Статті кафедри комп'ютерних технологій дизайну і графіки
Permanent URI for this collectionhttp://er.nau.edu.ua/handle/NAU/11874
Browse
Recent Submissions
Item Теорія українського авангардного мистецтва Олександра Богомазова(Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorУ силу більш ніж півсторічної заборони досліджувати феномен авангарду в Україні з боку пануючої влади останній був відомий нечисленній, а навіть і поодинокій когорті вчених. Інтерес до митців авангардного мистецтва вийшов із-під заборони із набуттям Україною державної незалежності і відкриттям раніше закритих архівів та музейних сховищ. Обсяги теоретичних напрацювань художників-авангардистів є значними і потребують їх осмислення, що з часом і відбувається. Історіографія українського авангардного мистецтва поповнюється грунтовними працями дослідників і відтворює історію його зародження та утвердження. Комплексний аналіз поглядів митців на суть авангардного мистецтва розкриває філософію їх творчості та феномен саме українського в європейському явищі мистецтва. Український мистецтвознавчий академічний дискурс потребує дослідження феномену переламу мистецтва, яким став авангард. Олександр Богомазов, разом з іншими визначними постатями, зробили фундаментальний внесок у виразний український модерністський дискурс. Він уперше в Києві проголосив Маніфест українського авангарду. Теорія українського авангарду Олександра Богомазова народжувалася у роки активного прояву та практичного і теоретичного утвердження нових поглядів на взаємовідносини мистецтва і художника та художника і глядача. Мистецька філософія Богомазова узгоджується з сучасними теоріями, які підкреслюють роль мистецтва в культурних і соціальних системах. Творчість Олександра Богомазова ілюструє динамічну взаємодію локальних і глобальних впливів у розвитку сучасного мистецтва. Його спадщина не лише відображає ширші тенденції європейського модернізму, але й утверджує виразну українську ідентичність, кидаючи виклик монолітному наративу західного модернізму. Залучаючись як до соціально-політичного контексту, так і до теоретичних дискурсів свого часу, Богомазов допоміг сформувати унікальну теорію українського авангарду.Item Використання програмного засібу Autodesk Revit у відтворенні історичного образу Успенського собору у Володимирі(National Aviation University, 2024) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, Viktor; Ємельянова, Валентина Олегівна; Emelianova, ValentinaМета статті – висвітлити методику відтворення особливостей архітектурного образу Успенського собору з використанням інструментарію інформаційних технологій проектування, проведенні аналізу його відповідності регіональним архітектурним та будівельним традиціям та спростуванні твердження про реконструкцію первісного вигляду споруди. Методологічною основою дослідження стали принципи історизму, всебічності та наукової достовірності, а також історіографічний та техніко-технологічний методи. Наукова новизна одержаних результатів визначається можливістю застосування визначених методів та підходів в архітектурній реставрації об’єктів культурної спадщини, а також виявленні особливостей, характерних рис та відтворенні історичного архітектурного середовища Успенського собору у місті Володимирі з використанням інформаційних технологій проектування. Практична значущість дослідження представлена методикою 3D моделювання об’єктів архітектурної спадщини. Висновки. Доведено, що прагнення відтворити на межі ХІХ та ХХ столітть в архітектурі Успенського собору риси давньоруської доби призвело до знищення культурного контексту історії розвитку будівлі Успенського собору в конкретних суспільно-політичних відносинах різних епох, які переживало місто Володимир та заміні його архітектурного образу.Item Європейська портретна мініатюра у просторі музейної комунікації(Національний авіаційний університет, 2024) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorДослідження присвячене впливу портретної мініатюри на розвиток музейної комунікації, зокрема її ролі у формуванні музейних колекцій та виставкової діяльності. Акцентовано на зростаючому інтересі до мініатюр як засобу збереження культурної спадщини та їхньому значенні у діалозі між минулим та сучасністю через музейні експозиції. Наведено аналіз викликів і перспектив