Формування військової музейної справи в Україні у період суспільно-політичної трансформації (1989–1996 рр.)

Abstract

Мета дослідження полягає у висвітленні діяльності військових музеїв за часів зміни ціннісних орієнтирів суспільства і трансформації державного устрою та формування основ музейної справи у Збройних Силах України. Методи дослідження. Системність та комплексний підхід у розкритті мети, застосування порівняльного аналізу, історико-хронологічного, біографічного, історіографічного методів сприяло отриманню вагомих теоретичних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в постановці та розробці актуальної теми, яка в науковому вимірі отримала недостатнє висвітлення і досліджується на емпіричному досвіді. Обґрунтовано ідею, яка полягає в тому, що діяльність військових музеїв не завжди відповідає потребам суспільства, вимагає державного регулювання і підтримки. Висновки. Констатується, що військове музеєзнавство в досліджуваний період відзначалося пошуком нової моделі функціонування військових музеїв, що було продиктовано змінами суспільних настроїв, політичного та економічного устрою. Відзначено, що в радянський період така модель була розроблена Музеєм історії військ Далекосхідного військового округу і полягала в наданні музею самостійності в прийнятті рішень оперативного управління його діяльністю. Однак, зміни ціннісних орієнтирів привели до зниження ролі музеїв в суспільному процесі. Така модель була покладена у створення Музею Збройних Сил України, як системоутворючого елементу військової музейної справи

The purpose of the study is to highlight the activities of military museums during the changing values of society and the transformation of the state system and the formation of the foundations of museum work in the Armed Forces of Ukraine. Research methods. Systematic and comprehensive approach in the disclosure of the purpose, the use of comparative analysis, historical and chronological, biographical, historiographical methods contributed to the achievement of significant theoretical results. The scientific novelty of the study lies in the formulation and development of a topical topic, which in the scientific dimension has received insufficient coverage and is studied on empirical experience. The idea is substantiated that the activity of military museums does not always meet the needs of society, requires state regulation and support. Conclusions. It is stated that military museum studies in the period under study was marked by the search for a new model of functioning of military museums, which was dictated by changes in public mood, political and economic system. It is noted that such a model was developed by the Museum of the History of the Far Eastern Military District and was to give the museum independence in making decisions on the operational management of its activities. However, changes in values have reduced the role of museums in the social process. Such a model was used to create the Museum of the Armed Forces of Ukraine as a system-forming element of military museum work.