Зв'язок копінг-стратегій з емоційними станами студентів в період пандемії

Abstract

Одним із найважливіших завдань під час пандемії коронавірусної інфекції є збереження фізичного та психічного здоров’я населення. І якщо на боротьбу з хворобою кинуто всі сили сучасної медицини, то психологічна допомога хворим та їх родичам, а також тим, хто вже перехворів на коронавірус, залишається недостатньою. Пандемія викликає різні деструктивні психічні реакції у здорових людей, серед яких найпоширенішими є тривога, страхи, фобії, нав'язливості та депресивні розлади. Щодня ми отримуємо велику кількість інформації щодо поширення коронавірусної інфекції, її ускладнень, смертності, проблем з ліками, койко-місцями, вакциною та ін. Все це стосується безпосередньо кожної людини, через що виникає страх та тривога, як за своє життя, так і за рідних, друзів. Значний внесок у виникнення негативних емоційних станів здійснює невизначеність, адже ніхто не може спрогнозувати тривалість пандемії, її динаміку, немає жодних гарантій, що ти не захворієш, навіть притримуючись всіх санітарно-гігієнічних норм. Величезна кількість хворих медичних працівників, можливість повторного зараження, нетривалий імунітет, безсимптомний перебіг – все це породжує страх та неможливість планувати чи передбачити майбутнє, контролювати власне життя. Отже, можемо припустити, що найближчим часом психологічний дискомфорт людей буде тільки наростати. Пандемія також негативно впливає і на життя студентів, які через дистанційне навчання частіше переживають стрес, нудьгу та самотність, недостатність спілкування з одногрупниками. Багато з іногородніх студентів роз’їхалися по домівках, проте деякі залишилися в гуртожитках, де ризик захворіти значно вищий. Через карантинні заходи частина з них втратили роботу, що негативно вплинуло на їх економічний та емоційний стан. У деяких студентів фінансовий стан погіршився через втрату роботи батьками, хворобу рідних, що збільшує тривогу за майбутнє та викликає занепокоєння через неможливість сплачувати за навчання. Все це спричиняє негативні емоційні стани, такі як тривога, депресія, фрустрація, знижений настрій, почуття безнадії. Вивченням проблеми емоційних станів займалися українські та зарубіжні дослідники (М.І. Боришевский, Б.А. Вяткін, В.А. Ганзен, Л.Г. Дікая, Є.П. Ільїн, Л.В. Куликов, Н.Д. Левітов, С.Д. Максименко, В.А. Моляко, Н.І. Наенко, Т.А. Нємчин, А.О. Прохоров, І.І. Чеснокова та ін.). Значну увагу приділено регуляції емоційних станів та їх розвитку в онтогенезі (К. Ізард, Т.С. Кириленко, Е.Л. Носенко, А.М. Прихожан, А.О. Прохоров, В.А. Семиченко, К. Хорні, О.Я. Чебикін та ін.). Вивченням копінг-стратегій займалися Л.І. Анциферова, Т.Л. Крюкова, С. К. Нартова-Бочавер, І.М. Нікольська, Р. М. Грановська. Проблемі стресу та застосування копінг-стратегій присвячені роботи Р. Лазаруса, С. Фолкмана, Дж. Амірхана, Е. Хайма, Е. Фрайденберга, С. Хобфолла, Г. Сельє, Є.В. Куфтяк, Б.Д. Карвасарського, В.М. Ялтонського, Н.Є. Водопьянової, Л.І. Вассермана та ін.). Дослідження зв’язку копінг-стратегій з емоційними станами студентів під час пандемії є, на наш погляд, дуже актуальним, адже застосування адаптивних копінгів знижує емоційну напруженість та допомагає ефективно вирішити ситуацію або змінити ставлення до неї.