використання мініатюр у музейній практиці, з особливою увагою до технологій збереження та презентації творів. У роботі представлено історичний контекст виникнення та розвитку портретної мініатюри в Європі, з акцентом на технічні та художні особливості, які відрізняють цей жанр від інших форм портретного мистецтва. Мета статті полягає у комплексному аналізі ролі портретної мініатюри в історичному, культурному та музейному контексті Європи, а також визначення стратегій її ефективної інтеграції у сучасну музейну комунікацію. У роботі висвітлено історичну цінність та унікальність портретних мініатюр та, водночас, і виклики, пов’язані з їхнім збереженням, презентацією та доступністю для сучасних аудиторій. Методологія. У роботі було використано історичний та порівняльно-історичний методи, що дозволили простежити виникнення явища мініатюрного портрету та його розвиток технологій виготовлення. Завдяки системному та культурологічному методу було прослідковано роль мініатюрних портретів як важливого феномену у соціальних відносинах упродовж XVI–XIX ст. Методи узагальнення, синтезу та аналізу було застосовано для отримання висновків і рішень щодо презентації мініатюрних портретів. Результати. Європейська портретна мініатюра є не тільки винятковим мистецьким явищем, а й важливим елементом у системі музейної комунікації, що сприяє глибшому розумінню культурного та історичного контексту. Здійснено аналіз стилів та технік, що застосовувалися митцями різних епох, від Ренесансу до Неокласицизму, підкреслюючи важливість мініатюри як засобу особистісного та культурного вираження. Встановлено сучасні методи діджиталізації та віртуальної реалізації музейних колекцій, що дозволяють широкій аудиторії досліджувати мініатюри в деталях, виходячи за межі фізичного простору музеїв. Наукова новизна. У роботі представлено засоби цифрової діджиталізації та віртуальної візуалізації мініатюрних портретів у музейних експозиціях, що відкривають нові горизонти для доступу до творів мистецтва, зберігаючи їх для майбутніх поколінь, а також забезпечуючи нові форми інтерактивності та освітньої взаємодії з публікою. Запропоновано рекомендації щодо оптимальних умов зберігання та консервації, а також методи реставрації, що дозволяють відновити оригінальний вигляд мініатюр без пошкодження їхньої історичної цінності з огляду на виклики, пов’язані із фізичним збереженням мініатюр, такі як вплив світла, вологість та температурні коливання. Наголошено на ролі мініатюр у музейній комунікації та застосування матеріалів про мініатюрні портрети в освітніх програмах. З’ясовано, як музеї можуть ефективно втілювати цифрові технології для створення глибших та більш значущих музейних досвідів, що сприяють культурному обміну та розумінню. Включення інтерактивних елементів, таких як віртуальні тури, доповнена реальність та інтерактивні освітні ігри, може збільшити залученість відвідувачів та зробити вивчення історії мистецтва більш захоплюючим. Практична значущість. У статті представлено можливості для глобального культурного обміну через міжнародні музейні партнерства та онлайн-платформи із залученням потенціалу цифрових інструментів для розширення доступу до культурних ресурсів. Це включає обговорення проектів, що дозволяють віртуальну «подорож» між музеями світу та доступ до їхніх колекцій мініатюр, що сприяє міжкультурному діалогу та співпраці.Item Портретна мініатюра в історичному контексті: від приватних предметів до музейних експонатів(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2024) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorНаукова стаття присвячена дослідженню розвитку портретної мініатюри як унікального жанру образотворчого мистецтва, який зазнав значних змін від особистих предметів інтимного характеру до визнаних музейних експонатів. Автор розглядає історичний контекст створення портретних мініатюр, виходячи з їх появи у середньовічні часи як складової ювелірних прикрас та книжкових ілюстрацій, переходу в епоху Відродження як самостійного виду мистецтва, до їх значення в епоху Романтизму та, нарешті, їх ролі у сучасному світі. В статті аналізуються основні етапи еволюції технік та матеріалів, використання мініатюр у соціальних та культурних контекстах різних епох, а також зміна в сприйнятті мініатюр з особистих та практичних предметів