний процес активного узгодження людиною своїх індивідуальних особливостей з умовами зовнішнього середовища (вимогами робочого місця, особливостями партнерів, соціальних груп, організаційної культури тощо), що забезпечують успішність її професійної діяльності і повноцінну особистісну самореалізацію в усіх сферах життєдіяльності [9]; особлива увага соціальній адаптації особистості приділяється в соціальній психології, адже вона вивчає соціальну адаптацію як процес входження особи в соціально - рольові зв'язки і відносини, оволодіння нею соціальними нормами, правилами, цінностями, соціальним досвідом, соціальними відносинами і діями. У рамках означених галузей, дослідження даного явища здійснювалося цілим рядом зарубіжних та вітчизняних науковців. До зарубіжних науковців, які зробили значний внесок у вивчення проблеми соціальної адаптації особистості можна віднести: А. Маслоу, Р. Мертон, Ж. Піаже, К. Роджерс, Т. Парсонс, Т. Шибутані та ін. Серед вітчизняних представників науковий інтерес до даної теми проявляли: Д. Андрєєва, М. Дворяшина, А. Колесова, А. Малевич (які досліджували проблеми динаміки, змісту, видів та результату адаптації), а також: О. Борисенко, Т. Комар, М. Левченко, Б. Рудов, В. Штифурак та ін. ( які досліджували фактори що підсилювали процес адаптації або спричиняли дезадаптацію). Все вище вказане дає нам можливість зазначити, що дана проблема має давню історію дослідження в багатьох сферах. Проте, дослідження питання психологічних чинників соціальної дезадаптації студентів залишається відкритим і дотепер. Зазначене приводить до висновку про необхідність комплексного дослідження даного явища. На сьогоднішній день проблема адаптації молодої людини до нових умов у вищому навчальному закладі є надзвичайно важливою та актуальною оскільки початкові етапи навчання у виші є найважчим періодом у житті студентів. Саме це і обумовлює вибір теми нашої дипломної роботи: «Психологічні чинники соціальної дезадаптації студентів».