Вербалізація поняттєвих полів концепту "Чорнобиль" твору С. Алексієвич "Чорнобильська молитва"

Abstract

У статті увагу зосереджено на останніх дослідженнях у царині когнітивної лінгвістики в аспекті концептосфери Чорнобиль на матеріалі публіцистичного прозового твору Світлани Алексієвич «Чорнобильска молитва. Хроніка майбутнього». Практичний аналіз засвідчив присутність таких найпоширеніших лексем, які ототожнюють поняттєві поля концепту Чорнобиль, а саме страх, відчуженість, критика влади, втрата дитинства. Отже, нами було визначено, що концепт Чорнобиль та його поняттєві поля вербалізуються за допомогою ряду лексем та метафоричних виразів. Вони вербалізуються в україномовному дискурсі за допомогою певних лексичних одиниць та стилістичних засобів, які складають змістову наповненість поняттєвих полів досліджуваного концепту. В авторському розумінні феноменологічна сутність Чорнобильської катастрофи поки що недоступна людському розумінню і відображає погляд на історію як концепцію трагічного. В українському перекладі лексеми відтворюються з використанням калькування, транслітерації та транскрибування. Таке явище зумовлено схожістю словникового складу та структури речення російської та української мов. Натомість в англійському перекладі ми частіше зустрічаємо калькування, заміну частини мови, вилучення та транслітерацію, у випадку відтворення населених пунктів або національних символів. Проаналізувавши кількісний показник використання перекладацьких трансформацій в англомовному перекладі твору «Чорнобильська молитва», можна стверджувати, що перекладач англомовної версії твору вдається до стратегії очуження, тобто орієнтується на збереження етноспецифічних особливостей тексту оригіналу.

The article focuses on the latest research in the field of cognitive linguistics in the conceptual framework of Chornobyl. “Chernobyl Prayer: a Chronicle of the Future” publisisctic prose work by Svetlana Alexievich served a material for the conducted study. Practical analysis has revealed the presence of such common lexical items that represent the conceptual fields of the Chornobyl concept, namely fear, alienation, criticism of power, loss of childhood. Thus, we have determined that the Chornobyl concept and its conceptual fields are verbalized via a number of lexical items and metaphorical expressions. They are verbalized in the Ukrainian discourse via the use of certain lexical units and stylistic means comprising the content sphere of the studied concept conceptual field. In the author's understanding, the phenomenological essence of the Chornobyl catastrophe is still inaccessible to human understanding and reflects the view of history as a concept of the tragic. In the Ukrainian translation lexical items are reproduced using calquing, transliteration and transcription in the numeral equivalent correspondingly. This phenomenon can be explained by the vocabulary and sentence structure similarity of Ukrainian and Russian. Instead, in the English translation we are more likely to encounter calquing, part of speech replacement, omission and transliteration, the latter being used for locality and national symbols translation. Having analyzed the quantitative indicator of the use of translation transformations in the English translation of the “Chernobyl Prayer” prose work, we can state that the translator of the English version resorted to the foreignization strategy of translation, being focused on preserving ethno-specific features of the source text.