до цінних експонатів у музеях і галереях. Особлива увага приділяється інституціоналізації мініатюрного портрета та його входженню в академічний і культурний канон, розкриваються питання консервації та реставрації. Цей аналіз висвітлює не лише естетичні та художні аспекти портретної мініатюри, а й її значення як історичного документа, що відображає соціальні зміни, моду та ідеали краси різних періодів. Особливий акцент робиться на колекціонуванні портретних мініатюр, яке стало важливою частиною музейної діяльності та приватного збирання. Автор також піднімає питання етики та власності, пов’язані з портретними мініатюрами, особливо у контексті походження та репатріації культурних цінностей. Досліджуються спірні моменти, пов’язані з колекціонуванням та виставленням мініатюр, які були незаконно вивезені або придбані під час колоніальних часів, і як сучасні музеї та приватні колекціонери реагують на виклики, пов’язані з відновленням справедливості та поверненням цих творів мистецтва до їхніх країн походження. Окрема увага приділяється аналізу мініатюрних портретів як засобу особистої та культурної ідентифікації. Дослідження включає порівняння між різними культурними традиціями виробництва портретних мініатюр, зокрема, в Європі, Азії та Америці, а також їхнє значення для вираження індивідуальності, соціального статусу та етнокультурної приналежності. У роботі використовується міждисциплінарний підхід, щоб розкрити, яку роль відігравали портретні мініатюри у формуванні ідентичності та передачі культурних цінностей через покоління.Item Освітній менеджмент Факультету архітектури, будівництва та дизайну Національного авіаційного університету у період 2020 – 2023 років(Національний авіаційний університет, 2024) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorВ статті аналізується досвід втілення освітніх стратегій у діяльність факультету архітектури, будівництва та дизайну Національного авіаційного університету та показано досягнуті результати в період 2020-2023 рр. Сукупність методів дослідження представляють науковий інструментарій до якого включені метод критичного та порівняльного аналізу, логічний метод, узагальнення, описовий метод. Використання методу документального аналізу джерел дозволило відтворити процес діяльності факультету в контексті навчального процесу університету. В результаті дослідження виявлено наукову новизну, яка полягає в тому, що вперше питання освітнього стратегування діяльності факультету наземних споруд та аеродромів Національного авіаційного університету стало предметом наукового дослідження, у рамках якого проведено аналіз та особливості управління навчальним процесом, впровадження інноваційних рішень, зосередження зусиль на важливій ролі науково-педагогічного складу у розробці новітніх технологій для розвитку інфраструктури повітряного транспорту, інші роботи, що висвітлюють складний період історії України - пандемія COVID-19 (2021) та воєнний стан (з 2022 по теперішній час) викликаний російською військовою агресією проти України. Показники діяльності науково-педагогічного складу факультету свідчать про те, що за цих умов студенти мали можливість здобувати якісні знання та розвивати професійні компетенції. Прикладні управлінські рішення сприяли підвищенню попиту на освітні послуги, які надає факультет на ринку освітніх продуктів. Виявлення особливостей, основних тенденцій і технологій управління освітою характеризує новизну наукового дослідження процесу навчання. Практичне значення дослідження полягає у створенні технологічних інструментів для подальшого стратегічного планування та управління діяльністю факультету.Item Художня та просвітницька діяльність ромського художника Тиберія Йонаша(Національний авіаційний університет, 2024) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorМета статті полягає в комплексному аналізі художньої, громадсько-педагогічної й виставкової діяльнос- ті Тиберія Йонаша як видатного представника ромської спільноти в Україні. Вибір методів дослідження був зумовлений тематичною специфікою статті. Застосовано метод класифікації, хронологічний метод, мисте- цтвознавчий аналіз і логіко-теоретичне узагальнення. