Стратегія інноваційного розвитку підприємства

Abstract

Сьогодні мова йде про становлення в Україні принципово нової дієздатної національної інноваційної системи, яка б функціонувала на ринкових засадах, на принципах самовідтворення. Така система має своєю структурою торкатися кожної клітини соціально-політичного та економічного процесу, надаючи йому відповідних стимулів інноваційного розвитку. Поки що активне пожвавлення в економіці, тривалі тенденції зростання обсягів виробництва і капіталовкладень в основний капітал, інші позитивні досягнення останніх років не сформували в Україні основ інноваційної моделі розвитку. Не створено податковий інструментарій стимулювання інвестиційних процесів; податкові стимули для інноваційних підприємств були заблоковані Законами про держбюджет 2019 і 2020 pp. Найгостріша проблема сьогодення: перехід не лише нашої економіки, а й всієї системи суспільних перетворень до інноваційного розвитку. Українській економіці необхідно чітко визначитися і в тому, наскільки обґрунтованою є сама постановка питання щодо інноваційної перебудови існуючої системи суспільних і насамперед економічних відносин, чи достатнім для цього є інтелектуальний, політичний та науково-технічний потенціал нашого суспільства. Необхідно враховувати і те, що сформована впродовж попередніх десятиліть система міжнародних економічних відносин функціонує на основі механізмів, що фактично виключають можливість вертикальної міграції країн з нижчого технологічного рівня на більш високий. Така міграція можлива лише для обмеженого кола обраних держав. Для держави це фактично означає консервацію існуючого міжнародного статусу України.