Please use this identifier to cite or link to this item: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49615
Title: Тенденції формотворення сакрального простору у ХХ столітті.
Other Titles: Trends of formation of sacred space in the ХХ-th century
Тенденции формирования сакрального пространства в ХХ ст.
Authors: Гнатюк, Лілія Романівна
Гнатюк, Лилия Романовна
Gnatiuk, Liliia
Keywords: формоутворення
сакральний простір
сакральна архітектура
традиція
архітектурний модернізм
символ
мистецтво
формообразование
сакральное пространство
сакральная архитектура
традиция
архитектурный модернизм
символ
искусство
formation
sacred space
sacred architecture
architectural modernism
tradition
art
Issue Date: 2021
Publisher: Київський національний університет будівництва та архітектури
Citation: Гнатюк Л.Р. Тенденції формотворення сакрального простору у ХХ столітті. Містобудування та територіальне планування: науково-технічний збірник.- К., КНУБА, 2021.- Вип. 76. – C. 49–62
Abstract: Проаналізовано знакові храми ХХ ст. Представлено антропософську теорію архітектури, яка припускала що світ і людина пронизані різними типами духовних сил, які завдяки формам об'єктів видимого світу можуть бути зміцнені або послаблені. Репрезентовано розуміння гармонії форм у формотворенні сакрального простору. Розглянуто архітектуру сакральних споруд, зведених за принципом органічної архітектури. Представлено вплив архітекторів німецького експресіонізму на церковну архітектуру, а також регулярність використання геометричних фігур та використання магічних цифр. Представлено погляд на таємничу природу з'єднання людей у суспільстві - близький до видів зв'язків, що пов'язують релігійні громади. Проаналізована форми окремих сакральних споруд та способи організації їх інтер’єрів, що дозволило зробити висновок, що ідеї відродження соціальної єдності часом виникали в результаті поєднання дуже різних елементів, наприклад, християнської релігії та неполітичного соціалізму. Представлено феномен сприйняття Церкви як соціальної організації, але також й церкви як будівлі, що стала на початку 20 століття взірцем належної соціальної організації. Виокремлено сприйняття готичного собору як феномена комунітарної асоціації зодчих. Розглянуто використання готичної типографіки для оформлення видань початку ХХ ст.. Виявлено необхідність враховувати взаємозв'язок між певними формами та повідомленнями, що через них передаються у формотворенні сакрального простору. Також представлено спробу адаптувати принципи модернізму до потреб формотворення сакрального простору. Виявлено тенденції формотворення сакрального простору у ХХ ст., а саме: антропософську; культ спільноти та літургійної реформи.
В статье проанализированы знаковые храмы ХХ в. Представлена антропософская теория архитектуры, которая предполагала, что мир и человек пронизаны различными типами духовных сил, благодаря формам объектов видимого мира могут быть укреплены или ослаблены. Представлено понимание гармонии форм в формообразования сакрального пространства. Рассмотрено архитектуру сакральных сооружений, возведенных по принципу органической архитектуры. Представлено влияние архитекторов немецкого экспрессионизма на формообразование храмовой архитектуры, которую они творили, а также регулярность использования геометрических фигур и использования магических цифр. Представлен взгляд на таинственную природу соединения людей в обществе которая близка к видам связей, связывающих религиозные общины. Проанализированы формы отдельных сакральных сооружений и способы организации их интерьеров, что позволило сделать вывод, что идеи возрождения социального единства возникали в результате сочетания самых разных элементов, например, христианской религии и неполитического социализма. Представлены феномен восприятия Церкви как социальной организации, но также и церкви как здания, что стало в начале 20 века образцом надлежащей социальной организации. Выделены восприятия готического собора как феномена коммунитарной ассоциации зодчих. Рассмотрено использование готической типографики для оформления изданий начала ХХ в. Выявлено необходимость учитывать взаимосвязь между определенными формами и сообщениями, которые через них передаются в формообразовании сакрального пространства. Также представлена попытка адаптировать принципы модернизма к потребностям формообразования сакрального пространства. Выявлены тенденции формообразования сакрального пространства в ХХ в., а именно: Антропософская; культа сообщества и литургической реформы.
The article analyzes the iconic temples of the twentieth century. The anthroposophical theory of architecture is presented, which assumed that the world and man are permeated by different types of spiritual forces, due to the forms of objects of the visible world can be strengthened or weakened. An understanding of the harmony of forms in the formation of sacred space is presented. The architecture of the sacred constructions erected on the principle of organic architecture is considered. The influence of German Expressionist architects on the formation of the temple architecture they created, as well as the regularity of the use of geometric figures and the use of magic numbers are presented. A look at the mysterious nature of the connection of people in a society that is close to the types of connections that connect religious communities is presented. The forms of individual sacred buildings and ways of organizing their interiors are analyzed, which led to the conclusion that the ideas of the revival of social unity arose as a result of a combination of various elements, such as Christian religion and non-political socialism. The phenomenon of perception of the Church as a social organization is presented, but also of the church as a building, which became a model of a proper social organization in the early 20th century. Perceptions of the Gothic cathedral as a phenomenon of the community association of architects are highlighted. The use of Gothic typography for the design of publications of the early twentieth century is considered. The need to take into account the relationship between certain forms and messages, which are transmitted through them in the formation of sacred space. An attempt is also made to adapt the principles of modernism to the needs of the formation of sacred space. The tendencies of formation of sacred space in the XX century are revealed, namely: Anthroposophical; community worship and liturgical reform.
URI: https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49615
DOI: 10.32347/2076-815x.2021.76.49-62
Appears in Collections:Статті кафедри дизайну інтерє'ру



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.