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що це перше комплексне дослідження діяльності Тиберія Йонаша як одного з найбільш дієвих митців-представників ромської спільноти в Україні, який працює на перетині мистецтва й громадсько-педагогічної сфери. Висновки: Вивчено напрямки діяльності Тиберія Йонаша – закарпатського художника з ромським корінням. Описано специфіку його творчого зростання, художню манеру, жанрові напрямки тощо. Прослідковано домінування ромської тематики в портретах і творах побутового жанру. Досліджено типовий для творчої манери Тиберія Йонаша художній ромський жіночий образ. Окремо охарактеризовано інший напрям діяльності митця – педагогічний. Вивчено досвід заснування й діяльності художньої школи «Ром Арт» та столярної майстерні «Столяр Арт» (м. Мука- чево), філії школи (с. Ратівці Ужгородського р-ну), які відкрито з метою навчання дітей із малозабезпечених ромських громад основам образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва як можливості для їхнього працевлаштування в майбутньому. Окремо проаналізовано спектр виставкових проєктів за участі художника та його учнів, де найвідомішою є мандрівна «Барви ромської душі», проведена в м. Києві, м. Дніпрі, м. Одесі та м. Ужгороді. Приділено увагу внеску митця та його учнів у створенні циклу муралів у Мукачевому у 2021–2024 рр. Підсумовано, що діяльність Тиберія Йонаша як ромського громадського та мистецького діяча є масштабною і сприяє популяризації ромських традицій, інтеграції ромів в українське суспільство та потребує подальшого вивчення, з огляду на масштаб його роботи.Item Мініатюрний портрет як елемент культурної спадщини в музейних колекціях(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2024) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorМетою статті є огляд портретних мініатюр в колекціях музеїв як витонченого мистецтва ХVІ – ХІХ ст., що тісно пов’язане з історією монархів та аристократії, а також відображає естетичні вподобання замовників портретних мініатюр, мистецькі тенденції в окреслений період та науково-технологічні можливості виготовлення мініатюр. Методологія дослідження полягає у застосуванні низки підходів. Метод аналізу джерел застосовували для аналітичного осмислення літератури за темою статті. При вивченні фактологічного матеріалу у нагоді став міждисциплінарний аналіз, зокрема біографічний та культурологічний методи дослідження. Історичний підхід та теоретичне узагальнення дозволило сформулювати висновки та виокремити перспективи подальших розробок теми. Наукова новизна полягає у погляді на портретну мініатюру в музейних колекціях як на складову культурної спадщини та важливий візуальний документ історії культури Європи ХVІ–ХІХ ст. Висновки. Як окремий вид мистецтва, портретна мініатюра в країнах Європи, насамперед Англії, почала оформлюватися у ХVІ ст., досягнувши свого апогею у ХVІІІ ст. та, не витримавши конкуренції із фотографією, стала частиною історико-культурної спадщини. На початку ХІХ ст. спостерігаємо популярність портретної мініатюри в Америці, де цей вид мистецтва став доволі прибутковим бізнесом. Першопочатково портретні мініатюри ставали частинами колекцій власне самих замовників. Подальші покоління колекціонерів формували більш обширні зібрання творів мистецтва, серед яких портретні мініатюри слугували частиною великого мистецького комплексу. До таких колекцій належить зібрання Розалінди та Артура Гілбертів Музею Вікторії й Альберта у Лондоні, колекція портретних мініатюр Вінницького обласного художнього музею, яка є важливою й з погляду зв’язків історії культури України із загальноєвропейським контекстом.Item Теорія мистецтва і сучасна національна художня традиція ромів(Національний авіаційний університет, 2023) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorУ статті на основі теорії мистецтва Михайла Криволапова, Теодора Адорно, Петера Бюргера висвіт- лено сучасні тенденції розвитку національної художньої традиції ромів. Мета дослідження полягає у представленні концепцій теоретичного осягнення мистецького простору та з’ясуванні рівня розвитку сучасної художньої традиції ромів. З’ясовано, що у полі зору вчених дослідження творчості митців ром- ського походження, художньо-стилістичні особливості ромського мистецтва, популяризація ромських культурних традицій, концептуальне відображення сучасними художніми формами та образами соціаль- них проблем буття ромів. Проведено комплексний аналіз творчості