Антропний принцип творчості Матвія Вайсберга

Abstract

Висвітлено творчість сучасного художника Матвія Вайсберга на основі теоретичних основ взаємозв'язку антропології та мистецтва. У відповідності до поставленої мети обрано комплекс дослідницьких методик сучасного мистецтвознавства, що базуються на антропологічному підході до аналізу мистецьких явищ. Використання вказаного комплексу дослідницьких методик сприяло отриманню власних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці і розробці актуальної для вітчизняного мистецтвознавства теми антропології мистецтва. Результати студіювання можуть слугувати важливою складовою історії мистецтвознавства. Висновки. Антропологія мистецтва постає як теоретична основа мистецьких практик, розглядає митця як соціальнозначущий феномен, що продукує внутрішню рефлексію на суспільні процеси. У випадку із творчістю Матвія Вайсберга спостерігаємо зворотній вплив мистецьких практик на теорію мистецтвознавства. Творчість Матвія Вайсберга є матеріальним підтверженням мистецтвознавчих студій спровокованих технологічним прогресом та пошуком місця людини у цифровій культурі та культурі алгоритмів, культурі без людини. Проте важливим є його нова антропологія етичних та філософських питань виражених в дихотомії “людина – всесвіт”.

The purpose of the study is to highlight the work of contemporary artist Matthew Weisberg on the basis of the theoretical foundations of the relationship between anthropology and art. In accordance with the set goal, a set of research methods of contemporary art history based on an anthropological approach to the analysis of artistic phenomena was chosen. The use of this set of research methods contributed to obtaining their own results. The scientific novelty of the obtained results lies in the formulation and development of the topic of anthropology of art, which is relevant for domestic art history. The results of studying can serve as an important component of the history of art history. Conclusions. Anthropology of art appears as a theoretical basis of artistic practices, considers the artist as a socially significant phenomenon that produces an internal reflection on social processes. In the case of Matthew Weisberg's work, we observe the reverse effect of artistic practices on the theory of art history. Matthew Weisberg's work is a material confirmation of art studies provoked by technological progress and the search for the place of man in digital culture and the culture of algorithms, a culture without man. However, his new anthropology of ethical and philosophical issues expressed in the dichotomy “man – universe” is important.