Емілії Рігової, Йонаша Тіберія, Сельми Сельман, Малгожати Мірга-Тас. Осмислення сучасної національної художньої традиції ромів та теоре- тичне обгрунтування ромського мистецтва у європейському соціокультурному просторі набуває вагомого значення, доповнює різнобарвну палітру мистецтва власним національним звучанням. Висновки. Cучасна національна художня традиція ромів демонструє тісний взаємозв’язок із загальним річищем розвитку євро- пейського мистецького простору та сприяє розвитку сучасного візуального мистецтва України. Інтерна- ціональні форми мистецтва митцями ромського походження наповнюються національним контентом. Їх творчість сприяє розвитку художньої традиції культури ромів, популяризує культурні надбання ромського етносу, сприяє приверненню уваги громадськості до його самобутності, а також виступає у якості соці- ального інструментарію подолання нарративу ізоляції та дискримінації ромської спільноти, боротьби з ксенофобією та расовими забобонами. Отже, з точки зору антропології, мистецтво ромів виступає образ- ною формою соціального спілкування та основою національного культурного коду.Item Почесні нагрудні знаки Головнокомандувача Збройних сил України системі відомчих заохочувальних відзнак(Національний університет оборони України, 2023) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorDuring the formation of the military organization of the state in the Armed Forces of Ukraine, a complete system of symbols was developed, which consists of the emblems and flags of the Armed Forces, types and types of troops, the Ministry of Defense, the General Staff, personal standards of senior officials, as well as the Battle Flag of the military unit, departmental incentive decorations of the Ministry of Defense of Ukraine, honorary decorations of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine, qualification signs of military valor, military symbols for uniforms. The historiographical analysis of the issue of the introduction of departmental military awards allows us to come to the conclusion that in order to honor military service, professionalism, bravery, devotion of the defenders of the Motherland, loyalty to the oath, honor and in order to provide social prestige to long-term military service, the Ministry of Defense of Ukraine carried out significant work on the development symbols of awards and their legal approval. The award system of the Armed Forces of Ukraine has diversified with the introduction of Honorary Badges of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine. Honorary badges of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine are a new phenomenon in the awards practice of the military department. Honorary badges of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine form a subsystem of the state award system and are included in the system of departmental incentive awards of the military department. In terms of their semantic meaning, the decorations demonstrate the consistent progress of Ukrainian phalerology and fidelity to the historical combat traditions of honoring soldiers. The basis of this award subsystem was served by the awards of various historical periods of Ukrainian statehood, and their symbolism became the basis for the design of the badges of honor of the Commander-in-Chief of the Armed Forces of Ukraine. The main leitmotif of the formation of the award system is to honor servicemen for their merits in military and combat actions, as well as operations to establish and maintain peace.Item Мистецькі практики в сучасній культурі(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2023) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, Viktor; Афоніна, Олена Сталівна; Afonina, OlenaМета статті – здійснити аналіз сучасних мистецьких практик у взаємодії з культурними цінностями. Методологія роботи включає наукові методи аналітичний, структурно-функціональний, узагальнюючий; прийоми порівняльного аналізу для розкриття специфіки сучасних мистецьких практик у ракурсі формування культурних цінностей. Наукова новизна роботи полягає в аналізі сучасних мистецьких практик. Висновки. Відзначено, що мистецькі практики впливають на освітньо-виховний процес зі збереженням, відтворенням, формуванням культурних цінностей. Мистецькі практики є складним комунікативним процесом, зв‘язком між світоглядом людини і середовищем, засобами виразності мистецтв і , побутом, звичаями. Відзначено багатоплановість сучасної творчості з привалюванням синтезованих проєктів, у яких більше можливості для залучення реципієнтів. Відмічено складність у взаємозв'язках виховання особистості, формування культурних цінностей. Підкріплено фактами зміни ідеалів у сучасній творчості, виходу на діалектичний рівень мистецтва заперечення, мистецтва з показом різних сторін буття людини. Проєкт Чеського національного балету з організацією «Консент» – балет «Трамвай Бажання» («A Streetcar Named Desires») з проблемою насильства, зміні підходів до виховання відповідно домінуванню етичних норм і цінностей окремих груп молоді: повага до себе, навколишнього світу, близьких людей, партнерів та друзів; відношення до іншої людини як до себе. Балет Д. Ноймайєра за психологічною драмою В. Теннессі «Трамвай «Бажання» як зразок сучасної творчості в осмисленні насильства і травм від нього. Сучасна мова мистецтва про норми і правила, суспільно-політичні відносини і культурні цінності розглянута на прикладах оригінальної скульптури Д. Черні «Підлабузництво» (2003, Прага); мистецького проєкту італійської театральної трупи «Malatheatre» з нагоди святкування 452- річниці з часу народження італійського художника Караваджо у Церкві Сан-Мікеле Арканджело. З усіма прикладами проведено паралелі з досліджень пам‘яті у психологів: Дж. Міллера, Дж. Санти, К. Юнга. Відзначено, що мистецькі практики допомагають молоді зрозуміти культурні цінності з акцентами сьогодення.Item Українська військова тематика в історично-батальному живописі Андрія Холоменюка(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2023) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorМета роботи – дослідити тему української військової історії в історично-батальному живописі А.Холоменюка; провести аналіз основних циклів та їх сюжетики, образності, авторської інтерпретації. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико-хронологічного методу, порівняння та узагальнення, мистецтвознавчого аналізу, із застосуванням принципів системності й історизму. Наукова новизна дослідження полягає в системному узагальненні й аналізі художніх робіт відомого художника-баталіста А.Холоменюка, що відтворюють різні історичні періоди військової історії України, переважно пізнього Середньовіччя та Козаччини. Висновки. В результаті проведеного дослідження встановлено, що у своїй творчості А.Холоменюк звертається до різних тем і сюжетів української воєнної історії, серед яких чільне місце займає великий цикл робіт «Хотинська війна 1621 року» (бл. 80 картин), що слугує своєрідною живописною енциклопедією українського козацтва. Баталістика А.Холоменюка має виразний авторський стиль написання, з виразною манерою і грою кольору, світлотіней, характеризується довершеною композиційністю та глибоким пропрацюванням історичних деталей та контексту. Батально-історичні твори А.Холоменюка належаль до вагомих взірців сучасного українського історико-батального живопису, в якому яскраво відображено українську військову тематикуItem Роль елементів українського народного костюма в козацькій фольклорній спадщині(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2023) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorМета роботи – дослідити видове різноманіття елементів традиційного українського вбрання та їхнього символічного наповнення у фольклорі козацького періоду; провести предметний аналіз зразків народної творчості з огляду на їх класифікацію та наявність згадок про складові частини костюма. Методологія дослідження полягає у застосуванні міждисциплінарного підходу. Для вирішення поставлених завдань застосовано низку наукових методів, а саме: історико-хронологічний, метод порівняння та узагальнення, мистецтвознавчий аналіз, із застосуванням принципів системності й історизму. Джерельну базу становили надбання козацького фольклору – ліричні, епічні й ліро-епічні твори. Наукова новизна. Досліджено фольклорне надбання козацької доби – творчості безпосередньо козаків та усної народної творчості про козацтво – з огляду на наявність у їхніх численних зразках згадок про елементи традиційного костюма як уособлення матеріальної та духовної культури українців, де кожна частина цілісного комплексу вбрання виконує утилітарну, естетичну, ритуальну, етнопатріотичну та інші функції. Це стосується таких поширених компонентів костюма, як сорочка, шапка, пояс, верхній одяг та взуття. Вони були не лише предметами щоденного вжитку, а й символами окремих подій у козацькому житті. Висновки. Аналіз вітчизняного фольклорного надбання козацької доби – творчості безпосередньо козаків та усної народної творчості про козацтво – засвідчив наявність у їхніх численних зразках згадок про елементи традиційного костюма як уособлення матеріальної та духовної культури українців, де кожна частина цілісного комплексу вбрання виконує утилітарну, естетичну, ритуальну, етнопатріотичну та інші функції. З’ясовано, що згадки про такі елементи традиційного вбрання, як головні убори, натільний та верхній одяг, прикраси та взуття народ використовував у піснях, думах, легендах, казках, прислів’ях та приказках для підкреслення соціального статусу, романтизації та героїзації персонажів і подій.Item Еволюція української фалеристики в умовах війни Російської Федерації проти України(Національний університет оборони України, 2022) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorОкреслено процес подальшого розвитку української військової символіки в умовах збройної боротьби Російської Федерації проти України. Проаналізовано евристику нагородної системи та створення нової моделі відзначення воїнів за звитягу, базованої на історичному підході до пізнання суспільних процесів. Показано, що фокуси останніх досліджень в історичній науці вже вказують на значну увагу дослідників до проблеми символьного означення українського війська. Розвиток традиційних ідейних основ військової символіки свідчить про рішуче повернення до першоджерел української фалеристики. Військові нагороди різних історичних формацій української державності стали основою новітньої нагородної системи. Захоплення історичним минулим відкриває шлях до нових ідейно-теоретичних та образотворчих підходів формування відзнак, пов’язаних із бойовою діяльністю військ, конкретним видом військової звитяги.Item Концептуальні підходи до нормування будівництва авіаційної транспортної інфраструктури(Національний авіаційний університет, 2023) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorСтворення нормативного забезпечення для проєктування та будівництва таких складних об’єктів, як аеродромні комплекси, потребує виваженого підходу та врахування сучасних тенденцій розвитку подібних об’єктів у технічно розвинутих країнах, а також міжнародних вимог. Проведення аналізу вітчизняного та закордонного нормативного забезпечення щодо проєктування, будівництва й експлуатації аеродромів виявляється актуальним напрямом наукового пізнання. Проблему формування галузевої нормативної бази проєктування та будівництва аеропортових комплексів доцільно розв’язувати системно. Запровадження цілісного комплексу нормативної документації із проєктування та будівництва аеродромних комплексів за системним підходом дасть можливість створювати об’єкти інфраструктури авіаційного транспорту з підвищеним рівнем безпеки, довговічності, задоволення потреб національної економіки та населення, запобігання аваріям і техногенним катастрофам, сприяння розвитку зовнішньоекономічної діяльності країни, спрямованої на забезпечення конкурентоспроможності України на світовому ринку, підвищення енергоефективності та використання сучасних технологій і новітніх матеріалів і виробничих процесів, спрямованих на створення аеропортових комплексів України, які відповідали б сучасним міжнародним вимогам. Розроблення сучасних державних будівельних норм із проєктування та будівництва аеродромів, у комплексі зі стандартами авіаційної безпеки, відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні політики відкритого неба та є важливим завданням розвитку авіаційної індустрії України.Item Підготовка інженерів аеродромної служби у Національному авіаційному університеті: історія та сучасність(Національний авіаційний університет, 2023) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorРозглядається генеза наукової та освітньої школи підготовки фахівців з проєктування, будівництва та експлуатації аеродромів у Національному авіаційному університеті. Розкрито історичні періоди становлення та розвитку освітніх технологій та освіт нього менеджменту. Зазначено, що підготовка фахівців з проєк тування, будівництва та експлуатації аеродромів та наземних споруд, до числа яких входять і аеропорти, започаткована в Націо нальному авіаційному університеті у 1933 році. Стрімкий розвиток цивільної авіації у повоєнний період обумовив створення факультету аеропортів у 1968 році у складі університету. У цей період освітня та наукова діяльність факультету характеризується утворенням цілісної моделі освітньої підготовки фахівців наземного обслугову вання цивільної авіації та експлуатації аеродромів. Під впливом ринкових умов соціально-економічного розвитку держави з 2002 року починається період трансформацій та пошуків моделі освітньої діяльності, що завершується створенням у 2018 році факультету архітектури, будівництва та дизайну, значним спадом інтересу вступників до освітньої підготовки за програмою експлуатації аеро дромів. З 2021 року відбувається пошук балансу між спеціальностями факультету і зміна пріоритетів освітньої підготовки на користь відновлення ролі Національного авіаційного університету у розвитку аеродромного будівництва та експлуатації аеродромів.Item Quo vadis або мистецтво на роздоріжжі: штучний інтелект у творчому акті людини(Національний авіаційний університет, 2023) Карпов, Віктор ВасильовичЗ моменту виникнення авангарду наприкінці ХІХ століття та його розвитку на початку ХХ століття лідери думок у мистецтві та гуманітаристиці проголошували еру нового світу створеного силою духу людини шляхом відторгнення минулого і устремлінням до неможливого і абсолютного. Від цього часу заклик футуристів гордовито розправити плечі і стоячи на вершині світу кинути виклик зіркам все ще є актуальним. Взаємодія мистецтва та штучного інтелекту може призвести до створення нових та унікальних творів мистецтва, а також до розвитку культури та суспільства загалом.Item Символіка Козацького війська(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2015) Карпов, Віктор ВасильовичРозквіт символіки козацького війська та її широке застосування базується як на воєнних, так і економічних досягненнях українського народу, на його культурі і традиціях, що сягають своїм корінням минулих епох. Символіка українського війська – це духовне багатство українського народу. У матеріалі, призначеному для викладачів предмету «захист Вітчизни», подається коротка історія розвитку символіки козацького війська, включаючи прапорництво.Item Робота радянських органів спецпропаганди із японськими військовополоненими(Всеукраїнська громадська організація Український інститут воєнної історії, 2003) Карпов, Віктор ВасильовичУ результаті Другої світової війни рішенням Ради народних комісарів СРСР було вивезено на радянську територію 500 тисяч японських солдатів і офіцерів з метою їх трудового використання. З моменту полонення японських бранців з ними розпочали роботу органи спеціальної пропаганди 7-го спеціального управління Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту СРСР. У статті розкривається робота радянських органів спецпропагади з японськими військовополоненими.Item Боротьба військового формування Карпатська Січ за державність Карпатської України та її символіка(Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2013) Карпов, Віктор Васильович; Karpov, ViktorУ статті розглядаються питання утворення Організації Народної Оборони – Карпатська Січ, що мала забезпечити стійкість державності Карпатської України та оборону її території, а також вироблення та побутування її символіки. Зазначається, що дослідження символіки військового формування Карпатська Січ є важливим так як надає пояснення виникненню та використанню таких елементів українського військового костюму як шапка-мазепинка, котильйон та ін.Item Військові нагороди доби Директорії УНР(Всеукраїнська громадська організація Український інститут воєнної історії, 2009) Карпов, Віктор ВасильовичТворення українського контексту у полі фалеристики у період доби Директорії Української Народної Республіки проходило в часи збройної боротьби за незалежність, Цей процес позначений виробленням композиційних рішень, що розкривають традиції символьного означення українського війська. У час встановлення радянської влади в Україні творення українського контексту припинилося і продовжилося в еміграції.